АРМА vs ФДМУ: хто краще управлятиме підсанкційними активами

Кабінет Міністрів України постановою №1233 від 21 листопада 2023 року визначив процедуру управління Фондом державного майна України активами, стягнутими в дохід держави. Цим документом ФДМУ наділено функціями з управління активами, щодо яких ухвалено рішення суду про застосування санкцій. Відповідне рішення про передачу таких активів саме ФДМУ Верховна Рада ухвалила ще у травні 2023 року. Рештою активів, що стягнуто в дохід держави, має продовжити опікуватись Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Однак, попри розмежування на папері функцій обох відомств, їх розподіл на практиці має багато питань, про які неодноразово наголошували в агентстві та пропонували повернути ці функції АРМА. Як АРМА, так і ФДМУ цього року отримали нових очільників, і ймовірно обидва відомства готові до запровадження нових підходів заради збільшення ефективності діяльності. Новий керівник ФДМУ обіймає посаду менше місяця, про результати його роботи поки судити зарано. Проте в АРМА, яке отримало нового керівника пів року тому, був помічений «тіньовий помічник», що може кидати тінь на діяльність керівниці агентства. Водночас головним питанням все-таки лишаються саме активи, які можуть приносити державі додаткові кошти, на продажі яких і варто зосередитись. Тож про те, які протиріччя виникають між ФДМУ й АРМА, а також до чого в цьому сперечанні Антимонопольний комітет України, розповів Mind адвокат, екскерівник юридичного департаменту в АРМА Андрій Потьомкін.

Раніше за редакцією ч. 3 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», яка діяла до 22.06.2023, Кабмін мав право доручати відповідне управління Агентству з розшуку та менеджменту активів, що було логічно та правильно, оскільки зазвичай на час остаточної націоналізації агентство вже розпоряджається такими активами на підставі рішень судів про їх арешт і передачу йому в управління в рамках кримінальних проваджень. Проте санкційне законодавство змінилося, і тепер такими повноваженнями наділено лише Фонд держмайна.

Читайте також: Голова АРМА: «Я побачила конкретно інтереси під певні кейси»

Стикання лобами

У Фонда держмайна на підставі рішення суду про застосування санкції виникає правовий титул, який дозволяє йому володіти, користуватися і розпоряджатися активами. Однак це не скасовує набутого раніше АРМА, на підставі рішення суду про визначення порядку зберігання речових доказів, статусу установника управління цими ж активами, що дозволяє йому володіти, користуватися і розпоряджатися ними.

Наприклад, 10 жовтня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України залишила в силі рішення про стягнення в дохід держави активів ТОВ «Аерок». Відповідно до Закону України «Про санкції» ці активи мають бути передані Фонду держмайна протягом п’яти робочих днів із дня набрання законної сили згаданим рішенням суду.

Проте ще 2022 року Подільський районний суд м. Києва чотирма ухвалами передав активи «Аерок» в управління агентству, яке їх оцінило в 639,3 млн грн і знайшло їм управителя («Харківські будівельні матеріали»).

Читайте також: Велика приватизація на старті: чотири великі держпідприємства будуть продані до кінця 2023 року

Розмежування компетенції

Отже, виникає спір між ФДМУ та АРМА з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління активами «Аерок».

Для Фонду держмайна це активи стягнуті в дохід держави, якими він зобовʼязаний управляти у встановленому законодавством порядку – аналізувати інформацію про них, описувати, проводити оцінку, забезпечувати збереження, визначати спосіб управління ними, проводити їх державну реєстрацію, зокрема права власності, вносити зміни до установчих документів ТОВ «Аерок», змінювати склад органів управління останього тощо.

АРМА, разом зі слідчими, прокурорами та суддями, бачать в активах «Аерок» речові докази, на які накладено арешт у кримінальному провадженні та яким визначено спеціальний порядок зберігання шляхом передачі агентству в управління, з метою проведення оцінки, ведення обліку та менеджменту ними (шляхом реалізації або передачі в управління за договором чи на підставі рішення Кабміну).

Хто кого?

ФДМУ та АРМА прагнуть реалізовувати державну політику відповідно до власного спеціального законодавства. Проте примат кримінального законодавства ніхто не скасовував, воно діє над усіма іншими правовідносинами. У зв'язку з чим, перш ніж почати управляти активами «Аерок» фонду все ж спершу доведеться домогтися скасування їх арешту або визначеного порядку зберігання в рамках відповідного кримінального провадження.

Пікантності ситуації надає те, що, згідно з вимогами ст. 23 спеціального закону, агентство може забезпечувати виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію та стягнення в дохід держави активів, що перебувають в його управлінні. Щоправда останнє стосується активів, які стягуються за правилами гл. 12 розділу III ЦПК України.

Недалека перспектива

ВАКС уже націоналізував чимало активів, що перебувають в управлінні АРМА (наприклад акції PIN банку, Миколаївський глиноземний завод, Демурінський ГЗК, Глухівський кар'єр кварцитів, ТРЦ Ocean Plaza), ще стосовно багатьох Міністерство юстиції України вже подало і наразі готує аналогічні позови.

Рішення суду про застосування санкції не робить ФДМУ автоматично учасником чи стороною кримінального провадження, і без письмового дозволу слідчого або прокурора не дозволяє дізнаватися жодних відомостей досудового розслідування. Не менше питань викликає взаємодія Фонду держмайна та АРМА в питаннях приймання-передачі активів, оскільки агентство отримало їх від прокурора і йому ж має повернути.

Крім цього, згідно з КПК України, за все, що відбувається з арештованими активами, у першу чергу несуть відповідальність слідчі та прокурори, яким буде важко щось робити в умовах невизначеності та протиріччя законодавчої бази.

Активи «Аерок» арештовано відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів, які згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України органи досудового розслідування та прокуратури планують використати, як доказ фактів та/або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі як предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У звʼязку з цим скасування арешту активів «Аерок» може нашкодити кримінальному провадженню, а без скасування їх арешту фонд не зможе ними управляти, передавати в оренду та закріплювати їх на праві господарського відання (праві оперативного управління) за підприємствами, передавати до статутного капіталу господарського товариства чи до сфери управління інших суб’єктів управління, як це передбачено визначеною Кабміном процедурою.

Яка роль АМКУ у вирішенні долі підсанкційних активів

29 листопада керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко повідомив про напрацювання законопроєкту, який надає АМКУ права розгляду справ, пов'язаних із конкурсними відборами управителів активів, які проводить агентство.

Однак з 27 жовтня АРМА на своєму вебсайті вже розмістило 20 оголошень про проведення попередніх консультацій відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та аналізу ринку для підготовки тендерної документації щодо проведення конкурсів із відбору управителів арештованими активами. Зазначається, що конкурсні відбори проводитимуться на платформі Prozorro за процедурою відкритих торгів. Тобто незабаром і без змін законодавства АМКУ зможе розглядати справи, пов'язані з відповідними конкурсами агентства, яке вперше за сім років своєї діяльності планує застосовувати для цього систему Prozorro.

Варто наголосити, що законодавство про публічні закупівлі надає АРМА право, а не встановлює його обов’язок, щодо використання системи Prozorro, відповідне рішення агентство ухвалює на власний розсуд. Публічною закупівлею органів державної влади є здійснення ними видатків із державного бюджету, тобто витрачання державних (публічних) грошових коштів. Проте АРМА, проводячи процедуру закупівлі послуг управителя активами не здійснює жодних витрат із держскарбниці, у зв’язку з чим вартість предмета відповідної закупівлі становить нуль гривень, а отже, агентство при проведенні таких закупівель не зобов’язане використовувати систему Prozorro.

Читайте також: Арештовані активи: що відбувається з таким майном під управлінням АРМА

Песимістична економіка 

Агентство створювалося, як джерело надходжень до Держбюджету завдяки ефективному менеджменту активів. Проте, згідно зі Звітом про діяльність АРМА за 2022 рік, презентованого очільницею агентства Оленою Думою 13.07.2023 на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, у 2020–2022 роках на утримання АРМА з держскарбниці було витрачено 695 млн грн, на противагу заробленим агентством 90 млн грн і погодженим управителям витратам, які не стали доходами державного бюджету, у розмірі 1 млрд 607 млн грн.

Тобто АРМА заробляє для держави в рази менше, ніж витрачає на своє утримання, а також не забезпечує, управляючи активами, рівномірного співвідношення між доходною та видатковою частинами.

Давайте подивимося, чи можна чекати від агентства радикальних змін у 2023 році.

Дані про результати здійснення АРМА заходів з менеджменту активів у 2023 році зібрано шляхом опитування управителів.

Джерело: АРМА

Показники управління двома ТЕЦ у м. Новий Розділ та м. Новояворівськ, акціями ПАТ «Донецькоблгаз» і ПАТ «Газтранзит», корпоративними правами 26 облгазів не враховувалися в аналізі, оскільки менеджмент цим майном є соціально орієнтованим і пов'язаним із забезпеченням енергетичної безпеки держави, у зв'язку з чим управителі несуть багатомільйонні витрати, без мети отримання доходів у короткостроковій перспективі.

Заходи з управління мисливським будинком президента-втікача Януковича в Сухолуччі не враховано через те, що він згорів 2022 року через ракетні обстріли окупантів.

Враховуючи зазначене в таблиці, отримуємо такі логічні спостереження:

1. Підтверджується негативний прогноз, в січні – жовтні 2023 року Агентство забезпечило надходжень до Держскарбниці від менеджменту активів в розмірі 62,5 млн грн, що в тричі менше за витрати держави на його утримання – 188,7 млн грн, передбачені додатком №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
2. Найбільше надходжень до Держбюджету згенерувало ТОВ «ЖК «Воздвиженка», яке за десять місяців 2023 року заробило для держави 21,8 млн грн, або 34% від розміру всіх відповідних доходів;
3. Найменш результативним управителем Агентства наразі є ПАТ «Укрнафта», яке поклало у Держскарбницю лише 150 тис грн, з яких 105 тис грн від управління ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння». При тому, що чистий прибуток Укрнафтобуріння в 2022 році склав 3,77 млрд грн, а у 2021 році – 5,65 млрд грн. Крім того, згідно з договором управління 90% чистого прибутку цієї компанії за 2023 рік має бути перераховано до Держбюджету. За результатами першого півріччя такий прибуток склав вже понад 700 млн грн. Отже, інтрига наростає, чи забезпечить АРМА на початку 2024 року понад 1 млрд грн надходжень до Держскарбниці від управління активами «Укрнафтобуріння»;
4. Всі доходи Держбюджету в січні – жовтні 2023 року згенеровано управителями відібраними і уповноваженими екс-керівниками Агентства Дмитром Жоравовичем, Віталієм Сигидином та Антоном Янчуком;
5. У вересні 2023 року АРМА повідомило про укладення з ПАТ «Укрнафта» договору управління мережею АЗК «Глуско». Договором передбачено, що управитель гарантує щомісячний платіж до Держбюджету в розмірі 5 млн грн незалежно від результатів управління названими активами. Наразі ПАТ «Укрнафта» не перерахувало державі жодної копійки доходів від управління мережею АЗК «Глуско», а також не сплатило за жовтень 2023 року гарантійний щомісячний платіж до Держскарбниці в розмірі 5 млн грн.
6. Згідно з додатком №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» видатки АРМА на оплату праці в цьому році становлять 121,3 млн грн. Тобто за десять місяців роботи чиновники агентства «відбили» лише 51% сплачуваної їм державою зарплати.
7. Весь 2023 рік Агентство здійснює менеджмент активів «Карпатнафтохім» вартістю 2,32 млрд грн, виторг якого у 2022 році становив 5,91 млрд грн (у 2021-му – 24,3 млрд грн, 2020-му – 11 млрд грн), показуючи нульовий ефект від управління для держбюджету. Також АРМА управляє Моршинським заводом, чистий прибуток якого 2021 року був 523,1 млн грн, проте спромоглося лише на передачу його з порушенням антимонопольного законодавства в управління прямому конкуренту Карпатській джерельній, який поки що не заробив для держави жодної гривні. Крім того, агентство бездохідно менеджерить Кіровоградське рудоуправління вартістю 18 млн грн, з ліцензією на розробку Обознівського родовища каолінової глини до 2035 року та річним видобутку близько 300 000 тонн, а також сотні інших підприємствам вартістю десятки мільярдів гривень, зокрема ті, що належать росіянам.