Місць немає: чому ритейлери уповільнили темпи розвитку

У поточному році українські продовольчі рітейлери відкриють менше нових магазинів у порівнянні з минулим роком. Це пов'язано з кількома факторами. Продажі мереж у натуральному вираженні не ростуть, ринок насичується, а хороших майданчиків для відкриття магазинів все менше. Цього року мережі не ризикнули посилювати фінансові вимоги до постачальників, які повинні платити «за вхід», «за полицю» і повертати рітейлерам ретробонуси.

Продовольчі мережі не поспішають відкривати нові магазини. До кінця року в Україні з'явиться до 500 магазинів, тоді як в 2017-му було відкрито 511 об'єктів, повідомив Mind директор дослідницької компанії GT Partners Ukraine Ігор Гугля. Свої припущення аналітик будує на результатах роботи галузі в першому кварталі 2018 року. Вони виявилися гіршими у порівнянні з січнем-березнем 2017-го.

Отже, в першому кварталі цього року продовольчі ритейлери відкрили 79 магазинів, тоді як за аналогічний період минулого року – 111. Всього в Україні на початок квітня працювало близько 4500 магазинів. У п'ятірці найбільших українських ритейлерів опинилися: АТБ – 929 магазинів (в першому кварталі – 19 нових), Fozzy Group («Сільпо», «Фора», Fozzy C&C) – 535 (4 нових), Volwest Group («Наш край», Spar) – 241 (4 нових) і «Львівхолод» («Рукавичка») – 131 (1 новий).

«Темпи розвитку знизили практично всі мережі», – констатує Ігор Гугля.

Темпи знизилися – із чим це пов'язано? На думку партнера компанії Atlas Advisors Олексія Ращупкіна, місць для відкриття нових магазинів стає все менше. «Так, У Києві відкривається менше торгових центрів, а орендні ставки за останній рік виросли приблизно на 10-15%», – констатує він.

Мало будують. Наприклад, у 2017 році девелопери відкрили лише три невеликих торгових центра орендованою площею близько 15 000 кв. м. Великих об'єктів у столиці не будували. У березні цього року з'явилися два нових торгових центра – ТРЦ «Ашан Rive Gauche» (22 000 кв. м, фаза І), і «Ритейл Парк Петрівка» (12 000 кв. м), який став першим об'єктом такого роду в країні, йдеться у звіті консалтингової компанії JLL (Україна).

«Формат ритейл-парку, в якому більше 75% площ займають великоформатні оператори, досить популярний у Європі, однак на українському ринку раніше не був присутній», – пояснює аналітик компанії JLL (Україна) Дарина Кулага.

Поступове насичення українського роздрібного ринку. Це ще одна причина, коментує Mind співвласник мережі «Таврія-В» Борис Музальов. Кількість бажаючих інвестувати в роздрібний бізнес збільшується. Наприклад, у цьому році власники L'Kafa Group відкрили перший «магазин біля дому» під назвою «Базар Експрес». Компанія «Арітайл» створює нову мережу міні-магазинів площею до 100 кв. м «Коло», а власники західноукраїнських мереж «Колібріс» і «Наш край» заявили про намір об'єднати активи.

Новачки конкурують зі старожилами за кращі майданчики в місті, і у деяких випадках готові платити більше. Відкривати поруч з ними нові торгові точки мережі не хочуть. Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже, що зараз рітейлери відкривають нові магазини на місці старих гастрономів. Але таких пропозицій теж стає все менше.

Фінансовий стан рітейлерів поки що не поліпшується. «Заробітні плати персоналу ростуть у три-чотири рази швидше, ніж купівельна спроможність населення. Це означає, що прибутковість роздрібного бізнесу залишається низькою і мереж складно розвиватися», – перераховує тенденції Борис Музальов. Експерт каже, що за п'ять місяців цього року продажі в натуральному вираженні не змінилися у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У грошовому еквіваленті продажі ростуть, що пов'язано із підвищенням цін на продукти харчування виробниками. За даними Асоціації постачальників торговельних мереж, у травні цього року капуста подорожчала на 34%, морква – на 6%, пшоно і яблука – на 3%, а варені ковбаси – на 1%.

Заробити на постачальниках рітейлерам не вдається. Відносини не змінилися. «Деякі великі виробники диктують свої умови мережам, тому їм доводиться працювати на старих умовах», – розповідає Дорошенко. Три керівника компаній – постачальників продуктів харчування розповіли Мind, що середня відстрочка з оплати – 60-90 днів, плата за вхід у великі мережі становить 200-300 тис. грн за одне найменування продукції, а ретробонуси досягають 6-10% від суми проданих товарів.

«Затримка з оплатою існує у всіх, за винятком міжнародних мереж, наприклад, «Ашана» або Metro. З усіма іншими доводиться домовлятися і часто очікувати оплати довше встановленого терміну», – повідомив Мind директор великої компанії-постачальника, який побажав залишитися неназваним.

Голова правління «Київхліба» Володимир Череда зазначає, що відстрочка з оплати його категорії продукції становить 20 днів. «Ми припиняємо відвантаження у тому випадку, якщо мережа допустила прострочення платежу. Тому вони намагаються платити вчасно і не залишитися без хліба», – пояснює він.

Як будуть розвиватися мережі? «Ми постійно займаємося пошуком нових приміщень, тому основний «пік відкриттів» припаде на кінець року. Планується, що у цьому році всі мережі працюватимуть над поліпшенням якості своїх магазинів. Це дозволить підвищити продажі у кожній торговельній точці на 10-15%», – говорить Мind директор з розвитку великої торговельної мережі, який побажав залишитися неназваним.

Підвищену увагу ритейлери приділяють і регіонам. Це видно вже зараз. За даними GT Patners Ukraine, у першому кварталі на сході країни мережі відкрили 31,6% від загального числа магазинів, на заході – 30,4%, в Києві – 15,2%, на півдні – 12,7%, в центрі – 6,3%, а на півночі країни – 3,8%. Київський роздрібний ринок вже перенасичений, тож ритейлери намагаються знайти цікаві майданчики у різних областях України.