Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко, інфраструктура, зв'язок та інновації

Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко, інфраструктура, зв'язок та інновації

Що зміниться у сфері інновацій, ІТ і телекомунікацій, якщо президентом стане саме цей кандидат – рецензія Mind

Цей матеріал також доступний російською
Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко, інфраструктура, зв'язок та інновації
Фото: УНІАН

Mind продовжує публікацію редакційного аналізу рішень, які пропонують (або частіше – не пропонують) кандидати в президенти України щодо окремих галузей. З повним переліком запитань, на які ми шукали «відповіді» у кандидатів, можна ознайомитись тут; усі матеріали спеціального проекту Mind «Кандидатська з економіки» – тут.

Читайте також: Чесний, перший, непрохідний: 9 фактів про Анатолія Гриценка

Читайте також: Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом

Читайте також: Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко й аграрії

У передвиборчому штабі Анатолія Гриценка також не вважали за потрібне відповідати на питання Mind. Тому ми аналізуємо слова та дії кандидата, які можуть допомогти передбачити його політику щодо подальшого розвитку інфраструктури та високотехнологічного сектору в країні.

На відміну від Володимира Зеленського чи Юлії Тимошенко, у своїй передвиборчій програмі Анатолій Гриценко не робить окремого акценту на політиці інновацій. У 2010 році, коли він балотувався на пост президента вперше, у його програмі був пункт про звільнення від оподаткування витрат на інновації та інвестицій у новітні технології. Проте цього разу кандидат вирішив утриматися від гучних заяв і різких кроків.

З нинішньої програми та публічних виступів Гриценка можна зробити висновок, що інфраструктура, ІТ та інновації мають для нього таке ж значення, як аграрна сфера, освітня чи будь-яка інша. І «рецепти» він пропонує універсальні для всієї економіки: підвищення рівня мотивації та професійності на всіх щаблях, податкові та економічні стимули виробництва продукції з високою доданою вартістю, захист права власності й повернення капіталів із офшорів.

Лише кілька фраз із передвиборчої програми Анатолія Гриценка стосуються безпосередньо інновацій, і особливих змін для галузі вони не віщують. Втім, зміни можуть прийти з іншого боку – від команди Андрія Садового, який зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка. Тож Mind проаналізував виступи обох політиків на цю тему.

Інфраструктура 

У ході зустрічі з бізнесом, лютий 2019:
Держпідтримка має бути в оборонному комплексі, в енергозбереженні. Її обсяги треба збільшити разів у 40. Підтримка держави може бути класним стартапом, де буде компенсуватися відсоток за кредитами. Беріть кредит – держава компенсує відсотки, а потім ви почнете з лишком повертати [ці кошти] державі [своєю ефективністю]. Те, що працюватиме на прозорість і конкуренцію – буде впроваджуватись. Без мільйонів лобістських виключень це розумно.

Про транзитний потенціал України говорять дуже давно. Але серйозних глобальних проектів в інфраструктурі приватний бізнес не реалізує.

Передвиборча програма Анатолія Гриценка:
Не буде необґрунтованих закупок дорогої імпортної техніки та обладнання – на будівництві нових доріг, мостів, вокзалів та аеропортів надамо перевагу вітчизняним виробникам і створимо сотні тисяч нових робочих місць для українців.

Коментар Mind

Анатолій Гриценко – найзагадковіший персонаж для сфери інфраструктури і транспорту. У його передвиборчих обіцянках звучать загальні думки і тези, але немає навіть натяку на конкретику, як розвиватиметься той чи інший транспортний підрозділ.

Якщо у сфері авіації на ситуацію може впливати ринок, то у сфері залізничних перевезень і морської інфраструктури, передусім портів, спостерігається велика зарегульованість і потужне лобі найбільших бізнес-груп. Тут дуже важливо визначити ключові проблеми галузі та зрозуміти, як лобійовані компаніями ідеї відобразяться не лише на державному підприємстві, інфраструктурі та бізнесах окремих груп, а й на ринку в цілому.

Зробити це буде складно: лобісти вже встигли створити необхідний їм інформаційний фон, тому розбиратися в ситуації доведеться з нуля – а на це знадобляться місяці. І в разі прийняття непопулярних рішень потрібно буде витримати тиск і навіть шантаж монополістів.

Влітку 2018 року в інтерв'ю одному з видань Анатолій Гриценко сказав, що не підтримує олігархів, але готовий підтримати і дати офіційний статус лобізму. Але виникає слушне питання: як він збирається реалізовувати таку концепцію, наприклад, у сфері залізничних перевезень, де частка вантажів групи СКМ складає до 30%? Йти назустріч інтересам компанії і домовлятися з її представниками все одно доведеться, адже від цього залежить дуже багато процесів на залізниці, серед яких і її розвиток.

Електронне урядування

Передвиборча програма Анатолія Гриценка: 
Не буде потреби носити в державні установи купу документів, довідок і копій – буде Єдиний державний реєстр і заборона чиновникам вимагати інформацію, якою влада вже володіє.

Функції держави будуть скорочені й переведені на інтернет-технології – щоб мінімізувати контакти громадян з чиновником.

Блог Анатолія Гриценка на «Українській правді», лютий 2017: 
Влада має у реєстрах усі судові рішення? Влада знає, хто з нас судимий, а хто ні? Знає. Заборонити владі вимагати від нас довідки про судимість! І не тільки про судимість.

Влада видала мені свідоцтво про народження, потім паспорт, ідентифікаційний код, права водія, атестати й дипломи про освіту, свідоцтво про реєстрацію машини, документ на право власності (квартира, земельна ділянка), документ про шлюб, свідоцтво про народження дітей, документи про народження чи смерть батьків, влада зареєструвала місце мого проживання, вона знає, що я не судимий...

Влада все це знає і має у своїх базах даних, реєстрах, архівах, з датами і номерами, на всіх нас з Вами!!!

І при тому влада, на кожному кроці, продовжує вимагати довідки, свідоцтва, різні надумані документи, та ще й копію їй принеси, та ще й у нотаріуса проштампуй, заплати за проїзд, витрать час, потім чергового папірця чекай тижнями і місяцями?!

Коментар Mind

Очевидно, що в програмі Анатолія Гриценка йдеться про запровадження електронного урядування. Це не якийсь новий вектор розвитку – зараз в Україні є ціле Державне агентство з питань електронного урядування. Воно вже запровадило 120 електронних адміністративних послуг, серед яких – отримання довідок про несудимість по інтернету, відкриття ФОП онлайн.

Також агентство реалізує державну політику у сфері відкритих даних, займається питаннями електронного документообігу, електронної ідентифікації тощо.

Норма про заборону чиновникам вимагати дані, які вже є в розпорядженні держави, прописана в українському законодавстві. А саме в законі про адміністративні послуги від 2012 року.

Однак за фактом вона не виконується через законодавчу колізію: вона не має прямої дії, і в той же час в інших законах є пряма вимога, що для отримання конкретної послуги людина повинна надати такий-то перелік інформації. Чи вдасться Гриценко-президенту зробити цю норму обов'язковою, залежить не лише від нього самого, а й від парламенту, який може проголосувати або не проголосувати за таку ініціативу.

Судячи з програми та коментарів Гриценка, він планує продовжити курс на «відцифрування» держави, але особливо акцентує на взаємодії реєстрів та інтероперабельності.

Зараз цим питанням також опікується Держагентство. Зокрема, впроваджується нова система взаємодії державних органів «Трембіта», розроблена на основі естонського досвіду системи X-Road – таким чином, щоб різні державні органи могли обмінюватися даними через захищені протоколи.

Отже, прихід Гриценка на посаду президента принципово нових ідей в електронне урядування не принесе. Головне, щоб новий президент послідовно впроваджував процеси, що вже започатковані, а не намагався вигадувати велосипед.

Держзамовлення на інновації

Передвиборча програма Анатолія Гриценка:
Не буде президент «заробляти на крові» і на армії – армія буде оснащеною, а Державне оборонне замовлення стане інструментом розвитку фундаментальної науки і проривних технологій, у тому числі для інновацій і передових кластерів економіки України.

Коментар Mind

Тривале збройне протистояння на сході України дало поштовх технологіям, пов’язаним із порятунком життів та озброєнням. Деякі українські розробки ДК «Укроборонпром» доволі успішно демонструє на міжнародних виставках та намагається продавати за кордон. Серед них – міні-бронетранспортер «Фантом», бойовий модуль «Тайпан», декілька вітчизняних безпілотників.

Але є велика різниця між тим, що показують на виставках, і тим, що потрапляє на озброєння української армії. Ті ж БПЛА Україна переважно імпортує.

У березні на засіданні Ради національної безпеки та оборони її голова Олександр Турчинов закликав Кабмін надавати перевагу вітчизняним виробникам, коли йдеться про закупівлі для оборонного сектору. Але оборонка – складна і корумпована галузь, і навряд чи Гриценку вдасться одним вольовим рішенням зламати існуючі там схеми.

Міністерство цифровізації

У разі перемоги Анатолія Гриценка на президентських виборах в Україні може з’явитися Міністерство цифровізації. Сам кандидат про це не говорив, але такі плани озвучував Андрій Садовий, якому Гриценко тепер обіцяє пост прем’єр-міністра.

Андрій Садовий на зустрічі з бізнесом, лютий 2019:
Якщо буде сформований новий уряд, я пропонуватиму [Олександра] Данченка (народний депутат України, голова комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку. – Mind) розглядати на пост міністра цифровізації. У цьому міністерстві я б поєднав функції Мінюсту та Мінекономіки.

Коментар Mind

Кандидатуру Олександра Данченка на посаду міністра можна вважати досить вдалою. До того як попрямувати в політику, він очолював телекомунікаційну компанію «Датагруп», а пропоновані ним законодавчі ініціативи зазвичай були направлені на розвиток ринків ІТ та телекомунікацій.

Проте питання викликає сама ідея створення подібного міністерства. «Як вбити інновації у країні? Треба створити Міністерство інновацій», – цей поширений серед айтішників жарт озвучив організатор форуму інтернет-діячів iForum Олександр Ольшанський під час зустрічі з іншим кандидатом у президенти України – Володимиром Зеленським, якому ідея міністерства спочатку також видавалася вдалою.

У бізнес-середовищі побутує думка, що своїм успіхом інноваційні бізнеси зобов’язані саме невтручанню держави в ринкові процеси. Свого часу держава не знала, як регулювати інтернет чи ІТ, нові для неї сфери, а отже ринок сам себе відрегулював.

Отже створення профільного міністерства – це різкий крок, який може підняти хвилю негативу в бізнес-середовищі та серед інтелектуальної еліти.

Подальша доля «Укртелекому»

До команди Гриценка примкнув і екс-нардеп від БПП Єгор Фірсов. Він нібито відповідає за частину партійної програми, пов'язану з екологією та інноваціями.

Єгор Фірсов у ефірі телеканалу ZIK:
Найвеличніше джерело корупції в Україні – державні підприємства.

Блог Єгора Фірсова на «Українській правді», січень 2018: 
Деахметизація – це не реприватизація. Ми не збираємося боротися з великим капіталом, ми всього лише хочемо, щоб бізнес залишався бізнесом, а бізнесмен не перетворювався на всесильного феодала. Ми за те, щоб заводи були для міста, а не місто для заводів. Сьогодні Ахметов монопольно контролює більшість критично важливих сфер міста (Маріуполя. – Mind) – всю адміністративну вертикаль, надходження в міський бюджет, більшість ЗМІ, комунальні підприємства. У такій ситуації говорити про повноцінне самоврядування не доводиться.

Коментар Mind

Загалом Фірсов є прихильником приватизації. На його думку, у державній власності підприємства працюють вкрай неефективно і є збитковими, бо в кожному із них у політиків сидять «свої» люди, які викачують із них гроші. Втім, у чесну приватизацію при нинішньому уряді, парламенті та президенті він не вірить.

Можна припустити, що у випадку перемоги Анатолія Гриценка, Єгор Фірсов схилятиме його до приватизації держпідприємств.

Разом із тим Фірсов – виходець із Донбасу, однією з головних проблем свого регіону вважає концентрацію критично важливої інфраструктури в руках олігархів на кшталт Ріната Ахметова. Тож питання реприватизації «Укртелекому», імовірно, порушуватиметься.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті