У черзі на виліт: як закон перемагатиме олігархів
І до чого тут вдалий старт виборчої кампанії 2024 року
Минулого тижня президент нарешті підписав антиолігархічний закон. Цій події передувала низка інших, зокрема, через те, що документ ухвалювали поспіхом. Народні обранці помилково проголосували за три поправки, що суперечили одна одній. Після цього інциденту ходили чутки, що доведеться переголосовувати весь проєкт закону наново. Проте зрештою виявилося, що цього можна уникнути. Нарешті документ було розблоковано, і незабаром він має запрацювати. Як діятиме новий закон, що за ним стоїть і до чого тут президентські вибори-2024, розповів Mind керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» Юрій Бауман.
23 вересня 2021 року – день, коли Верховна Рада ухвалила закон про боротьбу з олігархами. Проте, на жаль, не стала найкращим взірцем парламентаризму, єдності з народом та показником дотримання прав і свобод громадян.
Почнемо з того, що тоді депутати нашвидкоруч врахували одночасно три поправки, які суперечать одна одній. Чи то так поспішали ухвалити важливий для рейтингу президента закон, чи спеціально закрили очі на ці недоліки, аби потім до нього були запитання. Понад місяць знадобилося на усунення недоліків. І от уже 5 листопада Володимир Зеленський нарешті підписав «антиолігархічний» закон (відповідний законопроєкт №5599).
При докладному вивченні документу стає зрозумілим, яка гілка влади тепер стає більш вагомою, скільки людей можуть раптом «стати» олігархами, а скільки від цього постраждати. А головне – які конституційні права громадян порушуються.
Що не так із визначенням?
По-перше, виникає запитання до визначення поняття «олігарх». Так, згідно із законом, це особа, яка має значну економічну й політичну вагу в суспільному житті та відповідає щонайменше трьом із таких ознак:
- Бере участь у політичному житті.
- Має значний вплив на засоби масової інформації (ЗМІ).
- Є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до закону України «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище.
- Підтверджена вартість активів особи (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Під першу ознаку підпадає вся владна верхівка нашої держави, включно з генеральним прокурором та керівниками центральних органів державної влади. Також під цю ознаку підпадають особи, які обіймають посади в керівних органах політичних партій або фінансували їхню діяльність чи політичну агітацію, проведення мітингів чи демонстрацій із політичними вимогами. Тобто це широке коло осіб.
Про слабкі місця власників ЗМІ
Щодо другого пункту є цікаві нововведення. Особа вважається такою, яка відповідає ознаці значного впливу на ЗМІ, якщо вона: була власником (засновником) засобу/засобів масової інформації або бенефіціаром чи контролером такого власника на день набрання чинності цим законом, але втратила такий статус до дня його введення в дію, внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) ЗМІ стала пов’язана особа або особа, яка не має бездоганної ділової репутації в розумінні статті 10 цього закону. Пов'язані особи – це особи, у яких є спільний бізнес.
Щодо бездоганної ділової репутації, то під цим поняттям мається на увазі відсутність непогашеної судимості, внесення до санкційного списку (протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їхнього скасування або закінчення строку застосування) або здійснення терористичної діяльності. А також – відсутність обмеження на право обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду.
Також не має бути заборгованостей зі сплати податків, зборів, аліментів або інших обов'язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законодавством на період, у якому вчинено порушення та придбання (або намір придбати) ЗМІ за ціною, яка є істотно нижчою за ринкову, або за рахунок коштів, джерело походження яких документально не підтверджено.
Цікаво, що закон не вказує, як визначатиметься «ринковість» ціни, що вже створює певні ризики.
До небездоганної ділової репутації у Законі віднесли істотні та/або систематичні порушення особою вимог законодавства про ЗМІ, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок.
Таке розширення переліку людей, які ризикують потрапити до реєстру олігархів, може сприяти тому, що все-таки статки приховуватимуть й надалі, а майно та активи швидко переоформлюватимуть на своїх осіб. Те саме можна зробити і з власністю ЗМІ.
Проте очільник Мін'юсту Денис Малюська наголосив, що з метою імплементації закону про олігархів Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення найближчим часом затвердить Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) ЗМІ.
Кого та як «приймуть» до реєстру олігархів?
Оскільки для цього необхідно заповнювати щорічну електронну декларацію про доходи, то закон, по суті, прирівняв майбутніх зареєстрованих олігархів до державних службовців. Доведеться показати все, аби не потрапити під дію статті Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації.
З одного боку, правильний розрахунок. Але ж ми вже знаємо, скільки судових позовів щодо цього вже було й нині є серед чиновників, і всі вони не на користь держави.
Реєстр олігархів формує та веде Рада національної безпеки і оборони (РНБО). Читаючи закон, розумієш, що в нас з’являється нова гілка влади в руках президента.
Поясню. Олігархів вносять до реєстру не пізніше ніж через три дні від дня ухвалення відповідного рішення РНБО (на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету). А за 10 робочих днів до розгляду питання на засіданні РНБО про визнання особи олігархом апарат РНБО направляє за місцем її реєстрації повідомлення про таке засідання.
Особа, яку планують визнати олігархом, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до відповідного засідання РНБО, має право в письмовій формі надати особисті пояснення та інші документи.
Однак у законі не регламентовано порядку розгляду таких пояснень, не визначено процесуального рішення, яке може ухвалити РНБО за наслідками розгляду пояснень, що наділяє РНБО надмірними повноваженнями та робить єдиний механізм захисту прав особи просто формальністю.
Цікавим є і те, що процедура розгляду питання про присвоєння почесного звання «олігарх» законом не врегульована.
Отже, на стадії вивчення відповідного питання, внесення пропозиції до РНБО, розгляду цієї пропозиції і ухвалення рішення особу не повідомляють про розгляд питання щодо неї (попри те що фактично вирішується питання про запровадження стосовно неї спеціальних обмежень і присвоєння «унікального правого статусу»).
Відсутній обов’язок РНБО за клопотанням особи ухвалити рішення щодо особистого заслуховування пояснень на засіданні, що свідчить про повноваження на власний розсуд у кожному конкретному випадку вирішувати – заслуховувати такі пояснення особисто чи ні.
Це сприяє виникненню корупційних ризиків і можливого різного ставлення РНБО до осіб, які перебувають в однакових умовах, визначенню певного кола «своїх» і «чужих».
Про роль президента в цьому законі
Окрім того, аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ані ст. 106, ані інші її приписи не уповноважують президента приймати, затверджувати чи «вводити в дію» своїми указами рішення, якими певні громадяни України відноситимуться до категорії тих, для кого передбачені спеціальні правові обмеження і додаткові (порівняно з іншими громадянами України) обов’язки.
Щодо РНБО, то відповідно до ч. 8 ст. 107 Конституції України «компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом». Зазначені положення мають застосовуватися з урахуванням ч. 2 ст. 107, відповідно до якої «Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони».
Отже, відповідні повноваження, які надаються РНБО законом, мають стосуватися саме координації та контролю діяльності органів виконавчої влади і стосуватися лише сфери національної безпеки і оборони.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 107 Конституції, РНБО є координаційним органом «при президентові України», а його рішення, відповідно до ч. 7 ст. 107 Конституції, вводяться в дію відповідними указами президента України, із чого випливає, що цей орган не може наділятися повноваженнями, якими сам президент не наділений.
Про захищені контакти олігарха
До реєстру РНБО також вносять відомості декларацій про контакти осіб, які спілкувалися з олігархами або їхніми представниками. Як саме це здійснювати та як це можливо проконтролювати? Уже почалися жарти, що за кожним народним депутатом і його помічником закріплять співробітника СБУ, який буде його вистежувати. Зрозуміло, це робитимуть із тими, хто не в колі «своїх».
Жарти жартами, однак, згідно з ч. 6 ст. 8 проєкту закону №5599, порушення обов’язку подання декларації про контакти публічного службовця з особою, включеною в Реєстр олігархів, або її представником, є підставою для притягнення особи до політичної та/або) дисциплінарної відповідальності.
Погодьтеся, це ж ефективний механізм впливу на топурядовців, чи не так?
То коли вся система деолігархізації запрацює?
Щодо глобальних перспектив проєкту закону №5599, то тут варто згадати рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (заява N 58812/15). Суд у своєму рішенні зазначив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Віктора Януковича.
Також було вказано на те, що «люстрація» застосовується до осіб у разі доведення їх провини в кожному конкретному випадку, а не як інструмент формального звільнення з посади.
Отже, питання лише в тому, коли Закон України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів»)» буде «помножений на нуль» Європейським судом з прав людини.
Але «юридична смерть» закону про боротьбу з олігархами станеться потім. А зараз оголошено початок кампанії до чергових виборів президента України.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
