Повстання електромашин: чи загрожує світовій нафтовій промисловості розвиток електромобілів?
Переломний момент може настати через кілька років, коли електрокари зрівняються в ціні зі звичайними машинами
Після нещодавніх заяв Франції та Великобританії заборонити до 2040 року продажі бензинових/дизельних автомобілів перед нафтовидобувною промисловістю постає питання: чи призведуть електромобілі до зменшення попиту на нафту і занепаду нафтових компаній? Financial Times розбирався в ситуації.
Днями найбільші світові нафтокомпанії оприлюднили фінансові звіти за другий квартал, і показники поки що дуже оптимістичні для них, хоча в довгостроковій перспективі вже зʼявляються деякі сумніви.
Прогноз падіння світового попиту на нафту до 2030 року (мільйонів барелів на добу)
Бен ван Берден, виконавчий директор Royal Dutch Shell, не намагається приховати майбутні проблеми нафтових гігантів. За його словами, зараз вони повинні ретельно відсіювати, які родовища надалі розвивати, причому вибирати тільки найдешевші і найпродуктивніші, які можуть залишатися конкурентоздатними.
«У нас повинні бути проекти, які залишаться стійкими в умовах, коли попит досягне свого піку і почне знижуватися, – сказав він. – Коли це буде – ми не знаємо. Але чи це станеться? Ми впевнені».
Ван Берден вважає, що падіння попиту на нафту може настати наприкінці 2020-х років при «бичачих» сценаріях розвитку електромобілів. Але для цього потрібне «набагато агресивніше» політичне сприяння урядів та активніші інвестиції в акумуляторні технології.
Однак багато нафтовиків вважають, що перехід займе більше часу. ExxonMobil очікує, що попит на нафту зростатиме і в 2040-і роки, хоча й сповільниться.
Який з цих сценаріїв виявиться вірним, буде визначатися багатьма факторами, але на майбутнє нафти вплинуть саме автомобілі, пише видання.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, в 2015 році на автомобілі припадало 26% світового попиту на нафту – це більше, ніж на авіацію, судноплавство і нафтохімію.
Поетапна відмова Франції та Британії від дизельних/бензинових авто в наступні два десятиліття стала імпульсом – в першу чергу політичним – до великих змін.
Крім того, Volvo минулого місяця заявила, що з 2019 року всі її нові моделі будуть електричними або гібридними. Tesla активізувала зусилля з виведення на масовий ринок бюджетної Model 3 за $35 тисяч.
Tesla Model 3
Однак електрокарам вплинути на нафтову промисловість буде непросто. Хоча попит на сиру нафту впаде майже на 12% в період між 2015 і 2040 роками в розвинутих країнах, очікується, що в країнах третього світу попит зросте на 19%. Ближче до 2040-го року 60% усього попиту буде надходити з країн, що розвиваються.
Ван Берден, директор Shell, переконаний, що двигун внутрішнього згоряння пануватиме в країнах третього світу, де кількість автомобілів зростає.
«У нас все ще є малорозвинені економіки, які просто не можуть випускати електромобілі, бо в них для цього немає ні інфраструктури, ні багатства», – каже він.
Боб Дадлі, виконавчий директор British Petroleum, зазначає, що хоча розвиток електромобілів «неминучий», звичайні автівки будуть продовжувати домінувати ще багато десятиліть. «Ми прогнозуємо, що до 2035 року на дорогах буде 100 мільйонів електромобілів. Навіть якби ви подвоїли це до 200 мільйонів, у світі все одно буде 2 млрд звичайних автомобілів», – каже він.
Прогноз Дадлі збігається з прогнозом від Goldman Sachs за минулий місяць, в якому передбачено зростання електромобілів з 0,2% в 2016 році до 5% у 2030 році.
Прогноз збільшення продажу електрокарів до 2030 року (мільйонів одиниць/рік)
Стабільними споживачами нафти залишатимуться й вантажні та авіаперевезення, які нескоро вдасться перевести на електрику. Нафтопродукти теж будуть незмінним джерелом попиту на нафту.
Однак деякі аналітики вважають такі судження в корені невірними. Зокрема, країни, що розвиваються, не перешкоджатимуть розвитку електромобілів, а навпаки, дадуть їм потужний імпульс, якщо Китай та Індія реалізують свої промислові амбіції у випуску акумуляторів.
Китай вже зараз став найбільшим у світі ринком електромобілів, а запуск у масове виробництво акумуляторів суттєво знизив на них ціни.
Експерти прогнозують «переломний момент» на початку 2020 років, коли електромобілі зрівняються в ціні зі звичайними.
Така розстановка сил ставить перед нафтовими компаніями дилему: кидати всі ресурси на максимальне витискання прибутків із занепадаючої нафтової промисловості, чи покинути все вже зараз і натомість вкладати кошти в технології, які дозволять перейти на відновлювальні джерела енергії?
З-поміж нафтових гігантів серйозно замислюється над другим варіантом поки що тільки Shell – компанія вирішила щороку вкладати $1 млрд в альтернативну енергетику. Звісно, для $280-мільярдної компанії це не так вже й багато, однак Ван Берден, директор, зазначає, що компанія в разі нобхідності готова збільшити ці інвестиції.
Нагадаємо, великі нафтові компанії Shell, Statoil ASA та Eni SpA вкладають мільярди доларів у вітряні ферми. Компанії поспішають заволодіти часткою у галузі зеленої енергетики, оскільки очікують, що вона ставатиме все серйознішим конкурентом на ринку електроенергії.
Як повідомлялося, прогнози від Bloomberg щодо швидкості поширення електрокарів зросли майже вдвічі за останній рік – аналітики вважають, що частка електромобілів у світі зросте до 65% у 2060 році.
Раніше ми писали, що Китай та Індія своїми електрокарами «підривають» нафтопереробну промисловість. Перехід на електромобілі в цих країнах підтримується на державному рівні.
Тим часом глобальні промислові гіганти переходять на відновлювану енергетику – Mind шукав місце України в цьому процесі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
