Мережевий світ у 2030 році: про очікування, можливості та ризики
До чого варто готуватись уже зараз

Технології штучного інтелекту (АІ), блокчейна, 5G, концепції інтернету речей або смарт-міст – найбільш обговорювані теми сьогодні. Mind теж не пройшов повз них і нещодавно випустив перший в Україні індекс інноваційності українських компаній.
У свою чергу Dell Technologies у партнерстві з Інститутом вивчення майбутнього (Institute for the Future, IFTF) провів серію досліджень, об'єднаних у цикл Realizing 2030 – прогнози на найближчі 10 років. Раніше вже були опубліковані результати досліджень про технологічні перетворення в економіці і на ринку праці.
Нижче ви побачите результати третього, заключного, блоку прогнозів – про майбутнє мережевого, або підключеного, життя – Realizing 2030: The Future of Connected Living. В його основу – опитування 4600 бізнес-лідерів з понад 40 країн світу.
Детальніше про результати опитування Mind розповіла генеральний менеджер Dell Technologies в Україні Ірина Вовк.
Цей блок стосується п'яти аспектів перетворень, які виділив Інститут майбутнього в своєму дослідженні.
1. Мережева (або підключена) реальність
У найближчій декаді технології віртуальної і доповненої реальності (VR і AR) продовжать розширювати сфери застосування в промисловості, будівництві, торгівлі, кіноіндустрії, геймінгу та медицині. Якщо говорити про останню, то не секрет, що багато операцій і діагностика вже роботизовані. Але в найближчому майбутньому навіть такі людяні професії, як клінічний психолог, де живе спілкування між людьми здавалося абсолютно необхідним, теж цифровізуються.
Наприклад, VR успішно застосовується для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників бойових дій. Ця технологія могла б бути корисна тисячам українських ветеранів. VR-шолом, розроблений Bravemind спільно з Dell Technologies, виконує функції клінічного психолога. Пристрій дозволяє повернутися в пережиту травматичну ситуацію і обговорити її з віртуальним АІ-наставником, щоб він допоміг нормалізувати психічний стан і вибрати нові копінги для того, щоб впоратися з травмою.

У контексті обговорення перспектив мережевої реальності напрошується ще один приклад – нейрокомп'ютерний інтерфейс (ІТ). Технологія вже цікава бізнесу – її впровадження у себе в організаціях вітали б 56% бізнес-лідерів, які взяли участь в опитуванні.
Крім того, аугментація людини (Human Augmentation), що дозволяє підсилити і вдосконалити людські навички та здібності за допомогою ІТ, увійшла в десятку трендів 2020 року від Gartner.
2. Автономний транспорт
У майбутньому практично весь транспорт являтиме собою подобу мобільного комп'ютера, підключеного до віртуальних середовищ, з якими взаємодіють користувачі. А до 2030 року ми всі будемо їздити на безпілотних авто – так вважає половина респондентів нашого дослідження. Ймовірно, другій половині опитаних просто подобається водити машини, тому вони і через 10, і через 20 років не захочуть позбутися радості покерувати.
Однак автономний транспорт – це не тільки про безпілотні легкові автомобілі. У майбутньому, реалізуючи IoT-проекти у сфері вантажного транспортування, організації зможуть не лише оптимізувати своє виробництво, але й мінімізувати шкоду, що наноситься екології. Так, у голландському Делфті на зміну вантажівкам і фурам приходять напівавтономні баржі на водневому паливі. Таке рішення дозволило, по-перше, знизити викиди СО2 в атмосферу, по-друге, розвантажити міський трафік.

3. Розумні міста
Урбанізація в найближчі 30 років посилиться, і до 2050 року, за даними ООН, у містах житиме 68% населення планети, а в Європі – 74%. Наприклад, Україна вже оголосила курс на цифровізацію і реалізацію концепції «держави в смартфоні».
У той же час серед найуспішніших смарт-міст варто назвати Дубай і катарський Лусаїл, що будується з нуля до Мундіалю-2022. Ці міста буквально оживають завдяки власній мережевій інфраструктурі інтелектуальних об'єктів, АІ-аналітиці та системам самозвітності. Наприклад, для систем постачання електрики і води в Дубаї використовується сонячна енергія, і для її підведення до об'єктів задіюється безліч датчиків IoT-пристроїв, інтелектуальних додатків, що дозволяють відслідковувати і прогнозувати споживання, несправності та вчасно інформувати про них.
Однак тут виникає питання про ефективність роботи з даними та їх обробкою. Все більше даних створюється «периферійними» пристроями: датчиками, IoT-пристроями, відеокамерами (а відеоспостереження – найважливіший атрибут смарт-міста). Пересилання даних у центральний дата-центр – це далеко не завжди найкраще рішення, адже через пересилання виникає ризик затримок. Тому має сенс змістити обробку на периферію, до точок генерації даних (такий варіант теж несе певні ризики, пов'язані з безпекою, але про них я згадаю нижче). За оцінкою Gartner, до 2025 року 75% даних, що генеруються організацією, оброблятимуться за межами центральних дата-центрів. У 2018 році цей показник становив близько 10%.
4. Алгоритми
До 2030 року для людей буде доступна високоперсоналізована операційна система (ОС), здатна автоматизувати рутинні завдання і передбачити наші потреби. Такий хід подій відповідає очікуванням 76% бізнес-лідерів, які брали участь у нашому дослідженні.
Навіть більше, подібні ОС, або боти-агенти, можуть безкоштовно надавати допомогу найвразливішим категоріям, як це робить перший у світі бот-юрист у додатку Do Not Pay. Він веде переговори про банківські комісії та платежі, виправляє помилки в кредитних звітах, подає позови в разі порушень роботи з даними і допомагає отримувати доступ до соціальних послуг для малозабезпечених користувачів.

