Незламний аграрний. 550 млрд грн на врожай, а грошей немає: чи подолає агробізнес дефіцит оборотного капіталу в умовах експортної кризи
Українські аграрії зіткнулися з нестачею оборотних коштів на тлі нової експортної кризи. Через морську блокаду альтернативна логістика не може компенсувати колишні обсяги перевезень. Лише у жовтні експорт зернових та зернобобових становив близько 1,26 млн тонн – майже вдвічі менше, ніж роком раніше.
Для виробників це означає не лише втрату темпів продажу, а й затримку надходження грошей від зібраного врожаю. При цьому господарствам потрібно розраховуватись за раніше залучені кредити, платити оренду, закуповувати насіння, добрива, паливо та засоби захисту рослин під посівну. Потреба агросектору в оборотному фінансуванні лише на осінній сезон 2026 становить близько 200 млрд грн.
У цих умовах державні програми стають одним із ключових інструментів підтримки сільгоспвиробників. Однак доступ до фінансування, як і раніше, залежить від банків: саме вони ухвалюють остаточне рішення про надання коштів, оцінюючи платоспроможність позичальників, їхнє боргове навантаження, наявність ліквідної застави та перспективи реалізації врожаю. Особливо складно підприємствам, у яких значна частина коштів зав'язана у нереалізованій продукції, а надходження експортної виручки затягується.
Mind у межах проєкту «Незламний аграрний» розбирався, наскільки держава допомагає аграріям закрити дефіцит оборотного капіталу і чи вистачить у фермерів ресурсів для підготовки до посівної кампанії під врожай 2027 року.
Експортні обмеження, дорога логістика та касові розриви
Проблема аграріїв полягає не лише у скороченні експортних можливостей, а й у уповільненні обігу грошей. Після фактичної зупинки роботи портів Великої Одеси сухопутні маршрути не дають змоги вивозити врожай колишніми темпами. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), у серпні–жовтні 2026 року експорт основних видів сільгосппродукції склав 6,5 млн тонн – на 41% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
За оцінками Національного банку (НБУ), через скорочення агроекспорту втрати зовнішньоторговельного балансу за весь 2026 рік сягнуть $4,6 млрд. А за даними Мінагрополітики, загальні збитки для АПК у зв'язку з обмеженням морського експорту можуть досягти $7,5 млрд за маркетинговий рік (з 1 липня 2026-го по 30 червня 2027-го).
Вплив російських атак на торговельний баланс України, млрд $

Джерело: НБУ
Оскільки кошти заморожені в товарних запасах, аграрії фактично позбавляються доступу до оборотного капіталу, необхідного для фінансування поточних виробничих витрат та підготовки до наступного сезону.
Додатковий тиск створюють нижчі закупівельні ціни та дорога логістика. За оцінками моніторингової системи FEWS NET, у жовтні українська пшениця на рівні господарств продавалася приблизно по 5,5–6 тис. грн за тонну проти 8–8,5 тис. грн роком раніше. Це означає, що навіть реалізувавши зерно, виробник отримує менше коштів: закупівельні ціни знизилися, а доставка через західний кордон тепер обходиться у 3–4 рази дорожче – приблизно $100 за тонну проти $25–30 при експорті через порти Великої Одеси (дані «Укрзалізниці»).
При цьому виробничий цикл не може зупинятись. Господарствам потрібно погашати кредити, залучені для весняної посівної, оплачувати оренду землі, збирання врожаю, закуповувати пальне, сировину та інші витратні матеріали.
За оцінкою Мінагрополітики, потреба агросектору в оборотному фінансуванні в осінній період становила близько 200 млрд грн, а для весняної посівної 2027 року буде необхідно ще 300–350 млрд грн.
Навіть господарства з урожаєм та земельним банком можуть зіткнутися з нестачею вільних грошей: продукція є, але перетворити її на виручку швидко та на прийнятних умовах вкрай складно. Як повідомив в інтерв'ю Mind, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, «оцінка ризику скорочення посівних площ на 5–7 млн га – це був і залишається той песимістичний сценарій, який може реалізуватися в разі тривалого блокування морського експорту та подальшого дефіциту ліквідності в аграріїв. Адже, якщо фермер не може реалізувати вирощене зерно за адекватною ціною, у нього просто не буде обігових коштів на насіння, добрива, паливо та засіб захисту рослин для нового сезону».
Кредити дешевші, гарантії ширші, застава доступніша
Щоб полегшити аграріям доступ до оборотного фінансування, держава задіяла три основні інструменти: Кабінет Міністрів здешевив кредити за програмою «5-7-9%» та розширив можливості отримання позик під державні гарантії, а Нацбанк пом'якшив вимоги до врахування сільськогосподарської продукції у якості застави.
Пільгове кредитування. Ще на початку серпня уряд переглянув умови програми «Доступні кредити 5-7-9%». Раніше на оборотний капітал можна було спрямовувати не більше 20% від суми позики, тепер це обмеження для аграріїв знято. Таким чином, господарства отримали можливість використати весь кредит на поточні виробничі потреби – закупівлю насіння, добрив, палива та засобів захисту рослин, оплату оренди землі, проведення посівної та збиральної кампаній.
Одночасно ставку за кредитами на фінансування оборотного капіталу було знижено з 15% до 10% річних. Максимальна сума такої позики може сягати 90 млн грн. Різницю між пільговою та ринковою ставками компенсує держава. Загалом Кабмін має намір виділити сільгоспвиробникам до 80 млрд. грн.
Фінансування оборотного капіталу аграріїв за програмою «5-7-9%»
| Умови | До 13 серпня 2026 р. | Після 13 серпня 2026 р. |
| Частка кредиту на оборотний капітал | до 5 млн грн (або до 20% від загального ліміту у 90 млн грн на пріоритетні напрями) | До 100% суми |
| Процентна ставка на оборотні потреби | 15% річних | 10% річних |
| Максимальна сума кредиту | До 90 млн грн | До 90 млн грн |
Джерело: Кабмін
Наприклад, якщо господарство отримує кредит на 10 млн грн, раніше на оборотні потреби воно могло спрямувати максимум 2 млн грн, тоді як зараз має право використовувати весь обсяг позики. При цьому зниження ставки з 15% до 10% скорочує річні процентні витрати з 1,5 млн до 1 млн грн. Тобто позичальник за умови користування кредитними коштами протягом року сплатить на 500 тис. грн менше відсотків.
Державні гарантії. Портфельні державні гарантії дають змогу отримати кредит підприємствам, яким не вистачає заставного забезпечення. Механізм працює в такий спосіб: банк видає позику, а держава бере на себе частину ризику її неповернення. Залежно від умов гарантії, державне покриття може досягати 80% основного боргу за окремим кредитом.
У серпні 2026 року для збільшення кредитування малого та середнього бізнесу, зокрема із сектора АПК, уряд розподілив гарантії між 19 банками на загальну суму до 20,8 млрд грн.
Крім того, уряд передбачив, що прострочення за раніше отриманими кредитами, яке виникло через затримку державних виплат за програмами підтримки, не повинно перешкоджати отриманню нових кредитів із державною гарантією. Зокрема це стосується випадків, коли через несвоєчасну компенсацію відсоткових ставок за програмою «5-7-9%» підприємство не змогло розрахуватися з банком.
У жовтні уряд додатково пом'якшив умови для сільгоспвиробників і окремих підприємств харчової переробки – молочної, борошномельної та круп'яної промисловості, виробників хліба та хлібобулочних виробів. Сьогодні при отриманні гарантії, збільшенні її обсягу або оформленні нового кредиту допускається, що за останні 120 днів підприємство може мати прострочену заборгованість загальною тривалістю до 60 календарних днів (за будь-якими кредитами, які були отримані раніше). Головна умова – на момент оформлення гарантії така заборгованість має бути повністю погашена. Послаблення діє на період воєнного стану, але не пізніше 1 вересня 2027 року.
Умови надання держгарантій сільгоспвиробникам
| Параметр | Листопад 2026 року |
| Розмір гарантії | Держава може покрити до 80% основного боргу за кредитом |
| Допустиме прострочення для отримання гарантії | До 60 календарних днів за останні 120 днів – за умови повного погашення заборгованості на момент оформлення/продовження гарантії або нового кредиту |
| Коли прострочення не враховується | Не впливає на виділення гарантії, якщо прострочення виникло через затримку державних виплат за програмами підтримки («5-7-9%») |
| Термін дії спеціальних умов | На період військового стану, але не пізніше 1 вересня 2027 року |
Джерело: Кабмін
Зміни у оцінці застави. Третій блок, який стосується підтримки агробізнесу, пов'язаний із переглядом правил обліку сільгосппродукції, яка виступає заставою за кредитами. А саме: НБУ у серпні підвищивкоефіцієнт ліквідності такої продукції з 0,4 до 0,75, і збільшив з 12 до 18 місяців максимальний термін кредитного договору, за яким товарні запаси можуть враховуватися як забезпечення.
Також банки отримали можливість оцінювати заставну продукцію, виходячи з її фактичних залишків на дату розрахунку кредитного ризику, але не вище вартості, зазначеної в договорі застави. Нові правила діють до 1 вересня 2027 року.
На практиці це означає, що якщо фермер має зерно вартістю 10 млн грн, то раніше при розрахунку кредитного ризику банк міг враховувати як забезпечення 4 млн грн його вартості, а тепер – 7,5 млн грн. Таким чином, заставна база збільшується на 3,5 млн грн, що розширює можливості господарства отримати кредит під товарні запаси.
Але це не означає, що аграрій автоматично зможе зайняти у банку кредит, що дорівнює 75% вартості застави: остаточна сума залежить від оцінки фінансового стану підприємства, ліквідності продукції та здатності позичальника повернути борг.
Банки готові кредитувати, але не всіх і дуже вибірково
Інтерес аграріїв до фінансування залишається високим, особливо серед малих та середніх господарств, яким важче покривати виробничі витрати за рахунок власних коштів. Але високий попит не призвів до автоматичного прискорення темпів кредитування. Навіть навпаки – спостерігається його зниження.
«З третього кварталу 2026 року значно збільшився попит на кредитування серед агроклієнтів. При цьому програма «5-7-9%» залишається для них привабливішою за комерційні позики, оскільки державна компенсація знижує фінансове навантаження. Проте частка схвалення заявок після перегляду програми не змінилася», – каже Олександра Прохорчук, директор департаменту середніх клієнтів Райффайзен Банку.
За розрахунками аналітиків Асоціації українських банків (АУБ), які є у розпорядженні Mind, до серпневого перегляду умов «5-7-9%» середній тижневий обсяг кредитування агросектору становив близько 3,13 млрд грн, а протягом наступних семи з половиною тижнів він знизився до 2,84 млрд грн.
У рамках програми «5-7-9%» видачі скоротилися з 1,39 млрд до 970 млн грн на тиждень. При цьому кредитування за іншими програмами та комерційними продуктами, навпаки, зросло – з 1,74 млрд грн до 1,87 млрд грн на тиждень.
Кредити підприємствам АПК*
| Період | Видані кредити, млрд грн ** |
| Січень | 142,1 |
| Лютий | 140,9 |
| Березень | 145,2 |
| Квітень | 155,5 |
| Травень | 161,3 |
| Червень | 167 |
| Липень | 174,6 |
| Серпень | 181,1 |
| Вересень | 188,8 |
Джерело: НБУ
*Сільське, лісове та рибне господарство
**Загальний обсяг виданих кредитів на кінець зазначеного місяця
Таким чином, після зміни умов програми помітного збільшення загального обсягу кредитування не відбулося, а частина попиту змістилася у бік інших банківських продуктів. Водночас, експерти АУБ наголошують, що на динаміку впливає цілий перелік факторів: фінансовий стан агробізнесу, структура попиту та ситуація з експортною логістикою. Тому порівняння середньотижневих показників хоч і відображає загальну динаміку фінансування, але не дозволяє окремо визначити вплив кожного з цих факторів.
Державні гарантії також допомагають банкам розширювати коло позичальників, насамперед за рахунок підприємств, які мають складнощі з наданням ліквідної застави.
«Багато успішних господарств втратили активи через війну або мають зерно на складах, але не можуть його швидко монетизувати. Гарантії дозволяють нам кредитувати такі життєздатні компанії, навіть коли класичного забезпечення не вистачає», – пояснює Олександра Прохорчук.
