Захворіло у світі
63,894,184
Померло у світі
1,480,709
Вилікувалось у світі
41,051,676
Захворіло в Україні
758,264
Померло в Україні
12,717
Вилікувалось в Україні
369,054
Нагірний Карабах: як ізраїльські та турецькі безпілотники змінили хід історії

Нагірний Карабах: як ізраїльські та турецькі безпілотники змінили хід історії

І як ці пристрої змінюють хід будь-якої сучасної війни

Цей матеріал також доступний російською
Нагірний Карабах: як ізраїльські та турецькі безпілотники змінили хід історії
Фото: pixabay

Військовий конфлікт у Нагірному Карабаху триває вже кілька місяців. Нещодавно попри домовленість щодо чергового перемир’я сторони знову взялися за зброю. Проте технічні досягнення останніх років вплинули й на зовнішній вигляд озброєння, і на його функціонал. Так, у сучасних бойових діях не обходиться без використання беспілотних літальних апаратів (БПЛА), що довели свою ефективність як на Донбасі, так і у військовому конфлікті між Вірменією та Азербайджаном. 

Які ж БПЛА використовують сторони конфлікту в Нагірному Карабаху і які функції вони виконують, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов

У міру того, як військові дії між Вірменією та Азербайджаном за територію Нагірного Карабаху все більше нагадують запеклі бої першої війни (1992–1994 роки), з'являються повідомлення про те, що основну роль у бойових діях відіграють безпілотні літальні апарати.

Перш за все зазначимо, що поняття «дрон» або «безпілотник», які використовуються в новинах  позначають досить широке коло апаратів – як великих, так і не дуже, як озброєних, так і неозброєних. Мало того, повідомлення про використання «дронів» дуже часто не відповідають дійсності, за їхнє застосування може прийматися використання інших зразків зброї, наприклад, тактичних ракет або важких систем реактивного залпового вогню.

Як БПЛА з'явилися в Карабаху 

Азербайджан почав купувати невеликі безпілотні літальні апарати ще в 2008-му, і їхнє застосування в небі над Нагірним Карабахом було вперше підтверджено 2014 року. І це при тому, що повідомлення про передбачувані військові розвідувальні операції та збиття надходили принаймні з 2011-го.

Уже 2014 року спостерігалося значне збільшення кількості порушень режиму припинення вогню вздовж усієї лінії зіткнення, у немілітаризованій області між Вірменією і Азербайджаном, що частково пояснювалося використанням безпілотних літальних апаратів, які застосовувалися як коректувальники артилерійського вогню.

Однак уже під час бойових зіткнень у квітні 2016 року (так званої Квітневої війни) дрони й безпілотні боєприпаси використовувалися для виконання конкретних бойових завдань: як для спостереження, так і для вогневої підтримки наземних атак. Зокрема, в ці дні Азербайджан вперше використав таку ізраїльську новинку, як ударний «Хароп», щоб знищити автобус із вірменськими добровольцями, які прямували до лінії фронту.

Азербайджан стверджував, що під час «чотириденної війни» збив три вірменські безпілотники, тоді як Вірменія стверджувала, що збила 10 азербайджанських апаратів.

Як безпілотники змінюють хід війни

Використання безпілотних літальних апаратів і баражувальних боєприпасів стало основним компонентом бойових дій між Вірменією і Азербайджаном, що відновилися з липня 2020 року, деякі західні коментатори назвали їх «південнокавказькою війною безпілотників».

Вірменія стверджувала, що безпілотні літальні апарати – власне баражувальні боєприпаси – використовувалися Азербайджаном для атаки на цивільні цілі в його прикордонному місті Берд, було збито щонайменше 13 азербайджанських безпілотників і літальних боєприпасів.

Вірменські військові продемонстрували їхні уламки на пресконференції 21 липня. Однак спостерігачі в соціальних мережах зазначили, що фотографія, опублікована владою Вірменії, ідентична знімку збитого американського безпілотника в Афганістані  2014 року, і заявили, що заяви Вірменії є «фейковими новинами».

Азербайджан зі свого боку також опублікував кадри того, що його армія збиває вірменський безпілотник, але це теж досить важко підтвердити.

Хоча в серпні ситуація дещо розрядилася, наприкінці вересня бойові дії загострилися і тривають донині. На середину жовтня обидві сторони претендують на величезну кількість знищених безпілотних літальних апаратів. Однак реально втрати незначні, а велика частина таких «перемог» – на рахунку мережевих пропагандистів, як із Вірменії, так і з Азербайджану.

БПЛА Азербайджану

Під час відновлення бойових дій Туреччина публічно підтримала Азербайджан, і в липні в ЗМІ почали поширюватися повідомлення про те, що турецька військова допомога Азербайджану включала в себе як мінімум шість середніх збройних безпілотника Bayraktar TB-2.

Однак, з огляду на швидкість проведення операції і крайню ефективність застосування в бойових діях, багато хто з незалежних спостерігачів говорить про турецький слід і про те, що скоріше за все керують азербайджанськими дронами все-таки турецькі військовослужбовці. Але, якщо такий факт буде доведено, це несе величезну потенційну небезпеку для Анкари у вигляді розростання конфлікту в регіональний.

Проте фактів підтримки Туреччиною Азербайджану більш ніж достатньо. Чого вартує, наприклад, недавня кредитна угода на 200 млн турецьких лір, які Міноборони Азербайджану може витратити на закупівлю турецької військової техніки. Причому були повідомлення, що насамперед фінансування піде на придбання збройного безпілотника Baykar Makina Akinci. Правда, коли і скільки таких апаратів отримає Азербайджан, невідомо.

Однак в Азербайджану тісні військово-промислові відносини є не тільки з Туреччиною, а й з Ізраїлем, у якого було закуплено багато безпілотників і безпілотних боєприпасів.

Так, 2008 року був підписаний контракт з Israel Aerospace Industries (IAI) на постачання апаратів Aerostar. В Ізраїлі з 2011 до 2017 року також було закуплено зенітні ракетні комплекси, баражувальні боєприпаси й великі безпілотні літальні апарати. Азербайджан має в розпорядженні лінійку безпілотників ізраїльського виробництва: Orbiter 3, Aerostar, Heron TP, Hermes 450 і 900, а також баражувальні боєприпаси Orbiter 1K, Sky Striker і Harop.

Безпілотники Вірменії

Зі свого боку Вірменія залишається майже повністю залежною від Росії щодо імпорту зброї. У довіднику Drone Databook зазначено, що на озброєнні армії Вірменії є вітчизняні дрони Krunk і Baze, а також Ptero-5E з Росії. Крім того, компанія ArmHiTech ще 2018 року представила кілька моделей невеликих безпілотних літальних апаратів, а також баражувальний боєприпас.

До того ж Нагорний Карабах (який Вірменія називає Республікою Арцах) стверджує, що виробляє власні баражувальні боєприпаси. У недавньому звіті «Міністерства оборони» говориться, що «випробування було успішно завершено», і баражувальні боєприпаси будуть готові до масового виробництва «найближчим часом». Так це чи ні – поки не відомо.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті