Back to The Future: кого Зеленський пропонує карати за контрабанду

Back to The Future: кого Зеленський пропонує карати за контрабанду

І як ці ідеї можуть вплинути на бізнес

Этот материал также доступен на русском
Back to The Future: кого Зеленський пропонує карати за контрабанду
Фото: depositphotos

Президент України Володимир Зеленський на початку квітня розпочав масштабну кампанію проти контрабандистів. Так він схвалив рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) від 2 квітня про запровадження персональних санкцій щодо «лідерів» контрабанди в Україні та пов'язаних із ними компаній. Докладніше про фігурантів із санкційного списку Mind писав у матеріалі «Королі контрабанди: чому санкційний список збільшується».

Наступним кроком у цій боротьбі стала поява відповідного законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також  недостовірного декларування товарів» № 5420 від 23 квітня 2021 року. Цього тижня текст проєкту з'явився на сайті Верховної Ради. Що саме пропонує змінити президент, і як ці зміни можуть вплинути на діяльність бізнесу, розповів Mind керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» адвокат Юрій Бауман.

Коли Україна розпочала боротьбу з контрабандою?

Боротьба з товарною контрабандою в Україні має свою історію. За часів президенства Віктора Януковича 2011 року Верховна Рада законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» № 4025-VI декриміналізувала контрабанду товарів. Документом було внесено зміни до ст. 201 Кримінального кодексу та декриміналізовано низку статей ККУ.

Відтоді переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не вважалися більше контрабандою, як злочином, а «товарні контрабандисти» були звільненні від покарання. (Згадується справа, у якій за версією слідства понад 10 автомобілів марки «Мерседес Бенц» з використанням підроблених документів, шляхом контрабанди були ввезені на територію України.)

Натомість президент Зеленський запропонував доповнити ККУ новими статтями: 201-2 «Контрабанда товарів», 201-3 «Контрабанда підакцизних товарів», 201-4 «Недостовірне декларування товарів».

Цікавим є те, що, на думку автора законопроєкту, кримінальна відповідальність за товарну контрабанду має ознаки підвищеної суспільної небезпеки. Отже існує потреба повернути можливість переслідування «товарних контрабандистів» у кримінальному порядку. Натомість 2011 року товарну контрабанду декриміналізували через те, що вона втратила зазначену суспільну небезпеку.

За що хочуть карати?

Згідно із законопроєктом, контрабандою товарів є переміщення через митний кордон України товарів поза митним контролем або з приховуванням товарів від митного контролю. Крім того, її розмір має перевищити в 100 і більше разів установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (109 450 грн).

За вчинення такого злочину пропонується запровадити штраф 10 000–25 000 н.м.д.г., який складає від 170 000  до 425 000 грн.

При цьому за контрабанду підакцизних товарів, що була вчинена організованою групою, пропонується запровадити покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Найбільш «токсичною» для бізнесу є пропонована ст. 201-4 «Недостовірне декларування товарів».


Річ у тому, що недостовірним декларуванням товарів пропонують вважати внесення до митної декларації недостовірних відомостей. Те саме стосується й ненадання при митному оформленні точних і достовірних відомостей про товари та/або транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають обов'язковому декларуванню і випускаються у вільний обіг. І випадків, якщо такі дії призвели або могли призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів у значних розмірах.

Чому «недостовірне декларування» може стати проблемою для бізнесу?

«Точні й достовірні відомості» – це один із багатьох «каменів спотикання». Так, помилкове визначення коду товару за УКТ ЗЕД, помилкові відомості, зазначені декларантом під час митного декларування товарів, та інші порушення, на думку правоохоронців, можуть мати ознаки складу злочину, передбачені зазначеною ст. 201-4 «Недостовірне декларування товарів».

До того ж, таке недостовірне декларування має здійснюватися з умислом. Отже, правоохоронні органи мають встановити та довести, що у фізичної чи юридичної особи була можливість декларування (достовірного декларування) відповідно до вимог законодавства, але декларант не вжив для цього всіх залежних від нього заходів.

Погодьтеся, що це широке поле для польоту фантазії правоохоронців. Так, згідно зі ст. 214 Кримінального процесуального кодексу слідчий чи прокурор після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати досудове розслідування.

Тобто стартом для початку чергової гучної справи, яка заблукає дорогою до суду, можуть бути абсолютно формальні порушення, допущені декларантом при ввезені товарів в Україну.

Так, недостовірне декларування товарів каратиметься штрафом 10 000 – 17 000 н.м.д.г., що складає 170 000 – 289 000 грн.

При цьому пропонується гуманне ставлення до порушників, а саме передбачається, що особа, яка вчинила порушення, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила подвійний розмір несплаченого митного платежу.

Отже, українська бізнес-спільнота має звернути особливу увагу на президентський законопроєкт № 5420, адже, якщо «сирий» закон буде ухвалений, він матиме негативний вплив на бізнес та поверне нас «назад у майбутнє».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті