Закони природи: як пандемія COVID-19 позначиться на «зеленій» енергетиці

Станом на 23 березня у світі зафіксовано 350 536 випадків зараження коронавірусом COVID-19, 15 328 смертей і понад 100 000 осіб, які подолали хворобу в 167 країнах. Ця пандемія суттєво впливає на економіку та промисловість усього світу. Зокрема, й на перебіг «зеленої» енергетичної трансформації, націленої на боротьбу з глобальним потеплінням.

Ще наприкінці лютого 2020 року Всесвітній економічний форум (World Economic Forum, WEF), враховуючи масштабний вплив епідемії COVID-19  на економіку Китаю, зробив аналіз можливих збитків для глобальної економіки з урахуванням того, що багато компаній і країн залежать від «самопочуття» цієї азійської країни. Сьогодні ці прогнози можна вважати занадто оптимістичними з огляду на щоденне погіршення епідситуації в усьому світі.

Як впливатиме пандемія COVID-19 на подальший розвиток «зеленої» енергетики і безпосередньо на вітроенергетику? Якими будуть наслідки коронавірусу для розвитку вітроенергетичної галузі в Україні? На ці та інші питання спеціально для Mind відповіли експерт з енергетичних проєктів Марина Гріцишина та голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Якими були перспективи?

2020 рік Україна розпочала із значних досягнень у розвитку відновлюваної енергетики. Адже на кінець 2019-го встановлена потужність вітчизняної вітрової генерації склала 1170 МВт, з яких 637,1 МВт було введено в експлуатацію саме минулого року. Водночас, попри настільки суттєві результати останніх років, частка вітрогенерації в загальній потужності українського сектору ВДЕ склала лише 18,3%, а більшість (4925 МВт, або майже 76%) припадає на сонячні електростанції.

Але тепер очевидно, що у нинішньому році можливе зниження темпів розвитку вітрової генерації як в усьому світі, так і в Україні. Одна з головних причин – пандемія COVID-19.

Що зараз відбувається у світі?

За прогнозами Bloomberg, поширення COVID-19 протягом наступного року матиме певний вплив на перехід до «чистої» економіки, включаючи відновлювані джерела енергії. Проте, незважаючи на значний негативний ризик, аналітики все ще очікують, що 2020 рік стане рекордним за кількістю нових вітрових установок. Нагадаємо, у грудні 2019 року Bloomberg прогнозував на 2020 рік введення в дію 75,4 ГВт нових вітрових потужностей.

У той же час, на думку експертів Bloomberg, зниження розвитку вітрової генерації залежатиме від того, наскільки швидко китайські постачальники повернуться до попередніх обсягів виробництва. Тут варто врахувати, що персонал цих підприємств поки що не поспішають відкликати з карантину.

У Китаї через коронавірус було зупинено більшість підприємств, що виробляли компоненти для вітряних турбін на світовому ринку. Це вже призвело до затримки у постачанні цих турбін по всьому ланцюжку, і в подальшому спровокує скорочення темпів будівництва вітроелектростанцій протягом усього нинішнього  року не лише в КНР (орієнтовно – на 10-50%), але й більшій частині європейського ринку.

Крім того, щільний графік будівництва залишає невелику гнучкість для реалізації проектів. При цьому не зрозуміло, чи надаватимуть уряди різних країн підтримку проектам, реалізація яких буде перенесена на 2021 рік. Це питання особливо гостро стоїть перед проектами, що реалізуються за аукціонною системою підтримки.

16 березня 2020 року WindEurope (найбільша міжнародна організація в галузі вітрової енергетики Європи, що об’єднує понад 400 учасників із 35 країн світу. – Mind) повідомила, що наразі зарано оцінювати вплив COVID-19 на розвиток європейської вітроенергетичної галузі. Проте, Європа вже відчула на собі перші затримки у ланцюгах постачання. Вплив COVID-19 полягає саме у перешкодах міжнародній торгівлі та невизначеності щодо подальшої роботи різних галузей промисловості.

У США – другому за розмірами ринку ВДЕ у світі – останнім часом вітроенергетичний сектор розвивався  рекордними темпами. І 2020 рік для цієї країни є вирішальним, оскільки саме зараз девелоперські компанії мають завершити ті вітроенергетичні проекти, які вже були сертифіковані на отримання податкового кредиту на виробництво (full Production Tax Credit (PTC)). Але з урахуванням нинішньої  ситуації, деякі компанії можуть просто не вкластися в потрібний термін, і відповідно не отримають необхідного субсидіювання. Крім того, затримки в реалізації вітроенергетичних проектів вплинуть на розрахунки компаній з підрядниками, що може призвести до судових справ і додаткових збитків.

