Формула оптимізму: чому Україні не варто боятися дефолту
4 кроки для виведення країни з кризи

У медійному просторі України останнім часом дедалі частіше лунає слово «дефолт». У контексті економічних перспектив озвучуються прогнози різного ступеня апокаліптичності. Безумовно, частка правди в цьому є. Становище країни дійсно нестійке, а її економіка піддається впливам безлічі криз. Водночас, на думку економіста Данила Моніна, вже очевидні кілька факторів, які вселяють оптимізм. Які саме, експерт розповів спеціально для Mind.
Що декларується новою владою? Президентською командою озвучені високі цілі – вийти на рівень зростання ВВП у 10 і більше відсотків. Навіть при тому скепсисі, з яким зараз може сприйматися ця планка, є гідні приклади для наслідування. Наприклад, Китай, при його розмірах і внутрішніх протиріччях, зумів забезпечити зростання своєї економіки на 10% щорічно протягом багатьох років. Отже, і Україна має такі можливості. Головне – зняти системні обмеження.
На концептуальному рівні заявлені нульова терпимість до корупції і важливість іноземних інвестицій. А це – хороший фундамент для зміни державної парадигми, в якій головними мають бути не кредити корумпованій державі, а приватні вливання в економіку. Як показує практика останніх років, іноземні інвестиції можуть допомогти у запуску стійкого економічного зростання. Якщо Україна забезпечить зміцнення своєї економіки на 7–10% на рік, то сюди неодмінно прийде іноземний капітал.
Зростання ВВП й іноземні інвестиції 2003–2018. Прогноз 2019–2023

Якою є даність? Економічні показники України за багатьма параметрами настільки низькі, що навіть невпевненість інвесторів у завтрашньому дні все одно змушує економіку рухатися по висхідній. Так, у 2018 році відносний обсяг капітальних інвестицій збільшився з 13,8% ВВП до 16,3% ВВП, забезпечивши тим самим реальне зростання на 20%.

А кредитування капітальних інвестицій, навіть при величезних кредитних ставках, завдяки політиці НБУ минулого року теж пішло вгору.

Які заходи стимулюватимуть зростання економіки? Для якнайшвидшого зміцнення позицій країни можна порекомендувати кілька кроків і дій.
1. В умовах зростаючого відтоку первинного доходу з економіки України, який за даними НБУ у 2018 році досяг вже 6,5% ВВП ($8,5 млрд), необхідно стимулювати роботу капіталу всередині країни. Це одне з найважливіших завдань.

Тому запуск податку на виведений капітал (ПнВК) замість податку на прибуток бачиться відмінним заходом, який не лише простимулює до утримання прибутку в країні, але й поліпшить платіжний баланс. А це, своєю чергою, повинно позитивно позначитися на курсі національної валюти. Тому чекаємо внесення відповідного законопроекту до парламенту.
2. Економічна діяльність уряду поки що вкрай скута в ресурсах. І хоча держава за останні два роки наростила економічні витрати з 2,6 до 4%, але в умовах корумпованості цієї статті та обмежень у сумах витрат за економічними статтями, резерви для зростання тут вже мінімальні.

Тому запуск інструментів державно-приватного партнерства, коли держава допомагає бізнесу і населенню виконувати проекти, які економічно невигідні в поточних умовах і заморожені, дозволить прискорити зростання ВВП. Прикладом такої співпраці могла б стати державна програма на 50 млрд грн щорічно з утеплення будинків, де держава компенсує різницю в ставках кредитування (наприклад, 5% у гривні), а ОСББ та керуючі компанії замовляють послуги у бізнесу, оплачуючи роботи в кредит.
3. В умовах високих кредитних ставок і потужного фіскального навантаження держава не має конкурентної переваги в світовому масштабі та обтяжена великою часткою тіньової економіки. Лібералізація податкової системи здатна вирішити відразу кілька завдань: зробити ведення бізнесу більш прибутковим, стимулюючи тим самим приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій; скоротити частку тіньової економіки, що дає додаткове зростання економіки за рахунок виведення її частини в легальне русло; і запустити інвестиційний сценарій розвитку.

4. Мірилом доходів у глобалізованому світі виступає доларовий ВВП країни і доларові доходи населення. Світовий досвід (як і український – зразка 2000-х років) показує, що якщо доходи громадян у доларах зростають на 15–20%, то інфляція в державі не може бути низькою. Тому утримання інфляції на рівні 8–10% на рік – це нормальний процес, що дозволяє швидше збільшувати доларові доходи населення. Тому пріоритетом НБУ повинна стати політика стимулювання економічного зростання заради зростання доларових доходів населення.
Підбиваючи підсумки, можна з великою впевненістю сказати, що в України зараз є всі можливості для прискореного зростання економіки. І обсяг ВВП у $300 млрд до 2024 року може стати відмінним цільовим орієнтиром нової економічної політики.

1. ПнВК - гуд, але у нас знайдуть як "списати" кошти і вивести їх з бізнесу і так, тоді Україна ризикує втратити бюджетні надходження з ПнП і ПнВК в принципі. У нас з адмініструванням ПДВ ще не налагоджено ще, а тут ще такий специфічний податок ввести, який просто проситься в тінь.
2. ДПП у нас вже давненько запущено (чи ви ніби не в курсі, якщо пишете про "запуск"?, у нас ще закон прийнято від 2010 року ще), однак тут знову ж питання в його ефективності - у нас більша частина населенні фінансово безграмотна, а інша частина ВЖЕ користується звязками і доступом для цих бюджетних ресурсів (і зазвичай це наближені люди до політиків на місцях). А взагалі, Ви з ОСББ і так описали тут механізм, який і так давно працює, ще у нас були впроваджені спеціальні програми з кредитування на утеплення і тп. Останніми даними не володію, не цікавилась. але "теплі" кредити щонайменше з 15-16-х років успішно працюють вже.
3. Лібералізація - гуд, але тут також треба врахувати, що у нас і так один з найменших рівнів податкового навантаження в Європі завдяки політиці уряду останніх років. Хоча у нас же досить високі ставки оподаткування на доходи працюючих, а от бізнес має відносно низьке податкове навантаження. Хоча зменшувати ще є куди, але не так того "резерву" і багато.
4. Політика стимулювання економічного зростання це все добре, але знову ж таки дуже загально. Як? Як із дефіцитним бюджетом щось стимулювати? Збільшувати обсяги кредитування бізнесу? цей іструмент дуже ситуативний, він може призвести як до пожвавлення, так і до повного колапсу економіки. У нас до цих пір на балансах у банків висить мертвим грузом купа непрацюючих кредитів. Там жахливі суми. А ви що пропонуєте? бо дуже декларативно написано, але по суті - 0
1) Я имею ввиду про напорядок большие суммы в этом направлении (ДПП), чем сейчас имеются...
2) Европа валится в рецессию и роста экономики там не будет... а нам надо расти 7-10% в год.. + унас огромные ставки... и соответсвенно мы вообщене конкуренты.
3) Либерализация проводить простым методом. Экономика растет на 15-20%... Расходы увеличивать на 10-15%... и такимобразом закрывать как проблему с дефицитом бюджета.
4) Вот видите вывод 80 банков с рынкапроблемы с кредитами не решил...ставки не дают возможность вообще развивать кредитный рынок - поэтому тут путь постепенно снижать ставку учетную и постепенно увеличивать кредитование...
1. Щоб успішно реалізовувати великі гроші в ДПП (як і просто вести будь-який малий бзнес) потрібно мати платоспроможних замовників і людей з підприємницькими здібностями, які б займались організацією і веденім бізнесу. А в Україні проблема що з людьми-підприємцями, що з платоспроможним попитом. І, нагадаю, що у нас також вже багато років реалізуються на базі центрів зайнятості програми із розвитку малого бізнесу (ти ходиш на курси підприємця, тебе вчать, ти робіш бізнес-план і тобі видають якість невеличкі кошти на реалізацію такого бізнесу). Та і держава через найбільші банки також здійснювала періодично різні програми з активізації МСП. Але щось ВВП у нас на 10% так і не виріс =)) Це все не новинка, це просто не настільки діяєвий метод в наших умовах, на жаль.