Ця програма демонструє, як технології допомагають послабити тенденцію до розшарування суспільства, допомагаючи надати доступ до юрпослуг для всіх категорій, обходячи людський фактор і упереджене ставлення до одних категорій на користь інших.
5. Роботизація
Роботи стануть справжніми партнерами людей, допомагаючи їм посилити їхні навички, а також набудуть достатню автономність, щоб «спілкуватися» з іншими роботами, не вимагаючи втручання людини. Такий хід подій прогнозують і вітають 70% бізнес-лідерів. А 39% – очікують, що до 2030 року роботи отримають свідомість, тобто стануть майже врівень з людьми.

Навряд чи роботи замінять людей у всій широті соціальних взаємодій – все-таки ми, люди, гостро потребуємо живого людського спілкування. Але в ряді сфер, наприклад в обслуговуванні, вони можуть потіснити позиції персоналу. Однак куди перспективніше застосування такого машинного навчання (без втручання людей) в промислових процесах і для екстремальних ситуацій, оскільки це дозволить не піддавати людину зайвому ризику.
Мережева реальність: ризики та загрози
Великі можливості – а передові технології відкривають воістину грандіозні можливості – супроводжуються серйозними ризиками і загрозами.
Учасники нашого дослідження виділили декілька аспектів ризиків і загроз, але всіх їх поєднує те, що вони стосуються даних.
1. Захист даних
У 2019 році капітал даних не став цінуватися менше, але гостріше постало питання безпеки. Так, Індекс захищеності даних показав, що організації по всьому світу відчувають свою вразливість перед кіберзлочинністю, і що на тлі зростаючого обсягу даних і зростання їхньої цінності забезпечувати їх безпеку стає рік від року складніше і затратніше.
Якщо вже зараз організаціям важко вирішити проблеми, пов'язані з приватністю персональних даних, недоторканністю особистого життя та захистом інтелектуальної власності, то в майбутньому ці проблеми лише збільшуватимуться:
- 74% бізнес-лідерів назвали головним викликом найближчих років забезпечення належного рівня конфіденційності даних;
- 68% – впевнені, що до 2030 року їхня стурбованість з приводу захисту даних тільки зростатиме, оскільки поряд з появою нових технологій для обробки і захисту даних будуть розвиватися і технології для атак, крадіжки, шантаж тощо.
- 44% – вважають, що до 2030 року посиляться проблеми із захистом інтелектуальної власності.
- 44% – виступають за введення правового регулювання штучного інтелекту.
2. Периферійні обчислення
Перенесення обробки даних з центральних дата-центрів на периферію супроводжується ризиками.
На випадок аварії, форс-мажору, природної катастрофи доведеться передбачити гарантії від постачальника периферійних ІТ, а також заздалегідь протестувати всю систему на предмет готовності до аварійних сценаріїв. Також необхідно враховувати труднощі з контролем периферії ІТ-фахівцями замовника. Нарешті, забезпечення фізичної безпеки і створення так званого дерева для комунікацій між співробітниками, підрядниками та замовниками – все це не повинно залишитися без уваги.
3. Інформованість
І в аналоговому, і в цифровому світі людський фактор має величезне значення. Це не зміниться ані через 10, ані через багато-багато років. Технологічний прогрес може лякати і тривожити людей, через що виникають спроби пригальмувати його, – це одвічна проблема людства. Для того щоб її вирішувати і розширювати впровадження інновацій, необхідно працювати з людьми та інформувати їх про суть нововведень.
Процеси нинішніх трансформацій стосуються всіх нас, оскільки ми є споживачами цифрових послуг. Отже, ми всі заслуговуємо належного рівня інформування та захищеності.
Вся суть технологічного прогресу полягає в розвитку і поліпшенні якості життя людей. І перераховані прогнози на найближчі 10 років, які виділяють Dell Technologies і IFTF, теж покликані поліпшити життя людини в оновленому, мережевому, світі.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.