Психологія стресу: як війна руйнує нашу психіку

Посттравматичний стресовий розлад, який через війну є у багатьох українців, не можна лишати без уваги. Так, нещодавно фармацевтична компанія «Дарниця» запустила освітній проєкт щодо ПТСР для професійної спільноти  і звичайних українців. Як війна впливає на наше психічне здоров'я, а перегляд новин пов'язаний зі проблемами дихання і чому не варто нехтувати допомогою спеціалістів, розповів Mind кандидат психологічних наук, психотерапевт, медичний психолог Спартак Суббота.

На початку червня в Міністерстві охорони здоров'я оголосили досить невтішну статистику – через війну психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців. Серед них трьом-чотирьом мільйонам необхідне буде медикаментозне лікування.  

Якщо говорити про міжнародні дослідження, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна п’ята людина, яка проживає в зоні військових конфліктів має проблеми з психічним здоров’ям. Разом із тим для 9% населення ці наслідки будуть на рівні середньої тяжкості або важкої хвороби.

Не лише ПТСР та виснаження

Досить часто в контексті війни ми згадуємо посттравматичний стресовий розлад або виснаження. Перший випадок зазвичай демонізують, на кшталт: ПТСР загрожує всім українцям та невиліковний. А другий, навпаки, недооцінюють. Але, крім проблем, про які ми часто чуємо, є низка інших неприємних наслідків.

У статті ВООЗ, опублікованій у медичному журналі Lancet, виділяють діагнози, які найчастіше виникали в цивільних і військових, які пережили війну:

Депресія. Під час війни навколо нас дуже багато подій та новин, які можуть стати тригером як нових випадків депресії, так і її загострень/рецидивів. До речі, відчуття постійної втоми, безпорадності, апатії можуть бути ознаками депресії. Тож не варто ігнорувати цей стан.

ПТСР. Посттравматичний стресовий розлад – комплексний розлад, пов'язаний із пережитою травмою та гострою реакцією на стрес. ПТСР проявляється, коли людина не має ресурсів психологічно впоратися з гострим травматичним епізодом. На відміну від популярної думки, що цей розлад діагностують усім, хто пережив війну, – це не так. У середньому до 20% людей, які пережили травматичні поді, мають ПТСР. Але це не привід ігнорувати його симптоми, серед яких: флешбеки, самоізоляція, проблеми з пам'яттю, емоційна нестабільність та підвищена тривожність.    

Біполярний розлад та шизофренія. На відміну від ПТСР, який є психологічним розладом і піддається лікуванню та корекції, біполярний розлад і шизофренія належать до психічних захворювань та найчастіше незворотні. Зменшити їхній вияв можна тільки з допомогою медикаментозного лікування.

Усі хвороби від нервів…   

Сказати, що всі хвороби саме від нервів – не зовсім правильно. Але постійний стрес впливає на наше психічне здоров'я, а від нього досить високою мірою залежить фізичне. Наприклад, депресія збільшує ризик таких хвороб, як діабет, серцеві захворювання та інсульт. Окрім того, серед людей із психічними розладами рівень смертності від раку й серцево-судинних захворювань уп'ятеро вищий. Майже 50% випадків безсоння пов’язані з тривогою. До того ж щороку через стрес помирають приблизно 5 млн людей у всьому світі.

Досить часто ми недооцінюємо стрес, але він може суттєво попсувати життя. Річ у тім, що чим довше людина в стресі, тим довше мигдалина в мозку блокує роботу всіх інших ділянок. Бо тіло сфокусоване лише на виживанні.

Тож серце переходить у режим тахікардії, інші частини мозку просто не працюють і, як наслідок, ви отримуєте проблеми з пам’яттю, деменцію чи хворобу Альцгеймера.

До того ж, коли ви хвилюєтеся, м’язи, які допомагають вам дихати, напружуються. Це змушує вас дихати швидше, ніж зазвичай, тому виникає відчуття, ніби  вам не вистачає повітря. Тож, якщо ви перехвилювалися читаючи новини, цілком імовірно, що ви в прямому сенсі можете задихатися від обурення.

Також люди з емоційним виснаженням чи депресією частіше палять. Це пов'язано з тим, що в них нижчий рівень дофаміну. Нікотин, що міститься в сигаретах, стимулює вироблення цієї хімічної речовини, тож може видаватися, що паління дає певне полегшення. А разом із тимчасовим полегшенням отримуємо проблеми з диханням, хвороби серця, легень тощо.

Медіатравма та її наслідки

Згадайте, з чого почався та чим закінчився ваш день? Найімовірніше, це перегляд стрічки новин. Не дарма війну в Україні називають першою «війною в соціальних мережах». Лише в перший тиждень війни кількість коментарів і поширень інформації з України сягнула понад 109 млн, було опубліковано більш ніж 520 000 статей у ЗМІ.

І тут є цікавий момент: ті, хто переглядає травматичний контент, також перебувають у групі ризику. Як приклад розглянемо теракт 11 вересня. Це була перша катастрофа, яку транслювали онлайн. Дослідження показали, що люди, які дивилися подію по телебаченню, отримали такі самі психологічні травми, як і ті, хто перебував біля місця подій. 

При медіатравмі людина не здатна відділити себе від новини, уявляє, як подія стається з нею або її близькими та постійно переживає відповідні емоції. Це виснажує фізично й емоційно та може спровокувати низку психологічних проблем.

Тож не варто нехтувати інформаційною гігієною. Якщо ви відчуваєте надмірну тривожність, втрату контролю, у вас псується настрій – це привід відкласти гаджети та влаштувати інформаційну паузу. На початкових етапах невеликі перерви від новин стануть гарною профілактикою для вашого здоров'я. 

Життя в постійному стресі, невизначеності, інформаційному перенавантаженні – звичайно залишає свій слід на здоров'ї. Але важливо розуміти, що більшості проблем можна уникнути або їх мінімізувати, якщо не ігнорувати свій стан.

Режим харчування та сну, помірна фізична активність і повноцінний відпочинок – прості речі, які допоможуть вам почуватися добре, бути активними та при здоровому глузді.

Якщо ж ви помічаєте за собою стани, які псують якість життя, – важливо звернутися до спеціаліста. На ранніх етапах більшість проблем можна розв'язати швидко. І головне, пам'ятайте, що наразі ваше тіло та психіка як ніколи потребують підтримки та дбайливого ставлення.