Іпотека під 7%: як зробити її доступною
І наздогнати Європу за легкістю придбання житла
Від моменту запуску в Україні програми іпотечного кредитування під 7% пройшло понад три місяці. За цей час укладено трохи менше 500 угод. Поки програма популярна здебільшого серед ЗМІ – про неї активно пишуть і розповідають. А ось потенційні позичальники, на жаль, брати участь не поспішають. Щоб розібратися з тим, що «пішло не так», президент компанії «Київміськбуд» Ігор Кушнір спеціально для Mind проаналізував аналогічні умови іпотечного кредитування в деяких країнах Європи – і поділився своїми висновками.
Скільки «коштує» іпотека в ЄС?
Ставка за іпотечними кредитами в Австрії варіюється від 2 до 4%. Але історія пам'ятає випадки, коли вона опускалася навіть до 1,4%. Строк кредитування – до 30 років, розмір першого внеску – у середньому 25%. При цьому розмір місячного внеску за кредитом становить до 40% від сімейного доходу.
Аналогічний строк і розмір першого внеску на умовах іпотеки і в Іспанії. Річна ставка складає від 2,5 до 3,5%. Схожа ситуація в Італії та Польщі: процентна ставка – 1,5–4% і 2,5–5% відповідно. При цьому і там і там мінімальний перший внесок складає лише 10%.
Моїм особистим фаворитом серед країн у питанні доступності іпотеки є Німеччина. У березні минулого року в країні зафіксували найнижчий відсоток річної ставки – 0,68%. І хоча багато експертів пов'язують настільки маленькі цифри з пандемією, у наступні місяці вона була не на багато вищою.
Станом на серпень минулого року ставка за іпотечним кредитом у Німеччині строком на 10 років становила 0,75%, на 15 років – трохи більше 1%. На сьогоднішній день ці цифри коливаються в діапазоні від 1,3 до 2%. Розмір першого внеску – від 20%.
Якщо звести всі вищевикладені дані до середнього арифметичного, ситуація виглядає наступним чином:
- ставка річних – 2,5%;
- строк кредитування – 20–30 років;
- розмір першого внеску – 25% від вартості житла.
І «вишенька на торті»: розмір внесків по іпотеці – лише 1/3 від місячного доходу сім'ї.
Як Україні наблизитися до подібних показників?
На жаль, нам до таких показників потрібно ще рости. Чи на щастя – тому що перший крок вже зроблено, а це, як то кажуть, половина шляху. Зрозуміло, що вищезазначені країни мають розвиненіші економіки та можливостей «розгулятися» в питанні іпотеки в них більше. Але й ми повинні йти вперед.
Що ще можна було б зробити?
Найважливіше – перейти до купівлі майнових прав на нерухомість. Сьогодні запитання «Чи надавати житло, що будується, в іпотеку?» вирішує банк. А придбання майнових прав дозволило б у рази збільшити кількість договорів і підтримати будівельну галузь.
Звісно, виникають сумніви в надійності забудовників, тому банки і перестраховуються. Нагадаю, що відносно недавно «Київміськбуд» теж став учасником програми «Доступна іпотека». У компанії визначено 20 житлових комплексів, квартири в яких можна купити в рамках державної програми. Деякі з них вже побудовані і ось-ось будуть введені в експлуатацію, деякі – на етапі будівництва. Вибрати є з чого.
Необхідно розширити критерії для участі в програмі. Відомі ситуації, коли людина хоче взяти квартиру в іпотеку, але не підпадає під певні параметри. Тоді банк «забирає» клієнта собі, оформляючи йому покупку на своїх умовах.
У цьому контексті буде не зайвим згадати, що за програму дешевої іпотеки боролися і просували її запровадження представники влади найвищих рівнів. Тобто було б логічно доопрацювати можливості пропозиції 7% іпотеки, ніж геть її втратити.
Іпотека потрібна ринку нерухомості. У всьому світі вона тримає на собі галузь, і Україна не є винятком. Сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо зробити правильні кроки в напрямку розвитку програми «Дешевої іпотеки». Щоб кожен, кому дійсно потрібно житло, міг його придбати.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
