Захворіло у світі
31,032,045
Померло у світі
960,729
Вилікувалось у світі
21,255,717
Захворіло в Україні
178,353
Померло в Україні
3,583
Вилікувалось в Україні
78,184
Росія в Сирії: військовий аспект агресії

Росія в Сирії: військовий аспект агресії

Які сили були задіяні, до яких наслідків це призвело та якою є подальша доля цього контингенту

Цей матеріал також доступний російською
Росія в Сирії: військовий аспект агресії
Фото Getty Images / Global Images Ukraine

Громадянська війна в Сирії – серйозне випробування для всієї системи світового порядку. Розпочата навесні 2011 року на хвилі «арабської весни» як серія антиурядових виступів, вона незабаром перетворилася на повномасштабний збройний конфлікт за участі як усіх регіональних наддержав (Туреччина, Іран), так і світових лідерів (США, НАТО, Росія).

Збройні сили США почали бойові дії проти бойовиків «Ісламської держави» (ІДІЛ) на території Сирії у вересні 2014 року, а з 30 вересня 2015-го тут за офіційним проханням президента країни Башара Асада з'явився і російський контингент.

На той час становище сирійської армії було близьким до катастрофічного – 28 березня 2015 року антиурядові сили взяли під свій контроль центр великої північно-західній провінції Ідліб – однойменне місто. А 20 травня сирійська армія покинула місто Пальміру в 240 км від Дамаска. На початку червня ІДІЛ дісталася до Хассії, розташованої на головній дорозі з Дамаска до Хомса і Латакії, і захопила позиції на захід від міста, створивши потенційну загрозу для урядових військ.

7 вересня ІДІЛ захопила нафтове родовище «Джазан» – воно було останнім, що контролювалося урядом. Через два дні авіабаза Абу аль-Духур на кордоні з Ідліб перейшла до рук бойовиків угруповання «Джейш аль-Фатх». Після захоплення авіабази сирійські військові були повністю витіснені з провінції. Фактично опозиція і бойовики контролювали майже половину країни.

Авіація – без розпізнавальних знаків. Наприкінці серпня було підписано міжурядову угоду. І вже 30 вересня надійшли перші повідомлення про початок бомбардувань російськими літаками об'єктів ІДІЛ у районі міст Хомса і Хами. Фактично на той час на аеродромі Хмеймім біля сирійської Латакії була сформована змішана група Повітряно-космічних сил Росії, до складу якої увійшли фронтові бомбардувальники Су-24М2, Су-34, штурмовики Су-25СМ, багатоцільові винищувачі Cу-30СМ, а також бойові вертольоти Мі-24 і багатоцільові вертольоти Мі-8.

Особливістю всіх російських літаків у Сирії стала повна відсутність розпізнавальних знаків. Фактично перед перельотом були зафарбовані російські зірки, при цьому бортові номери збереглися.

З 30 вересня 2015 року російські ВПС почали бойові вильоти, здійснюючи в середньому по 40 на добу, причому кожен шостий – уночі. У відповідь противник став активно нарощувати систему ППО. І в підсумку станом на червень 2017 року ПКС РФ втратили вісім вертольотів: два Мі-8, один Мі-28Н, п'ять Мі-35, а також штурмовик Су-25. Ще один бомбардувальник Су-24М був збитий турецькими винищувачами F-16 після порушення повітряного простору країни.

Досягнення: що бомбили і скількох вбили. Станом на серпень 2017-го з початку військової операції здійснено понад 25 000 бойових вильотів і нанесено близько 80 000 ударів з повітря. До травня 2017 року з бази Хмеймім в Росію виведено близько половини авіаугрупування. І на сьогодні авіація використовується в ході бойових дій вкрай обмежено, що пов'язано як з труднощами в доставці предметів постачання, так і з різко збільшеними можливостями ППО противника.

Щодо ефективності застосування авіації РФ у Сирії, то, як заявляли російські офіційні особи в грудні 2016-го, за період з вересня 2015 року в результаті вильотів угруповання в Сирії було знищено 35 000 бойовиків. Водночас були оприлюднені дані британського проекту Syrian Observatory for Human Rights (SOHR), з яких випливало, що в результаті російських бомбардувань були знищені понад 6000 бойовиків «Ісламського держави» та інших угруповань, включаючи «Джебхат-ан-Нусра». При цьому, згідно з даними SOHR, загинули понад 4000 мирних жителів.

Однак найбільш серйозні звинувачення пролунали з боку представників міжнародної неурядової організації Amnesty International. Так, за їхніми даними, тільки з грудня 2015-го по лютий 2016-го російські ВКС разом з урядовими військами Сирії як мінімум шість разів «цілеспрямовано атакували» лікарні, медичні центри і клініки на півночі сільської частині провінції Алеппо, внаслідок чого загинули не менше трьох мирних жителів. Крім того, в грудні 2015 року ця ж організація заявила про наявність матеріальних доказів, які дозволяють підозрювати російську авіацію у використанні некерованих бомб в густонаселених районах, а також у застосуванні касетних бомб.

Флот – з усієї Росії. Крім авіації, у бойових діях в Сирії від самого початку активно застосовувався і флот. З радянських часів росіянам вдалося зберегти пункт морського базування в Тартусі. Вже до осені 2015 року з бойових і допоміжних суден усіх чотирьох флотів (Північного, Тихоокеанського, Балтійського і Чорноморського) була сформована оперативна група для прикриття з моря дій авіаційної групи.

З наростанням масштабів бойових дій знадобилося різке посилення вогневої дії на супротивника, у зв'язку з чим 7 жовтня 2015 року екіпажі чотирьох кораблів Каспійської флотилії (ракетний корабель «Дагестан», малі ракетні кораблі «Град Свияжск», «Углич» і «Великий Устюг») з акваторії Каспійського моря відпрацювали по цілям в Сирії ракетами «Калібр НК».

А 8 грудня 2015 року до операції було залучено підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону» Чорноморського флоту. Пуски ракет з моря тривали і надалі – так, 19 серпня 2016 року з району вогневих позицій у східній частині Середземного моря малими ракетними кораблями Чорноморського флоту «Зелений Дол» і «Серпухов» було виконано три запуски крилатих ракет морського базування «Калібр» за програмними цілями угруповання «Джебхат ан-Нусра» на території Сирії.

З 15 листопада по грудень 2016 року в бойових діях вперше взяв участь важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов». За два місяці льотчики морської авіації 45-ї армії ВПС і ППО Північного флоту виконали 420 бойових вильотів і знищили понад 1000 об'єктів терористів. Причому за такий короткий час льотчики корабельної авіації примудрилися втратити в аваріях відразу два найновіших літаки – МіГ-29К і Су-33. В обох випадках ніхто з льотчиків не постраждав.

Росія в Сирії: військовий аспект агресії
Важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов»
Фото wikimedia

Наземні операції. Від самого початку операції в Сирії російські офіційні особи заявляли, що жодної наземної операції не планується. Однак логіка розвитку ситуації вимагала для отримання конкретних результатів залучати і наземні частини. Водночас офіційно цього робити спочатку було не можна, тому до виконання завдань нарівні з сирійськими військовими залучили приватні військові кампанії (ПВК), що вже діяли в країні. Це перш за все «Слов'янський корпус», який воював тут з осені 2013 року, – формально загін із 267 «контракторів» був найнятий для «охорони родовищ і нафтопроводів». У російській версії це ПВК отримало назву за позивним свого командира – «Вагнер».

У ході найважчих боїв приватні військові зазнають вкрай серйозних втрат, дані про які майже не потрапляють в ЗМІ. Згідно з інформацією Wall Street Journal на грудень 2015 року, операція в Сирії вже тоді коштувала організації дев'яти загиблих. А 22 березня 2017 року російське видання «РБК» повідомило про загибель дев'яти росіян у Сирії, смерть яких офіційно не підтверджувалася. ЗМІ вдалося встановити приналежність шістьох з них до приватної військової компанії «Вагнера», інші, як стверджується, брали участь у російській військовій кампанії.

До речі, під «маркою» ПВК у Сирії активно стали діяти загони спецназу з різних регіонів, перш за все зі складу Південного військового округу. Згідно із західними даними (природно, не підтвердженими російською стороною), успішний штурм Алеппо в грудні 2016 року став можливим завдяки участі сил спеціальних операцій, які діяли спільно з урядовими військами.

Приблизно з середини 2016-го в бій пішли і кадрові частини російської армії. Станом на 9 травня 2016 року для охорони авіабази Хмеймім притягувався батальйон морської піхоти Чорноморського флоту (в основному укомплектований дезертирами з ВМСУ) і зведений мотострілковий підрозділ. За даними американського приватного агентства військової інформації, на їхньому озброєнні перебуває як мінімум сім танків Т-90, артилерія та бронетранспортери БТР-80.

Є інформація також і про активне застосовування артилерії. Так, 17 листопада 2016 року під час доповіді міністра оборони Сергія Шойгу президенту Росії була представлена карта обстановки, на якій позначені позиції військ у Сирії. У числі позначених виявилася позиція в районі на північний захід від міста Садад 5-й гаубичної артилерійської батареї 2-го гаубичного артилерійського дивізіону 120-ї окремої гвардійської артилерійської бригади 41-ї Червонопрапорної загальновійськової армії Центрального військового округу (місце постійної дислокації – місто Юрга Кемеровській області). На озброєнні – 152-мм буксирувані гаубиці-гармати 2А65 «Мста-Б». Додатковим непрямим підтвердженням присутності підрозділів цієї бригади в Сирії служить офіційне нагородження заступника командира дивізіону цієї бригади капітана Подільського А. В.

За даними розвідки США, у квітні 2016 року російські артилерійські підрозділи були передислоковані в північні райони Сирії для підтримки наступу на Алеппо.

Офіційно в Сирії знаходяться виключно частини військової поліції, введені у звільнене від бойовиків місто Алеппо в грудні 2016 року для забезпечення правопорядку, і загін саперів, направлений навесні минулого року для розмінування історичної частини Пальміри.

Згідно з офіційними російськими даними на грудень 2016-го, у Сирії загинуло 38 осіб, з них 35 – під час виконання військового обов'язку, троє – небойові втрати. 11 осіб були поранені. За 2017 рік Міноборони РФ офіційно підтвердило загибель п'яти осіб (останній за часом – загиблий 3 травня підполковник Олексій Бучельников). Таким чином, визнані російські втрати в сирійській кампанії на літо 2017 року становлять 43 людини. Однак за інформацією агентства Reuters, реальні втрати особового складу тільки з кінця січня по березень 2017 року вчетверо перевищують офіційно заявлені.

Крім того, офіційно в РФ не фіксується загибель співробітників приватних військових кампаній, а за інформацією «РБК», у Сирії загинуло 36 працівників ПВК, загальні ж втрати за час операції оцінюються в 67 загиблих.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті