400 тисяч грн більше не межа: чому НБУ змушує банки перевіряти допорогові операції з обміну валюти

Національний банк послідовно посилює вимоги до дотримання правил фінансового моніторингу. Ще в червні НБУ дав вказівку страховикам з'ясовувати походження коштів і реальну мету договорів медичного страхування, а потім закликав банки глибше аналізувати бізнес-моделі клієнтів, вивчати їхніх контрагентів та реальну мету операцій.

У новому листі, який НБУ в серпні розіслав банкам і профільним асоціаціям (текст листа є у розпорядженні Mind), регулятор вказує на випадки неналежного контролю валютно-обмінних операцій фізичних осіб.

Зокрема, йдеться про схеми навмисного дроблення операцій при обміні валюти на допорогові суми менше ніж 400 тис. грн, що дозволяє клієнтам уникати передбачених законодавством процедур фінансового моніторингу.

НБУ вимагає від банків звертати увагу не лише на суму кожної окремої трансакції, а й на поведінку клієнта, зв'язок між операціями та їхній економічний зміст, щоб своєчасно виявляти ознаки підозрілої (і потенційно незаконної) діяльності.

Mind розбирався, які саме схеми виявив НБУ і як це вплине на клієнтів банків.

Які претензії виникли в Нацбанку

Увагу НБУ привернули валютно-обмінні операції, сума яких не досягає порогу, встановленого профільним законом про фінмоніторинг. Згідно з чинними нормами, всі трансакції від 400 тис. грн (або еквівалент в іноземній валюті) потрапляють під обов'язковий фінансовий моніторинг. Операції на менші суми не є пороговими, однак можуть підлягати фінмоніторингу, якщо вони мають ознаки підозрілості.

Саме тому Нацбанк під час нагляду за банками зацікавився прецедентами, коли кілька формально допорогових операцій фактично могли бути частиною однієї схеми – це штучний поділ сум на менші трансакції, передача готівки між кількома особами тощо.

У результаті, як йдеться в листі, НБУ виявив кілька типових способів, за допомогою яких клієнти намагалися оминути вимоги фінансового моніторингу.

Дроблення операцій. Клієнти проводили кілька обмінів валюти на суми менше ніж 400 тис. грн протягом короткого часу, але загальна сума перевищувала цей поріг. Зокрема, ідентичні трансакції розподілялися між кількома днями, щоб уникнути процедур ідентифікації та верифікації – встановлення особи клієнта й перевірки достовірності наданих їм даних.

Операції через третіх осіб. Обмін валют могли здійснювати кілька пов'язаних між собою людей, які передавали один одному готівку, сумки та пакети з грошима безпосередньо біля кас. Іноді для таких операцій залучалися навіть неповнолітні особи. НБУ також повідомляє про спроби учасників схем змінити зовнішність за допомогою головних уборів, верхнього одягу та сонцезахисних окулярів, щоб замаскувати зв’язок.

Ознаки залучення співробітників банків до схем. НБУ зафіксував факти проведення операцій з обміну валюти без присутності клієнта біля каси. У деяких випадках у квитанціях вказувалися різні дані клієнтів, хоча відеозаписи свідчили, що кілька трансакцій протягом дня здійснювали ті самі люди. Це свідчить про можливу участь представників банків у спробах уникнути вимог фінансового моніторингу.

Маніпуляції з готівкою та відеоконтролем. Під час аналізу відеозаписів систем контролю у відділеннях деяких банків було виявлено, що клієнти заходили до банку з порожніми руками, потім ішли до частини приміщення, яка прихована від камер, після чого поверталися до каси вже з сумками чи пакетами, наповненими готівкою. Крім того, окремі банки на запит Нацбанку надавали не повний архів записів із робочих місць касирів і клієнтських зон.

Загалом НБУ висловлює стурбованість виявленими порушеннями порядку проведення валютно-обмінних операцій, у тому числі із залученням працівників відділень банків. По суті, НБУ констатував, що в окремих банках чинна система контролю не завжди дозволяє розпізнати зв'язок між окремими операціями та виявити невідповідність між оформленими документами й тим, що насправді відбувається в касі.

Як банки мають відреагувати на вимоги Нацбанку

Насамперед НБУ рекомендує банкам комплексно посилити внутрішній контроль за валютно-обмінними операціями фізичних осіб.

По-перше, у фокусі – випадки, коли клієнти проводять кілька трансакцій на суми, які є нижчими за встановлений поріг, але в сукупності перевищують 400 тис. грн. Банк повинен вміти розпізнавати такі маніпуляції та розглядати їх саме як операції, що пов'язані між собою.

По-друге, банки повинні унеможливити ситуації, коли формально операція проводиться одним клієнтом, але насправді обмін валюти відбувається на користь іншої, невідомої фінустанові третьої особи. Тобто банк має з'ясовувати, хто ініціює та проводить операцію, а не обмежуватися перевіркою даних, зазначених у квитанції.

По-третє, для банківського персоналу мають бути розроблені чіткі алгоритми. НБУ рекомендує прописати зрозумілий порядок дій касира та інших працівників під час проведення валютно-обмінних операцій і виявлення ознак підозрілості. Це допоможе своєчасно реагувати на нетипову поведінку клієнтів, пов'язані між собою операції та інші маркери можливого структурування.

По-четверте, банки мають проводити регулярні внутрішні перевірки роботи кас. НБУ наполягає на використанні записів систем відеофіксації, щоб переконатися в тому, чи дотримуються касири вимог фінансового моніторингу при обслуговуванні клієнтів. Це особливо важливо з огляду на виявлені випадки, коли дані в документах не відповідали тому, що відбувалося перед камерою.

У чому проявлятиметься посилення фінмоніторингу

Ключовий висновок, який можна зробити з листа НБУ: підходи до фінансового моніторингу не можуть бути формальними та «паперовими».

Банкам доведеться проводити додаткове навчання співробітників, які відповідають за валютно-обмінні операції, щоб ті розуміли свої обов'язки та могли розпізнавати незвичайну чи підозрілу активність клієнтів.

При цьому відстеження сумнівних операцій не буде автоматичним. НБУ зазначає, що банкам необхідно залучати до такого аналізу окремих фахівців. Тобто завдання полягає не просто в тому, щоб програма зафіксувала кілька операцій нижче встановленого порогу, а в тому, щоб співробітники могли зіставити їх між собою, оцінити поведінку клієнта й виявити можливу схему.

До яких сюрпризів готуватися клієнтам банків

Саме собою проведення кількох операцій на суму менше ніж 400 тис. грн ще не означає, що клієнт потрапить під посилений контроль. Наприклад, якщо фізособа хоче обміняти 1 млн грн і здійснює для цього кілька візитів до каси банку, це ще не є вагомим доказом спроби обійти фінмоніторинг.

Важливі інші обставини: чи проводяться операції в короткий проміжок часу, чи вони пов'язані між собою, чи відповідає поведінка клієнта звичайній практиці, наскільки прозорі його доходи і чи є в операцій зрозумілий економічний сенс.

Тому найбільше запитань із боку банку може виникнути до клієнта, чиї дії свідчать про спробу навмисно обійти вимоги фінмоніторингу. Особливо якщо до цього додаються інші ознаки, які перераховує НБУ: присутність якихось сторонніх осіб і передача через них готівки, невідповідність чи перекручування даних у документах і спроби приховати особу.

Ба більше, банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний не лише провести внутрішню перевірку клієнта, а й повідомляти про підозрілі операції спеціально уповноваженому органу – Державній службі фінансового моніторингу. Держфінмоніторинг зі свого боку аналізує отриману інформацію та при виявленні ознак інших порушень може передати відповідні матеріали правоохоронним чи податковим органам. У результаті це може призвести до додаткових перевірок, донарахування податків, штрафів, а в окремих випадках – і до кримінального провадження.