Захворіло у світі
11,279,465
Померло у світі
531,056
Вилікувалось у світі
6,069,717
Захворіло в Україні
48,500
Померло в Україні
1,249
Вилікувалось в Україні
21,376
Не залишатися в боргу: якими є особливості субсидіарної відповідальності під час банкрутства

Не залишатися в боргу: якими є особливості субсидіарної відповідальності під час банкрутства

І як довести, що на боржника мали вплив треті особи

Цей матеріал також доступний російською
Не залишатися в боргу: якими є особливості субсидіарної відповідальності під час банкрутства
Фото: pixabay

Останнім часом українські суди все більш активно відшкодовують борги збанкрутілих боржників за рахунок особистого майна керівників та власників бізнесу, які доводили компанії до банкрутства. Йдеться про так звану субсидіарну відповідальність осіб, що контролюють боржника. Для цього судді застосовують норми чинного законодавства, зокрема Кодексу України з процедур банкрутства (КУПБ). У чому особливості такої процедури, Mind пояснює адвокат Юлія Курило.

Що таке субсидіарна відповідальність?

Субсидіарна відповідальність – це вид цивільно-правової відповідальності. Він застосовується, коли в компанії-боржника недостатньо власного майна, аби сплатити свої борги. У такому разі недостатність коштів покривається за рахунок особистих коштів та майна осіб, які своїми діями (розпорядженнями, впливом) спричинили банкрутство.

Прикладом дій, що кваліфікуються судами як «доведення до банкрутства», є ухвалення та реалізація рішення про укладання договорів на відверто невигідних умовах чи таких, що спрямовані проти інтересів боржника.

Розмір суми, що потенційно може бути стягнена з осіб, що несуть субсидіарну відповідальність, становить різницю між сумою кредиторських вимог, визнаних судом у процедурі банкрутства, та коштами, отриманими в результаті продажу майна боржника-банкрута в процедурі ліквідації. Тобто, коли господарюючі особи, власники, керівники, а також інші відповідальні особи, нарощуючи борги, не потурбувалися про те, за рахунок яких коштів компанія-боржник може розрахуватися,  відповідальність може сягнути 100% боргів компанії.

Заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності подає ліквідатор у процедурі банкрутства. Проте кредитори не позбавлені можливості всіляко допомогти ліквідатору в цій важкій справі, адже під час притягнення осіб до субсидіарної відповідальності необхідно довести:

  • протиправність поведінки відповідальних осіб;
  • причинно-наслідковий зв'язок між цими діями й негативними наслідками у вигляді неплатоспроможності боржника.

Справа про стягнення розглядається господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство боржника. За приписами Кодексу з процедур банкрутства, з’ясування наявності ознак доведення до банкрутства є обов’язковим елементом процедури неплатоспроможності. Якщо кредитори не згодні з думкою ліквідатора щодо відсутності в діях відповідальних осіб ознак протиправної поведінки, вони мають право надавати суду свої аргументи з цього приводу та зобов’язати ліквідатора звернутися до осіб, що несуть субсидіарну відповідальність із відповідною заявою.

Застосування субсидіарної відповідальності дає змогу якомога повніше задовольнити вимоги всіх кредиторів, оскільки це здійснюється й за рахунок майна таких субсидіарних боржників. Для цього слід правильно визначити всіх відповідальних за доведення боржника до банкрутства.

Як встановити коло відповідальних осіб?

Згідно з КУПБ, коло осіб, які відповідають субсидіарно, не обмежується чинним директором чи власником компанії-боржника, що зазначені в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Визначною характеристикою осіб, які можуть бути притягненні до відповідальності за боргами компанії, є здатність суттєво впливати на діяльність компанії і вчинення такими особами дій, ухвалення рішень, що спричиняють банкрутство. Досвідчений ліквідатор ретельно вивчає особливості господарської діяльності компанії-боржника і виявляє момент виникнення неплатоспроможності, її причини, дії відповідальних осіб боржника та коло осіб, дії яких пов’язані з доведенням до банкрутства. Тож, з’ясувавши, що події, рішення, бездіяльність, які обумовили банкрутство, пов’язані з певною особою чи групою осіб, ліквідатор заявляє до них відповідні вимоги.

Якщо не директор та власник, то хто ще на практиці може сплачувати борги неплатоспроможної компанії?

По-перше, це особи, що здійснюють фактичне керівництво компанією, не перебуваючи з компанією у формальному адміністративному зв’язку. Всім знайомі ситуації, коли задля уникнення відповідальності функції керівника, згідно з реєстром, покладено на так званого Фунта. Його функція номінальна, або ж він формалізує вказівки фактичного керівника, чи, взагалі просто «рахується» керівником, від його імені керівництво здійснюють інші люди. У практиці іноземних судів досить часто відповідачами у спорах про відповідальність за боргами неплатоспроможних компаній стають їхні кінцеві бенефіціари, «сховані» за складною корпоративною структурою або за трастами. Англійський суд у всесвітньо відомій справі проти мільярдера Пугачова – власника неплатоспроможного банку – визнав його особисто відповідальним за боргами банку як особу, що здійснювала суттєвий вплив на боржника. Про це свідчила система ухвалення управлінських рішень, яка передбачала їхнє обов’язкове одноособове попереднє затвердження  з боку кінцевого бенефіціара. Про вплив бенефіціара на діяльність боржника свідчило те, що він брав участь у робочих нарадах, надавав прямі усні вказівки посадовим особам щодо укладення угод, був присутній на зустрічах із третіми особами від імені боржника, а також мав робочий кабінет в офісі боржника й навіть корпоративну пошту з доменом боржника.

По-друге,  це можуть бути колишні директори та власники, за часів керування яких і сталися події, які призвели до неплатоспроможності. Досить часто буває, що, розуміючи невідворотність неплатоспроможності, директори та власники, що привели компанію до плачевного стану, з метою  уникнення відповідальності полишають компанію. Є такий поширений засіб «ліквідації бізнесу», що продають нечисті на руку ділки, як перереєстрація компаній на підставних осіб, знищення бухгалтерії. Певний час у такий спосіб люди полишали компанії з накопиченими проблемами. Наразі треба розуміти, що така «ліквідація», як переоформлення компанії на особу без місця постійного проживання, чи іншу соціально неблагополучну особу, не допоможе. Ризик персональної відповідальності аж ніяк не уходить і не зарадить навіть знищенню первинних документів.

По-третє, особами, що здійснюють суттєвий вплив, визнавали бухгалтерів та фінансових директорів компаній, коли вони ухвалювали рішення, чи вчиняли дії, які сприяли неплатоспроможності. У судовій практиці України такі випадки непоодинокі. Так, бухгалтер, що отримує значні кошти в банку за чеком, а в наступному (через знищення бухгалтерії) немає можливості встановити, куди ці кошти були спрямовані, притягується до відповідальності разом із директором фірми-боржника.

 По-четверте, особа формально представляє компанію на підставі певних правочинів (доручення). Якщо така особа здійснила (без попереднього узгодження) від імені компанії, маючи відповідне коло повноважень, правочини, які окремо або в сукупності призвели до банкрутства, така особа притягується до субсидіарної відповідальності. 

По-п’яте, вирішальний вплив може визначатися через родинні зв’язки, відносини спорідненості. Члени родини або родичі можуть мати суттєвий вплив на компанію, якщо поряд із керівником визначають долю компанії. Наприклад, через специфічний спосіб структурування бізнесу – виробничі активи перебувають у власності певного члена родини та використовуються компанією на умовах оренди. Суттєвий вплив на керівника може відбуватися і в інший спосіб: наприклад,  останній, зберігаючи формальні адміністративно-розпорядчі функції, допускає до керівництва бізнесом подружжя, батьків.

По-шосте, субсидіарна відповідальність може застосовуватися до осіб, які фактично пов’язані з боржником спільним господарським інтересом та формально не афілійовані з боржником. Така практика за кордоном також вже є. Так, підприємницька діяльність групи може бути організована у такий спосіб, аби перерозподіляти доходи від бізнесу на користь певних осіб і акумулювати на стороні боржника основне боргове навантаження. Або суттєве збільшення власних активів юридично не афілійованою з боржником особою внаслідок недобросовісних дій керівника боржника (укладання правочинів, перерахування коштів тощо) – також є ознакою суттєвого впливу та визначального контролю щодо боржника з боку особи, що отримала таку неправомірну вигоду.

Яка саме роль тієї чи іншої особи у процесі управління товариства, яким саме був її вплив під час ухвалення суттєвих рішень, що впливали на економічну діяльність боржника, – все це стає предметом ретельного аналізу. І, коли суд встановить, наприклад, що правочини, які змінили економічну та юридичну долю боржника, укладалися під впливом певних осіб, їх визнають такими, що визначають дії боржника.

Якщо суд з’ясує, що в компанії-боржника одночасно було декілька осіб, які вчиняли на неї суттєвий вплив, всі ці особи будуть притягнені до відповідальності. Борг з них буде стягнуто солідарно.

Чи приживеться надалі така судова практика?

Українські суди й надалі активно застосовуватимуть субсидіарну відповідальність, як це вже відбувається за кордоном.

Покладення субсидіарної відповідальності на осіб, що мають суттєвий вплив на боржника, – це винятковий механізм захисту прав кредиторів. Тут одночасно застосовується принцип майнової відокремленості юридичної особи та обов’язку органів управління такою юридичною особою чинити добросовісно та розумно в інтересах компанії та уникаючи порушень прав та законних інтересів інших учасників господарського обігу, з метою його стабільності, що передбачено статтею 92 ЦКУ.

Активне застосування субсидіарної відповідальності в українських судах сприятиме скороченню кількості зловживань корпоративною формою, коли майнову відокремленість використовують недобросовісно, аби ухилитися від відповідальності та уникнути господарського чи іншого зобов’язання.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті