Світло й тіні генерала Хомчака: чого очікувати від нового начальника Генштабу України

Світло й тіні генерала Хомчака: чого очікувати від нового начальника Генштабу України

Про що говорять перші кадрові рішення Володимира Зеленського у військовій сфері

Цей матеріал також доступний російською
Світло й тіні генерала Хомчака: чого очікувати від нового начальника Генштабу України
Начальник Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант Руслан Хомчак
Фото УНІАН

Передача влади після демократичних виборів у країні, що воює, завжди викликає у громадянського суспільства безліч запитань. Тому всі «військові» призначення новообраного президента України Володимира Зеленського потрібно розглядати відразу в декількох ракурсах. На сьогодні їх небагато, проте вони багато про що говорять, вважає військовий експерт Михайло Жирохов.

21 травня, наступного дня після інавгурації нового президента України, начальником Генерального штабу ЗСУ був призначений генерал-лейтенант Руслан Хомчак. Призначення було настільки поспішним, що попереднього начальника Генштабу Віктора Муженка звільнили, навіть не дочекавшись його повернення з Брюсселя, де він зустрічався з колегами у штаб-квартирі НАТО.

Така тактика виглядає як мінімум неетично. Крім того, вона занурює у вкрай делікатне становище західних союзників України: відставка учасника переговорів під час їх проведення ставить під сумнів усі досягнуті домовленості.

За що відповідає начальник Генштабу України? Основним його завданням є розробка і впровадження стратегічних планів використання армії, а також напрямків розвитку ЗСУ. На тактичному рівні за ситуацію на лінії зіткнення на Донбасі відповідає командувач Об'єднаних сил.

Чому призначений саме Руслан Хомчак? Спостерігаючи за розвитком подій, можна припустити, що одним з вагомих аргументів на користь призначення Руслана Хомчака стало його особисте знайомство з основним «титульним партнером» Володимира Зеленського – Ігорем Коломойським. Олігарх неодноразово спілкувався з Хомчаком – спочатку коли той командував 6-м армійським корпусом, що дислокувався в Дніпропетровську, і потім, набагато щільніше, влітку 2014 року – в той період Хомчак уже був командувачем сектором «Б» сил АТО на Донбасі.

У цьому етапі кар'єри приховане найслабше і водночас найсильніше місце новопризначеного начальника Генштабу: саме він розробив, а потім особисто керував операцією зі звільнення Іловайська в серпні 2014 року, яка була затверджена військовим керівництвом країни. Варто нагадати, що фактично мету операції не було досягнуто через пряме вторгнення російської армії, а велика частина військовослужбовців, які виходили «зеленим коридором» з оточення, загинула, поранена або потрапила в полон. При цьому Хомчаку і всім командирам батальйонів вдалося благополучно вибратися з оточення.

Як далі розвивалася його кар'єра? Після Іловайської трагедії Хомчак спочатку обіймав посаду начальника штабу сухопутних військ ЗСУ, а в серпні – жовтні 2016 року – командувача силами АТО на Донбасі.

Однак уже в лютому 2017 року був призначений на досить «декоративну» посаду – головного інспектора Міністерства оборони. На цій посаді він об'їхав більшість військових частин, брав участь у розслідуваннях різних нештатних подій, але до реальної штабної роботи його просто не допускали. І ще – з 2014 року він не тільки не отримав від військово-політичного керівництва підвищення в званні, але і взагалі жодних нагород.

Чого чекати від нового начгенштабу? У нинішніх умовах формування нової політики Руслан Хомчак – ідеальний «інструмент» для Володимира Зеленського, аби швидко і рішуче «розібратися» з кадровими призначеннями по лінії Муженко – Порошенко: попередній президент небезпідставно довіряв Віктору Миколайовичу всю кадрову політику в армії.

Добре це чи погано – сказати поки важко. З одного боку, Хомчак усі ці роки був щільно включений в армійський процес і добре знає всіх у вищих органах управління. З іншого – очевидно, що при призначенні він отримав серйозні політичні завдання, які можуть йти всупереч з керованістю і ефективністю ВСУ в цілому.

Тому цілком може виявитися, що замість генералів з вельми умовного «клану Муженка» до керівництва армії прийде «клан Хомчака». Результатом може стати фактична відмова від подальшої інтеграції в НАТО і проведення рішучих реформ на догоду політичній кон'юнктурі.

Що може вплинути на репутацію нового начальника Генштабу? Якщо брати до уваги бойовий досвід, то тут дане кадрове рішення можна назвати досить дивним. Адже в армії вже є ціла когорта генералів, які «виросли» на передовій Донбасу. І, за неофіційними даними, як мінімум троє з них вели переговори з «командою Зе» ще до другого туру виборів.

У «мінус» Русланові Хомчаку може зіграти і в цілому негативне сприйняття цього призначення істотною частиною ветеранів: більшість з них, як і раніше, звинувачує його в Іловайській трагедії та висловлює сумніви з приводу обставин його благополучного виходу з оточення.

Змінити таке ставлення певною мірою може оприлюднення результатів розслідування комісії щодо подій в Іловайську, яка зібрала максимальну кількість свідчень військово-політичного керівництва країни. Проте існує думка, що ця інформація не лише здатна зміцнити авторитет Хомчака, але й сильно вдарити по репутації деяких командирів батальйонів, які вже давно пішли в політику – стали депутатами Верховної Ради і планують активно будувати політичну кар'єру і надалі.

Мало того, в історії з «Іловайським котлом» досі є темні плями в частині планування цієї операції, яке відбувалося за участю тодішнього керівництва Дніпропетровської області. Отже, причетні до нього політики, а також бізнесмени, які мають вплив на цих політиків, суто теоретично можуть докласти всіх зусиль, щоб достовірні відомості не спливли на поверхню.

Крім того, складно передбачити, як саме на рішення генерала Хомчака впливатиме особистий психологічний досвід Іловайської трагедії. Адже очевидно, що в найтяжчих умовах масованого наступу російських військ не всі його командирські рішення були, м'яко кажучи, бездоганні – та й складно було б очікувати картинки «за уставом». Хоча в людському плані його поведінка є практично бездоганною.

Що далі? Перше кадрове призначення президента Володимира Зеленського в оборонній сфері (втім, як і всі наступні) на сьогодні виглядають вкрай неоднозначно. Але це тільки якщо дивитися з боку процесу, не розуміючи внутрішньої логіки.

Адже якщо Хомчака виставили певним тараном для зламу «старої системи», то все логічно. Але тоді він має розуміти, що його призначення – тимчасове, і на звільнене ним місце прийдуть геть інші люди. Як мінімум, без негативного «бекґраунду» подій літа 2014 року і з зовсім іншими завданнями.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті