Недорегулювали: чому на НКРЕКП подали до Конституційного Суду
Які прогалини в роботі нацрегулятора найбільше дратують енергетичну галузь
Конституційний Суд поступово стає тригером для українців: його рішення завжди резонансні. Так, 27 жовтня КСУ скасував електронне декларування, незаконне збагачення та ще низку положень закону України «Про запобігання корупції». Про те, чим керувалися судді під час прийняття такого рішення і що лишилося за кадром його ухвалення, Mind розповідала адвокат Legal House.White collar crime Олена Песоцька, а постійний експерт Венеційської комісії Марина Ставнійчук пояснювала, як вийти з «конституційної кризи».
За таким скандалом мало хто помітив подання 50 народних депутатів до славнозвісного Конституційного Суду з вимогою скасувати призначення членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Народний депутат Олексій Кучеренко (фракція «Батьківщина»), народний депутат Людмила Буймістер (фракція «Слуга народу»), народний депутат Валентин Наливайченко (фракція «Батьківщина») пояснили, чим їм «не догодили» члени комісії.
Передісторія
У жовтні минулого року президент України Володимир Зеленський призначив Олексія Магду, Валерія Тарасюка, Ольгу Бабій та Руслана Кайдаша членами НКРЕКП. Таке рішення президент прийняв за результатами відкритого конкурсного відбору, але вони мали стати тимчасовими членами строком не більше як на три місяці.
Олексій Магда у 2009–2012 роках був комерційним директором компанії ТОВ «Східенерго», у 2012–2014 – керівник департаменту по взаємодії з профспілковими організаціями та регіональною владою у ТОВ «ДТЕК». У 2013–2014 роках за сумісництвом виконував обов'язки гендиректора «ДТЕК Дніпроенерго». З 2015 до 2016 року був заступником директора, радником директора в ДП «НЕК Укренерго». На момент призначення працював керівником проєктів та програм нематеріального виробництва в ДП «НЕК Укренерго».
Валерій Тарасюк раніше був членом НКРЕКП, але був звільнений за власним бажанням.
Руслан Кайдаш з грудня 2004 року працює в Нацкомісії.
Ольга Бабій – депутат Київської обласної ради, член ради Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
«Довічні» члени
По закінченню двох місяців Володимир Зеленський своїм указом продовжив їхнє членство на шість років. І саме в цьому депутати вбачають порушення Конституції. Радше не в самому факті продовження їхніх повноважень, а в тому, чи має президент таке право. Олексій Кучеренко нарікає, що це є порушенням конституційних повноважень, адже унеможливлює незалежне становище регулятора.
«Насправді в цій сфері вже нароблена така правова колізія, що вже не зрозуміло, у кого є які повноваження, тому що, якщо дивитися на структуру незалежних регуляторів, вони повинні бути над Кабінетом Міністрів, тому що в незалежних регуляторів у тому числі є повноваження контролювати органи виконавчої влади», – додає народна депутатка Людмила Буймістер.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів.
Олексій Кучеренко запевняє, що в депутатів уже була можливість подолати правові колізії цього закону, адже 2019 року Конституційний Суд визнав неконституційними деякі його положення. У грудні того ж року за змінений варіант у «турборежимі» проголосувала Верховна Рада.
«Його (закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг». – Mind) ініціював пан Герус (Андрій Герус, голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. – Mind) та інші депутати. За тиждень до нового року його було розглянуто на комітеті. На жаль, спрацював цей турборежим. І я беруся стверджувати разом із колегами, що замість того, щоб відновити конституційні принципи роботи національного регулятора, навпаки були зроблені фатальні помилки», – коментує депутат Олексій Кучеренко.
Претензії до членів НКРЕКП
На думку депутатів, що звернулися з поданням до Конституційного Суду, нацкомісія має на своєму рахунку три «огріхи».
Провалена інформаційна кампанія
«А ви все розумієте стосовно тарифу на розподіл газу? Я знаю, яке обурення викликає в українців нерозуміння того, як формується цей тариф, чому він має такі пропорції по відношенню до ціни на газ. Я можу сказати, що цей, як на мене, провалений в інформаційному й методологічному плані сегмент роботи так само є повна відповідальність НКРЕКП», – переконаний Олексій Кучеренко.
Водночас сама нацкомісія звітує про високі показники охопленої авдиторії на своїх інформаційних ресурсах. Зокрема, найбільше переглядів зафіксовано на сайті НКРЕКП – 5,7 млн унікальних переглядів. На другому місці – сторінка у фейсбуці з охопленою авдиторією 1,6 млн користувачів, однак самих підписок – близько 11 000.
Борги держпідприємств
«За дев’ять місяців 2020 року «Укренерго», системний оператор, отримав рекордний за всю історію збиток – 28,6 млрд грн. Прибуток минулого року був 4,2 млрд грн. Саме тарифна політика доводить сьогодні до банкрутства компанію «Укренерго»… «Енергоатом» за дев’ять місяців показав збиток 5,3 млрд грн. Минулого року було 4,3 млрд грн прибутку. Саме «Енергоатом» є ліцензіатом Національної комісія. Саме вона відповідає великою мірою за його фінансовий план і за його роботу. «Гарантований покупець» – 35 млрд грн боргу, 26 млрд перед виробниками відновлювальної енергетики… У мене запитання: Національна комісія, а що ви робите на цьому ринку, на якому ви сьогодні як регулятор задаєте і приймаєте правила роботи цього ринку, контролюєте виконання своїх правил, ліцензуєте і слідкуєте за дотриманням ліцензійних умов?» – коментує ситуацію Олексій Кучеренко.
Зазначимо, що «Укренерго» вважає причиною своїх збитків «зелений» тариф і ПСО, «Енергоатом» пояснює мільярдні збитки в основному втратами від курсових різниць. При цьому, як раніше писав Mind, «тарифні прогалини» першого почасти обумовлені саме нормативною бездіяльністю профільного нацрегулятора, а другий неодноразово виходив на торги електроенергією з лотами, ціноутворення яких викликає багато запитань.
Щодо держпідприємства «Гарантований покупець», то воно повинно виплатити 23 млрд грн виробникам електроенергії, ще майже 7 млрд грн – для потреб населення. Станом на 12 листопада «ГарПок» за 2020 рік виплатило виробникам з поновлюваних джерел 17,8 млрд грн, а за електроенергію для потреб населення – 14,7 млрд. Борг за електроенергію для потреб населення держпідприємство сплачує «Енергоатому» і «Укргідроенерго».
Джерелом для покриття боргів «Гарантованого покупця» зазначено НЕК «Укренерго», яка зобов'язана покривати нестачу коштів за рахунок тарифу на передачу електроенергії.
Бездіяльність НКРЕКП
Під час пресконференції учасники процитували висновки та рекомендації Антимонопольного комітету за підсумками проведеного раніше розслідування: «56 пункт: отже, бездіяльність НКРЕКП полягає у:
а) неподанні Кабміну пропозицій щодо обсягів та умов покладання прозорих, недискримінаційних та таких, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії, спеціальних обов’язків;
б) неналежному проведенні та несвоєчасному оприлюдненні результатів моніторингу функціонування ринку електричної енергії та його сегментів;
в) неналежному забезпеченні оператором системи передачі роботи балансуючого ринку, у тому числі стану розрахунків на балансуючому ринку,
тобто містить ознаки порушення, передбаченого статтею 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді бездіяльності органів влади, які полягають у створенні умов для вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства «Про захист економічної конкуренції», – озвучив рішення АМКУ Олексій Кучеренко.
Що з цього приводу вважає Нацкомісія?
За місяць до того, як група депутатів подала заяву до Конституційного Суду, члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у повному складі звернулися із заявою до Державного бюро розслідувань про незаконний вплив групи народних депутатів на діяльність регулятора нібито з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків та домогтися прийняття незаконних рішень.
«Останнім часом вказана група народних депутатів системно вчиняє публічний та непублічний тиск на членів НКРЕКП. Такі дії групи народних депутатів члени НКРЕКП пов’язують із лобіюванням інтересів енергетичного холдингу «ДТЕК», – ішлося в повідомленні на сайті комісії.
А в інтерв’ю виданню «Інтерфакс-Україна» голова Національної комісії Валерій Тарасюк запевнив, що жодного колапсу в енергетиці немає й не було. Водночас він усе-таки погодився, що існує фінансовий дисбаланс у системі.
Mind і надалі стежитиме за розвитком подій. У разі прийняття Конституційним Судом рішення зі згаданого питання, ми повернемося до цієї теми в наших наступних публікаціях.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
