Військові крила «Антонова»: як авіабудівники переорієнтувалися під потреби ВПК
І на які ринки, крім українського, вони можуть вийти з цією продукцією
Анексія Криму і війна на Донбасі стали серйозним стимулом для розвитку нашої оборонної промисловості. Як гриби після дощу на ринку почали з'являтися нові приватні компанії, державні ж підприємства теж стали навперебій пропонувати свої напрацювання військовим.
Одним із стовпів українського військово-промислового комплексу було і залишається ДП «Антонов». За короткий час авіабудівники перебудувалися на військові рейки. Детальніше проаналізувати, якими здобутками вже може похвалитися українське держпідприємство, Mind попросив військового експерта Михайла Жирохова.
Насамперед «антоновців» стали активніше залучати до підтримання льотної придатності літаків Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-72, Ан-74, які перебувають на озброєнні різних силових структур. Паралельно почалися роботи щодо поетапного збільшення ресурсів, термінів служби цих літаків, а також варіантів їхньої модернізації. Однак набагато перспективнішими є роботи зі створення середнього військово-транспортного літака для Повітряних сил України. І таких програм у «Антонова» декілька.
Ан-77: вимушений проект. Перш за все це програма створення літака Ан-77. Фактично це варіант прийнятого на озброєння українських Збройних сил Ан-70 із західною авіонікою та двигунами CFM56-5А1. Це певною мірою вимушений проект, бо програма виробництва Ан-70 фактично закрита, тому що є об'єктом російсько-української міждержавної угоди. З цієї причини про просування і продаж Ан-70 на міжнародний ринок йтися не може.
Ан-70
Проект Ан-77 активно просувається на різних виставках, зокрема на нещодавній Dubai Airshow 2017. За повідомленням прес-служби підприємства, вже три близькосхідні країни зацікавилися проектом, і за наявності фінансування перший серійний Ан-77 може з'явитися у 2020 році.
Ан-178: на Близький Схід. На близькосхідний ринок «заточений» і інший проект військово-транспортного літака для заміни Ан-12 – Ан-178 на базі пасажирського Ан-158. Але і тут існують величезні проблеми все того ж порядку. Машина почала проектуватися ще у 2010 році, тому фактично третина комплектуючих літака – російського виробництва, зокрема стійки шасі, допоміжна силова установка, майже вся авіоніка, гідравліка, управління. Тому завданням київських конструкторів на нинішньому етапі є роботи з імпортозаміщення російських деталей на аналогічні західні. Власне, сам літак уже літає – його презентація відбулася 16 квітня 2015 року на ДП «Антонов» у Києві, а перший політ – 7 травня того ж року на заводському аеродромі Гостомель.
Ан-178
Ан-148: три в одному. Майже виключно на внутрішній ринок орієнтована інша програма ДП «Антонов» – створення літаків спеціального призначення на базі Ан-148. Кияни замахнулися як мінімум на три модифікації досить-таки вдалої машини. Передусім це штабний літак Ан-148-201ЕА, який буде оснащений спеціальною апаратурою і зможе перевозити 31 людину на дальність до 4800 км.
Дуже важливим для наших військових також є інший проект – санітарного літака (по суті, літаючого госпіталю) Ан-148-201ЕМ з уніфікованими санітарними модулями. Адже в ході бойових дій на Донбасі наявного парку санітарних літаків на базі Ан-26 явно не вистачало. Особливістю цієї машини буде можливість конвертації в санітарний або пасажирський варіант в польових умовах, а також перевезення пасажирського і санітарного устаткування на борту літака в вантажних відсіках. За проектом літак може бути обладнаний на 14 місць і 8 медичних модулів, або на санітарні носилки (24 штуки). У цілому ж передбачається, що літак зможе перевозити 74 пасажирів на дальність до 4700 км.
І нарешті, інша модифікація Ан-148 – літак морського патрулювання Ан-148-301МП, який потрапляє в концепцію берегової оборони. Завданням екіпажу цієї машини має бути прибережне патрулювання (час знаходження в повітрі – до 10 годин), електронне спостереження і електронна розвідка з використанням відповідного обладнання як вітчизняного, так і західного виробництва. Цікаво, що на низці авіаційних виставок демонструвалися промальовування нового літака з можливістю застосування протикорабельних ракет типу «Нептун» (нині активно розробляються). Утім, поки невідомо, наскільки ця інформація коректна.
Ан-148
За найоптимістичнішими розрахунками, постачання першого санітарного літака Ан-148-201ЕМ заплановане на початок 2018 року, а літака морського патрулювання Ан-148-301МП – у середині 2018-го. Наскільки така оцінка близька до дійсності – сказати складно.
Однак тут перед киянами стоїть та сама проблема – заміщення російських комплектуючих. Через те що літак Ан-148 вироблявся, крім України, також у Воронежі, то використовувалися деталі як російського, так і українського виробництва. Причому останніх було явно більше, бо росіяни так і не змогли замінити їх, і з 1 січня 2018 року просто закривають програму.
Спеціально для України: Ан-132. Безпосередньо для українського ринку «антонівці» розробляють варіант легкого військово-транспортного літака Ан-132. Він, на відміну від саудівського An-132D, має позначення Ан-132б і відрізнятиметься насамперед іншим складом авіоніки. Фактично це один з найреальніших на сьогодні варіантів заміни парку Ан-26. І за відносно невеликі гроші, що важливо в наших умовах.
Безпілотник «Горлиця». Ще одним напрямком діяльності «військового сектора» «Антонова» є роботи зі створення тактичного безпілотного апарату «Горлиця». Однак варто визнати, що фактично на сьогодні ця програма, не дивлячись на досить пафосну презентацію моделі-демонстратора апарату на початку листопада, знаходиться в зародковому стані. Так, журналістам не була продемонстрована система управління апаратом, що в безпілотному комплексі є основним компонентом. Не зовсім ясно і з характеристиками – озвучені на сьогодні виглядають швидше рекламними. Немає і конкретного технічного завдання від військових, що автоматично переносить розробку до рангу ініціативної та ставить під велике питання державне фінансування, на яке, як видно, розраховує «Антонов». Поки неясно також, як позиціонує апарат на ринку розробник. Є різні офіційні та неофіційні версії – від розвідника до ударного апарату (до речі, на останньому показі навіть продемонстрували тубуси від протитанкового комплексу під крилами, проте це явно були макети).
У цілому можна сказати, що за роки незалежності завдяки роботам з підтримки льотної придатності літаків марки Ан по всьому світу, в Києві вдалося зберегти не тільки матеріальну базу підприємства, а й, що найголовніше, – кадри. У результаті нині ДП «Антонов» має дуже серйозні перспективи як на міжнародному ринку озброєнь, так і всередині країни. Тепер все залежить від розміру фінансування довгострокових проектів, яке зможе дозволити собі держава, що воює.
Безпілотник «Горлиця»
У Києві пройшли випробовування безпілотника виробництва «Антонов». «Горлиця» вміє літати на відстань до 1000 кілометрів, веде розвідку та випускає ракети «повітря-земля». Справжня бойова машина!
Posted by Mind. UA on Thursday, 9 November 2017
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
