Прагнеш миру – готуйся до війни: чим живе глобальний ринок озброєнь

Сьогодні у Києві завершує свою роботу Міжнародна виставка «Зброя та безпека 2017», на якій презентувалися зразки сучасного озброєння і військової техніки українських та іноземних виробників. Зокрема, державний «Укроборонпром» представив понад 150 зразків своєї продукції, з яких декілька десятків – уперше в Україні. Так, відбулася прем‘єрна демонстрація нової бойової машини «Страж», нової модифікації БТР-4М, автоматичного карабіна M4 – WAC-47, який виготовляється за ліцензією від уряду США, тощо. Паралельно з цим на поточному тижні вітчизняні зброярі вперше брали участь у міжнародній виставці озброєння AUSA-2017, що проходила в США. Там було також представлено БТР-4 та дистанційно керований мінібронетранспортер «Фантом-2». На обидвох заходах було підписано низку контрактів, що мають на меті забезпечення поставок озброєнь як з, так і до України.

Торгівля зброєю в усі часи була однією з найприбутковіших статей доходів держави. Озброєння – це наукомісткий і дуже дорогий товар, тому цілком природно, що «моду» на цьому ринку задавали технологічно розвинені країни. Військовий експерт Михайло Жирохов спеціально для Mind проаналізував сучасні тренди у сфері торгівлі продукцією ВПК і розповів, від яких гравців ринку найближчими роками слід чекати найактивніших дій, а також яке місце України на глобальній мапі постачання зброї.

Зростання обсягів торгівлі зброєю в цифрах. На тлі нинішньої нестабільності у світі продажі зброї тільки ростуть. Так, за даними авторитетного видання Jane's Defence Budgets Report, у 2016 році військові витрати всіх держав склали фантастичну суму – $1,57 трлн. І це найбільша цифра з часів розпаду Радянського Союзу і закінчення першої холодної війни.

Зазвичай у світовій практиці прийнято порівнювати цифри світового ринку зброї за п'ятирічками. Так ось, за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), обсяг ринку озброєнь у 2012–2016 роках порівняно з попереднім періодом у світі виріс на 8,4%.

Як стверджують шведські експерти, за кордоном купували зброю і товари військового призначення 155 країн. На п'ять з них (Індія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Китай і Алжир) припадає 34% всього обсягу. Останніми роками особливо багато зброї стали закуповувати на Близькому Сході, у Східній Європі та Азії.

Країни невпинно нарощують військові бюджети. Причини цього в тому, що зростання напруженості по всьому світу змушує найближчі до конфліктів (або можливих вогнищ напруженості) країни переозброювати свої армії. Так вчиняють, наприклад, Японія і Південна Корея, ОАЕ і Саудівська Аравія.

Окремо варто сказати про Європу, яка після весни 2014 року і анексії Росією Криму значно наростила обсяги закупівель зброї. Лідерами в цьому відношенні є країни Балтії, що збільшили свої військові бюджети на рекордні 200%. І це при тому, що всі військові експерти останні пару десятків років говорили про «схлопування» європейського ринку озброєнь, адже в умовах відсутності «радянської загрози» скорочення військових витрат розглядалося європейськими урядами як один з основних джерел зниження бюджетного дефіциту.

Серед лідерів країн-імпортерів опинилася Індія, яка за обсягом асигнувань на оборону обігнала такі немаленькі країни, як Росія і Саудівська Аравія, при цьому закупівлі зброї виросли на 43%. Якщо така тенденція збережеться, то Делі має цілком реальні шанси володіти третім у світі військовим бюджетом.

Хтось – продає, а хтось – купує. Щодо експортерів, то як і раніше, найбільшими продавцями зброї залишається п'ятірка країн – США, Росія, Китай, Франція та Німеччина, які займають 74% ринку.

При цьому, починаючи з 1990 року лідером з продажів залишаються США – американська зброя експортується до 100 країн світу. Основними покупцями, як і раніше, залишаються нафтові країни Близького Сходу – Саудівська Аравія (13%), Об'єднані Арабські Емірати (8,7%), а також Туреччина (6,3%).

Що користується підвищеним попитом. Велику частину американського експорту складають літаки, вертольоти (як бойові, так і допоміжні), високоточна керована зброя, зокрема крилаті ракети і системи ПРО.

Не можна не відзначити і ще одного серйозного гравця на ринку озброєнь – Китай, який за 2012–2016 роки збільшив експорт на вражаючі 74%. І хоча якість китайської техніки все ще залишається невисокою на тлі американських і російських зразків, проте Пекін в основному орієнтований на країни з невеликими військовими бюджетами, які потребують дешевої зброї.

Природно, що в таких умовах головними клієнтами китайських «торговців смертю» виступають африканські країни. Так, у 2016 році КНР поставляла зброю в 44 країни континенту. Як і раніше серйозні позиції китайський бізнес зброї має в Пакистані, Бангладеш і М'янмі. Прорив на ринок пострадянських країн поки не виглядає для китайців обнадійливим – надто вже багато зброї залишилося після розпаду Союзу. Наразі основну номенклатуру імпорту китайців складають, як не дивно, літаки, вертольоти (останнім часом – безпілотні літальні апарати), а також легкоброньована техніка. Хоча найбільш затребуваними на ринку залишаються клони автомата Калашникова і боєприпаси.

Європейські постачальники зброї дещо здали свої позиції, однак п'ять провідних країн (Іспанія, Італія, Франція, Німеччина і Великобританія) продовжують контролювати 21,7% ринку. У європейському експорті вектори різноспрямовані – якщо Париж і Берлін стали менше експортувати зброї, то Лондон нарощує обсяги.

Україна – продає задешево. Що стосується України, то вкрай важливими для держави і просування наших оборонних технологій на світовому ринку є міжнародні виставки самого різного масштабу. Так, буквально на цьому тижні проходять відразу два таких заходи – XIV Міжнародна виставка «Зброя і безпека» в Києві і AUSA-2017 Вашингтоні. Обидві експозиції широко представили новітні зразки нашого озброєння і викликали великий інтерес з боку західних представників. Так, тільки на київській виставці були представлені 400 фірм з 15 країн світу. Такі події є перш за все майданчиком для підписання контрактів і, з огляду на закритість сфери, багато хто з них залишаються невідомими широкому загалу. Так само відбувається й зараз – крім контрактів на поставку зброї та військового обладнання для наших збройних сил, підписаний і ряд контрактів на поставку українського озброєння за кордон. Поки офіційних повідомлень немає, але є всі підстави думати, що дуже скоро ми дізнаємося про серйозні досягнення наших виробників бронетехніки і протитанкових ракет. Треба тільки трохи почекати. 

Загалом частка нашої країни у світовому експорті зброї становить на сьогодні досить значні 2,6% (це дев'яте місце в списку країн – експортерів зброї). Однак ми займаємо нішу дешевого продавця озброєнь радянського зразка. Правда, досить серйозним проривом є, наприклад, контракт на поставку новітніх танків «Оплот» і бронетранспортерів власної розробки до Таїланду.

Відносно дешево в Україні скуповується Китай (тут в основному превалюють авіадвигуни) і африканські країни. Так як підрахунки SIPRI охоплюють і період до 2014 року, то одним з основних покупців нашої продукції військового призначення залишалася Росія. Ймовірно, в публікації даних за 2017 рік разюче зміниться структура як українського імпорту, так і експорту.

Відзначимо, що експерти прогнозують зростання світових оборонних видатків за результатами поточного року на 3,2%. А від військово-промислового комплексу очікують ще більш значного зростання.