$8,1 млрд в обмін на фіскальну зачистку: що стоїть за новою кредитною програмою від МВФ
Якою буде нова податкова реальність в Україні
Міжнародний валютний фонд (МВФ) 26 лютого таки схвалив виділення Україні нового кредиту на $8,1 млрд. Програма фінансування передбачає 10 виплат, з яких чотири транші на суму $3,8 млрд заплановані на 2026 рік. Перший платіж у сумі $1,5 млрд уже надійшов 3 березня.
МВФ зазначає, що пріоритети програми включають: проведення розумної фіскальної політики з акцентом на збільшення мобілізації доходів і скорочення ухилення від сплати податків; зміцнення цінової стабільності та забезпечення стійкості фінансового сектору.
Якщо ж говорити предметно, то Україна зобов'язалася посилити податкове адміністрування й розширити дискрецію податкових органів, збільшити роль внутрішніх джерел доходів для покриття бюджетного дефіциту та підвищити гнучкість обмінного курсу.
Mind розбирався, що передбачено в новому Меморандумі між Україною та МВФ і як ці домовленості вплинуть на українську економіку.
Макропрогнози та строки закінчення війни, за версією МВФ
У кожному меморандумі МВФ аналізує перспективи української економіки та дає прогнози, які враховують базовий і альтернативний (негативний) сценарій.
Базовий сценарій можна назвати відносно оптимістичним. Він передбачає завершення війни протягом 2026 року, що дозволить Україні з 2027 року перейти до повноцінного повоєнного відновлення економіки. А вже у 2028–2029 роках темпи зростання ВВП можуть сягнути 4%.
Негативний сценарій побудований на прогнозі затягування активних бойових дій аж до 2028 року, що своєю чергою передбачає нанесення серйознішої шкоди економіці. Реальне відновлення за такого розвитку подій розпочнеться не раніше 2029–2030 років. Але через наслідки війни на оздоровлення економіки знадобиться значно більше часу та ресурсів.
Загалом прогнози МВФ на 2026 рік дуже близькі до прогнозів офіційної української влади (див. нижче «Прогноз основних макропоказників України на 2026 рік»). Зокрема, зростання ВВП очікується в діапазоні 1,5–2,5%, інфляція – до 10%, дефіцит держбюджету буде в районі 20% ВВП, зовнішнє фінансування становитиме до $50 млрд, а золотовалютні резерви НБУ до кінця 2026 року не опустяться нижче за $60 млрд (на 1 лютого 2026 року резерви були $57,7 млрд).
Базовий сценарій МВФ на 2026 рік передбачає активізацію відбудови критичної інфраструктури та поступове відновлення експорту товарів (+10% до 2025 року). Хоча брак робочої сили, залежність від імпорту (насамперед енергоносіїв) і висока частка оборонних видатків усе одно тиснутимуть на дефіцит держбюджету та баланс поточного рахунку, який перевищить «мінус» $42 млрд.
При негативному сценарії деструктивні тенденції будуть глибшими. Руйнування виробництв та енергетики, міграція, високі витрати на оборону призведуть до того, що економіка України буде у стагнації – зростання ВВП у 2026–2028 роках становитиме 0,5–1,5%.
Крім цього, зросте потреба в додатковому зовнішньому фінансуванні, 2026 року експорт товарів у кращому разі зросте на 5%, а імпорт– на 17,4%. Основним джерелом стимулювання залишиться держсектор, а саме – витрати на безпеку та оборону. При цьому реальні приватні інвестиції скоротяться майже до нуля.
Прогноз основних макропоказників України на 2026 рік
| Показник | Прогноз МВФ | Офіційні прогнози (НБУ, Мінекономіки, Мінфін) | |
| Базовий сценарій | Негативний сценарій | ||
| Зростання реального ВВП, % | 1,8-2,5 | 1,5 | 1,8-2,4 |
| Номінальний ВВП, млрд грн | 10,01 | 10,1 | 9,98-10,31 |
| Інфляція (на кінець року), % | 7,5 | 10,0 | 7,5-9,9 |
| Фіскальний баланс (дефіцит держбюджету), % ВВП | 19,3 | 22,5 | 18,4-19 |
| Зовнішнє фінансування, млрд $ | 48,6 | 49,1 | 46 |
| Міжнародні (золотвалютні) резерви НБУ, млрд $ | 65.5 | 60.3 | 65 |
| Експорт товарів та послуг, млрд $ | 61,5 | 59,3 | 63,6 |
| Імпорт товарів та послуг, млрд $ | 114,5 | 121,7 | 117,8 |
| Сальдо зовнішньоторгового балансу (товари), млрд $ | -48,8 | -57,4 | н.д. |
| Баланс поточного рахунку, млрд $ | -42.6 | -51.0 | -37.2 |
Джерела: МВФ, НБУ, Кабмін
Які структурні маяки прописані в меморандумі
Загалом передбачено 12 структурних маяків – це зобов'язання, виконання яких забезпечить доступ Україні до наступних траншів фінансування від МВФ.
Варто зазначити, що кількість маяків, як порівняти з попередньою програмою, скоротилася в рази. Але, по-перше, обсяг програми, яка стартувала навесні 2023 року, був більшим і становив $15,6 млрд. По-друге, багато маяків Україна у 2023–2025 роках виконала, а частина тих, що не були досягнуті, увійшли до нового меморандуму. По-третє, у меморандумі наразі зафіксовані маяки на 2026 рік. Очевидно, що в міру перегляду програми там з'являться й нові.
Що важливо: основні зобов'язання у сфері фіскальної (податкової) політики та щодо фінансового сектору залишилися незмінними.
До кінця березня Україна взяла на себе зобов’язання затвердити пакет податкових змін, який складається з трьох блоків.
Перший – це запровадження повноцінного оподаткування доходів користувачів цифрових платформ. Відповідний законопроєкт №14025 давно зареєстрований у парламенті, але Верховна Рада поки що не розглянула його навіть у першому читанні.
Другий – скасування чинного неоподатковуваного ліміту на рівні 150 євро для закордонних посилок.
Третій – обов'язкова реєстрація платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі. Міністерство фінансів ще наприкінці 2025 року презентувало відповідний законопроєкт, але після критики з боку бізнесу відомство вирішило його доопрацювати. Проте новий документ поки що не оприлюднено.
До кінця березня також має бути призначений голова Державної митної служби (ДМС). Конкурс із відбору кандидатів на посаду керівника держмитниці стартував у грудні 2025 року, спочатку заявки подали 42 претенденти. Після першого етапу залишилося 16 кандидатів, які проходять перевірку на доброчесність, після чого на них чекають персональні співбесіди.
Щоправда, на думку першого заступника голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, народного депутата Ярослава Железняка, оскільки наступний транш очікується аж 1 червня, то «по факту вимагати виконання маяків МВФ буде ближче до 1 червня, і тому в уряду буде можливість порушити дедлайн 31 березня, який вони самі ж і підписали щодо податкових змін».
Влітку (у червні) парламент зобов'язується прийняти законопроєкт, який запровадить в Україні європейські норми боротьби з податковою оптимізацією. Mind детально аналізував цей документ. Він розширює повноваження Державної податкової служби (ДПС), дає їй право оскаржувати будь-які операції, які викликають сумніви у фіскалів, і застосовувати жорсткі санкції до бізнесу.
Також у червні має бути затверджена оновлена стратегія скорочення державної присутності в банківському секторі. Як сказано в меморандумі, українська сторона вже здійснює підготовку до приватизації Укргазбанку та Сенс Банку. А в майбутньому будь-які рішення, що можуть сприяти збільшенню держвласності в банках (інакше кажучи, націоналізація банків), узгоджуватимуться з МВФ.
Серед інших маяків на 2026 рік – розробка централізованого сховища даних, якими оперують податкова та митниця, продовження реформи Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і призначення керівництва Рахункової палати на конкурсній основі із залученням міжнародних експертів.
Основні структурні маяки, закладені в новій кредитній програмі МВФ
| Структурний маяк | Терміни виконання |
| Затвердження пакету податкових змін (оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, скасування податкових пільг для міжнародних посилок, запровадження обов'язкової реєстрації платниками ПДВ для ФОП на єдиному податку) | до кінця березня 2026 р. |
| Призначення нового голови Державної митної служби | до кінця березня 2026 р. |
| Ухвалення законопроєкту про впровадження європейських правил протидії податковим схемам (директива ATAD) | до кінця червня 2026 р. |
| Затвердження стратегії приватизації державних банків | до кінця червня 2026 р. |
| Розробка проекту централізованого сховища баз даних податкової та митниці | до кінця грудня 2026 р. |
| Реформування структури правління Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку | до кінця грудня 2026 р. |
| Відбір та призначення членів правління Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів | до кінця грудня 2026 р. |
Джерело: МВФ
Які ще зміни в податковій і монетарній політиці можуть відбутися
Загальна логіка нової програми зводиться до того, що Україна всіма силами шукатиме джерела мобілізації внутрішніх доходів, особливо якщо ситуація в країні розвиватиметься за другим, «поганим», сценарієм.
У меморандумі багато уваги приділено питанням, пов'язаним із ПДВ. І йдеться не лише про розширення дії цього податку на «спрощенців». Мова про ретельний контроль за відшкодуванням ПДВ та боротьбу зі схемами (скрутками), що швидше за все призведе до посилення адміністрування та, цілком можливо, до зростання блокувань ПДВ-накладних. А це великий біль для бізнесу.
У середньостроковій перспективі ПДВ взагалі розглядається як один із ключових інструментів для збільшення доходів держбюджету. А отже, не варто виключати ймовірність підвищення ставки ПДВ в майбутньому. Хоча прямої згадки про це на цей момент немає.
Щодо оподаткування доходів фізосіб (підприємців у тому числі) заплановані перегляд податкових пільг і спецрежимів, розширення бази оподаткування. Це передбачає як потенційну можливість реформування спрощеної системи (у меморандумі навіть є формулювання про необхідність переглянути «особливості спрощеного режиму оподаткування, які спотворюють стимули до економічного зростання») і поглиблення податкової бази за рахунок нових видів доходів (наприклад, від операцій із криптовалютою).
У сфері грошово-кредитної політики буде поступовий рух Національного банку до гнучкого курсоутворення та подальша відмова від валютних обмежень. На дистанції це має зменшити тиск на резерви, мінімізувати інфляційні ризики та загрозу емісійного наповнення бюджету, забезпечити зростання податкових надходжень (від податків і зборів на імпорт насамперед).
Водночас у меморандумі сказано, що грошово-кредитна політика має зберігати тенденцію до посилення з метою досягнення цільового показника інфляції (5–6% на рік). Отже, попри те що НБУ розпочав цикл перегляду облікової ставки та знизив її до 15%, не виключений і зворотний процес – підвищення ставки.
Як нова програма вплине на бізнес і звичайних платників податків
Очевидно, що виконання зобов'язань за новою програмою МВФ спричинить підвищення фіскальної дисципліни і податкового навантаження. Насамперед через розширення бази оподаткування, скорочення пільг і посилення контролю за сплатою податків (у першу чергу ПДВ та ПДФО).
Для підприємців це може призвести до збільшення перевірок, перегляду звичних схем роботи і зростання витрат (на облік і звітність, на судові суперечки з податковою). Для громадян – до поступового звуження неформальних джерел заробітку.
У разі погіршення макроекономічної ситуації або скорочення зовнішнього фінансування уряд ще активніше спиратиметься на внутрішні джерела доходів. Це означає, що влада вдасться до радикальних змін у сфері спрощеного оподаткування (повна реформа єдиного податку з розширенням шкали ставок, що вже закладено в Нацстратегії доходів) і, можливо, до збільшення податкових ставок (перший на черзі – ПДВ).
Перехід до гнучкішого курсоутворення та поступове зняття валютних обмежень теж матимуть подвійний ефект. З одного боку, це крок до більшої макроекономічної стійкості, з іншого – ризик різких рухів на валютному ринку, які можуть спровокувати сплеск інфляції.
Загалом, як писав Mind ще на етапі переговорів з МВФ, Україна в обмін на гроші фонду піде шляхом жорсткої фіскалізації. Фінансова стійкість бюджету стане безумовним пріоритетом, але платою за це буде різке скорочення простору для податкової оптимізації (навіть у межах закону), а роль держави як регулятора та контролера лише посилиться.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
