Понад третина кредитів у комерційних банках – проблемні. Хто в зоні ризику і що можна зробити
Як банківський сектор позбуватиметься такої заборгованості
За даними Національного банку, до кінця 2022 року частка проблемної заборгованості (NPL) у кредитних портфелях комерційних банків сягнула майже 37%. Отже, з 1 березня (по суті з початку повномасштабних бойових дій в Україні), частка токсичних боргів збільшилася майже на 10 в. п.
Зростання NPL стало цілком передбачуваним явищем на тлі руйнування підприємств, пошкодження інфраструктури, енергетичної передусім, і падіння внутрішнього попиту. НБУ, до речі, ще влітку 2022 попереджав, що головною загрозою для банківської системи є кредитний ризик. За оцінками НБУ, щонайменше 20% позичальників можуть стати банкрутами, що створить для банків серйозні проблеми.
Mind розбирався, що відбувається з кредитними портфелями банків і як ринок позбавлятиметься проблемних боргів.
Як змінилася картина NPL протягом 2022 року? Фактично у 2022 рік банки увійшли з мінімальним за останні чотири роки обсягом токсичних кредитів. Станом на 1 січня 2018 року частка NPL у банківському секторі становила 55%, на 1 січня 2022-го – 30%.
Найсерйознішу роботу щодо розчищення проблемних кредитів провели держбанки. Їхній портфель NPL з 2018 до 2022 року включно скоротився з 398 млрд грн до 254 млрд грн. У приватних банках (зокрема, з іноземним капіталом) було сконцентровано 187 млрд грн NPL, до 2022 року ця сума зменшилася більш як удвічі – до 90 млрд грн.
Читайте також: Союзники чи конкуренти: чотири держбанки зайняли майже 60% ринку кредитування бізнесу. Чи не затісно їм у цій ніші?
Відчутне зростання NPL 2022 року почалося з літа. Станом на 1 травня частка в банках кредитів, що не працювали, становила близько 27% (310 млрд грн), до кінця літа вона збільшилася до 31% (340 млрд грн), а до грудня досягла 36,8% (430 млрд грн).
Обсяг і частка проблемної заборгованості в банках 2022 року, млрд грн
| Станом на 1 січня 2022 року | Станом на 1 грудня 2022 року | |
| Усі кредити, у т.ч.: | 1150 | 1169 |
| кредити, що не працюють | 345 | 430 |
| частка кредитів, що не працюють, % | 30,02 | 36,75 |
| Кредити корпоративному сектору, у т. ч. | 836 | 871 |
| кредити, що не працюють | 302 | 353 |
| частка кредитів, що не працюють, % | 36,10 | 40,51 |
| Кредити фізособам (разом із фізособами-підприємцями), у т. ч.: | 256 | 239 |
| кредити, що не працюють | 43 | 77 |
| частка кредитів, що не працюють, % | 16,86 | 32,04 |
Джерело; дані НБУ
У яких банках найскладніша ситуація із NPL? За даними НБУ, портфель проблемних кредитів до грудня 2022 року розподілився так:
- державні банки – 324 млрд грн, або 75,4% від усіх NPL;
- приватні банки з іноземним капіталом – 57 млрд грн, або 13,3% усіх NPL;
- решта приватних банків – 49 млрд грн, або 11,3% усіх NPL.
Головний «колекціонер» проблемних кредитів у банківській системі – це ПриватБанк. У ньому акумульовано близько 188 млрд грн токсичних боргів, що становить 44% усіх NPL. Втім більша частина цієї суми дісталася банку в спадок від колишніх власників, до яких він позивається до цього дня. За 2022 рік (після 24 лютого) реальний приріст портфеля NPL у «Приваті» становив 13 млрд грн, або 7,4%. До п'ятірки найбільших власників NPL входять також Ощадбанк, Укрексімбанк, Сенс Банк, Укргазбанк (див. графік).
Топ-25 банків за обсягом кредитів, що не працюють
Джерело: дані НБУ
Яка структура NPL за видами позичальників? Частка NPL за позичальниками-юрособами у грудні 2022 року становила 40,5%, за позичальниками-фізособами – 32%.
Бізнес повертає кредити гірше, ніж фізичні особи. Це пов'язано з тим, що, по-перше, частка корпоративних позичальників відчутно більша. Бізнесу банки видали 75% усіх кредитів, населенню – 21%. Є ще міжбанківські кредити та позики, видані місцевим органам влади. Але їх обсяг незначний.
