Амністія капіталів по-українськи: чого чекати, бажати та остерігатися

Амністія капіталів по-українськи: чого чекати, бажати та остерігатися

На кого розповсюджується новація, а кому не вдасться нею скористатися

Амністія капіталів по-українськи: чого чекати, бажати та остерігатися
Фото: DR

Прийняття 30 березня Верховною Радою в першому читанні законопроєктів №5153, №5355 та № 5356 щодо податкової амністії капіталу фізичних осіб викликало широкий громадський резонанс. Це й не дивно, адже з кожним днем держава дедалі уважніше приглядається до статків громадян. Україна на цьому шляху не поодинока – боротьба за «фінансову чистоту» стала мейнстрімом в усьому світі. Раніше Mind вже публікував огляд основних норм «президентських» законопроєктів та одного з альтернативних. Тепер пропонуємо більш докладний аналіз можливих нововведень, який спеціально для Mind підготував керуючий партнер Адвокатського об’єднання CREDENCE Василь Фаринник.

Ідея запровадження так званого загального декларування протягом останніх років озвучувалася вже неодноразово. Мета, як була так і залишається одна: стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізособами належних їм активів. Та, як результат – сплати одноразового збору до бюджету.

У міжнародній практиці «разова податкова амністія» не є новим фактом. Позитивний досвід інших цивілізованих країн світу, зокрема Туреччини, може свідчити про виправдання очікуваних результатів в Україні. У різних державах застосовувалися різні умови, такі інструменти використовувалися не один раз, однак щоразу система таких заходів була спрямована на зацікавленість людей зробити свої доходи чистими.

Слід зазначити, що запровадження податкової амністії капіталу не можна вважати «державним сервісом із легалізації доходів», отриманих внаслідок кримінальних правопорушень, – за винятком тих, що були отримані шляхом ухилення від сплати податків/зборів чи порушень валютного законодавства.

Що  пропонує українська влада своїм громадянам?

Згідно з «президентським» законопроєктом №5153 громадяни України, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але були резидентами та є чи були платниками податків в Україні, мають можливість за власним добровільним рішенням одноразово задекларувати свої активи. Для цього вони мусять подати спеціальну декларацію.

Держава гарантує суб'єкту одноразового (спеціального) добровільного декларування:

а) звільнення в разі сплати ним у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства та від обов'язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

б) нерозголошення відповідними державними органами та їх посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, за виключенням випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду;

в) заборону, крім визначених законом випадків, на використання відомостей, що містяться в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у розслідуваннях та/або перевірках відносно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Що саме декларується?

Декларуються активи, якщо вони були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні (на момент їх отримання) та з яких не були сплачені податки і збори, та/або не були задекларовані до 1 січня 2021 року.

Так, в одноразовій добровільній декларації фізична особа може вказати активи, які належать на праві приватної власності, а саме:

валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) й іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені в разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості), у тому числі: об'єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

● права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Важливо: у декларації не потрібно вказувати інформацію про джерело походження задекларованих активів.

Що не декларується?

Об'єктами декларування не можуть бути:

активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов'язаних із:

– ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

– ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

– порушеннями у сфері валютного законодавства;

– порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо такого активу за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, статтею 366 (щодо складання, видачі, внесення завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов'язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258-5 і 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтею 369 і 369-2 Кримінального кодексу України;

кошти в національній та іноземній валюті, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

Важливі нюанси

Як бути з готівковими коштами?

Для декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валюті в готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України.

Це робиться до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Для цього слід звернутися до банку для відкриття спеціального рахунку.

Як підтвердити грошову вартість об'єктів?

Базою для нарахування збору з одноразового добровільного декларування є грошова вартість відповідного об'єкта або номінальна вартість грошової вимоги. Таким чином, задекларовані об'єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування потребують підтвердження їх вартості документами (їх копіями) у разі знаходження (реєстрації) активу за межами України. А також декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках в Україні, прав грошової вимоги.

Інші активи, які знаходяться чи зареєстровані в Україні, за бажанням декларанта можуть бути підтверджені відповідними супровідними документами з визначенням їхньої вартості.

Куди подається декларація?

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація та знеособлена декларація подаються до ДПС. На проведення камеральної перевірки в них є 20 календарних днів.

Яка точка відліку доходів, коли розпочинається процес декларування та які способи подання?

Декларуванню підлягає будь-який податковий період до 1 січня 2021 року. Самостійне виправлення допущених у минулому помилок шляхом добровільного декларування активів можливе лише в період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року.

Способи подання декларації: особисто в електронній формі та анонімно через спеціально уповноваженого представника декларанта – нотаріуса.

Якими є розміри амністійного збору?

– 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні і прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

– 9% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном і прав грошової вимоги до нерезидентів України за визначених умов, а також інших активів (зокрема рухомого і нерухомого майна, майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів), що знаходяться (зареєстровані) за кордоном;

– 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більш ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Розмір збору самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Як діяти в разі виявлення неточностей у декларації?

Декларант або його уповноважений представник має право уточнити інформацію, зазначену у відповідній попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, шляхом подання нової добровільної декларації.

При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Додатковий бонус

Також передбачається визначення складу та обсягу активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, що включають:

– квартиру загальною площею, яка не перевищує 120 кв. метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру у багатоквартирному жилому будинку незавершеного будівництва, або житловий будинок, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальною площею, яка не перевищує 240 кв. метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва загальною площею, яка не перевищує 240 кв. метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

– нежитлові будівлі некомерційного призначення та/або нежитлові будівлі незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 кв. метрів;

– земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

– один транспортний засіб особистого некомерційного використання, який на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належав фізичній особі на праві власності (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, мотоцикла з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти та катера);

– інші активи, крім зазначених вище, сумарна вартість яких на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування не перевищує 400 000 грн.

Кому потрібна та на кого не поширюється дія податкової амністії?

Над пропозицією слід замислитися діючим та колишнім резидентам України, у тому числі (не виключно):

  • самозайнятим особам, які через необізнаність своєчасно не виконали свій громадянський обов’язок зі сплати податкових платежів;
  • особам, які з 01.01.2005 припинили виконували функції держави або місцевого самоврядування, та їх близькі особи;
  • громадянам, які мають намір легалізувати «заробітну плату в конверті»;
  • свідомим особам, які бажають зафіксувати свої реальні статки та без побоювань розпоряджатися ними.

У свою чергу дія податкової амністії не поширюється на:

  • малолітніх/неповнолітніх або недієздатних  осіб, які при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
  • осіб, які починаючи з 01.01.2005 подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади), а також їх близькі особи.

Сама ідея «почати все з нуля» є логічною, досить зрозумілою та може стати дієвим способом боротьби з тіньовою економікою. Залишається лише сподіватися, що виконавча влада готова до реалізації такої ініціативи. А профільними спеціалістами вже розроблено порядки й алгоритми подання такої декларації, її форма, та готове до впровадження відповідне програмне забезпечення.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті