ОНОВЛЕНО: ГМО-законопроєкт: законодавці почули українських аграріїв

Верховна Рада наприкінці минулого року розглянула й ухвалила в першому читанні законопроєкт №5839. Цей документ визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично-інженерної діяльності в Україні, державний нагляд за використанням генетично модифікованих організмів та обігом генетично модифікованої продукції. Документ є частиною зобов'язань, які держава брала на себе в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як кандидат на вступ до Європейського Союзу. Законопроєкт було зареєстровано у парламенті ще влітку 2021 року, після чого він знаходився там без руху. Повернення до його розгляду в терміновому порядку обумовлено планом законодавчої роботи в рамках євроінтеграції. Втім, українські аграрії звернулися до законодавців не поспішати та доопрацювати цей законопроєкт. 

Напередодні під час круглого столу з представниками аграрної спільноти автори законопроєкту дослухалися до побажань останніх і внесли відповідні коригування у проєкт документу до другого читання.

Як документ вплине на аграрну галузь, розповіли Mind директорка Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко та виконавча директорка Асоціації «Дунайська соя» в Україні Оксана Просоленко.

Номер і дата реєстрації: №5839 від 05.08.2021

Суб'єкт права законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України

Альтернативи: законопроєкт не має будь-яких альтернатив на момент публікації цієї статті.

Етап: законопроєкт 16.11.2022 ухвалено за основу зі скороченням строку підготовки. Якщо документ буде ухвалений Верховною Радою України, планується, що він набере чинності через 3 роки після опублікування.

Зміст: Кабінет Міністрів декларує удосконалення системи оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнього середовища, запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО, удосконалення вимог до маркування ГМ-продукції, посилення державного контролю у сфері поводження з ГМО із встановленням відповідальності за порушення законодавства у цій сфері. Крім того, пропонується розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО.

Так, у правках до проєкту закону №5839, які обговорювалися з представниками Асоціацій 15.03.2023, запропоновано й відображено положення Директиви ЄС 2015/412, які дають можливість країнам – членам ЄС запроваджувати заборону на вирощування зареєстрованих у ЄС генетично модифікованих рослин виходячи із соціально-економічних чи політичних підстав. За час дії Директиви ЄС 2015/412 такою можливістю скористались 19 країн – членів ЄС.

У своєму висновку Головне науково-експертне управління Верховної Ради, наголосило, що законопроєкт потребує ґрунтовного доопрацювання на предмет відповідності європейським нормативним актам у сфері ГМО, зокрема термінологічного апарату, яким він оперує.

Позиція аграріїв:

Сюзанна Григоренко (НАУ):

– Ми вдячні представникам уряду і народним депутатам та віримо, що метою законодавчих ініціатив є передусім виконання міжнародних зобов’язань України і європейські прагнення держави, які нами цілковито підтримуються.

Законопроєкт потрібен і в пріоритеті його якісне наповнення. Законопроєкт 5839 для України є таким, що впливає на постачання експортної продукції: кукурудзи, ріпаку, сої, по яких Україна має преміальні ринки та в які по ланцюгу виробництва йдуть інвестиції, зокрема у вирощування насіння кукурудзи. НАУ надали пропозиції, які були враховані станом на середину березня 2023 року. 

Такі культури, як кукурудза, буряк, ріпак, перезапилюються в полі. Отже, пилок із поля, де вирощується ГМ-рослина легко потрапляє на інші поля без ГМО. Відповідно, ці рослини можуть містити ознаки засміченості ГМ-рослинами.

Пізніше таку продукцію неможливо експортувати в ЄС чи Китай, де правила регулювання сфери ГМО чітко визначені вже багато років. Маючи ж відкритий реєстр полів, на яких висаджують ГМ-культури, агропідприємства зможуть планувати свої посіви краще. У них не виникатиме проблем з майбутнім продажем врожаю.

Українські експортери працюють з преміальними ринками та беруть на себе зобов’язання постачати певний тип продукції. Тож зриваючи поставки в ЄС через наявність навіть залишків ГМО у врожаї, вони втрачають авторитет, а згодом і ринки збуту.

Перенаправити обсяги продукції на інші ринки не вийде – ми про них нічого не знаємо, не маємо узгоджених умов продажу, погоджених сортів, які можна вирощувати, а які ні. Альтернатива є примарною, а ціна втрат – мільярди.

Також, оскільки деякі культури перезапилюються, варто чітко визначити правила висадки ГМ-насіння у прикордонних районах з країнами, в яких заборонене вирощування ГМ-продукції. Адже не врегульовуючи це питання зараз, пізніше ми можемо зіткнутися з великими міжнародними судовими спорами.

Оксана Просоленко («Дунайська соя»):

– У ЄС діє Принцип Обережності, що передбачає відсутність практичного впровадження ГМО, оскільки існує наукова невизначеність щодо передбачуваного ризику для здоров'я людини або навколишнього середовища. Завдяки цьому в переважній більшості країн – членів ЄС вирощування ГМО не лише не здійснюється, а й заборонено законодавчо. І ця заборона контролюється.

Читайте також: Монстри в холодильнику: які 10 продуктів варто виключити з раціону

Найбільш розповсюдженими зареєстрованими в ЄС забрудниками ГМО є кукурудза, соя та ріпак, генетичні модифікації яких вирощуються і в Україні. Це підтверджено ринковими дослідженнями, даними сюрвеєрських компаній та інформацією з відкритих джерел. Дозвіл вирощування й обігу цих культур в Україні неминуче призведе до зараження всього ланцюгу постачання, включно до харчових продуктів на полиці.

За даними соціологічного дослідження центру «Соціальний моніторинг», майже 63% українців негативно ставляться до вживання ГМО, а близько 76% вважають генетично модифіковані продукти небезпечними.

На європейському ринку звичною практикою є «премія» за культури без ГМО. Зокрема, премія щодо сої в ЄС у попередніх сезонах могла сягати $150 за тонну чистої продукції. Навіть основні виробники ГМО у світі, як-то Бразилія, активізують промоцію своєї продукції без ГМО в Європі (у тому числі сої без ГМО).

Внаслідок ухвалення законопроєкту №5839 у чинній редакції з наявними недоліками українська продукція ризикує стати неконкурентоспроможною у країнах ЄС. Ми втратимо ринки збуту через недовіру до якості продукції, втратимо надходження до бюджету і робочі місця.

Хто буде у плюсі: Хто буде у плюсі: Якщо зміни, про які йшлось під час круглого столу 15.03.2023 року щодо питання врегулювання обігу та використання ГМО з членами аграрного комітету, першим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України Тарасом Висоцьким, керівником Держпродспоживслужби Ольгою Шевченко, представниками МОЗ, Мінекології, Державної екологічної інспекції України та представниками асоціацій, залишаться у законопроєкті, тоді українські виробники матимуть врегульовані правила роботи.

Читайте також: Інноваційна їжа: харчові тренди-2022

Висновки: Україна, звісно, має виконати всі умови вступу до ЄС і зобов'язання, які брала на себе, підписуючи Угоду про асоціацію з Євросоюзом. І в цьому разі врахування пропозицій від виробників, які працюють на цих ринках та самої євроспільноти, є тестом для законопроєкту 5839 та процесу євроінтеграції. Проведено зустрічі, обговорення, що є підтвердженням доопрацювання тексту з врахуванням позиції гравців аграрного ринку. Очікуємо закріплення рішення.