Безконтрольний контролер: що відбувається з Держспоживслужбою

За перші півтора місяці 2022 року Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів – відомство, що ніколи не вирізнялося надмірною інформаційною активністю, – генерувала більше новин, ніж за пару останніх років. І схоже, не збирається зупинятися на досягнутому.

1 лютого голова Держспоживслужби Владислава Магалецька, яка обіймала цю посаду трохи більше року, написала заяву на звільнення. Причиною було названо наполегливі рекомендації лікарів через проблеми зі здоров'ям. Ці проблеми, з огляду на пост Магалецької на Facebook, будуть актуальні лише «кілька найближчих місяців», що, вочевидь, слід вважати натяком на відкритість авторки до пропозицій після цього строку.

Ще через півтора тижні Кабінет Міністрів ухвалив рішення про зміну підзвітності Держспоживслужби. Відомство, яке до останнього часу перебувало в орбіті Міністерства економіки, було підпорядковано безпосередньо Кабміну з координацією через віцепрем'єра. Це вкотре поставило в незручне становище Міністерство аграрної політики та продовольства, голова якого Роман Лещенко багаторазово заявляв, що ДПСС буде передано Мінагро, і питання вже вирішене. Фактично же аграрне відомство отримало лише право на участь у формуванні політики у сфері продовольчої безпеки. У перекладі з бюрократичної мови це означає «нічого».

Потрібно зазначити, що всі ці пертурбації відбуваються в обставинах, за яких Держспоживслужба перебуває або принаймні повинна перебувати на піку активності. Відомство контролює дотримання заходів щодо стримування цін на продовольчі товари, зокрема обмеження торгових надбавок у ритейлі, а також відповідає за експортну інфраструктуру, яка зараз проходить низку трансформацій, дедлайн за якими спливає через кілька місяців.

Що ж насправді відбувається навколо ключового для продовольчого ринку державного відомства, розбирався Mind.

За два тижні до того, як Держспоживслужбу почало лихоманити, керівництво ДПСС презентувало звіт про свою діяльність народним депутатам – членам аграрного комітету Верховної Ради.

На засідання не були допущені представники ЗМІ, але за свідченнями очевидців виступ Владислави Магалецької повністю відповідав «золотому стандарту» державних презентацій – багато графіків, вражаючі цифри та переможні реляції. Усе це було оповите легким присмаком жертовності – за словами доповідачки, у відповідь на безкомпромісну роботу на споживчому ринку Держспоживслужба отримала від бізнесу величезну кількість скарг і судових позовів.

Відступ від звичного сценарію стався на етапі сесії запитань-відповідей. Під час неї з'ясувалося, що депутати: а) знають значно більше, ніж їм хотіли донести; б) не дуже цими знаннями задоволені. Про суть докорів Mind розповіли два незалежні один від одного джерела, які були присутні на засіданні. Найбільш глобальні претензії можна розділити на три групи.

Марні перевірки

У рамках заходів щодо підтримки цінової стабільності Кабінет Міністрів запровадив державне декларування зміни цін на низку продтоварів, які мають високе соціальне значення. Наприкінці минулого року ухвалою №1432 від 30 грудня 2021 року  на ці товари також були обмежені торгові надбавки на рівні 10%. Серед них – макарони, цукор, гречка, борошно, молоко, хліб, соняшникова олія тощо. Контроль за дотриманням цих заходів покладено на Держспоживслужбу.

Ця заява викликала бурхливу реакцію. Як розповів Mind учасник засідання, один із депутатів буквально напередодні зайшов у магазин у своєму рідному місті Рівному та з подивом виявив на полиці гречку за ціною 82 грн/кг. «Він набрав директора підприємства, яке знаходиться в тому ж регіоні, та уточнив, яка в нього відпускна ціна. Виявилося – щось близько 42 грн за кілограм. Тобто націнка на полиці – вдвічі, не 10%, а нам тут розповідають про тисячі перевірок», – переказав він. Mind не може стверджувати напевно, але припускає, що йдеться про нардепа від партії «Слуга народу» Дмитра Соломчука, який народився та живе в Рівному.

Ба більше, за словами учасників ринку, така ситуація – не поодинокий випадок, а середня ефективна націнка торгових мереж становить аж ніяк не менше 40%.

Загроза імпорту через провал будівництва пропускних інспекційних пунктів на кордоні

Починаючи з липня 2022 року режим імпорту в Україну має зазнати змін і здійснюватися через оновлену систему прикордонних інспекційних пунктів (ПІП) та призначених пунктів пропуску (ППП).

Гроші на їхнє створення є: програма фінансується Світовим банком на умовах кредитування в розмірі $200 млн. Вони були виділені два роки тому, і Україна вносить плату за резервування коштів, хоч і не використовує їх – 0,25% від суми.

Перспективи відкриваються не надто райдужні.

По-перше, є не ілюзорним ризиком, що зовнішні конкуренти скористаються цією бюрократичною проблемою проти українських компаній, яким і так важко торувати собі шлях на європейському ринку. Український виробник продуктів харчування, укладаючи договір із європейськими мережами, насамперед надає дані про контроль якості при перетині кордону. Відповідно, той факт, що Україна так і не забезпечила відповідність стандартів контролю якості європейським, активно використовуватиметься нашими конкурентами для витіснення вітчизняної продукції з європейського ринку.

І нарешті, через рік настають дедлайни за ще більш жорсткими вимогами, що стосуються вже експорту продуктів харчування, і є серйозні сумніви, що в ДПСС дійдуть руки до їхнього виконання.

На думку членів аграрного комітету, у такий спосіб виконавча влада перекладає відповідальність на законодавчу і «коли будуть запитання від бізнесу, то скажуть, що закон вищий за постанову», пояснив співрозмовник Mind. За його словами, депутати максимально сприяли та йшли на зустріч у всіх питаннях, що стосуються цього проєкту. У свою чергу Держспоживслужба не провела навіть топографічну зйомку, а протягом останніх п'яти-семи місяців прогрес створення ПІП був нульовим.

За альтернативною версією, навпаки, робота рухалася доволі вправно, однак каменем спотикання стало земельне питання. А саме – перелік щасливчиків, у яких держава викупить земельні ділянки, де будуть розміщені ПІПи. Непрямо на це вказують запитання-натякання депутатів, навіщо для створення компактного пропускного пункту викуповувати за держкошти ділянку площею 14 га в Ужгороді та таку саму – під Чернівцями?

Як зазначив голова комітету Микола Сольський, через численні карантини, на які змушений іти парламент, провести такий складний закон до 1 липня може просто не вистачити часу.

У Держспоживслужбі на запит Mind не відповіли, натомість розмістили на своєму сайті новину «Світовий банк відзначив зусилля Держспоживслужби у будівництві прикордонних інспекційних постів». Схоже, що в службі розуміють важливість проблеми й намагаються виправдатися як можуть. Залишається сподіватися, що підпорядкування ДПСС Кабміну, яке відбулося днями, зможе якось прискорити вирішення цього питання.

Непослідовні ініціативи щодо імпорту засобів захисту рослин

Те, що ДПСС не виконала за своїми прямими обов’язками, вона з лишком компенсувала невгамовною активністю з непрофільних питань.

У січні 2022 року Держспоживслужба надіслала на адресу РНБО листа з пропозицією заборонити до застосування в Україні низку препаратів – ЗЗР і пестицидів, що містять активні речовини, не дозволені на території ЄС.

Цю ініціативу можна було б пояснити хвилюванням за екологію чи перестраховкою, якби не дії самого ДПСС. Лише за минулий рік фахівці відомства видали понад 700 позитивних висновків державної експертизи на препарати, які наразі пропонується заборонити.

Імпортери, отримавши дозволи від ДПСС, законтрактували і завезли в Україну ЗЗР із розрахунку потреби на весь сезон, а зараз виявилися збентежені такою разючою зміною політики відомства.

Цей подив на адресу Держспоживслужби ретранслювали депутати на засіданні аграрного комітету. Відповідаючи на запитання, як ДПСС могла продукувати протилежні дії з різницею в кілька місяців, Владислава Магалецька уточнила: ініціатива заборони надходила не від очолюваного нею відомства, а від РНБО. За її словами, лист із переліком запропонованих до заборони препаратів був відповіддю на зустрічний запит, а фахівці просто провели порівняльний аналіз використання препаратів у ЄС, Україні та США та довели різницю до співробітників пана Данилова. «Наша відповідь ґрунтувалася як відповідь на запит», – сказала Магалецька.

Це звучить тим більш логічно, якщо взяти до уваги, що відповідно до чинного законодавства реєстрацію, тобто дозвіл, а також заборону (скасування реєстрації) використовувати в Україні агрохімікати здійснює Міністерство екології. Відповідно, якби в Ради національної безпеки та оборони й виникло таке питання, то звертатися з ним вони мали б до Міністерства екології.

Проте авторство ініціативи хвилює учасників ринку значно менше, ніж можливі наслідки для аграрної галузі. Нардеп від «Слуги народу» Артем Чорноморов намагався уточнити, чи має  відомство список препаратів на заміну забороненим і чи проведено розрахунки можливих втрат для врожаю, експорту та валютної виручки виторгу в разі неминучого формування дефіциту, проте безуспішно. Враховуючи, що аграрний сектор формує до 15% ВВП і до 40% валютної виручки, ризики ініціативи явно ширші, ніж просто разові втрати імпортерів.

Чого чекати далі?

Заява Владислави Магалецької перебуває на розгляді Кабміну. За неофіційними даними, топікстартер розраховує, що її не буде прийнято, і пов'язує ці надії з близькістю (є думка, що сильно перебільшеною) до Олени Зеленської, з якою вони разом працювали над проєктом із реформи дитячого харчування в школах.

Щоправда, необережне застереження про проблеми зі здоров'ям тепер звужує можливості «відкотити» відставку назад.

Щодо Держспоживслужби, то стосовно відомства буде посилено контроль та інтенсифіковано роботу в спробі надолужити втрачений час. Поки не оголошено конкурсу, фактичне керівництво здійснюватиме Анатолій Вовнюк, заступник голови з питань цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації.