Коронакриза з холодною головою: навіщо влаштовувати велике будівництво

Коронакриза з холодною головою: навіщо влаштовувати велике будівництво

Як Україна може допомогти заробітчанам, що повернулись

Этот текст также доступен на русском
Коронакриза з холодною головою: навіщо влаштовувати велике будівництво

Понад 80 000 українців повернулися додому від початку карантину. Багато хто з них працював за кордоном і через поширення коронавірусу втратив там своє робоче місце.

Чи зможе Україна запропонувати кращу альтернативу заробітчанам, зокрема у будівельній сфері, і за яких умов це можливо, розповів Mind СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Андрій Рижиков.

Про наслідки міграції робочої сили 

Кожен п'ятий український будівельник уже виїхав із Польщі, такі дані оприлюднило агентство Bloomberg. Спровокований коронавірусом відтік кадрів може просто заморозити будівельну галузь сусідів, яка становить цілих 8% ВВП країни, що майже вчетверо більше, ніж в Україні.

До речі, на частку будівництва, за оцінками McKinsey Global Institute, припадає 13% світового ВВП, і це найбільша галузь у світі. Так, може, співвітчизники, що повернулися, почнуть тепер працювати на зростання українського ВВП, щоб у майбутньому ми наздогнали Польщу й весь розвинений світ? Давайте розбиратися.

Як зустріла заробітчан Україна

Кажуть, потрібно бути дуже обережними зі своїми бажаннями. Минулої весни у своїй інавгураційній промові Володимир Зеленський закликав українців, що емігрували, повернутися на батьківщину. Не минуло й року, як вони почали повертатися, правда, не зовсім своєю волею.

Пандемія коронавірусу дуже сильно перекроїла ландшафт світової економіки: карантин поступово зупиняє виробництва й компанії – або за урядовими наказами, або через те, що люди навіть на підприємствах, яким дозволено працювати, починають хворіти.

Закриття кордонів і масове припинення діяльності підприємств у близьких нам країнах активізували різке повернення заробітчан до України. Що ж їх чекає на батьківщині?

По-перше, грошей, які вони заробляли за кордоном, український бізнес дозволити собі платити, на жаль, не може.

По-друге, у нас теж карантин, і навіть більше, хоча будівництво не підпадає під «зупинення», вже почали відбуватися вибіркові перевірки будмайданчиків із подальшим складанням протоколу. І якщо зараз більшість будівництв продовжує працювати, то що буде завтра – ніхто сказати не може.

Як Україна може допомогти своїм громадянам

Що ж робити? Відповідь дуже проста: будувати. Як ні парадоксально, саме будівельна сфера може працювати в будь-яку кризу – були б інвестиції та бажання щось робити. При цьому ми всі знаємо, що гроші, вкладені в будівництво, багаторазово повертаються в економіку.

1 березня в Україні стартувало «Велике будівництво» – спільний проект президента й уряду, мета якого – побудувати необхідні об'єкти інфраструктури по всій Україні. Будівельні роботи одночасно почалися на більш ніж 300 об'єктах. У планах протягом року побудувати понад 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 стадіонів і 200 нових приймальних відділень лікарень та 4000 км доріг. Цей проект, за заявою влади, має додатково створити 150 000 нових робочих місць.

12 березня на всій території України був введений карантин, який, безумовно, вносить серйозні корективи в усі попередні плани. Крім того, нас очікує секвестр бюджету, який повинен торкнутися більшості статей витрат. 30 березня Верховна Рада відправила документ на доопрацювання. Що буде у фіналі – скоро побачимо. Але раніше президент заявляв, що «велике будівництво потрібно продовжувати, адже повністю зупиняти країну не можна».

Нам дійсно до останнього не можна різати бюджети на будівництво, потрібно просто припинити красти й виконати всі дії, щоб іноземні інвестори не тільки не втекли, а й, повіривши в нас, як у надійну країну, захотіли знову інвестувати. Велике будівництво має стати настільки великим, щоб зайняти не 2, не 5, а 10% ВВП. І для цього у нас є все: і люди, і бажання, і воля.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло