Міфічний «Циркон»: чи могли росіяни атакувати новою ракетою
І чим може відповісти Україна незабаром
Під час обстрілу України російськими терористами 7 лютого 2024 року силами ППО було знищено 29 ракет і 15 БпЛА типу «Shahed-136/131». Водночас низка українських ЗМІ й каналів у соцмережах повідомляли про ймовірність використання цього дня ворогом нової гіперзвукової ракети «Циркон». Чи могли окупанти вдарити нею, зокрема, по Києву і які характеристики вони їй приписують, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Читайте також: Північнокорейська «віагра» для рф: що відомо про іноземні ракети для країни-терориста
Одним з останніх світових трендів є розробка гіперзвукової зброї, тобто ракет або бойових частин міжконтинентальних ракет, які могли летіти до цілі з гіперзвуковими швидкостями (понад 5 Махів, або 6125 км/год). Останні 10 років проєкти такої зброї існують у різних країнах – причому, крім США, рф і Китаю, навіть у Кореях (як Південній, так і Північній) та Індії. І військовий сенс у цьому є – в об'єкта, що має швидкість 6 Махів, сила удару по цілі буде у 36 разів більша, ніж в об'єкта тієї самої маси, але який має швидкість 1 Мах. З цієї причини гіперзвукова зброя навіть теоретично добре виконує завдання ураження укріплених або глибоко розташованих підземних цілей (бункерів, складів зброї).
Якщо говорити про країну-агресора, то росіяни змогли довести до малосерійного виробництва два зразки, які умовно можливо назвати гіперзвуковими: повітряного базування Х-47 «Кинджал» і корабельного – «Циркон». І «Кинджал» вони вже встигли використати для ударів по Україні. А після 7 лютого 2024 року, судячи з уламків, росіяни могли використати й «Циркон». Хоча цей факт і викликає дуже багато запитань і, найімовірніше, не відповідає дійсності.
Уламки ракети, яку вважають за «Циркон»
Читайте також: Збиті «Кинджали»: 4 міфи про гіперзвукові російські ракети
Якими характеристиками наділяють «Циркон» російські пропагандисти
Вважається, що «Циркон» є глибоко модернізованою версією радянської протикорабельної ракети П-800 «Онікс», яка призначена для ударів по авіаносних з'єднаннях противника. З великою імовірністю вона базується на роботах російських конструкторів, які вони здійснювали в 1990-ті роки щодо індійської ракети «БраМос» (названа на честь річок Брахмапутра й москва). Ця ракета стоїть на озброєнні з 2009 року, а розробка «Циркона» почалася 2011 року (офіційно взята на озброєння зс рф у 2022 році).
Імовірно, «Циркон» – це двоступенева ракета, у якій перший ступінь обладнана твердопаливним ракетним двигуном, а друга – прямоточним повітряно-реактивним. Розрахункова дальність польоту боєприпасів – до 600 км, а швидкість – до 9 Махів. Ракета повністю відповідає габаритам «Онікса», а отже – і пусковим установкам для ракет «Калібр-НК».
«Циркон», як його уявляють російські пропагандисти
Читайте також: Оборонпром-2023: яку зброю змогла виробити Україна протягом року
Непідтверджену ймовірність не варто сприймати як факт
Водночас варто визнати, що навряд чи росіяни змогли зробити технологічний прорив. Річ у тім, що проблемою гіперзвукових ракет є не досягнення величезної швидкості. Наприклад, міжконтинентальні ракети літають із ще більшою швидкістю. Головне, що для гіперзвукового режиму польоту потрібен спеціальний термічний захист, нові конструкційні матеріали для корпусу та, що найголовніше, – інший двигун. І ще система наведення, яка при таких високих температурах має забезпечувати правильну роботу бортового радіоелектронного обладнання, яке дуже чутливе до нагрівання та швидкості, на якій ракета здатна маневрувати на кінцевому етапі польоту (зокрема, при підльоті до цілі).
Крім того, використання протикорабельної ракети, яку нещодавно прийняли на озброєння, по наземних цілях навряд чи варто вважати доцільним. Тому питання щодо можливого використання «Циркона» для ударів по Україні досі лишається відкритим. До того ж офіційно у зведенні Командування Повітряних сил за 7 лютого серед перехоплених ракет наведені лише крилаті ракети типу Х-555/101 та «Калібр».
Україні буде чим відповісти агресору зовсім незабаром
І ще цікаве – принаймні до 2022 року в Україні існував і власний проєкт розробки гіперзвукової ракети. Так, на стенді конструкторського бюро «Південне» на виставці «Зброя та безпека – 2017» демонструвалося зображення перспективної гіперзвукової ракети.
Очевидно, що наші конструктори використали напрацювання ще радянської доби – за тих часів КБ було залучено до розробки ракети Х-90, яка мала розганятися до швидкості 4 Маха.
З огляду на відомі матеріали це була крилата ракета з розкладним трикутним крилом і фюзеляжем, майже повністю відданим під прямоточний двигун. Ракета, за різними даними, мала швидкість від 2 до 4,5 Маха. Імовірна висота пуску 7000 – 20 000 м, дальність – 3000 км при стартовій масі 15 тонн. Вважається, що до 1992 року, коли проєкт закрили, було проведено щонайменше сім успішних випробувальних пусків.
Загалом при збереженні загальної концепції використання розгінного твердопаливного двигуна проєкт від КБ «Південне» відрізняється від того ж «Циркона» наявністю власного перспективного прямоточного повітряно-реактивного двигуна, набагато потужнішого, ніж той, що встановлювався на Х-90.
Головна особливість такого двигуна в тому, що він не здатний працювати на швидкостях менш ніж 5 Mахів, оскільки стислий потік просто не прогрівається до температур, які потрібні для повного згоряння палива. Саме тому всі відомі гіперзвукові літальні апарати, оснащені власним двигуном, у будь-якому разі розганяються за допомогою твердопаливного двигуна. Це дозволяє досягти мінімальної потрібної швидкості для запуску гіперзвукового двигуна та продовжити політ в автономному режимі.
Достовірних даних про характеристики ракети, робота над якою очевидно йшла в Дніпрі, і загальне просування проєкту, немає. Але, з огляду на деякі інсайди, може йтися про швидкість 5–6 Mахів і дальність 1750–1800 км. Можливо, уже розв'язано проблему ракетного палива для розгінного твердопаливного двигуна та відпрацьовано (або близько до цього) систему управління, яка може бути адаптована для гіперзвукової ракети.
І тут ми наближаємося до важливого питання – а яким коштом оплачувався цей проєкт? Адже від 2014 року державних вливань у розробки КБ «Південне» немає. Тому з деякими застереженнями можна припустити, що частину перспективних наукомістких розробок наші інженери можуть вести за іноземними контрактами. Подібні приклади є: так, західні військові фахівці вбачають деталі проєкту «Блискавка» від «Південного» у надзвуковій ракетній системі HD-1A від китайської компанії Guangdong Hongda Blasting.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