Втім, це не означає, що банки погоджуються покривати безнадійні борги. Кредитори аналізують прогнозовану виручку, наявність контрактів на збут, боргове навантаження, ліквідність застави та стійкість бізнес-моделі.
Як каже начальник управління продажів агробізнесу Банку Кредит Дніпро Яна М'ясоєдова, найскладніша ситуація у господарств з невеликим запасом власних коштів, високою заборгованістю, нестабільною врожайністю та значними запасами нереалізованого зерна. Додатковим ризиком стає залежність від одного покупця чи кількох великих контрактів.
«Водночас, тимчасові логістичні труднощі необов'язково є підставою для відмови, якщо бізнес при цьому залишається стабільним і економічно спроможним», – уточнює Яна М'ясоєдова.
Зерно в заставу та кредити за ринковими ставками
Підвищення коефіцієнта для забезпечення (з 0,4 до 0,75) теоретично теж має полегшити доступ аграріїв до кредитування. АУБ наводить такий приклад: якщо тонна зерна умовно коштує 6–7 тис. грн, то раніше при банк міг враховувати при розрахунку кредитного ризику лише 2,4–2,8 тис. грн його вартості.
«Отже, за незмінної вартості агропродукції розрахункова величина забезпечення збільшується на 87,5%. Це розширює можливості врахування застави під час визначення кредитного ризику, що особливо актуально за умов коливання внутрішніх цін на зерно», – йдеться у коментарі асоціації.
Але зміна правил НБУ не скасовує інших вимог банків. Тому навіть вища оцінка товарних запасів не завжди дозволяє отримати необхідне фінансування, якщо продукція має низьку якість, умови її зберігання неналежні, а здатність підприємства обслуговувати борг під великим питанням.
Водночас, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Дениса Марчука, попри регуляторні послаблення банки не поспішають приймати зерно як заставу за кредитами, що обмежує можливості аграріїв залучати фінансування під товарні запаси.
Ще один варіант для аграріїв – кредити поза державними програмами. Однак тут шанси позичальників суттєво залежать від сталості їх грошових потоків та вартості банківських ресурсів.
Ставки за банківськими кредитами для бізнесу у 2026 році, % річних*
| Період | Великий бізнес | Середній бізнес | Малий бізнес | Мікробізнес |
| Липень | 12,2 | 17,9 | 12,4 | 21 |
| Серпень | 13,6 | 17 | 19,8 | 21 |
| Вересень | 17,6 | 17,9 | 16,8 | 19,4 |
Джерело: НБУ
*Середньозважена ставка
«За нинішніх ставок обслуговувати повністю ринковий кредит аграрію із заблокованим експортом вкрай складно. Ми частіше комбінуємо інструменти: де можливо – залучаємо державні та партнерські програми, де потрібні швидкі гроші – пропонуємо короткі оборотні кредити та овердрафти на комерційних умовах», – розповідає Олександра Прохорчук.
Яна М'ясоєдова наголошує, що на ринкових умовах фінансування доступніше підприємствам зі стабільним грошовим потоком, підтвердженими каналами реалізації продукції, ліквідною заставою, прийнятним борговим навантаженням та позитивною кредитною історією. Додатковою перевагою стає наявність власного переробного бізнесу, який може забезпечити ще одне джерело коштів для погашення кредиту.
Грошей не вистачає навіть тим, кому вони доступні
Як заявляють представники аграрного бізнесу, головна проблема зараз – не стільки вартість й доступність кредитів, скільки брак вільних грошей через перебої з реалізацією врожаю. За словами директора УКАБ Олега Хоменка, раніше надходження від продажу ранніх зернових дозволяли господарствам розраховуватися за кредитами, залученими до весняної посівної, та фінансувати наступні польові роботи. Зараз цей цикл порушений.
«Аграрій опинився в такій ситуації, коли немає коштів не те що для розрахунку за поточними кредитами, які були залучені раніше, – відсутні навіть обігові кошти», – говорить Хоменко.
За його словами, щомісячний експорт зерна з України скоротився з близько 5,5 млн тонн зерна до 2,5 млн тонн. «Тобто надходження валюти в економіку, і відповідно валюти для сільгоспвиробників скоротилося вдвічі. Тому немає інших варіантів, як залучати додаткові оборотні кошти для покриття цих витрат», – вважає експерт.
Хоменко також зазначив, що агрокомпанії вже переходять у режим максимальної економії, скорочуючи капітальні та операційні витрати, щоб зберегти фінансову стійкість і накопичити кошти для проведення весняної посівної кампанії 2027 року.
За словами Дениса Марчука, обмеження експорту врожаю призвело до надлишку пропозиції на внутрішньому ринку та зниження закупівельних цін. У результаті реалізація продукції не завжди дозволяє покрити витрати на її виробництво.
«Пропозиція перевищує попит, альтернативні маршрути дають змогу вивезти лише близько половини потенційного обсягу, а дорога логістика з'їдає маржу виробників. У результаті, за нашими оцінками, вирощування пшениці зараз завдає близько 30% збитків, кукурудзи – 20–30%», – розповідає Денис Марчук.
Дефіцит оборотних коштів стосується і експортерів, які закуповують зерно у виробників. Через більш дорогу і тривалу логістику гроші зависають на значно більший термін і не повертаються в обіг.
«До повномасштабної війни доставка зерна покупцю займала до семи днів і коштувала приблизно $20 за тонну. Зараз вона може тривати 30–40 днів і коштуватиме $80–100 за тонну. Через це для підтримки того ж товарного потоку експортерам потрібно до 20 разів більше оборотного капіталу. Тобто у чотири–п'ять разів зростає і тривалість логістичного циклу, і його вартість. Гроші довше залишаються зв'язаними, тому у компаній менше можливостей закуповувати зерно та розраховуватися з аграріями», – пояснює Володимир Славінський, директор з торгівлі «Нібулон».
У таких умовах кредити стають одним із небагатьох способів профінансувати поточну діяльність. Проте, далеко не весь агробізнес має доступ до такого фінансування. Як повідомили у коментарі Mind в компанії Kernel, програма «5-7-9%» та державні гарантії орієнтовані на невеликих агровиробників, найбільш чутливих до нестачі обігових коштів.
«Для багатьох малих та середніх господарств – це важлива грошова опора з боку держави. Kernel, як і інші великі аграрні виробники, не користуються цими інструментами, проте ми підтримуємо їхнє розширення», – пояснили у компанії.
Як зазначає Володимир Славінський, «державна програма «Доступні кредити 5–7–9%» передусім спрямована на підтримку умовно невеликого агробізнесу. Але підтримати лише агровиробника недостатньо. Якщо фермер отримав фінансування і виростив урожай, але трейдер або експортер не має оборотного капіталу, щоб цей урожай закупити, зберегти й доставити покупцеві, проблема просто переходить на наступну ланку».
При цьому, за його словами, потреба «Нібулону» в торговельному фінансуванні на сезон 2026/27 оцінюється від $170 млн. Водночас компанія отримує фінансування лише в іноземних банках, котрі надають торгівельне кредитування, і на тлі блокування морського експорту у 2026 році «Нібулон» не залучив жодного нового фінансування від українських банків.
Але навіть тим підприємствам, які можуть претендувати на державні пільгові позики, не завжди вистачає існуючих лімітів. Зокрема, у програмі «5-7-9%» передбачено окремі розміри на фінансування розвитку бізнесу (до 150 млн грн) та поповнення оборотних коштів (до 90 млн грн). Але на практиці ці ліміти перетинаються, через що раніше отримані кредити на розвиток скорочують суму, яку аграрій може використати на фінансування оборотного капіталу.
«Багато аграріїв вже використали 100–120 млн грн з колишнього ліміту в 150 млн грн, тому замість нових 90 млн грн на оборотні потреби вони змогли отримати лише 10–20 млн, що залишилися, або зовсім нічого. Ми пропонуємо розділити ці ліміти, щоб кредити на розвиток не зменшували можливості для залучення коштів для поточної діяльності», – наводить приклад Денис Марчук.
При цьому, як зазначає власник компанії Vitagro Сергій Лабазюк, навіть ліміту в 90 млн грн може бути недостатньо для великих господарств. За його словами, для невеликого бізнесу із земельним банком близько 2 тис. га такої суми може бути достатньо, але підприємствам із оборотом понад 600 млн грн її вже не вистачає для повноцінного фінансування діяльності та подальшого зростання.
Зазначимо, що доступ до програми «5-7-9%» мають виробники з річним доходом до 50 млн євро, або близько 2,5 млрд грн.
Чи вистачить грошей під вирощування урожаю 2027-го
Затримки з компенсацією відсоткових ставок банкам за програмою «5-7-9%» теж ускладнюють надання пільгового кредитування. За даними Національної установи розвитку (НУР), за підсумками першого півріччя 2026 року заборгованість держави перед банками зросла більш ніж на 20% – з 7,2 млрд грн до 8,8 млрд грн. Роком раніше, на 1 липня 2025 року, вона становила 1,4 млрд грн. У жовтні уряд перерахував НУР 2,8 млрд грн, але цієї суми все одно не вистачає для того, щоб зняти питання з компенсацією відсотків. Загальний обсяг коштів, розписаний у держбюджеті на 2026 рік для виплат банкам, становить 22 млрд грн.
Якщо держава не здійснює відшкодування вчасно, банк має право вимагати від клієнта, щоб той самостійно покривав різницю між пільговою та ринковою ставками. Сергій Лабазюк підтверджує, що через брак коштів у бюджеті для компенсації різниці відсотків за виданими кредитами окремі банки вже стягують їх з аграріїв. «Однак думаю, що до кінця року ситуація вирівняється», – вважає Лабазюк.
Представники АУБ зі свого боку також називають своєчасне відшкодування відсотків однією з умов подальшого розширення кредитування. «Прогнозоване фінансування державних програм та своєчасне виконання компенсаційних зобов'язань перед банками сприяє стабільності механізмів пільгового кредитування та дозволяє банкам ефективніше планувати кредитну діяльність», – йдеться у коментарі АУБ.
Але навіть якщо до кінця 2026 року аграріям вдасться закрити нестачу оборотних коштів, перед галуззю постає не менш складне завдання – знайти гроші на весняну посівну 2027 року. За словами Олега Хоменка, державі необхідно запланувати збільшення ресурсу програми «5-7-9%», якщо передбачені кошти будуть вичерпані. «Головна мета – не допустити банкрутства господарств, щоб вони змогли провести весняну посівну кампанію», – пояснює Хоменко.
А ризик недофінансування досить високий. Як уточнює Денис Марчук, за загальної потреби у коштах на посівну навесні 2027-го до 350 млрд грн, міжнародні партнери (Світовий банк зокрема) пообіцяли виділити Україні $250 млн (близько 11 млрд грн) під програму «5-7-9%». Втім, цих коштів вистачить лише на часткове покриття витрат аграріїв.
«Тому, якщо не запрацює морський експорт і не з'явиться додаткове фінансування, у гіршому сценарії аграрії можуть не засіяти до 5 млн га. Для багатьох господарств наступний сезон буде вкрай складним, з ризиками збитків та навіть дефолтів», – попереджає Денис Марчук.
Крім того, для подальшого розширення кредитування аграріїв потрібні не лише гарантії держави, а й заходи щодо підтримки альтернативної логістики, страхування воєнних ризиків та розвитку внутрішньої переробки й збуту. «Кредит не усуває першопричину дефіциту ліквідності, якщо продукцію тимчасово неможливо вчасно вивезти або її транспортування «з'їдає» більшу частину маржі», – пояснює Яна М'ясоєдова.
Таким чином, завдання держави – не просто розширити доступ до кредитів, а й забезпечити реальне (а не паперове) фінансування діючих програм. Кредитування може допомогти аграріям пройти складний період та підготуватися до нового сезону. Але якщо експортна виручка продовжить надходити із затримками, логістика залишиться дорогою, а державні компенсації не будуть вчасними, фермери не зможуть профінансувати посівну та зберегти обсяги виробництва.
«Фактично ми не змогли забезпечити аграрний сектор необхідними обсягами фінансування на осінь 2026 року. Наслідки вже помітні: посівні площі під озимими зерновими скоротилися майже на 9%. Це тривожний сигнал напередодні весняної посівної 2027 року, адже без належного фінансування аграрії не зможуть провести польові роботи в повному обсязі», – зазначає Денис Марчук.
