Що відбувається в Україні?

Перед вітровою генерацією України також постає багато запитань у зв’язку із поширенням COVID-19. Наприкінці 2019 року, за даними ДП «Гарантований покупець», попередніх договорів щодо вітроенергетичних проектів було укладено на загальну потужність 5,5 ГВт. Усі вони можуть бути реалізованими протягом трьох років з дати укладання попередніх договорів. Однак, з огляду на останні події, слід очікувати зниження темпів розвитку вітрової генерації в Україні.

Розглянемо головні виклики, що стоять перед вітровою генерацією країни в нинішньому році.

• Ситуація форс-мажору у зв’язку із карантином

11 березня Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою запровадив карантин на всій території держави з 12 березня по 3 квітня. Раніше, за законодавством України,  встановлення карантину не належало до причин форс-мажору. Проте, законом про протидію коронавірусу від 17 березня перелік форс-мажорних обставин був доповнений карантином, що встановлений урядом.

Отже, при реалізації вітроенергетичних проектів можна буде посилатися на карантин як на форс-мажорну обставину. Це призведе до того, що великі міжнародні компанії (зокрема, виробники вітрових турбін, постачальники обладнання та підрядники) зможуть призупинити свою роботу за вітроенергетичними проектами. При цьому фактичні строки реалізації проектів будуть продовжені на термін дії форс-мажорних обставин.

• Дефіцит бюджету ДП «Гарантований покупець»

У зв’язку із зміною уряду 4 березня 2020 року та подальшим введенням карантину, питання щодо бюджету ДП «Гарантований покупець» для оплати за «зеленим» тарифом так і залишилося невирішеним. Як один зі шляхів Мінекоенерго пропонувало реструктуризацію «зелених» тарифів. Для досягнення згоди щодо цього питання інвестори ВДЕ через Українську вітроенергетичну асоціацію та Європейсько-українського енергетичне агентство звернулися до Центру вирішення спорів Секретаріату Енергетичного Співтовариства, який, у свою чергу, розпочав медіацію між асоціаціями та  міністерством. Однак, і медіація фактично призупинилася у зв’язку із карантином.

Відсутність рішення щодо дефіциту бюджету ДП «Гарантований покупець» призводить до затримок в оплатах виробникам ВДЕ за «зеленим» тарифом, що опосередковано можна вважати наслідком пандемії. У той же час, багато інвесторів ще наприкінці 2019 року призупинили реалізацію вітроенергетичних проектів до остаточного вирішення питання щодо реструктуризації «зелених» тарифів та дефіциту бюджету ДП «Гарантований покупець».

• Вплив строків постачання обладнання на графіки реалізації проектів

Ті вітроенергетичні проекти, будівництво яких продовжувалося на початку 2020 року попри невизначеність із реструктуризацією «зелених» тарифів, також можуть зіткнутися із проблемами щодо строків реалізації. З 16 березня по 3 квітня припинено в’їзд на територію України для іноземців та осіб без громадянства. Крім того, з 18 березня в Україні зупинилися залізничні, авіа- та автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення. Підприємствам рекомендовано переводити працівників на роботу дистанційно.

Але ж вітроелектростанцію неможливо збудувати в дистанційному режимі. Всі проекти вітрової генерації реалізуються за участю іноземних експертів з питань вітрового моніторингу та встановлення обладнання. Також відкритим залишається питання, як забезпечити своєчасні перевезення вантажів з огляду на можливі зміни пунктів пропуску на кордоні України та країн ЄС у зв’язку із їх частковим закриттям на час карантину.

Таким чином, на розвиток вітрової генерації України в 2020 році впливатимуть як міжнародні наслідки пандемії COVID-19, так національні нюанси. Отже, компанії, відповідальні за будівництво ВЕС в Україні, крім невирішених проблем місцевого ринку ВДЕ, можуть очікувати на зміни термінів постачання вітрових турбін з Європи та окремих компонентів з Китаю. Усі ці фактори негативно впливатимуть як на інвестиційний клімат країни, так і на темпи зростання галузі.