Тримати оборону: яку зброю обіцяли Україні міжнародні партнери
І чим наші воїни зустрічають «асвабадителей» на передовій
Війна, яку розв'язала росія проти України, згуртувала українців у боротьбі із загарбником. Разом з тим багато іноземних держав висловили підтримку Україні. Завдяки останній іноземні партнери налагодили стабільне постачання зброї Україні. Так, минулого тижня США ухвалили договір ленд-лізу для України. Яку зброю отримала Україна останнім часом і які фронти ми зможемо закрити завдяки цій допомозі, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
З початку повномасштабного вторгнення росії в України наші Збройні сили отримали від багатьох цивілізованих країн світу колосальну підтримку у вигляді зброї та нелетального озброєння (у тому числі амуніції та розвідувальних систем).
Попри те що кількість поставленого є військовою таємницею, західні експерти говорять про суму від $5 млрд до $10 млрд. І це, вочевидь, тільки початок, адже поки невідомо, що саме вирішили керівники оборонних відомств більше ніж 40 країн світу, які зібрались на конференцію 26 квітня на американській авіабазі у Рамштайні (Німеччина).
Та й масштаби американської допомоги після того, як американський президент підпише закон про ленд-ліз, судячи з усього, будуть колосальні.
Спробуємо зібрати докупи всю наявну інформацію з відкритих джерел про поставки озброєння для ЗСУ за війну.
Важке озброєння
Після того як Україна дуже швидко отримала досить велику кількість стрілецької зброї, боєприпасів, переносних протитанкових та протизенітних комплексів, постало питання про поставки бронетехніки, артилерії та систем ППО.
Однак тут виявилася одна велика проблема: у ЗСУ просто не було підготовлених екіпажів та розрахунків, оскільки протягом всієї історії українська армія використовувала виключно радянські зразки. Тому почалися пошуки зброї у Східній Європі, де така зброя все ще використовується місцевими збройними силами.
САУ «Гвоздика».У результаті Україні протягом короткого часу було поставлено (або знаходиться на етапі передання) з Польщі, Чехії, Словаччини, Словенії та Румунії близько 500 танків Т-72 різних модифікацій, 122-мм самохідні артилерійські установки «Гвоздика», БМП-1 та РСЗВ БМ-21 «Град» (у тому числі у варіанті RM-70). Далі почались поставки зразків НАТО.
Танки та бронетехніка
На сьогодні єдиним західним зразком, який чисто теоретично може отримати ЗСУ, є танк Leopard 1A5. Є інформація про те, що оборонний концерн Rheinmetall звернувся до федерального уряду Німеччини за дозволом на постачання Україні 88 танків цього варіанту. Однак слід зазначити, що прийняття на озброєння такого танку виглядає досить неочевидно.
Танк Leopard 1A5
Крім того, що Leopard 1A5 – це машина розробки кінця 1960-х років, а значить, в умовах протистояння із сучасними російськими військами навряд чи буде корисна, ці танки вже більше ніж 20 років знаходяться на зберіганні, тобто введення їх до лав буде довгим.
До того ж у нас немає підготовлених екіпажів, які змогли б їх використовувати, а з логістикою та запчастинами взагалі буде досить складно.
Приблизно така ж ситуація з легкою бронетехнікою. Україна потребує сотні бронеавтомобілів класу 4х4, і зараз це питання вирішується перш за все за рахунок поставок з Британії та США.
Бронеавтомобіль MastiffКрім того, Австралія передає 20 бронеавтомобілів MRAP Bushmaster виробництва Thales Australia (перші машини вже воюють у складі 72-ї окремої механізованої бригади).
Бронеавтомобіль MRAP Bushmaster
Бронеавтомобіль здатний перевозити дев'ять бійців, має захист від стрілецької зброї та вибухів мін в еквіваленті до 6 кг тротилу. Ще 20 бронеавтомобілів URO VAMTAC ST5 передає Іспанія, якусь кількість броньованих машин Senator – Канада.
Втрати бронетранспортерів західні партнери вирішили замістити масованими поставками машин типу М113. Так, США поставлять 200 таких машин, ще 50 (у варіанті M113G3DK) надасть Данія.
Цей бронетранспортер був розроблений у США в 1957–1959 роках. Запущений у серійне виробництво в січні 1960 року.
Загальний випуск M113, включаючи машини на його базі, становить понад 85 000 одиниць, що є своєрідним рекордом для такої техніки. Безумовна перевага М113 – надійність та легкість у використанні.
Бронетранспортер М113
До того ж цей БТР потребує мінімуму навчання, технічного обслуговування та логістики. Екіпаж складається лише з двох осіб, 11 піхотинців перевозяться у десантному відділенні. Як озброєння використовується 12,7-мм кулемет «Браунінг» M2HB.
Крім того, планують поставити свій варіант М113 – YPR-765 – і Нідерланди. Ці машини були списані у 2012 році і нині знаходяться на складах (всього приблизно 500 одиниць).
Артилерія
Цей вид збройних сил, як і раніше, залишається дуже важливою складовою успіху на полі бою. Протягом восьми років війни наші артилеристи набули колосального бойового досвіду. Водночас знос артилерійських систем, які лишилися з часів розпаду СРСР, теж просто колосальний.
Тому отримання нових систем західного зразка останні мінімум п’ять років розглядався в Україні як пріоритет. Проводились випробування західних зразків, намагалися зробити власну колісну САУ «Богдана». Однак велику війну ми зустріли з вкрай обмеженими вогневими можливостями.
По-перше, треба сказати про самохідну артилерію. Так, вже оголошено, що західні союзники нам передають відразу декілька зразків. Відомо, що зі Словаччиною велись перемовини про покупку 15 155-мм самохідних гаубиць Zuzana.
Однак чи вдалося досягти домовленості – інформація відсутня, та й на фронті цих машин щось не видно (як і результатів їх діяльності).
По-друге, є інформація, що Чехія вже поставила самохідні артилерійські установки DANA та DANA M2 калібрів 152 мм.
Однак найпотужніший вигляд зараз має Франція, яка заявила про можливість поставки однієї з кращих колісних САУ світу – 155-мм CEASAR. Її швидкострільність – шість пострілів за хвилину, максимальна дальність стрільби 42 км. Навіть більше, САУ може використовувати всю номенклатуру 155-мм артилерійських снарядів, включаючи касетні.
Також наші військові повинні отримати як мінімум два західних зразки гусеничної САУ – мова йде про американські М109 і німецькі PzH 2000. Останні планують передати Нідерланди і власне Німеччина.
Гусенична САУ PzH2000
PzH-2000 побудована на базі вузлів та агрегатів танка Leopard-2, має дальність ураження цілей в 36 км зі стандартним снарядом, швидкострільність – до 12 пострілів за хвилину.
Скільки буде поставлено таких зразків, незрозуміло. Так, у розпорядженні Нідерландів на складах знаходиться 38 одиниць, на бойовому чергуванні ще 18.
Американська армія планує передати досить велику кількість ще одного класичного зразка – самохідної САУ М109. Незважаючи на те що вона виготовляється з 1963 року, однак і досі вона є досить потужною зброєю. Так, дальність вогню складає 18–22 кілометри (19,3–30 – з активно-реактивним снарядом).
На сьогодні вже відомо, що крім США такі САУ поставлятиме в Україну Норвегія (варіант M109A3GNM зі стволом виробництва компанії «Рейнметалл», що дозволило збільшити дальність стрільби) та Нідерланди.
Щодо буксированої артилерії, то тут США зробили ставку на 155-мм гаубиці М777. Дальність вогню складає від 24 до 40 км. На сьогодні відомо про можливі поставки 100 одиниць: 90 – від США, 4 – від Канади та 6 – від Австралії.
155-мм гаубиця М777
Канада також поставить високоточні артилерійські боєприпаси M982 Excalibur. Це такий собі аналог нашого «Квітника», який наводиться на ціль за GPS. Такі снаряди США та Канада застосовували в Іраку, тоді вони показали високу точність – 92% влучань були з похибкою менше за чотири метри. Відомо, що наші артилеристи вже почали перенавчання на ці зразки.
Реактивна складова артилерійських підрозділів буде значно підсилена за рахунок поставок американських систем реактивного залпового вогню M270 та M142 HIMARS.
Система реактивного залпового вогню HIMARS
Це універсальні пускові установки, які ведуть вогонь некерованими реактивними снарядами, а також можуть здійснювати запуски тактичних балістичних ракет ATACMS. Некерованими реактивними снарядами американські системи ведуть вогонь на 45 км, високоточними ракетами M30 та M31 – 70 км, а – балістичними тактичними ракетами – на відстань до 300 км.
Причому як й у випадку з іншим озброєнням, поставки здійснюватимуться не лише з боку США, але й і їхніх європейських союзників.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
