Захворіло у світі
161,138,318
Померло у світі
3,347,018
Вилікувалось у світі
138,963,721
Захворіло в Україні
2,135,886
Померло в Україні
47,333
Вилікувалось в Україні
1,816,643
Плюс на мінус: що змінилося у фінансовому секторі України 2021 року

Плюс на мінус: що змінилося у фінансовому секторі України 2021 року

І до чого готуватися бізнесу

Этот материал также доступен на русском
Плюс на мінус: що змінилося у фінансовому секторі України 2021 року
Фото: depositphotos

Перший квартал 2021 року видався надзвичайно насиченим подіями, що мають та матимуть значний вплив на фінансово-економічну сферу України. Детальніше про ці події та про те, до чого готуватись українському бізнесу, розповів Mind голова фінансово-аудиторського комітету, CFO Групи компаній «Октава Капітал» Дмитро Рибальченко.

Зеленський підписав закон про «інвестиційних нянь»

Мабуть, найбільший резонанс у бізнес-середовищі викликав підписаний президентом Закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні», більш відомий широкій громадськості як «Закон про інвестиційних нянь», що має на меті сприяти реалізації інвестиційних проєктів від 20 млн. євро. Інвестиції потрібні Україні, як повітря. І вже на вчора. Чи запрацює новий Закон так швидко? Навряд чи. Згідно процедури, підписання тягне за собою певний законотворчий процес, що розтягнеться за деякими оцінками від одного до двох років.

Два питання, які «висять у повітрі»:

  1. Чи не створює «Закон про інвестнянь» перевагу для великих інвесторів перед середніми та малими, створюючи нерівні умови?
  2. Чи так він потрібний, з огляду на те, що всі ці значні проєкти можуть бути реалізовані в рамках чинного законодавства про ДПП (яке в Україні виписано досить ґрунтовно).

Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року

Ще одна подія, яку слід поставити на верхній щабель топ-новин економіки, – прийняття «Національної економічної стратегії 2030». Вперше «Стратегія», яку держава взяла до реалізації, створювалась не кулуарно, а з широким залученням громадського сектору та експертного середовища, всього понад 500 учасників.
Попри це, одразу ж після оприлюднення документ піддали критиці з усіх боків. Це вже можна вважати нормальною ситуацією для України. Принаймні, поки що, адже є недовіра до держави, все, що створюється за участі державних інституцій, піддається сумніву, а тінь недовіри при цьому падає на всіх, хто співпрацює з державою.

Представлено проєкт першого всеукраїнського хабу для торгівлі товарами та фінансовими інструментами

Новина, яка у перспективі матиме величезний вплив на фінансовий сектор: в Україні представлено проєкт першого всеукраїнського хабу для торгівлі товарами та фінансовими інструментами. Сьогодні це лише сигнал для гравців фінансового ринку, бо проєкт запрацює лише восени 2023 року. Але сигнал позитивний, як зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль: «Створення сприятливих умов для функціонування фінансового ринку капіталів – один з ключових кроків для будівництва успішної України».

Перше читання законопроєкту №4364 «Про платіжні послуги»

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №4364 «Про платіжні послуги». Законопроєкт імплементує основні засади Другої платіжної директиви ЄС (PSD2). Як зазначається у прес-релізі НБУ: «Законопроєкт №4364 передбачає імплементацію в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що стане стимулом для розвитку фінтеху в Україні. Фінтех-компанії зможуть налагодити взаємовигідну співпрацю з банками та отримати більше можливостей для бізнесу».

Чи зменшаться комісії за еквайринг та інтерчейндж?

Ця новина є, так би мовити, продовженням новини про законопроєкт №4364, прийнятий в першому читанні у лютому і відправлений на доопрацювання перед другим читанням. У березні на друге читання він так і не вийшов, а довкола правок розгорівся конфлікт між ритейлом і банкірами. Після оприлюднення можливих поправок щодо зниження комісій еквайрингу, конфлікт вийшов у публічну площину: зацікавлені сторони розлого висловили свої позиції на сторінках ЗМІ та в соцмережах.

Якщо коротко: бізнес обурений високими комісіями та вимагає зниження до європейського рівня.

Банківський сектор, звісно, виступає проти, наголошуючи на тому, що це призведе до ситуації, коли банки змушені будуть ввести плату за інші свої послуги, які наразі безоплатні.

29 березня на брифінгу щодо ситуації з еквайрингом представники НБУ пріоритетом своєї діяльності назвали «розвиток безготівкових розрахунків та захист інтересів українців». Слідкуємо за розвитком ситуації.

Нова редакція закону про фінансовий лізинг

Гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу сприятиме також підписання Зеленським нової редакції закону «Про фінансовий лізинг». Документ визначає загальні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародного права, що дасть можливість захистити права лізингоодержувачів, лізингодавців, створити конкурентне середовище у цій сфері, сприяти розвитку фінансового лізингу.

Як зазначено на офіційному сайті президента, на сьогодні у розвинених країнах через лізинг здійснюється майже третина інвестицій в основні засоби, тоді як в Україні цей показник в останні роки коливається в межах 3-4%.

Фінзвітність оприлюднюватимуть у формі відкритих даних

В рамках Плану виконання Угоди про Асоціацію з ЄС Уряд в новій редакції виклав Постанову № 835, яка вимагатиме оприлюднення підприємствами фінзвітності у формі відкритих даних. Вона розширює перелік обов’язкових до публікації наборів до понад 100. Серед пріоритетних – дані щодо будівельної діяльності, дані земельного кадастру та заборгованості щодо ЄСВ. Це також дані фінансової звітності, дані про кількісний склад вакцин від COVID-19, інформація про кількість вільних ліжко-місць у лікарнях із запасами кисню тощо.

В Україні очікується податкова амністія

Наступна новина стосується прозорості та відкритості стосовно приватних капіталів. У Верховній Раді зареєстровані одразу три законопроєкти про податкову амністію. Ціль у них одна: детінізація доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету. Хотілось би назвати ідеальний варіант, проте такого не існує, бо ми знову стикаємось із недовірою до ініціатив держави. І навіть побіжний аналіз залишає питання і сумніви.

Підвищення облікової ставки НБУ вперше з 2018 року

Попри все, вищенаведені новини можна вважати позитивними на тлі того, що Нацбанк України вперше з 2018 року підвищив облікову ставку. Очевидно, минулорічне зниження ставки (у червні 2020 року одразу на два пункти з 8% до 6%) не досягло мети зміцнення економіки. Звісно, тут зіграли свою негативну роль й інші фактори, проте підвищення облікової ставки в Україні – це завжди недвозначний сигнал про те, що темп інфляції прискорився, і НБУ використовує всі підвладні йому методи, щоб її стримати.

Протягом року НБУ двічі підвищить вимоги до банків

В цьому ж ряду новина про те, що НБУ посилить вимоги до банків відносно споживчих кредитів. Вага ризику для незабезпечених споживчих кредитів буде зафіксована на рівні 125% з 1 липня 2021 року, а з 1 січня 2022 року складе 150%.  Це свідчить про те, що НБУ припускає можливість зміни макроекономічних умов, за яких наявність у банках належного запасу капіталу для покриття неочікуваних втрат від погіршення якості портфеля споживчих незабезпечених кредитів, набуде критичного значення. НБУ в своєму прес-релізі говорить про «зваженішу кредитну політику», що разом із підвищенням облікової ставки на практиці може означати здорожчання кредитів.

Що робити у часи турбулентних змін в законодавстві

Загалом, як бачимо, перший квартал 2021 року видався надзвичайно динамічним з огляду на анонсовані зміни у законодавчому полі, що матимуть потужний вплив на фінансово-економічний сектор України. Ми зафіксували тільки десять найбільш гучних нововведень, насправді їх було набагато більше.

Як впливатимуть ці нововведення на діяльність підприємств реального сектору економіки, та чи дійсно дані важелі нададуть позитивну рушійну силу інвестиційній привабливості України, покаже час.

Натомість від початку року підприємства нашої групи компаній вже зараз відчули невеликі коливання споживчого попиту у напрямку зниження. «Гроші люблять тишу», і гучні заяви можновладців, навіть зроблені у вірному напрямку, здебільшого, шокують економіку і країни в цілому, і кожного конкретного підприємства зокрема.

Тож, з огляду на те, що від початку квітня, продовжуючи слідкувати за головними новинами фінансово-економічного сектору України, ми бачимо лише зростання кількості неоднозначних заяв можновладців та анонсування наступних великих змін щодо умов ведення господарської діяльності в Україні підприємствами різних галузей економіки, – протягом року можна очікувати лише прискорення падіння економічної активності в країні та значного зниження ВВП України в цілому.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті