PEP: «довічно» чи є варіанти спокійно піти з посади
Скільки триватиме фінмоніторинг для політично значущих осіб і що передбачають норми законодавства ЄС

Днями президент підписав закон, яким передбачено посилення уваги до фінмоніторингу політично значущих осіб (politically exposed persons, РЕР). Закон (відповідний законопроєкт 9269-д) набрав чинності 29 жовтня 2023 року. Разом із запровадженням такого фінмоніторингу увагу суспільства привернув строк, протягом якого РЕР мають бути під посиленим контролем держави.
Хто має статус «політично значуща особа», чи дійсно РЕР пожиттєво перебувають під посиленим фінансовим моніторингом, з якою метою взагалі введено таке поняття в українському законодавстві та чи відповідає воно міжнародним положенням (стандартам), розповіла Mind адвокатка, експертка з питань ЄСПЛ та судової практики, медіаторка Тетяна Ігнатенко.
Читайте також: Фінмоніторинг воєнного часу: чиї платежі банки блокують найчастіше
Хто такі РЕР та чому з’явилися в українському законодавстві?
У перекладі з англійської мови PEP означає особи, які обіймають важливі посади на державній службі і їх позиція може створювати ризики корупції.
В усьому світі державні посадовці, члени їхніх родин перебувають, так би мовити, під особливим фінансовим контролем, навіть після закінчення каденції. Це стосується як відкриття банківських рахунків, так і встановлення (підтвердження) джерел походження грошових коштів на рахунках таких осіб та членів їхніх родин.
Наша країна з надзвичайно розумними, талановитими та емпатичними людьми є державою, де, на жаль, трапляються непоодинокі випадки, коли після припинення виконання публічних функцій або навіть під час їх виконання така посадова особа не може підтвердити джерело походження коштів та дозволяє собі і членам своєї родини купувати коштовні речі, елітну нерухомість, автомобілі, яхти тощо.
Однією з умов на шляху України до ЄС та умовою отримання фінансування від Міжнародного валютного фонду було приведення українського законодавства до міжнародних стандартів у сфері запобігання відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, боротьби з корупцією тощо.
Україна мала також врахувати Директиву Європейського Парламенту і Ради 2015/849 від 20 травня 2015 року «Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів або фінансування тероризму, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС)». При цьому, ст. 5 зазначеної вище директиви передбачено, що держави-члени можуть у рамках права Союзу ухвалювати більш суворі положення або зберігати чинність більш суворих положень у сфері, охопленій цією Директивою, для запобігання відмиванню грошей або фінансуванню тероризму.
З метою виконання міжнародних зобов’язань на шляху інтеграції до ЄС, ще 2019 року Верховна Рада прийняла Закон №361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Цим документом вперше було визначено поняття «політично значущі особи» – це фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. При цьому такий статус надавався пожиттєво.
Статус PEP мають як самі політичні діячі держави, так і члени їхніх сімей.
У листопаді 2022 року Верховна Рада внесла зміни до закону №361 та обмежила строк визнання особи «політично значущою» трьома роками. Тобто через три роки після того, як особа припиняє виконання публічних функцій, вона втрачає статус політично значущої особи.
Однак у подальшому положення про встановлення трирічного строку для визнання особи «політично значущою» було визнано таким, що не відповідає Угоді про асоціацію і міжнародним зобов’язанням України, а тому в жовтні цього року знову були внесені відповідні зміни до закону.
Читайте також: НБУ відновлює виїзні перевірки банків і фінкомпаній. Кому найближчим часом чекати на «гостей»?
Що викликали резонанс у суспільстві?
17 жовтня цього року законодавець знову ухвалив зміни до закону й виключив із нього встановлення трирічного строку для визнання особи РЕР. Проте також встановив норми, за яких РЕР після припинення виконання публічних функцій не несе ризиків, притаманних РЕР.
Зокрема, якщо після припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше 12 місяців і під час проведення перевірки суб’єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) переконається в тому, що така особа більше не несе ризику, притаманного політично значущим особам, СПФМ не вживає щодо неї, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних із нею, заходів, визначених законом (щодо посиленого фінансового моніторингу).
Ухваленими змінами Верховна Рада також, зокрема, рекомендувала Національному Банку України та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох місяців із дня набрання чинності останніх змін до закону розробити для СПФМ (зокрема, це банки, страховики, фінансові установи, біржі, нотаріуси, адвокати та ін.) рекомендації щодо належного застосування ризик-орієнтовного підходу під час обслуговування клієнтів, якими є РЕР.
Проте, якщо до РЕР застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони триватимуть безстроково. Як уже зазначалося вище, через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначені публічні функції і банк впевнився, що немає ризиків, властивих РЕР, його операції є зрозумілими, то до такого суб’єкта застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу, як до будь-якого іншого клієнта.
Аналогічну думку висловив у своєму інтерв’ю голова НБУ, зазначивши, що ніхто не збирається карати РЕР довічними посиленими перевірками.
Отже, не можна ставити знак рівності між РЕР і довічним посиленим фінансовим моніторингом. Усе залежить від оцінки впливу особи на політику в подальшому та можливості без зауважень пройти посилений фінмониторинг через 12 місяців після припинення виконання публічних функцій, тобто підтвердити, що особа не несе ризику, притаманного політично значущим особам.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.