Держгеокадастр Шредінгера: відродити не можна ліквідувати
Чому уряд стрімко відіграв назад ініціативи щодо скорочення повноважень земельного регулятора
Кабінет Міністрів розгорнув на 180 градусів одну з найгучніших реформ минулого року – курс на ліквідацію Держгеокадастру. Це не перший випадок подібної стратегії. Так, у вересні 2019 року було ліквідовано, а наприкінці 2020-го відновлено Міністерство аграрної політики та продовольства. Запроваджений 2018 року «пакет малюка» – набір дитячих речей, які видавали в пологових будинках матерям, у середині 2020-го замінили грошовою компенсацією у 5000 грн, а потім знову повернули матеріальний формат. Однак у випадку з фактичною ліквідацією земельного відомства та скасуванням цього рішення найбільш гостро постає питання політичної доцільності.
Як розвивалися події?
Постановою №301 від 5 квітня Кабмін скасував рішення про ліквідацію як юридичних осіб територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). «Скасувати рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру...», – йдеться в документі.
Також було скасовано масштабне скорочення – на 57%, до 4317 осіб – чисельності співробітників відомства.
Отже, дуже пафосно проведену – нехай навіть поки що на папері – ліквідацію «корупційного монстра» було повністю переглянуто.
Скорочення функцій земельного регулятора проводилося на тлі передачі об'єднаним територіальним громадам функції розпорядження землями сільгосппризначення за межами населених пунктів. Нагадаємо: ця ініціатива була широко анонсована, а напередодні місцевих виборів гарантована до виконання особисто президентом Володимиром Зеленським.
Наразі такі угіддя підзвітні Держгеокадастру і є основним, але не єдиним джерелом отримання «корупційної ренти». Частину земель – декларативно 2 млн га, за фактом набагато менше – було вже передано від Держгеокадастру до відання ОТГ ще торік, а основний масив мав змінити фактичного власника після прийняття законопроєкту №2194, над правками до якого два тижні працювала Рада (поки карантин не перервав цей процес).
Документ вносить зміни до ст. 122 Земельного кодексу України в частині розпорядника земель. І Держгеокадастр втрачає доцільність свого існування – принаймні тіньову.
Навіщо потрібен Держгеокадастр?
Попри корупційну репутацію відомства, його ліквідацію не можна назвати беззастережно вдалою ідеєю.
З огляду на те, що Міністерство аграрної політики так і не запрацювало, а земельні ресурси мають стратегічне значення для основної галузі національної економіки – сільського господарства, и з 1 липня 2021 року відкривається ринок сільгоспземель, ліквідація регулятора в цій сфері виглядає принаймні дивною.
Але, як би там не було, її було анонсовано, реалізовано, але потім стрімко відіграно назад.
Вадим Чувпило, експерт у земельних відносинах і колишній співробітник органів земельних ресурсів, вказує, що з кінця 2020 року Держгеокадастр знову передає громадам землі, які проінвентаризували 2020 року плюс раніше сформовані ділянки.
«Але не просто, як це було зроблено у 2018–2019 роках, а з приміткою, за якою громадам не передали землі, на які обласними управліннями Держгеокадастру були раніше видані дозволи громадянам, також ті ділянки, які виставлені на аукціон (до проведення такого аукціону) і ті землі сільськогосподарського призначення державної власності, які не були проінвентаризовані (їх просто «не помітили» або не встигли проінвентаризувати)», – написав він на своїй сторінці у фейсбуку.
Отже, склався «розпорядчий колапс»: частиною земель вже керують ОТГ, частиною – обласні управління Держгеокадастру. Іноді земля й зовсім «зависає в повітрі», якщо обласне управління її передало, а ОТГ за собою не зареєструвало. Це створює позаюридичний статус наділу й дозволяє відмовляти громадянам, коли вони претендують на ці ділянки.
Така ситуація має місце уже майже пів року. На місцях із нею мирилися, розуміючи: земельні чиновники напередодні звільнення потрібують «буферного» періоду, а парламент ось-ось прийме законопроєкт №2194, яким остаточно розв’яже колізію і зведе функціонал Держгеокадастру до формально-довідкового. Адже спочатку законопроєкт, що передає сільгоспземлі від Держгеокадастру у відання ОТГ, планувалося розглянути мало не в січні-лютому.
Чому так сталося та чого чекати далі?
З огляду на останні події очевидно, що хепі-енду (принаймні для місцевих громад) не буде. Повернення до Держгеокадастру всіх усічених раніше функцій і наявне затягування з прийняттям законопроєкту свідчить про те, що влада дійшла висновку про доцільність збереження статус-кво.
Ще раз потрібно зробити застереження, що ліквідація земельного регулятора та скорочення фахівців у земельній сфері напередодні земельної реформи від самого початку було сумнівною ідеєю.
Оперативне виправлення помилки, що ледь не трапилася, можна було б вітати. Але, за неофіційними даними, ініціатори цього рішення керувалися аж ніяк не міркуваннями суспільного блага.
Одна з найбільш тиражованих версій: Держгеокадастр став вагомим аргументом нинішньої влади в перемовинах з опозицією. І було досягнуто домовленостей про підтримку важливих ініціатив і/або як мінімум відсутність ярої критики – в обмін на контроль над земельним регулятором. Однак в усіченому вигляді та без права розпорядження землями це відомство нікого не цікавило, тому для підвищення ваговитості аргументу його довелося спішно «відновити в правах».
Найчастіше стороною таких переговорів називають партію «Батьківщина», хоча нинішній в. о. голови Держгеокадастру Сергій Завадський раніше не був помічений у близькості до цієї політичної сили.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
