Політична криза: якими можуть бути наслідки змін в антикорупційній інфраструктурі

Політична криза: якими можуть бути наслідки змін в антикорупційній інфраструктурі

Діапазон можливої ціни цього рішення – від розширення протестів до загрози євроінтеграційним перспективам України

Політична криза: якими можуть бути наслідки змін в антикорупційній інфраструктурі
hromadske

22 липня 2025 року Верховна Рада 263 голосами ухвалила законопроєкт №12414, яким суттєво звужуються повноваження незалежних антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Більшу частину голосів забезпечили депутати президентської партії.

Ввечері в кількох містах українці вийшли на акції протесту проти цього закону. Проте вже під ніч на сайті ВР з’явилась інформація, що президент Володимир Зеленський підписав цей закон. 

Що ухвалили

Документ ставить функціонування антикорупційних інститутів у фактичну залежність від рішень генерального прокурора.

Внаслідок ухвалених змін генпрокурор зможе передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам, витребувати матеріали будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам, надавати НАБУ письмові вказівки, обов'язкові до виконання, передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування.

Нагадаємо: напередодні голосування, 21 липня, співробітники СБУ та ОГП провели орієнтовно 80 обшуків у 19 співробітників Національного бюро розслідувань у різних областях України. Силовики не мали судових постанов на проведення обшуків. Детективам НАБУ інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з росією, корупцію на користь олігархів.

Які фракції та об’єднання голосували за закон:

  • «Слуга народу» – 185;
  • «ЄС» – 3 (Ніна Южаніна, Сергій Алексєєв, Мустафа Джемілєв);
  • «Батьківщина» – 15;
  • «Платформа за життя та світ» – 18;
  • «Голос» – 1 (Таміла Ташева);
  • «Відновлення України» – 9;
  • «За майбутнє» – 10;
  • «Довіра» – 17.

Реакція суспільства

Учора до вечора в Києві, Дніпрі та Львові почалися мітинги проти цієї ініціативи з вимогою накласти вето на закон. «Львів, якому ніколи не байдуже», – підписав фото мітингу в соцмережах мер міста Андрій Садовий.

Паралелі із «законами 16 січня», які звужували громадянські свободи та які з подачі Віктора Януковича парламент ухвалив незадовго до його повалення, були основним лейтмотивом цих акцій.

«За таких умов у НАБУ / САП / ВАКС немає сенсу – генпрокурор Зеленського зупинить розслідування всіх друзів президента», – написав голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін (нагадаємо: він перебуває під слідством Державного бюро розслідувань у так званій справі про ухиляння від служби в ЗСУ).

Зазначимо, що мало знайдеться у країні людей, які охарактеризують роботу НАБУ та інших антикорозійних органів як зразкову.

Однак, по-перше, вона все ще загалом ефективніша, ніж робота інших прокурорських підрозділів і правоохоронних органів. По-друге, сама наявність цих інституцій служить (служила?) балансувальним фактором у нинішній системі представництва влади.

Крім того, створення антикорупційної інфраструктури вважається одним із головних здобутків Революції гідності, а також є однією з умов євроінтеграції України до ЄС.

Колишня заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль, якій пророкують активну роль у наступному виборчому циклі, порівняла історію з НАБУ з танцями на граблях.

«Граблі, на яких українські еліти танцюють, співаючи пісню про європейські цінності та знищуючи свою репутацію та можливість побудови успішної країни заради контрольованої безкарності для обраних», – зазначила вона.

Вона визнає, що до продуктивності роботи, підходів до ведення розслідувань або кадрової політики НАБУ та САП є серйозні питання, але позбавлення цих органів незалежності не розв'язує ці проблеми.

Реакція президента

Вночі Володимир Зеленський озвучив свою позицію щодо цих подій. Але велике питання в тому, наскільки переконливо для суспільства прозвучали його пояснення.

«Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ та САП будуть працювати. І важливо, що генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону», – зазначив президент.  

За його словами, «справи, які лежали, мають розслідуватись. Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном – у дуже приємних країнах і без юридичних наслідків… Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання й щоб суспільство це дійсно бачило».

Наслідки та реакція ЄС

Чи прорахували автори закону наслідки цієї ініціативи? Як показує реакція суспільства – навряд чи. В Україні залишилося занадто мало атрибутів демократії (зрозуміло, що під час війни знайти цей баланс у принципі складно), щоб такий зухвалий наступ міг не викликати гострої реакції. Спроби вносити через медіа меседж (треба визнати, що абсолютно справедливий), що НАБУ було решетом, через яке витікала конфіденційна інформація – не мали успіху.

На жаль, на сьогодні через таке рішення гарних сценаріїв для України, влади та суспільства немає.

Те, що президент не наклав вето, – цілком очікувано. Враховуючи, що чергового удару по рейтингу вже й так завдано, навряд чи в подібному відкаті був сенс, а гра в піддавки могла би справедливо бути трактована як страх перед вулицею.

Водночас розростання протестів є найбільш катастрофічним варіантом, що ставить під загрозу збереження державності.

При цьому малоймовірно, що з боку Євросоюзу (крім заяв) будуть дуже жорсткі кроки в бік зупинення переговорів про членство. Треба враховувати, що політичне рішення про вступ України до Євросоюзу в Брюсселі вже ухвалено, а розвернути в інший бік бюрократичну європейську машину практично нереально.

На те, що Європа не може дозволити собі відмовитися від підтримки України, адже це означатиме перемогу росії, напевне і розраховує влада.

«Аргументи за та проти рішень, ухвалених сьогодні у Верховній Раді, чітко артикульовані. Ми готові працювати з усіма – партнерами, громадянським суспільством, експертами, щоб забезпечити необхідні для верховенства права, – написав Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. – Ще раз хочу наголосити, що всі зобов'язання в рамках переговорів про вступ до ЄС, зокрема, визначені в Дорожніх картах трансформацій, діють і будуть виконані повною мірою».

У ЄС же поки висловлюють явне невдоволення діями української влади.

«НАБУ та САП мають вирішальне значення для програми реформ України й мають діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості», – наголосив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу «при прогресі в галузі прозорості, судової реформи та демократичного управління».

Як заявила Марта Кос, європейський комісар з питань розширення та політики добросусідства, «демонтаж основних запобіжників, які захищають незалежність НАБУ – це серйозний крок назад, оскільки незалежні інститути є життєво важливими для європейського шляху України. Верховенство права залишається в центрі переговорів щодо вступу до ЄС».

Та чи перейдуть ці заяви в більш практичну площину – намагання через дипломатію (загрози євроінтеграційним ініціативам перспективам України) приборкати політичну кризу?

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло