Податкове законодавство: про «світлий бік» офшорів

Боротьба з офшорами і відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції – основна мета двох законопроєктів №1209-1 та №1210 щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Ці документи Верховна Рада затвердила 16 січня 2019 року.

Так, в Україні запроваджуються правила щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, нова звітність з трансфертного ціноутворення, взаємоузгоджувальна процедура, посилюються вимоги до постійних представництв тощо (заходи, що було передбачено Планом дій BEPS).

Експерти зазначають, що з огляду на ці зміни роль офшорів уже змінюється.

Навіщо знадобляться офшорні компанії у найближчому майбутньому і чим вони можуть бути корисними українському бізнесу, розповіла Mind адвокат, к.ю.н., радник юридичної компанії TOTUM Яна Михайлюк.

Поширений стереотип, що наявність у структурі бізнесу компанії, зареєстрованої в офшорній юрисдикції, свідчить про ухиляння від сплати податків та намагання легалізувати незаконно отримані доходи. Але не завжди реєстрація компанії в офшорній юрисдикції має на меті лише такі цілі.

Серед причин реєстрації таких компаній можливість застосування зниженої або нульової ставки податків є далеко не єдиною. Підтвердженням цьому є підвищення популярності реєстрації компаній у так званих офшорних юрисдикціях.

Окрім того, такі загальновідомі офшорні юрисдикції, як Кіпр, втрачають свою популярність через нестабільність законодавства, запровадження обміну інформацією про бенефіціарних власників тощо. Навіть так звані «острівні» офшорні юрисдикції, такі як Британські Віргінські острови, змінюють законодавство не на користь офшорних компаній, зокрема, закон про захищену систему пошуку бенефіціарів 2017 року, закон про економічну присутність 2018 року, що набрав чинності з 1 січня 2019 року, тощо.

Для чого потрібні офшори

1. Можливість вільно розпоряджатися фінансовими ресурсами. Реєстрація компанії в офшорній юрисдикції дозволяє проводити розрахунки за міжнародними контрактами та вільно здійснювати валютні операції, вийшовши з поля дії українського валютного законодавства, таким чином звільнившись від пильного нагляду Національного банку України.
2. Можливість укладати угоди на основі англійського права чи іншої правової системи, що дозволяє ефективно врегулювати відповідні правовідносини. Не менш важливою є можливість відстоювати свої права у міжнародному суді, не втягуючись у тривалі перегони лабіринтами української Феміди.
3. Забезпечення конфіденційності. Можливість приховати реального кінцевого бенефіціара компанії через відсутність обов’язкових та відкритих реєстрів. Хоча сьогодні така опція відходить на другий план через реалізацію плану BEPS та забезпечення обміну інформацією між країнами.
4. Можливість спати спокійніше, відчуваючи себе захищеним перед обшуками та перевірками українських правоохоронних та контролюючих органів.
5. І, звичайно, оптимізація податкового навантаження завдяки вибору сприятливої податкової системи країни реєстрації. Однак остання перевага офшору буде досягатися дедалі важче через імплементацію Україною плану BEPS та ратифікації і набрання з 1 грудня 2019 року чинності Конвенції MLI, спрямованої на протидію розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування.

Використання українськими бізнесменами офшорів почалось фактично з часів незалежності. Однак мета їх використання відтоді змінилася.

Про нову роль офшорів

Враховуючи боротьбу з офшорними юрисдикціями та реалізацію плану BEPS, «офшор» у найближчому майбутньому стане не способом уникнути оподаткування та приховати незаконно отримані доходи, а передусім можливістю вести свій бізнес за межами держави. Сьогодні здійснення експорту чи іншої зовнішньоекономічної діяльності без наявності у структурі бізнесу компанії з іноземною реєстрацією є фактично неможливим.

Використання офшорних юрисдикцій наразі перш за все обумовлене простотою корпоративного управління та безпечністю ведення бізнесу порівняно з Україною. Тому, починаючи війну з офшорами, потрібно паралельно формувати в Україні сприятливе середовище для ведення бізнесу: обґрунтовані ставки податків, ефективні механізми захисту порушених прав, прогресивне законодавство тощо.