Оборонпром-2023: яку зброю змогла виробити Україна протягом року
І як ця галузь розвиватиметься у найближчому майбутньому
АТ «Укроборонпром» планує наростити виробництво зброї та боєприпасів за підсумками 2023 року на 62% до обсягів 2022 року. Номенклатура вітчизняних підприємств ВПК складається з боєприпасів, безпілотників, бронетехніки, ПТРК та ППО. Крім того, у співпраці з іноземними партнерами ми налагодили виробництво мінометних мін, артилерійських і танкових снарядів. Яку ж саме зброю виготовляють українські вітчизняні підприємства і яка зброя українського виробництва може з'явитися на фронті вже незабаром, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Читайте також: Житниця стала неактуальною, тепер будуємо зброярню: основні тези голови Мінстратегпрому на КМЕФ
Початок широкомасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року застав український обороно-промисловий комплекс на переламі – більшість проєктів оборонного значення після зміни політичного курсу в 2019 році були або скорочені, або отримали меншу державну підтримку. На жаль, на той момент Україна не мала можливостей для виробництва боєприпасів (навіть були відсутні патрони до стрілецької зброї), не було ухвалено рішення про перехід на стандарти НАТО артилерії тощо. Більш-менш стабільно вдавалося виробляти тільки легку бронетехніку (як-от бронетранспортери БТР-4 і панцерники «Козак-2»), розвідувальні БПЛА тактичного значення («Фурія», «Лелека-100»), модернізувати танки Т-64 та вкрай обмежено бойові літаки.
Після вторгнення навіть ці можливості були ще урізані, адже росіяни ставили удари по оборонних підприємствах однією з цілей «демілітаризації» країни. На той час дуже серйозно постраждали підприємства в Харкові, Краматорську, Маріуполі, Дніпрі, Запоріжжі.
Однак протягом двох років війни «Укроборонпром» і приватні підприємства змогли підняти виробництво якщо не до рівня початку 2022 року, то принаймні втричі проти минулого.
Зокрема, на цьому наголосив і міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін під час наради, ініційованій Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України та Міністерством оборони, 24 листопада 2023 року: «У нас є суттєве зростання спроможностей вітчизняного ОПК. Цього року – втричі проти минулого. Наступного року це буде зростання в шість разів до 2023-ого. Уже цьогоріч оборонна промисловість стала одним із найбільших драйверів відновлення економіки України. Все, що можемо, ми виробляємо всередині країни».
Наведемо тільки декілька напрямів роботи наших оборонних підприємств, які стали відомі у 2023 році.
Читайте також: Від «мавіка» до Patriot’а: як майстерно українці комбінують на полі бою прості та високі технології
СП із західними партнерами
Створення спільних підприємств із західними збройовими фірмами. Так, за 2023 рік заявлено про цілу низку домовленостей – з німецькою Rheinmetall (виробництво легкої бронетехніки на території України), чеською VOP CZ (ремонт танків Т-64), польською Polska Grupa Zbrojeniowa (ремонт і модернізація танків Т-64);
Ракетна програма
Найбільш закрита програма в Україні, але деякі деталі час від часу з'являються у відкритому доступі.
Так, судячи з інтерв’ю заступника міністра оборони України генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка, не лише наш обороно-промисловий комплекс зберіг можливості для виробництва протикорабельних ракет «Нептун», а й наші інженери далі працюють над варіантом ракети, який призначений для ураження наземних цілей. Крім того, зараз модернізуються зенітні ракети для комплексів С-300 та «Бук-М1». Останнє, найімовірніше, це продовження робіт, які досить активно тривали й до 2022 року.
Також, за словами Гаврилюка, у 2024 році планується розпочати серійне виробництво вітчизняної системи ППО дальністю більш як 100 км за типом ЗРК «Корал». Слід сказати, що конструкторське бюро «Луч» розпочало роботу над цим проєктом ще 2016 року. Вперше макет зазначеного керованого ЗРК продемонстрували вже у 2021 році разом з іншими виробами держпідприємства. Особливістю «Корала», як розповідав раніше генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов, є те, що, під час розробки використовуються відпрацьовані та вивірені компоненти (імовірно, йдеться про ПКР «Нептун»). Під час виставки «Зброя та Безпека – 21» очільник КБ «Луч» заявляв, що готовність комплексу середньої дальності «Корал» становить приблизно 70%.
Ракета ЗРК «Корал»
Читайте також: Ракети для цілей у рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків
Виробництво легкої бронетехніки
Восени 2023 року стало відомо, що Міністерство оборони України планує замовити у вітчизняних виробників понад 750 бойових броньованих машин різних типів.
Це досить потужна заява, яка може означати як часткове відновлення виробництва (принаймні БТР-4 з шильдиком «Виготовлено у 2023 році» на фронті бачили), так і нічого (останніми роками суспільство чуло десятки подібних заяв).
Панцерник «Дозор-Б», виготовлений 2023 року
Читайте також: Перевірка «оборонки» на живучість: як галузь знову ділять на підконтрольні вертикалі
Виробництво самохідних артилерійських установок
Йдеться перш за все про САУ 2С22 «Богдана»: до початку 2022 року закінчувався комплекс державних випробувань для прийняття її на озброєння ЗСУ. Після лютого 2022-го використовувалася в бойових діях (у тому числі для ударів по окупованому росіянами острову Зміїний у Чорному морі). Уже 2022 року появилися непідтверджені дані, що виробництво «Богдани» вдалося відновити й вона поступає на озброєння Сил оборони.
Це підтвердив і Президент Зеленський, який у своєму ТГ-каналі на початку грудня 2023 року написав: «Уперше вийшли на показник шість «Богдан» на місяць. І вже бачимо, як збільшити його ще». Пізніше стало відомо, що у 2022 році Міністерство оборони України підписало контракт на постачання 74 САУ. Скільки «Богдан» зараз є на фронті – невідомо.
САУ «Богдана»
Виробництво боєприпасів
Протягом 2022–2023 років «Укроборонпром» неодноразово звітував про передачу до війська боєприпасів вітчизняного виробництва. Йдеться про:
- 122-мм артилерійські снаряди;
- 125-мм танкові снаряди;
- 120-мм осколково-фугасні міни ОФ-843Б;
- 82-мм мінометні міни.
Звісно, що ці боєприпаси виробляються на потужностях польських (або чеських) підприємств, але за українською технологією та із залученням наших фахівців, тому їх сміливо можливо називати вітчизняними.
Артилерійські снаряди вітчизняного виробництва
Виробництво безпілотників і засобів РЕБ
Перетворення військових дій на фронті на «війну дронів» потребувало зміни підходів до виробництва як дронів, так і засобів боротьби з ними. У результаті протягом дуже короткого строку на озброєння Сил оборони України за спрощеною процедурою прийнято достатньо велику кількість зразків.
Гаврилюк стверджує, що: «На сьогодні у Збройних Силах України експлуатується близько 70 модифікацій безпілотних літальних апаратів і більш ніж 20 різних типів боєприпасів для БПЛА. Нещодавно допущено до експлуатації 6 нових зразків РЕБ, у тому числі так звані окопні. Оборонне відомство спільно з Генеральним штабом ЗСУ завершило тестування тактичних засобів радіоперешкод баражуючим боєприпасам та FPV-дронам, розроблених вітчизняними підприємствами, які підтвердили свої ТТХ в умовах застосування, наближених до бойових. Найближчим часом також планується провести тестування низки тактичних засобів радіоелектронної боротьби з БПЛА та засобів виявлення БПЛА».
Оптимістичний підсумок
Отже, підсумовуючи результати роботи нашої оборонної промисловості за 2023 рік, варто зазначити, що, незважаючи на повномасштабну війну, нашим інженерам вдається не тільки серійно виробляти певні зразки озброєння (цього, звісно, недостатньо для повного забезпечення наших військ, але цього не було й до 2022 року), а й працювати над новими зразками, які, маємо надію, дуже швидко з’являться на фронті.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
