Нічні «посиденьки»: що саме ухвалила Верховна Рада змінами до Податкового кодексу

Верховна Рада на світанку 23 листопада 2018 року затвердила зміни до Податкового кодексу, які були предметом «торгівлі» на нічному засіданні Комітету податкової і митної політики ВР, що передувало затвердженню головного кошторису країни на 2019 рік.

Отже, Mind розбирався, що саме ухвалили народні депутати цим документом.

Так, народні обранці затвердили збільшення з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9% (прогнозний індекс споживчих цін у 2018 році). До того ж, як і анонсувалось раніше, Рада не збільшуватиме акциз на алкоголь – усі алкогольні напої у 2019 році оподатковуватимуться без змін.

Як написала на своїй сторінці у Facebook народний депутат Тетяна Острікова («Самопміч»), документом також передбачено багато пільг і спрощень українським виноробам.

Крім того, платникам підвищать екологічний податок –  з 0,41 грн до 10 грн.

«За моєю поправкою, платниками цього податку не будуть ті, хто здійснює викиди СО2 до 500 тонн на рік. З 20 000 платників цей критерій відсікає близько 17 000», – написала вона.

На додачу документ передбачає й поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/т у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн/т).

Також документом збільшені ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 в. п. та для залізної руди – на 0,8 в. п., а також за спеціальне використання лісових ресурсів – на 50%.

Крім того, народний депутат додала, що фізичні особи-підприємці (ФОП) і спрощена система оподаткування залишаються без змін, продаж ліків та медичних виробів з видачею фіскального чеку – «пропозиції уряду по збільшенню ЄСВ (єдиний соціальний внесок – Mind) для білого бізнесу, який платить високі зарплати, не зареєстровані та не розглядали».

Нагадаємо: напередодні президент Петро Порошенко закликав бізнес до компромісу щодо розширення бази оподаткування ЄСВ і нагадував, що раніше ставка ЄСВ була скорочена з 38 до 22%.

У свою чергу 14 листопада Кабінет міністрів затвердив розроблений Міністерством соціальної політики законопроект, який пропонує скасувати верхню межу нарахування ЄСВ і ввести регресивну шкалу його нарахування. Нинішнє законодавство передбачає сплату 22% зазначеного податку з зарплат не вище 15 мінімальних (55 800 грн). Законопроект же пропонує нараховувати ЄСВ по даній ставці на зарплати, не вище 25 мінімальних (104 000 грн), а понад цієї суми ввести регресивну шкалу аж до 5% ЄСВ на зарплати, які перевищують 270 розмірів мінімальних зарплат.

Також Держбюджет-2019 передбачає запровадження контролю обігу пального, зокрема, фактичний рух палива в розрізі місць зберігання (на сьогодні облік здійснюється в розрізі суб’єктів господарювання) відтепер потрібно буде відображати у Системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). До того ж документом передбачене ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Крім того, запроваджено контроль за цільовим використанням авіаційного пального, встановлено відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10).

Також, запроваджується ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту, встановлено нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення, та передбачено введення контролю за його використанням.

Згідно із поясненням до відповідного законопроекту №9260, норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019 року.

Як зазначалось раніше, документом визнаються податковими агентами зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) оператори поштового зв'язку, експрес-перевізники, а поштові відправлення, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, оподатковуватиметься зазначеним податком.

Як пояснила Острікова щодо посилок громадян, до 1 липня 2019 року – нічого не зміниться. «З цієї дати поріг неоподатковуваного імпорту знизиться зі 150 євро до 100 євро. Норма про оподаткування митними платежами більше трьох посилок у місяць, яка так і не запрацювала, скасована. Електронний реєстр посилок та визнання поштовиків поштовими агентами запроваджуються з 2021 року», – зазначила народний депутат.

Нагадаємо: напередодні Верховна Рада схвалила перший документ з «бюджетного пакету» – зміни до Бюджетного кодексу, а на ранок 23 листопада країна прокинулась вже із затвердженим Держбюджетом-2019.