Випробування провалились, але острах залишився. Чого чекати від російської ядерної торпеди «Посейдон»
Як рф хоче використати цю зброю як розмінну монету у переговорах із США
Днями в кремлі намагалися розвіяти путінськи погрози щодо застосування ядерної зброї у війні в Україні. Зокрема, заявили, що таке можливо лише за умови, якщо на карту буде покладено існування росії. Майже паралельно із цими заявами рф намагалася провести випробування російської ядерної торпеди «Посейдон» Проте, за даними розвідки США, ці чергові випробування провалилися. Штати припускають, що росіяни могли стикнутися з технічними проблемами. Що відомо про цю розробку країни-терориста наразі і чи є перспективи її використання в найближчому майбутньому, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Десь із середини 2010-х років режим путіна перейшов на варіант розмови із західними демократіями з «позиції сили». І важливим аспектом цього стала така собі «суперзброя», яка нібито може кардинально змінити баланс сил у світі.
Як давно путін анонсує нову розробку?
За дуже короткий час особисто президент рф путін продемонстрував на різних масових заходах мультфільми з гіперзвуковими ракетами «Циркон», ядерними торпедами «Посейдон», а також міжконтинентальними ракетами, які нібито здатні вразити Каліфорнію, пройшовши всю американську систему протиракетної оборони, та багато іншого.
Спроби розібратися, що це насправді – дослідні (чи серійні) зразки або просто промальовки піарників для демонстрації того, що зарплату вони отримують не дарма, наштовхуються на дуже малу кількість інформації, яка проникає «із-за поребрика». Однак, зібравши все шо можливо докупи, деякі висновки все-таки можна зробити: практично все, що російський президент представляє як зброю, що відбулася, є або дослідним зразком, або взагалі фейком. А деяке «вундерваффе» взагалі не має практичного сенсу. І яскравий приклад – торпеда великої дальності з ядерною боєголовкою «Посейдон».
Вперше путін заговорив про цю зброю в березні 2018 року. За деякий час російські державні ЗМІ повідомили, що військово-морський флот вже запланував купівлю 32 таких торпед – по 16 для Тихоокеанського й Північного флотів. При цьому особливо наголошувалося, що «Посейдони», які відправлять на Північний флот, будуть призначені для ураження цілей у Європі, Канаді та на східному узбережжі США, а на Тихоокеанський флот – для ураження цілей у Японії, Китаї, Канаді та на західному узбережжі США. Однак насправді, розповідаючи про закупівлю «Посейдонів», російські журналісти видають бажане за дійсне.
Цей проєкт відомий на Заході дуже давно під кодовою назвою Kanyon чи Status 6. Мало того, у російських ЗМІ він взагалі «засвічений» у листопаді 2015 року. Вважається, що назва проєкту була змінена у 2018 році, а повномасштабні випробування мали розпочатися 2019-го. Тобто про серійне виробництво торпеди не йдеться, в реальності існує лише прототип з абсолютно невідомими характеристиками.
Однак навіть це дуже й дуже завищені очікування. Про це свідчать і події останнього часу. Так, буквально 10 листопада з’явилась інформація з посиланням на американський високопосадовців про те, що, найімовірніше, чергові випробування «Посейдона», які росіяни планували провести з борту АПЧ «Бєлгород», провалилися.
Атомний підводний човен «Бєлгород» – носій «Посейдона».
Читати також: Поганий кінець: чому путін уже програв війну в Україні
Що відомо про цю «суперзброю»?
Спробуємо розповісти про цю «суперзброю путіна», аналізуючи доступні фото й відео з відкритих джерел. Отже, «Посейдон» – це апарат із гвинтовим або водометним рушієм. Якою може бути максимальна швидкість такої зброї? Максимум, який можуть видавати сучасні торпеди – 70 вузлів, або 129,6 км/год. Це дійсно в рази більше за швидкість атомної субмарини (30–35 вузлів), але в порівнянні з балістичною боєголовкою, що летить зі швидкістю близько (але не більше) 8 км на секунду, – жодного порівняння. Бо вода в 800 разів щільніша за повітря, і з фізикою нічого не вдієш.
Далі. Судячи з усього, росіяни хочуть використовувати такі торпеди не за прямим призначенням – топити авіаносці або інші кораблі, а щоб доставляти ядерну зброю для її застосування проти наземних цілей у Сполучених Штатах. Цікаво, окремі журналісти-пропагандисти вже почали яскраво описувати, як вибухатиме «Посейдон» у гавані Нью-Йорка. При цьому нібито виникне справжнє цунамі з фронтом хвилі сотні кілометрів, яке і змиє ненависний росіянам мегаполіс.
Однак тут є велика кількість «але» – підводний вибух ядерного заряду утворює не «фронтальну» хвилю, а величезний сплеск – і хвилі, що розходяться концентричними колами. Причому енергія такої хвилі знижується пропорційно квадрату відстані від епіцентру вибуху. Тобто вибух 2-метрової торпеди місто навіть не помітить.
Далі ще смішніше. Скільки часу знадобиться такій торпеді, щоб досягти цілі? Чисто теоретично можна прикинути. Скажімо, вирішили російські адмірали атакувати гавань того самого Нью-Йорка з Мурманська. Це приблизно 6800 км, сімдесятивузловим ходом (129,6 км/год) це 52 години ходу – більше двох діб.
Гаразд, вирішили запустити торпеду з ядерним зарядом із траверзу ближчої Ісландії, з борту атомного підводного човна вмф рф. Від Рейк'явіка 32 години ходу. Отже, у разі війни США вже встигнуть змолотити росію ударами своїх «Мінітменів» і «Томагавків», а російський човен ще добру добу (а то й більше) діставатиметься цілі.
Крім того, слід зважати на те, що, як тільки російський човен відкриє свої апарати для пуску суперторпед і встигне вистрілити однією, його напевно потопить американський човен, що висить у нього «на хвості».
Які ще слабкі місця російської зброї?
Чому саме такий варіант найочевидніший? Та тому, що росія безбожно відстала від США щодо акустики. Як показали події останніх років – зокрема, навчання в Північному морі – російські човни не чують противників, які просто прилаштовуються їм у корму. Причому проблеми щодо акустичної частини існують ще з часів СРСР – прориву в цьому напрямі росіяни так і не змогли забезпечити після розпаду Союзу.
Не слід також забувати, що американці за багато років дуже щільно обладнали свою протичовнову оборону в Північній Атлантиці. Тут не лише кораблі та літаки протичовнової оборони, а й гідроакустичні буї та донні станції. Особливо посилена оборона вздовж так званого бар'єру ГІШ (Гренландія – Ісландія – Шотландія). Американські військові чудово прослуховують цю частину океану. І саме тут, за ідеєю, треба стріляти «диво-торпедами». Адже з-під крижаного панцира Північного льодовитого океану або звідкись із Південної Атлантики, до цілей вони йтимуть два-три дні.
Навіщо ця історія путіну?
Тобто, якщо подивитися неупереджено, то виходить, що путін показав світу «підводного монстра», який, власне, може бути ефективно використаний виключно для атаки на авіаносні з'єднання ВМС США.
То навіщо російський президент виставляє свою країну на світове посміховисько, показуючи і продовжуючи розвивати суперторпеду ?
Найімовірніше, весь сенс розробки «Посейдона» та вкладення в цей проєкт колосальних коштів може полягати лише в тому, щоб використовувати його як розмінну монету під час укладання нової угоди про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами та росією, перемовин, які рано чи пізно розпочнуться після розриву попередньої (ще радянської) угоди про ракети середньої та малої дальності.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
