Мережевий світ у 2030 році: про очікування, можливості та ризики

Мережевий світ у 2030 році: про очікування, можливості та ризики

До чого варто готуватись уже зараз

Цей матеріал також доступний російською
Мережевий світ у 2030 році: про очікування, можливості та ризики
Фото: pixabay

Технології штучного інтелекту (АІ), блокчейна, 5G, концепції інтернету речей або смарт-міст – найбільш обговорювані теми сьогодні. Mind теж не пройшов повз них і нещодавно випустив перший в Україні індекс інноваційності українських компаній.

У свою чергу Dell Technologies у партнерстві з Інститутом вивчення майбутнього (Institute for the Future, IFTF) провів серію досліджень, об'єднаних у цикл Realizing 2030 – прогнози на найближчі 10 років. Раніше вже були опубліковані результати досліджень про технологічні перетворення в економіці і на ринку праці.

Нижче ви побачите результати третього, заключного, блоку прогнозів – про майбутнє мережевого, або підключеного, життя – Realizing 2030: The Future of Connected Living. В його основу – опитування 4600 бізнес-лідерів з понад 40 країн світу.

Детальніше про результати опитування Mind розповіла генеральний менеджер Dell Technologies в Україні Ірина Вовк.

Цей блок стосується п'яти аспектів перетворень, які виділив Інститут майбутнього в своєму дослідженні.

1. Мережева (або підключена) реальність

У найближчій декаді технології віртуальної і доповненої реальності (VR і AR) продовжать розширювати сфери застосування в промисловості, будівництві, торгівлі, кіноіндустрії, геймінгу та медицині. Якщо говорити про останню, то не секрет, що багато операцій і діагностика вже роботизовані. Але в найближчому майбутньому навіть такі людяні професії, як клінічний психолог, де живе спілкування між людьми здавалося абсолютно необхідним, теж цифровізуються.

Наприклад, VR успішно застосовується для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників бойових дій. Ця технологія могла б бути корисна тисячам українських ветеранів. VR-шолом, розроблений Bravemind спільно з Dell Technologies, виконує функції клінічного психолога. Пристрій дозволяє повернутися в пережиту травматичну ситуацію і обговорити її з віртуальним АІ-наставником, щоб він допоміг нормалізувати психічний стан і вибрати нові копінги для того, щоб впоратися з травмою.

Мережевий світ в 2030 році: про очікування, можливості та ризики

У контексті обговорення перспектив мережевої реальності напрошується ще один приклад – нейрокомп'ютерний інтерфейс (ІТ). Технологія вже цікава бізнесу – її впровадження у себе в організаціях вітали б 56% бізнес-лідерів, які взяли участь в опитуванні.

Крім того, аугментація людини (Human Augmentation), що дозволяє підсилити і вдосконалити людські навички та здібності за допомогою ІТ, увійшла в десятку трендів 2020 року від Gartner.

2. Автономний транспорт

У майбутньому практично весь транспорт являтиме собою подобу мобільного комп'ютера, підключеного до віртуальних середовищ, з якими взаємодіють користувачі. А до 2030 року ми всі будемо їздити на безпілотних авто – так вважає половина респондентів нашого дослідження. Ймовірно, другій половині опитаних просто подобається водити машини, тому вони і через 10, і через 20 років не захочуть позбутися радості покерувати.

Однак автономний транспорт – це не тільки про безпілотні легкові автомобілі. У майбутньому, реалізуючи IoT-проекти у сфері вантажного транспортування, організації зможуть не лише оптимізувати своє виробництво, але й мінімізувати шкоду, що наноситься екології. Так, у голландському Делфті на зміну вантажівкам і фурам приходять напівавтономні баржі на водневому паливі. Таке рішення дозволило, по-перше, знизити викиди СО2 в атмосферу, по-друге, розвантажити міський трафік.

Мережевий світ в 2030 році: про очікування, можливості та ризики

3. Розумні міста

Урбанізація в найближчі 30 років посилиться, і до 2050 року, за даними ООН, у містах житиме 68% населення планети, а в Європі – 74%. Наприклад, Україна вже оголосила курс на цифровізацію і реалізацію концепції «держави в смартфоні».

У той же час серед найуспішніших смарт-міст варто назвати Дубай і катарський Лусаїл, що будується з нуля до Мундіалю-2022. Ці міста буквально оживають завдяки власній мережевій інфраструктурі інтелектуальних об'єктів, АІ-аналітиці та системам самозвітності. Наприклад, для систем постачання електрики і води в Дубаї використовується сонячна енергія, і для її підведення до об'єктів задіюється безліч датчиків IoT-пристроїв, інтелектуальних додатків, що дозволяють відслідковувати і прогнозувати споживання, несправності та вчасно інформувати про них.

Однак тут виникає питання про ефективність роботи з даними та їх обробкою. Все більше даних створюється «периферійними» пристроями: датчиками, IoT-пристроями, відеокамерами (а відеоспостереження – найважливіший атрибут смарт-міста). Пересилання даних у центральний дата-центр – це далеко не завжди найкраще рішення, адже через пересилання виникає ризик затримок. Тому має сенс змістити обробку на периферію, до точок генерації даних (такий варіант теж несе певні ризики, пов'язані з безпекою, але про них я згадаю нижче). За оцінкою Gartner, до 2025 року 75% даних, що генеруються організацією, оброблятимуться за межами центральних дата-центрів. У 2018 році цей показник становив близько 10%.

4. Алгоритми

До 2030 року для людей буде доступна високоперсоналізована операційна система (ОС), здатна автоматизувати рутинні завдання і передбачити наші потреби. Такий хід подій відповідає очікуванням 76% бізнес-лідерів, які брали участь у нашому дослідженні.

Навіть більше, подібні ОС, або боти-агенти, можуть безкоштовно надавати допомогу найвразливішим категоріям, як це робить перший у світі бот-юрист у додатку Do Not Pay. Він веде переговори про банківські комісії та платежі, виправляє помилки в кредитних звітах, подає позови в разі порушень роботи з даними і допомагає отримувати доступ до соціальних послуг для малозабезпечених користувачів.

Мережевий світ у 2030 році: про очікування, можливості та ризики

Ця програма демонструє, як технології допомагають послабити тенденцію до розшарування суспільства, допомагаючи надати доступ до юрпослуг для всіх категорій, обходячи людський фактор і упереджене ставлення до одних категорій на користь інших.

5. Роботизація

Роботи стануть справжніми партнерами людей, допомагаючи їм посилити їхні навички, а також набудуть достатню автономність, щоб «спілкуватися» з іншими роботами, не вимагаючи втручання людини. Такий хід подій прогнозують і вітають 70% бізнес-лідерів. А 39% – очікують, що до 2030 року роботи отримають свідомість, тобто стануть майже врівень з людьми.

Мережевий світ у 2030 році: про очікування, можливості та ризики

Навряд чи роботи замінять людей у всій широті соціальних взаємодій – все-таки ми, люди, гостро потребуємо живого людського спілкування. Але в ряді сфер, наприклад в обслуговуванні, вони можуть потіснити позиції персоналу. Однак куди перспективніше застосування такого машинного навчання (без втручання людей) в промислових процесах і для екстремальних ситуацій, оскільки це дозволить не піддавати людину зайвому ризику.

Мережева реальність: ризики та загрози

Великі можливості – а передові технології відкривають воістину грандіозні можливості – супроводжуються серйозними ризиками і загрозами.

Учасники нашого дослідження виділили декілька аспектів ризиків і загроз, але всіх їх поєднує те, що вони стосуються даних.

1. Захист даних

У 2019 році капітал даних не став цінуватися менше, але гостріше постало питання безпеки. Так, Індекс захищеності даних показав, що організації по всьому світу відчувають свою вразливість перед кіберзлочинністю, і що на тлі зростаючого обсягу даних і зростання їхньої цінності забезпечувати їх безпеку стає рік від року складніше і затратніше.

Якщо вже зараз організаціям важко вирішити проблеми, пов'язані з приватністю персональних даних, недоторканністю особистого життя та захистом інтелектуальної власності, то в майбутньому ці проблеми лише збільшуватимуться:

  • 74% бізнес-лідерів назвали головним викликом найближчих років забезпечення належного рівня конфіденційності даних;
  • 68% – впевнені, що до 2030 року їхня стурбованість з приводу захисту даних тільки зростатиме, оскільки поряд з появою нових технологій для обробки і захисту даних будуть розвиватися і технології для атак, крадіжки, шантаж тощо.
  • 44% – вважають, що до 2030 року посиляться проблеми із захистом інтелектуальної власності.
  • 44% – виступають за введення правового регулювання штучного інтелекту.

2. Периферійні обчислення

Перенесення обробки даних з центральних дата-центрів на периферію супроводжується ризиками.

На випадок аварії, форс-мажору, природної катастрофи доведеться передбачити гарантії від постачальника периферійних ІТ, а також заздалегідь протестувати всю систему на предмет готовності до аварійних сценаріїв. Також необхідно враховувати труднощі з контролем периферії ІТ-фахівцями замовника. Нарешті, забезпечення фізичної безпеки і створення так званого дерева для комунікацій між співробітниками, підрядниками та замовниками – все це не повинно залишитися без уваги.

3. Інформованість

І в аналоговому, і в цифровому світі людський фактор має величезне значення. Це не зміниться ані через 10, ані через багато-багато років. Технологічний прогрес може лякати і тривожити людей, через що виникають спроби пригальмувати його, – це одвічна проблема людства. Для того щоб її вирішувати і розширювати впровадження інновацій, необхідно працювати з людьми та інформувати їх про суть нововведень.

Процеси нинішніх трансформацій стосуються всіх нас, оскільки ми є споживачами цифрових послуг. Отже, ми всі заслуговуємо належного рівня інформування та захищеності.

Вся суть технологічного прогресу полягає в розвитку і поліпшенні якості життя людей. І перераховані прогнози на найближчі 10 років, які виділяють Dell Technologies і IFTF, теж покликані поліпшити життя людини в оновленому, мережевому, світі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті