«Поле Чудес»: коли Україна отримає доступ до новітніх ЗЗР

Наприкінці минулого року Верховна Рада у першому читанні прийняла нові правила ввезення на територію України засобів захисту рослин. З огляду на початок сезону для аграрної сфери ці питання набувають актуальності, адже зачіпають інтереси цього бізнесу. Що передбачає документ, про його позитивні моменти і недоліки розповіли Mind експерти Європейської Бізнес Асоціації. 

Номер і дата реєстрації: №2289 від 18.10.2019 року

Автори: 
Тарасов Олег Сергійович
Чайківський Іван Адамович
Кучер Микола Іванович
Білозір Лариса Миколаївна
Устенко Олексій Олегович
Юрчишин Петро Васильович

Етап: друге читання

Ціна питання. Розблокування можливості завезення в Україну інноваційних засобів захисту рослин в цілях державних випробувань та наукових досліджень.

Зміст. Проєктом Закону №2289 пропонується скасувати третє речення частини другої статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», яке було введено в Закон без громадського обговорення наприкінці 2015 року.  Ним визначено, що обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їхньої державної реєстрації в країні, де вони виробляються. Але на практиці цю норму зазвичай виконати неможливо.

Препарати у більшості випадків виробляються на заводах, які розміщені біля джерел необхідних корисних копалин або в районах великих промислових зон, що є логічним з точки зору організації правильної логістики, доступності до кадрового ресурсу тощо. У більшості випадків виробники фізично не можуть проводити  дослідження своїх препаратів в країні виробництва, адже часто там взагалі інші кліматичні та географічні умови для ведення аграрного господарства, відсутні шкідники або цільові культури. Відповідно, такі продукти просто неможливо зареєструвати в країні виробництва.

Важливо зазначити, що навіть у випадку проведення таких досліджень, вони не мали б актуальності для України, бо враховують зовсім інші типи ґрунтів, шкідників та хвороб сільськогосподарських культур.
Слід  зазначити, що  такої  норми не  існує  в  законодавстві Європейського Союзу та розвинутих країн.

Хто виграє. По-перше, у виграші буде український сільгоспвиробник. У коротко- та середньостроковій перспективі він отримає доступ до останніх світових досягнень агрохімічної науки, що матиме позитивний вплив як на кількість зібраного урожаю, так і на його якість.

По-друге, виграє внутрішній споживач, який буде мати безпечнішу та якіснішу, а потенційно і дешевшу (за рахунок збільшення урожайності) продукцію.

По-третє, виграє держава, яка є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в світі. Краща якість та безпечність експортованої продукції – це перспектива ширшого охвату наявних та відкриття нових ринків експорту.

Окрім того, виграє і українська агрохімічна наука, інвестиції в яку зі сторони міжнародної бізнес-спільноти протягом останніх років скоротилися на 80-90%. Розблокування питання ввезення зразків для державних випробувань та наукових досліджень уже цього року дасть можливість уповноваженим науково-дослідним установам долучитися  до роботи з найновішими діючими речовинами та препаративними формами.

Врешті-решт, виграє навколишнє середовище. У переважній більшості випадків кожне нове покоління ЗЗР є на порядок безпечнішим за попередників: має меншу норму витрат, швидший період напіврозпаду та нижчий клас небезпеки. У свою чергу, знижується не тільки прямий вплив препарату на навколишнє середовище, а й опосередкований: зниження витрат та кратності обробок призводить до зменшення використання води та пального сільськогосподарською технікою; швидший період напіврозпаду та нижчий клас небезпеки ведуть до мінімізації накопичення залишків у продукції.

Хто програє. Недобросовісні виробники пост-патентних продуктів, контрабандисти та фальсифікатори. У зв’язку з тим, що уже п’ятий рік міжнародні виробники інноваційних ЗЗР не можуть ввозити новітні препарати, які б могли за рахунок своєї ефективності поступово витісняти сірий та чорний ринки, за різними оцінками, щорічний обіг сірого (контрабандного) та чорного (фальсифікованого) ринків ЗЗР на території України складає біля 5 мільярдів гривень. У випадку прийняття проєкту Закону №2289 ця ніша поступово має бути заповнена добросовісними виробниками ЗЗР.

Прогнозована позиція фракцій. 
«Слуга народу» – за;
«Європейська Солідарність» – за;
«Голос» – за;
«Довіра» – за;
«За майбутнє» – за.

Шанс на прийняття. Високий. У першому читанні проєкт Закону отримав 239 голосів. З урахуванням того, що до другого читання він був доопрацьований та отримав підтримку усіх провідних бізнес-асоціацій України, європейської асоціації CropLife Europe та Представництва ЄС в Україні, очікується отримання достатньої кількості голосів.

Альтернативні законопроєкти. Відсутні.

Оцінка EBA. Потребує якнайскорішого прийняття. Асоціація повністю підтримує його прийняття як надважливого для українського сектору економіки.