2. В рецесію валиться не лише Європа, а й увесь світ, США і Китай вміло перенесли кризу поки на 2020 рік. До нас вона, за аналогією з 2008 роком, може прийти трошечки пізніше, бо ми все-таки сировинна економіка. Рости нам треба, а от за рахунок чого?))
3. Що таке лібералізація простим методом? що ви ще лібералізовувати зібрались? у нас вже давно не командно-адміністративна економіка, а про обмежену дієвість принципу "вільної руки" вже давно всі знають, державне втручання необхідне (як це вже майже 100 років твердять економісти і успішно доводить США і Китай). Але всі до цих пір гадають яким саме маж бути це державне втручання, бо універсального рецепту немає. І де це Ви бачили такий простий рецепт, що економіка бере і росте ще й на 15-20%.. Може підкажете якісь авторитетні джерела? я щось пропустила напевно. або я взагалі не розумію про що Ви...
4. Якщо Ви не в курсі, то вивід банків відбувався через вимоги до їх капіталізації. Ті банки, які не змогли виконати нові вимоги просто примусово пішли з ринку. До непрацюючих кредитів це не має відношення (або аж надто опосередковане). Непрацюючі кредити - це ті кредити, які той же бізнес просто не повертає. Я намагалась пояснити, що видавати всім кредити це не панацея, адже ці гроші в наших умовах просто "згорають" і не повертаються ні банкам, ні приростом капіталу. Одна з найбільших проблем кредитів в нашій економіці - це нестабільність гривні. Видавати банкам кредити в гривні із малим % - дуже невигідно (сподіваюсь, мені не треба це пояснювати детальніше), а отримувати кредити у валюті - дуже не вигідно бізнесу, адже цей сценарій у нас вже також провалився, коли купа бізнесів просто позакривалась, бо з черговим падінням гривні валютні кредити стають непідйомними.
Ви ніби один із наших класичних вузівських науковців: знайомі з теорією, але з реальністю - не дуже. Скандуєте універсальними і давно відомими рецептами. Невже Ви думаєте, що при владі такі дурні, що цього всього не знають? невже Ви не задумувались, що все не настільки просто, якщо воно до цих пір не реалізовано і весь світ вже не живе як на Манхеттені?
Для того, що в цій країні щось запрацювало треба в першу чергу залучати великий бізнес, створювати умови, щоб сюди заходив іноземний бізнес, як він колись заходив у Китай. Адже ми маємо відносно дешеву робочу силу і чудове географічне становище, але через повну політичну у економічну нестабільність сюди ніхто не хоче інвестувати великі кошти. І важливо, щоб це були інвестиції в нові підприємства, а не викуп існуючих з їх "оптимізацією"/скор оченням. Це можна реалізувати в першу шляхом зниження оподаткування за пріорітетними галузями, однак проблема з нестабільністю і жахливою репутацією нашої країни залишится. Так що це справа на десятки років.
А на рівні населення, то дуже важливо удосконалити саме податкове адміністрування. на мою думку, найкращим варіантом є запозичення європейського досвіду автоматичного нарухавання податків на основі операцій по банківському рахунку. Але проблема тут інша - це може призвести до повернення до готівкового обігу і знову таки виходу в тінь. Тому це потрібно проводити разом із пропагандою в медіа важливості сплати податків для майбутнього держави. Тут також має пройти не мало часу, щоб люди звиклись і зрозуміли, що їх кошти не проїдаються держапаратом, а використовуються для суспільного розвитку. Це також справа на роки.
Правила устанавливал НБУ и валил специально банки а заодно доході населения и бизнеса... Мы разработали Стратегию-2030... Я не хочу с Вами спорить. Если Вы считаете что можно достичь роста ничего не меняя - то я так не считаю.
Я еще считаю, что недоучкам экспериментировать с экономикой не стоит)
Но теперь пришел ваш черед все валить) что уж тут нам поделать :) аргументы у вас, как и ваш текст и ваши знания - полный ноль. Вы же обосновано ни написать, ни ответить не способны. Досадно.
И ваша "стратегия" - это больше эксперимент со встроенными инструментами экселя, чем имеющий какой-то смысл документ. С такими "экономистами",ка к Вы, будущего в этой страны нет и не будет.