Зберегти важливе: як хмарні технології можуть допомогти під час війни
І де їх використовувати українському бізнесу

Продовольча агенція ООН днями повідомила, що через війну, розв'язану росією, в Україні застрягло майже 25 млн тонн зерна. Проте проблеми з логістикою стосуються не тільки перевезень зернових, а й іншою продукції – як АПК, так і інших галузей. Яким чином автоматизація може допомогти у їх вирішенні, розповів Mind експерт із питань автоматизації ДК «Арт Софт» Олександр Тодуров.
Детальніше про всі можливості автоматизації Mind писав у матеріалі «Сухий порт: як забезпечити оперативну логістику в умовах війни».
Наразі більшість підприємств України не можуть дозволити собі вкладати в розвиток власної IT-інфраструктури такі фінансові ресурси, як раніше. Частина фахівців, що працювали, пішли в територіальну оборону або ЗСУ, частина поїхали в західні регіони або Європу, деякі залишилися за лінією фронту. Але жити та працювати бізнесу все одно потрібно.
Багато організацій взагалі призупинили всі проекти, пов'язані з автоматизацією. Хоча зараз ці питання стають особливо важливими саме через те, що кількість працівників зменшилася. Як показує досвід західних регіонів, знову прийняті на роботу, особливо якщо це біженці, не мають потрібної кваліфікації.
Але саме автоматизація виробничих процесів та порятунок співробітників від рутинних операцій якраз і допоможуть швидше ввести нових людей у курс справи та збільшити продуктивність праці. Одна справа натиснути кнопку в програмі і отримати потрібний документ, звіт або, наприклад, перенести інформацію з ТТН у свою облікову систему, а інша – зробити все це вручну, та ще й співробітнику-початківцю.
Як нам бачиться, великою підмогою для бізнесу в цих питаннях буде застосування двох пов'язаних один з одним підходів:
- Використання програмного забезпечення на умовах SaaS (Software as a Service – програмне забезпечення як послуга).
- Розміщення даних на «хмарних» серверах.
Що таке SaaS-підхід у автоматизації?
SaaS – це спосіб роботи з потрібним програмним забезпеченням за підпискрю. Фактично це оренда необхідних програм та «заліза» в розробників. Практично завжди це «хмарне» рішення, тобто те, що знаходиться на серверах в інтернеті. Користувач отримує доступ до сервісу через браузер або API і не має жодного «головного болю» з питань обслуговування своєї IT-інфраструктури, адже цією підтримкою повністю займається постачальник послуги.
Модель SaaS – це коли клієнт працює із готовим рішенням онлайн. Оплачує доступ та максимально швидко отримує на руки готовий інструмент.

Фото надане автором
Виходячи з досвіду роботи з логістичними компаніями, пов'язаними із залізничними та автомобільними перевезеннями, зерновиками та іншими підприємствами, після початку бойових дій стало ясно, що такий варіант – найкраще рішення для багатьох із них. Практично в усіх схожі ситуації: вільних коштів немає, айтішники поїхали, хто і як запроваджуватиме щось нове – незрозуміло.
Які плюси у SaaS-підходу до автоматизації підприємств?
- Це значно дешевше, ніж купувати готове програмне рішення.
- Впровадження та налаштування відбуваються буквально за кілька днів, тому що немає потреби все «розгортати» на серверах замовника. Необхідне програмне забезпечення вже встановлено розробником на його «хмарних» серверах, і замовник просто отримує доступ до них.
- Підприємствам не потрібно витрачати кошти на додаткові сервери та інше «залізо».
- SaaS-рішення також дозволяють робити індивідуальні доопрацювання та налаштування для конкретного замовника. Це не рішення типу «одне для всіх», це рішення типу «кожному те, що йому потрібно».
- Можливість доступу до автоматизованої системи підприємства для співробітників з будь-якої точки України та світу, а не лише зі своєї локальної мережі.
- Вища живучість і працездатність системи, що не залежить від локального енергопостачання території підприємства, доступу до інтернету тощо, що в умовах воєнного часу починає відігравати важливу роль.
- Навіть якщо на підприємстві зараз немає свого IT-фахівця – система працюватиме. На жаль, деякі підприємства стикаються і з такою трагічною ситуацією, коли їхні фахівці вже ніколи не повернуться на колишню роботу. А швидко замінити людину, яка створювала та експлуатувала IT-господарство, знала всі нюанси, паролі, налаштування тощо, дуже і дуже складно. Тим паче, що мало хто з них реально документував усі свої «фішки».
- Коли ситуація в країні вирішиться і підприємство повернеться до нормального режиму роботи і вирішить все перенести на свої сервери, можна завантажити всі напрацьовані дані з «хмари» до себе і продовжувати роботу вже в автономному режимі.
Використання «хмарних» серверів
Будь-яке програмне забезпечення працює на комп'ютерах та серверах, фізично десь розташованих. При встановленні нових програм, особливо серйозних автоматизованих систем, часто доводиться оновлювати старі сервери або купувати нові.
Це дуже важливе і часто не дуже явне, але дороге питання. Для встановлення серверного обладнання необхідно не просто купити сам сервер, а й створити умови для його повноцінної роботи:
- приготувати для нього приміщення;
- організувати відповідний температурний режим, наприклад, встановити кондиціонер;
- провести пусконалагоджувальні роботи, розведення кабелів;
- налагодити безперебійне електроживлення;
- обладнати систему пожежної безпеки:
- забезпечити архівування інформації;
- тощо.
У довоєнний час кошторис на такі витрати становив близько 400 000–500 000 грн. Далі для підтримки працездатності серверів потрібен співробітник або компанія, яка їх супроводжує.
Стандартний довоєнний підхід, у якому підприємства використовували власні сервери до роботи своїх автоматизованих систем, за умов воєнного часу себе не виправдовує.
Після початку бойових дій навіть офіси, в яких були встановлені такі сервери, виявилися вразливими за багатьма позиціями: фізична руйнація, припинення подання електроенергії, неможливість отримання до них доступу, неможливість евакуації або переїзду тощо. Оптимальний вихід із цієї ситуації – використання «хмарних» серверів.
Наприклад, Національний банк України дозволив банкам винести свої дата-центри до Європи та Америки для забезпечення стабільної та безперебійної роботи.
Делегування всіх питань, пов'язаних із функціонуванням серверного обладнання в «хмарі», знімає багато організаційних та фінансових проблем із самих підприємств.
Виходячи з поточної ситуації в країні, спілкування та реального досвіду роботи із замовниками після початку війни, наші програмні комплекси, пов'язані з бухобліком, залізничною логістикою та автоматизацією управлінського та оперативного кількісно-якісного обліку на елеваторах та зернових терміналах, були доопрацьовані для використання в режимі SaaS та використовують «хмарні» технології. У нинішніх умовах це стає неабиякою підмогою бізнесу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.