По-друге, бізнес зазнає серйозніших проблем із поверненням боргів у зв'язку з енергодефіцитом, знищенням застав тощо. А оскільки в компаній багато «довгих» кредитів, процес їх стягнення для банків досить складний. Кредитний портфель фізосіб переважно складається з короткострокових позик, які часто видаються під десятки і навіть сотні відсотків річних. Відповідно банки спочатку страхують себе від ризиків неповернення, тому неможливість «вибити» борги з таких позичальників хвилює кредиторів не настільки сильно.
Читайте також: Підсумки роботи українських банків за 10 місяців воєнного року: громадяни та бізнес залишають гроші на депозитах, але кредити повертають дедалі гірше
Як обслуговують борги різні галузі економіки? Згідно з даними, які надала Mind група компаній «Інвестохіллс», бізнес, який що труднощі з погашенням кредитів, можна поділити на три групи.
- Перша група – це компанії, які опинилися (їх активи, виробничі потужності) на територіях, де тривають бойові дії, або на територіях під окупацією. Вони кредити не обслуговують зовсім. Серед таких позичальників є всі категорії бізнесу – починаючи від металургійних підприємств, машинобудівників і хімічної промисловості, закінчуючи ритейлом і сільгосппідприємствами.
- Друга група – найбільш платоспроможні позичальники. До них належать компанії сфери торгівлі (як оптової, так і роздрібної), аграрії, підприємства енергетичної галузі, частково промисловість і логістика.
- Третя група – це бізнес, який через різні причини не може повністю погашати кредити (ушкоджено обладнання, втрачено ринки збуту, скорочено виробництво через відключення електроенергії), але намагається віддавати банкам хоча б частину боргів. У цій категорії багато забудовників, підприємств харчової промисловості, машинобудівної галузі та компаній із сфери послуг.
«Загалом відсотки за кредитами на сьогодні погашають 75–80% компаній-позичальників. По суті, це і є найплатоспроможніша частина економіки, яка продовжує функціонувати та хоч якось заробляти», – уточнює засновник і керуючий партнер групи компаній «Інвестохіллс» Андрій Волков.
Як банки борються з проблемною заборгованістю? У поточних умовах банки мають кілька способів, як припинити зростання NPL і впоратися з тією неблагополучною заборгованістю, яка накопичена.
Перший шлях – відрахування до резервів. Це своєрідна фінансова подушка, яку банки зобов'язані формувати відповідно до вимог НБУ. Вона потрібна на той випадок, якщо кредит стає безнадійним і банк змушений його списувати. Тоді він матиме резерв, щоб це списання перекрити. За даними НБУ, до 1 грудня 2022 року банки перерахували до резервів 113 млрд грн. Роком раніше ці відрахування становили 8,3 млрд грн. Тобто у 13,6 раза менше.
Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч. 3. Банківський сектор
Втім резервування має зворотний бік. Резерви – прямі збитки банків, які негативно впливають на їхній підсумковий фінансовий результат. І це вже помітно. Чистий прибуток банківського сектора за січень – листопад 2022 року становить 19,4 млрд грн, що у 3,4 рази менше, ніж роком раніше. При цьому кількість збиткових банків за підсумками 11 місяців 2022 року перевищила два десятки.
Найбільш збиткові банки в січні – листопаді 2022 року
| Банк | Фінансовий результат за 11 місяців 2022 року |
| Укрексімбанк | - 7,7 млрд грн |
| Сенс Банк | - 5,1 млрд грн |
| Укргазбанк | - 3,8 млрд грн |
| ПроКредит Банк | - 1,5 млрд грн |
| Ідея Банк | - 0,5 млрд грн |
Джерело: дані НБУ
Крім того, резерви не позбавляють банк кредитної заборгованості. NPL продовжує «висіти» на його балансі. «Резервування – це лише реакція банку на проблемну заборгованість. І, навіть якщо банк списав NPL зі свого балансу, ці борги продовжують існувати. Тому з ними треба щось робити», – пояснює директор компанії ProFin Consulting Вадим Березовик.
Читайте також: Голова правління Sense Bank (раніше – Альфа-Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Другий шлях – це якраз розчищення проблемної заборгованості. Вона у свою чергу може відбуватися двома способами:
- реструктуризація позики, пом'якшення її умов. Наприклад, банк дає відстрочку на погашення тіла кредиту, погоджуючись на сплату лише відсотків, збільшує строк кредитного договору, може тимчасово знизити ставку тощо. Головне завдання в цьому разі – домовитися з позичальником, щоб він платив хоч щось. У такий спосіб банк намагається не допустити трансформацію кредиту з проблемного на безнадійний (із простроченням понад 90 днів);
- примусове стягнення позики, зокрема – у судовому порядку. І тут банк домагається можливості реалізувати заставу, накласти арешти на рахунки компанії, її активи. Інакше кажучи, банк робить усе, щоб повернути виданий кредит чи його частину.
Як кажуть експерти, в умовах воєнного стану банки все-таки більше схиляються до першого варіанта. Тому що в багатьох позичальників просто нема чого забирати. Застави знищено, грошей майже немає. Краще спробувати домовитися, ніж позиватися місяцями, а то й роками. Принаймні поки йде війна і вся економіка працює в умовах перманентного форс-мажору.
Третій шлях – продаж кредитних портфелів структурам, які здійснюють стягнення заборгованості. Тобто банк передає право вибивати гроші з боржника колекторам за певну плату.
Нюанс у тому, що сьогодні охочих купувати кредитні портфелі дуже небагато. Та й продавати теж. Адже проблемні борги йдуть із молотка з великим дисконтом, до 80–90% їхньої вартості. У результаті, якщо банк продає пул кредитів, скажімо, на 100 млн грн, він може отримати за них 10 млн грн. І це не факт. Тож подібних угод небагато. Серед найбільших – 362 кредитні лоти на 2 млрд грн, які у вересні 2022 року виставив на продаж Укрексімбанк, і 9 лотів на загальну суму 963 млн грн, про намір продати які наприкінці січня повідомив Укргазбанк.
Читайте також: Понад мільярд гривень проблемної заборгованості стягнуто і направлено на фінансування економіки Укрексімбанком у 2022 році
Bad bank проти токсичних кредитів: українська версія. Також періодично звучать ідеї щодо створення так званого банку поганих активів, або bad bank. Це спеціальна фінустанова, що належить державі, яка викуповує токсичні борги в комерційних банків, допомагаючи їм позбутися NPL. Тобто держава виступає своєрідним «санітаром лісу» для банківської системи, не допускаючи критичного накопичення проблемної заборгованості.
Але все це відбувається за бюджетні кошти. А держскарбниця на 2023 рік зверстана з дефіцитом, який перевищує 20% ВВП. Грошей на фінансування заходу під назвою bad bank у держбюджеті точно не знайдеться. До того ж багато експертів сумніваються в тому, що подібний задум буде успішним.
Як пояснив ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин, щоб робота «поганого банку» справді була ефективною, в Україні для початку потрібно створити працюючий ринок проблемних активів, що дозволить залучити до нього професійних інвесторів. «Інакше NPL банків так і продаватимуться за копійки», – вважає Данилишин.
До речі, спроба створити bad bank в Україні вже була – на базі Родовід Банку, який 2009 року зазнав націоналізації. Але для того, щоб банк зміг повноцінно акумулювати проблемні активи та працювати з ними, Верховна Рада мала ухвалити законопроєкт «Про санаційний банк». Парламент цього не зробив, і в результаті Родовід Банк пішов на ліквідацію, а заступник голови НБУ Катерина Рожкова назвала ідею перетворити його на bad bank провалом.
До чого готуватися банкам 2023 року? Обсяг проблемної заборгованості зростатиме. «Війна триває, невизначеність для економіки та бізнесу дуже висока. Говорити про те, що приріст токсичних кредитів зупинився, явно передчасно, і це (поточний рівень NPL. – Mind) ще не межа», – упевнений Вадим Березовик.
З ним погоджується і Андрій Волков, за словами якого стан багатьох галузей продовжує погіршуватись. Особливо цей тренд посилився після початку регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури. «Уже навесні 2023 року може статися критичне накопичення проблемної заборгованості. У результаті ті компанії, у яких активи постраждали від бойових дій або застрягли на окупованих територіях, ризикують стати неплатоспроможними», – каже Андрій Волков.
Про збільшення ступеня кредитного ризику повідомляє Нацбанк. Згідно з оновленим прогнозом НБУ, який був опублікований у грудні 2022 року, на межі дефолту можуть опинитися до 30% позичальників. Відповідно їхні кредити будуть визнані безнадійними.
А отже, банки мають зробити величезну роботу з ліквідації проблемної заборгованості. В іншому разі деякі фінустанови ризикують втратити своє місце на ринку.
«Банки будуть змушені проводити додаткові короткострокові реструктуризації, а часом одразу визнавати втрату частини кредитів. Хоча навіть за більш високого рівня відрахувань до резервів більшість банків зможуть зберегти позитивний фінансовий результат або повернутися до нього протягом кількох наступних кварталів», – прогнозує НБУ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
