90 млрд євро для України: чому кредит ЄС не розв'язує проблеми дефіциту та як повне фінансування бюджету залежить від реформ

Влада Євросоюзу остаточно затвердила дворічний кредит Україні обсягом 90 млрд євро, який на 2/3 складається з фінансування оборонного сектору та на третину – з прямої підтримки держбюджету.

Уже 2026 року ЄС планує виділити майже 17 млрд євро з тієї частини, яка призначена для покриття бюджетного дефіциту держбюджету, а перший транш Україна розраховує отримати у травні-червні. Ця сума компенсує близько 38% річної потреби у грошах, що частково допоможе зняти загрозу нестачі зовнішнього фінансування.

Але навіть з урахуванням додаткових коштів від Євросоюзу збалансувати держбюджет буде непросто: його витрати можуть збільшитись, а інші надходження залежать від виконання вимог міжнародних партнерів, з чим в України виникають труднощі.

Mind розбирався в умовах нового кредиту ЄС і в тому, з яких джерел Україна може закрити потребу у фінансуванні 2026 року.

Чому рішення щодо кредиту затяглось і що вирішив Євросоюз

У грудні 2025 року в ЄС було досягнуто попередньої політичної угоди про виділення Україні кредиту на 90 млрд євро. Однак його остаточне затвердження затяглося, оскільки вимагало одностайної згоди всіх країн-членів, якої на той момент не було. Блокувала рішення Угорщина: уже майже колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан наполягав на поновленні постачання нафти нафтопроводом «Дружба» і відмовлявся схвалювати кредит без виконання цієї умови.

22 квітня посли 24 країн – членів ЄС таки погодили рішення про виділення Україні кредиту, а 23 квітня Рада ЄС формалізувала його, закріпивши в регламенті, який був ухвалений спільно з Європарламентом.

Загальна сума кредиту становить 90 млрд євро, вона розрахована на 2026–2027 роки. Кошти будуть розподілені в таких пропорціях (далі – дослівно із заяви Ради ЄС):

• 60 млрд євро – на розвиток потенціалу України в галузі інвестицій в оборонно-промисловий сектор, зокрема на закупівлю оборонної продукції;
• 30 млрд євро – на макроекономічну підтримку, ці кошти можуть бути використані для задоволення найневідкладніших бюджетних потреб України.

Також Рада Європи зазначає у своїй заяві, що виділення коштів здійснюватиметься з огляду на фінансові потреби України та відповідно до розробленої нею фінансової стратегії.

Гроші в обмін на реформи: ключові параметри кредиту

Євросоюз залучатиме кошти для України на ринках капіталу – такий механізм прямо закріплений у рішенні Ради ЄС і Європарламенту. На практиці це відбуватиметься так. Єврокомісія від імені ЄС випускає облігації, розміщує їх серед інвесторів (банків, інвестиційних і пенсійних фондів) та перераховує зібрані кошти Україні траншами. Гарантіями цих запозичень є бюджет ЄС і зобов'язання країн-членів.

Ту частину кредиту, яка буде спрямована у 2026 році на фінансування українського бюджету – 16,7 млрд євро ($19,6 млрд) – Євросоюз планує розділити на дві рівні частини в розмірі 8,35 млрд євро ($9,8 млрд) кожна. Одна половина – у межах макрофінансової допомоги, інша – через механізм Ukraine Facility.

Важливо, що ЄС надаватиме гроші в обмін на реформи. Точні параметри наразі невідомі, але базово вони збігаються з вимогами інших програм і вписуються в загальний вектор євроінтеграції України: посилення боротьби з корупцією, прозорість судової системи, макроекономічна та фіскальна стійкість у тому числі.

Мінфін, зокрема, у своєму повідомленні уточнив, що фінансування є частиною підтримки України як країни – кандидата в ЄС і безпосередньо пов'язане з просуванням реформ у сфері верховенства права та державного управління.

Також цілком імовірно, що своєчасність надходження траншей залежатиме від того, як виконуються умови МВФ та Ukraine Facility (прив'язка половини кредитних коштів ЄС до Ukraine Facility тому свідчення). Тобто, якщо Україна тотально провалює ключові індикатори та структурні маяки, вона може зіткнутися із затримкою фінансування за всіма каналами.

Першу порцію грошей українська сторона має намір одержати від Євросоюзу вже у травні-червні. Про це повідомили як президент Володимир Зеленський, так і єврокомісар Валдіс Домбровскіс, на думку якого кошти можуть надійти «найближчими тижнями».

Чи вистачить Україні зовнішнього фінансування у 2026 році

Потреба України у фінансуванні на 2026 рік зросла з $45 млрд, закладених у держбюджеті, до $52 млрд. Таку цифру міністр фінансів Сергій Марченко озвучив ще в березні, і відтоді вона не була скоригована.

З початку 2026 року (станом на 16 квітня) Україна отримала від партнерів і кредиторів $6,85 млрд, що становить 13,2% річного плану. Основне джерело фінансування – це, як і раніше, механізм ERA Loans, інші кошти надійшли від МВФ, Світового банку, Японії та Норвегії (див. нижче таблицю).

Отже, до кінця 2026 року Україні необхідно одержати ще близько $45,2 млрд. Спробуємо оцінити, які шанси залучити таку суму з урахуванням тих грошей, які додатково має виділити ЄС.

Зовнішнє фінансування України у січні – квітні 2026 року

Джерело / донор	Сума, $ млн
ERA Loans	5072
МВФ	1521
Норвегія	200
Японія	42
Світовий банк	9
Всього	6849

Джерело: Мінфін (дані на 16 квітня 2026 року)

За даними Мінфіну, механізм ERA Loans майже себе вичерпав: 17 квітня Сергій Марченко заявив, що Україна отримала $45 млрд, або 90% із запланованих $50 млрд. До кінця 2026 року може надійти ще близько $5 млрд, а загальне фінансування в межах ERA перевищить $10 млрд за весь поточний рік.

План Ukraine Facility передбачає виділення Україні протягом 2026 року 5 млрд євро, або близько $5,9 млрд. Проте за січень – квітень не надійшло жодної копійки, що пов'язано з невиконанням багатьох умов (індикаторів) за цією програмою. Хоча прем'єр-міністр Юлія Свириденко запевнила, що незабаром має надійти транш у розмірі 2,7 млрд євро ($3,2 млрд). Крім того, як писав Mind, Україна має «хвости» за Ukraine Facility ще з 2025 року, через що вона недоотримала 4 млрд євро ($4,7 млрд).

За новою кредитною програмою МВФ за 2026 рік має надійти $3,8 млрд, з яких фонд перерахував $1,5 млрд. Доля решти $2,3 млрд залежатиме від виконання структурних маяків Меморандуму з МВФ. Деякі з них Україна вже закрила повністю (призначення голови Державної митної служби), а деякі поки що лише частково (прийняття у першому читанні законопроєкту №15111-д про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ).

Як вже згадувалося, $19,6 млрд Україна отримає на покриття невідкладних бюджетних потреб у рамках нового кредиту ЄС. Також близько $8 млрд може надійти у формі запозичень за різними програмами від Світового банку та у вигляді прямої підтримки від країн-партнерів.

Усього Україна може розраховувати на $47,3 млрд зовнішнього фінансування в 2026 році, що нижче за оцінки Мінфіну у $52 млрд. Втім, розрив близько $5 млрд теоретично можна закрити за рахунок недоотриманих у 2025 році коштів за програмою Ukraine Facility, а також шляхом залучення додаткових ресурсів Світового банку й інших донорів. Але для цього необхідно повністю виконати всі зірвані індикатори (їх кількість наближається до двох десятків), інакше умови фінансування можуть не тільки не поліпшитись, а стануть навіть жорсткішими і гіршими.

Основні зовнішні джерела фінансування України у 2026 році (прогнозні дані*)

Джерело/донор	Сума, млрд $
ERA Loans	10,1
Ukraine Facility (Євросоюз)	5,9
МВФ	3,8
Новий кредит ЄС	19,6
Світовий банк, Канада, Японія, Норвегія та ін.	8
Всього	47,3

Джерела: Мінфін, Єврокомісія, МВФ

*З урахуванням уже виділених із початку 2026 року коштів

Чи розв'язує кредит ЄС проблему дефіциту та які є ризики

Новий кредит Євросоюзу стає ключовим елементом фінансової стійкості України у 2026 році. Саме за рахунок 16,7 млрд євро є можливість закрити понад третину річної потреби у грошах, частково знизити тиск на держфінанси та економіку. Без цього ресурсу дефіцит був би суттєво глибшим, а залежність від зовнішніх донорів – ще критичнішою.

Водночас сам собою кредит ЄС не розв'язує проблеми глибоко дефіцитного бюджету повністю. Навіть за сприятливого сценарію Україні все одно потрібно мобілізувати десятки мільярдів доларів з інших джерел, серед яких МВФ, Світовий банк та двосторонні угоди з різними країнами. Причому надходження цих коштів безпосередньо залежить від виконання умов партнерів, з чим Україна не може впоратися повною мірою, що підвищує імовірність зриву ритмічності фінансування протягом року.

Графік надходження коштів залишається чутливим до політичних і технічних факторів – як усередині ЄС, так і з боку інших кредиторів. Будь-які затримки з виконанням реформ або погодженням рішень можуть призвести до заморожування траншів та загострення касових розривів, що поставить під загрозу виконання чутливих бюджетних програм – соціальні виплати, відновлення інфраструктури тощо.

Тому загалом шанси закрити бюджетний дефіцит у 2026 році зберігаються, але є досить хиткими. Вони безпосередньо залежать від того, чи зможе Україна забезпечити виконання умов фінансових програм і зберегти підтримку ключових партнерів. Так, кредит ЄС покриває значну частину бюджетних потреб, але сам не розв'язує проблеми дефіциту та вимагає додаткового, а головне, своєчасного фінансування з інших джерел.