Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу». Ч. 1

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу». Ч. 1

Хто входить до ділової орбіти кандидатів у депутати від президентської партії

Цей матеріал також доступний російською
Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу». Ч. 1
Колаж Mind

Mind представляє спеціальний редакційний проект «Mind X-ray: рентген бізнес-зв'язків кандидатів», в якому ми аналізуємо бізнес-зв'язки персон, що балотуються до Верховної Ради, і, як результат, потенційні ризики для інтересів держави.

Ми вважаємо, що дві ключові проблеми нового політичного керівництва країни наступні: відсутність стратегічного бачення розвитку України (як на локальних рівнях у конкретних міністерствах і галузях, так і на глобальному) і превалювання особистих інтересів над державними. Останнє зазвичай називають корупцією..

Читайте також: Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу». Ч. 2

Ми поставили собі за мету зробити аудит списків кандидатів у депутати (чотирьох найрейтинговіших партій), щоб розкрити різні зв'язки майбутніх парламентаріїв, які дозволяють нам говорити про «існування ризику конфлікту особистих інтересів з державними».

Як ми проводили аудит

На першому етапі команда проекту акумулювала дані з відкритих джерел про кандидатів, а також зміст їхніх соціальних мереж. Ми вдячні всім колегам з українських ЗМІ, які виконали частину цієї роботи зі свого боку.

На другому етапі ми опитали учасників профільного ринку, на якому працює кандидат і/або професійна чи громадська спільнота, до якої він себе відносить.

Тут слід зробити застереження, що представники грантових організацій, присутніх в Україні, хоч і небагатослівні в питаннях роботи і фінансування, проте компенсують це недружнім ставленням до колишніх колег.  Редакція не брала в роботу від цієї категорії інтерв'юерів заяви про зв'язок кандидатів з одіозними персонами або будь-яку іншу критичну інформацію, якщо вона не була підтверджена хоча б побічно.

На третьому етапі по окремих кандидатах, щодо яких були дані про їх можливі зловживання, було запитано інформацію з відкритих реєстрів, зокрема унікального інструменту der3kiy.com

Першою для аналізу було обрано пропрезидентську партію «Слуга народу» з поточним рейтингом у 42% – серед її представників обиратимуть главу майбутнього уряду і керівників як мінімум 17 комітетів парламенту. Тому персональний склад цієї політичної сили впливатиме не лише на генерований Верховною Радою законодавчий продукт, а й на політику, що проводиться виконавчої гілкою влади, і розподіл бюджетних коштів.

Начальник штабу «Слуги народу» Олександр Корнієнко заздалегідь виправдовувався, що, з огляду на стислі терміни відбору кандидатів, ідеологічних та репутаційних помилок уникнути, швидше за все, не вдалося. «При відборі людей був великий хаос <...> Буває так, що процеси [відбору та перевірки] йдуть паралельно, і, коли вони добігають кінця, ми їх склеюємо. Було дві [попередні] перевірки, їх проводили кілька незалежних підрозділів у різних місцях на умовах аутсорсингу...», – пояснив він. Однак «гнучкий хаос», ненавмисно організований Корнієнком (нещодавнім бізнес-тренером і «майстром позитивної психотерапії»), призвів до потрапляння в списки – як у партійні, так і в округах – кандидатів, чий послужний список у майбутньому може вилитися в зловживання і лобіювання бізнес-проектів, що не завжди збігаються з інтересами економіки і держави в цілому.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр», у коментарі Mind підтвердив, що стислі терміни виборчої кампанії самі собою є ризиком для всіх її учасників. Серед інших особливостей дострокових парламентських виборів-2019 він називає унікальну «халтурність і неохайність» партійних з'їздів, а також концентрацію виборців не на передвиборчих програмах, а на символах і ефектах. Усі ці чинники створюють щільну «димову завісу» для проходження до Верховної Ради неоднозначних кандидатів.

«Формування партії «Слуга народу» нагадує 1990-ті роки, настільки там все змішалося. Ми не знаємо, де слуга народу, а де слуга олігархії. Під зеленим прапором йде велика кількість досвідчених лобістів, лізуть реваншисти-«регіонали» тощо. Це буде досить «рихлий» парламент», – зазначає Небоженко.

Практика тіньової підтримки зовні незалежних кандидатів з чистою репутацією реалізовується в Україні представниками великих ФПГ не вперше і напевно не востаннє, і для її нівелювання необхідний чіткий і якісний аудит на рівні передвиборчого штабу. «Треба визнати, що за швидкістю реакції олігархи поки виграють у «Слуги народу», – констатує Небоженко.

Редакція взяла на себе функцію такого передвиборчого аудиту і виявила значну кількість кандидатів, чия передісторія відносить їх як мінімум до ризикованих партнерів по майбутньому парламенту.

Ми далекі від ілюзії, що ресурси і можливості найвпливовішої на сьогодні політичної сили в країні скромніші, ніж наші, редакційні. Проте на з'їзді партії «Слуга народу» 6 липня, за результатами пост-праймеріз зі списку були виключені лише сім осіб із 201 кандидата, які повинні бути носіями партійного принципу «двох НІ і одного ТАК»: «Не брехати виборцям. Не красти у держави. Професійно виконувати свої обов'язки».

У той же час до умовно сумнівних, крім «забаненої» сімки, можна віднести кілька десятків кандидатів. Це дозволяє зробити висновок про мовчазну згоду з їх присутністю в команді. Таким чином, основна мета проекту – не відредагувати передвиборчий список партії, а проінформувати громадськість про можливий конфлікт інтересів у майбутньому і тим самим забезпечити увагу до законодавчих ініціатив того чи іншого депутата через призму його бізнес-відносин.

Mind представляє результат аналізу потенційних конфліктів інтересів кандидатів у депутати від партії «Слуга народу». Ми не вважаємо, що кожен із відібраних нами кандидатів обов'язково виявиться корупціонером, швидше ми аналізуємо чинники, які вважаємо суттєвими, щоб говорити про потенційний конфлікт приватних і державного інтересів.

Отже, до виборчого списку партії «Слуга народу» був включений 201 кандидат. З них: членів партії – 28 осіб, ще 28 – дрібні бізнесмени (фізичні особи-підприємці (ФОП). – Mind), а 33 – тимчасово не працюють. Однак не варто поспішати з висновком, що 30% майбутніх «слуг народу» (ФОП + безробітні. – Mind) представляють виключно «широкі народні маси».

Просто деякі з них «посоромилися» вказати реальні джерела доходів або перервали свої відносини з «токсичними» роботодавцями напередодні початку виборчої кампанії. «У більшості випадків, – розповіли Mind співробітники детективного бюро, яке брало участь у перевірці кандидатів у «слуги народу», – така скритність пояснювалася родинними чи службовими зв'язками з відомими бізнесменами або політиками, чия репутація дуже далека від заявлених «Зе!Командою» стандартів доброчесності».

Нижче публікуємо першу частину аналізу політичного і ділового бекграунду кандидатів в український парламент від партії «Слуга народу».

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Руслан Стефанчук

Посада: представник президента у Верховній Раді, ідеолог партії «Слуга народу», №2 у виборчому списку партії

Як потрапив до списку: знайомий з Володимиром Зеленським з часів студентства, познайомилися на турнірі КВК

Бізнес-інтереси: юридичні консультації, лобізм

Бізнес-партнери/зв'язки:

  • Микола Стефанчук – рідний брат, кандидат по мажоритарному ВО №187, завідувач юрвідділом держпідприємства «Національний офіс інтелектуальної власності»;
  •  товариші по службі брата: №159 у списку – Богдан Моркляник, директор «Офісу...»; №161 – Олена Слободян, начальник управління;
  • брати Сергій і Андрій Нижні, перший – партнер адвокатської компанії Hillmont Partners, консультант президентської кампанії Володимира Зеленського; другий – суддя Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Представники Hillmont Partners, консультанта групи компаній «Студія « Квартал-95» з податкових питань:

Потенційні ризики: підряди на лобізм бізнес-інтересів у парламенті, перерозподіл ринку юридичних послуг, аудиту та консалтингу, корупція на ринку контрафакту.

Випускник скромного Інституту регіонального управління та права (м. Хмельницький) у 2018 році був втягнутий у велику політику, ставши ідеологом штабу Володимира Зеленського. До цього моменту він не обріс серйозними зв'язками, про що красномовно свідчить його провал на конкурсі кандидатів у члени Верховного суду.

Проте в юридичних колах Руслан Стефанчук широко відомий, оскільки був проректором з наукової роботи Національної академії прокуратури та завідувачем кафедри Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. По факту з ним можна пов'язати понад 60 майбутніх парламентарів. За списком і мажоритарним округам від СН балотуються члени Асоціації правників, Спілки юристів, Асоціації розвитку суддівського самоврядування України і численні випускники Вищої школи адвокатури при Національній асоціації адвокатів України.

Разом зі своїм молодшим братом Миколою і його колегами по держпідприємству «Національний центр інтелектуальної власності» Руслан Стефанчук складе в новому парламенті впливову групу лобістів, яка ніколи не залишиться без клієнтів.

У разі перемоги СН, як вважають деякі члени НААУ, ці депутати так чи інакше, але обов'язково на свою користь, вирішать, нарешті, застарілий конфлікт між НААУ (голова Лідія Ізовітова. – Mind) і Радою адвокатів Києва (голова Інна Рафальська. – Mind), а також провалять голосування щодо законопроекту №9055, який нібито перешкоджає вільному доступу всіх бажаючих до адвокатської практики.

Крім того, судячи з дискусій у професійних колах, серед цієї групи кандидатів «загубилися» співробітники поки безіменних юридичних фірм, які займалися щорічною перереєстрацією численних АЗС торгових марок «Авіас», «Сентоза» тощо (підконтрольних групі «Приват»).

Однак головним і неформальним лобістом, швидше за все, буде партнер Hillmont Сергій Нижний (офіційний спонсор кампанії кандидата в президенти Зеленського, чий внесок склав 849 000 грн. – Mind). Лише він має не тільки професійні, а й родинні зв'язки серед вищих державних чиновників: брат, Андрій Нижний, засідає в Апеляційній палаті Вищого суду з питань інтелектуальної власності; батько, Валерій Нижний, допомагає депутату ВР VIII скликання Андрію Лопушанському керувати підкомітетом з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Ще одне вузьке місце стосується роботи «Національного офісу інтелектуальної власності», Вищого суду з питань інтелектуальної власності, які давно «захищають» ринок України від поставок контрафактної побутової техніки, смартфонів, ноутбуків тощо. Головний спосіб такого захисту – штраф за продаж контрафакту, який може досягати суми в 100 і більше мільйонів гривень одноразово. Факультативний – правовласник, його офіційний агент або дистриб'ютор мають право зупинити імпорт нібито контрафакту в момент перетину вантажем митного кордону України.

Крім того, чинна редакція закону передбачає перерозподіл повноважень суб'єктів цього ринку. Українське агентство з авторських і суміжних прав, яке сьогодні збирає й акумулює на своїх рахунках роялті за програвання аудіовізуальної продукції, має бути ліквідовано не пізніше 22 жовтня 2019 року. Які організації та на яких умовах займуть його місце – вирішувати депутатам ВР IX скликання.

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Данило Гетманцев

Посада/статус: доктор юридичних наук, професор і президент юридичної компанії Jurimex, №20 у виборчому списку партії СН.

Як потрапив до списку: н/д

Бізнес-інтереси: азартний бізнес, лотереї

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Володимир Сівкович, народний депутат IV–IV скликань від Партії регіонів;
  • Сергій Пашинський – народний депутат, за неофіційними даними – один з бенефіціарів лотерейної компанії «МСЛ».

Потенційний ризик: перерозподіл лотерейного ринку.

Данило Гетманцев відомий серед колег як висококласний фахівець з податкового права і законодавства, що регулює азартні ігри. Таке поєднання інтересів цілком зрозуміло – Jurimex Гетманцева обслуговує одного з найбільших операторів лотерей в Україні – «МСЛ», а він сам навіть був (до квітня 2019 року. – Mind) її міноритарним акціонером. Крім того, він поєднував співучасть у азартному бізнесі з роботою помічника у Володимира Сівковича, депутата ВР IV, V і VI скликань від Партії регіонів.

З посиленням позиції Гетманцева учасники ринку пов'язують побоювання, що стосуються перерозподілу ринку лотерей. Перші ознаки цього процесу вже спостерігаються.

Лотерейний ринок України фактично складається з трьох компаній: «Українська національна лотерея» (торгові марки: «Космолот», «Золотий Кубок», «Лото Платинум», Pari Match, Favorit Sport), МСЛ (ТМ «Лото-Забава», «Мегалот», «Спортліга») і «Патріот» («Грівенька», «Ельдорадо»).

Третього липня «Українська національна лотерея» («УНЛ») оголосила, що держлотерея «Космолот», що їй належить, припиняє роботу з 6 липня.

9 липня стало відомо, що мережа розповсюджувачів «Космолот» приєдналася до лотерейної мережі «МСЛ». Згідно з повідомленням на сайті компанії, у липні «МСЛ» зареєструвала в Міністерстві фінансів державну лотерею «Лото ПЛЮС», яку поширюватиме мережа «Космолот».

Офіційно «УНЛ» володіє громадянин Великобританії Майкл Фогго. Неофіційно її пов'язують з нардепом Олександром Третьяковим, який визнавав, що володіє опціоном на покупку «УНЛ».

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Андрій Холодов

Посада/статус: заступник директора ТОВ «Текам Плюс» (спеціалізація – оренда і продаж комерційної та житлової нерухомості, девелопмент, бізнес-консалтинг); у минулому значився як власник компанії «Флорентіно» (спеціалізація – мобільне харчування), №22 у виборчому списку партії СН.

Як потрапив до списку: за неофіційними даними – був рекомендований представником силового відомства в розрахунку на майбутній перерозподіл роздрібного ринку тютюнових виробів.

Бізнес-інтереси: роздрібний продаж підакцизних товарів, будівельний ринок, Luxury.

Бізнес-партнери/зв'язки:

  • Катерина Шаховська – дружина, дизайнер вечірніх суконь, власниця будинку моди «Стелла Шаховська», на неї зареєстровані ТОВ «Юкрейн Ріал Естейт», керівником якого є Максим Холодов, брат Андрія Холодова (спеціалізація – оптова торгівля непродовольчими товарами, надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна), ТОВ «Хед Менеджмент Компані» і ТОВ «Тютюн Індастріал ЛТД»;
  • Оксана Марченко – кума; дружина Віктора Медведчука – №2 у списку партії «Опозиційна платформа – За життя»;
  • Артем Культенко – бізнес-партнер, директор ТОВ «Будмашсервіс» (мережа зупиночних комплексів), №52 в списку партії СН;
  • Максим Микитась, бізнес-партнер, столичний забудовник, керівник будівельної корпорації «Укрбуд»;
  • Дмитро Фірташ, олігарх-утікач, власник DF Group, сусід у Відні;
  • Андрій Вавриш, CEO Saga Development (колишня Riverside Development. – Mind), у 2010–2015 роках – заступник директора департаменту містобудування Київської міської держадміністрації – начальник служби містобудівного кадастру; близький друг Андрія Богдана.

Потенційні ризики: перерозподіл ринку тютюнової роздробу, лобізм інтересів забудовників, посилення негласного російського впливу в парламенті.

Холодов – один з найзакритіших бізнесменів України, останні його фото датовані 2013 роком. Неофіційно носить статус «короля тютюнових кіосків» у столиці.

Громадські активісти мали на нього рекордну кількість претензій різного масштабу. Найрезонансніша – опосередкована спорідненість з лідером «Опозиційної платформи – За життя», кумом російського президента Владіміра Путіна Віктором Медведчуком (дітей Холодова і Катерини Шаховської хрестила Оксана Марченко – дружина Медведчука).

Також сім'я Холодова-Шаховської володіє нерухомістю у Відні – особняком вартістю в 6 млн євро, придбаним у 2013 році. Цей будинок розташований у елітному районі Гітцінг, неподалік від резиденції українського олігарха Дмитра Фірташа.

Як припустив відомий український підприємець Михайло Бродський, основне завдання Холодова в Раді – перенаправлення грошових потоків, які генерує тютюновий монополіст «Тедіс», що приносить сотні мільйонів власникам «схеми». Холодов є бенефіціаром мережі МАФів у Києві, в яких продаються тютюнові вироби компанії «Тедіс». У отриманні монопольного становища останніми ключову роль зіграв заступник директора департаменту містобудування КМДА Андрій Вавриш.

Лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що партія обізнана про неблагонадійність кандидата під номером 22, однак бере на себе цей ризик.

«Наскільки мені відомо, він є кумом Марченко, а не кумом Медведчука, справедливості заради. І ця інформація, на мій погляд, не мала бути основоположною для включення або виключення людей зі списку в зв'язку з їх зв'язками з тими чи іншими українськими політиками або тими людьми, які себе такими вважають», – сказав Дмитро Разумков.

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Ольга Коваль

Посада/статус: викладач, доцент Національного університету харчових технологій, №57 у партійному списку «Слуги народу», керівник штабу партії у Київській області

Як потрапила в список: н/д

Бізнес-інтереси: сільське господарство, трейдинг, лобізм

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Володимир Коваль, батько, екс-начальник управління економіки Київської ОДА, аграрний бізнесмен;
  • Володимир Мисик, бенефіціар групи компаній «Кулиничі», народний депутат України.

Потенційні ризики: збереження монополії групи хлібопекарських підприємств і мережі роздрібної торгівлі «Кулиничі» в Харківській, Київській та Полтавській областях, захоплення нових ринків збуту, лобізм інтересів персон з орбіти Володимира Коваля.

Як повідомляє сайт партії «Слуга народу», кандидат у депутати Ольга Коваль розпочала свою трудову діяльність на «одному з найбільших і найсучасніших хлібопекарських підприємств Європи», розташованому в Київській області. Щоправда, не уточнюється, що це підприємство – дійсно один з провідних гравців національного хлібного ринку – належить Володимиру Мисику, екс-депутату від Партії регіонів. На помпезному відкритті заводу в 2012 році був присутній прем'єр-міністр Микола Азаров, що породило чутки (які, швидше за все, не мають під собою підстав), що він негласно контролює цей бізнес.

Батько Ольги Коваль – Володимир Коваль – працював начальником управління економіки Київської ОДА часів губернаторства Анатолія Присяжнюка та надавав максимальне сприяння будівництву підприємства Володимира Мисика. Коваль звільнився з обладміністрації на тлі корупційного скандалу – хабара в $25 000 від місцевого бізнесмена, якого вимагав його прямий підлеглий – керівник фонду комунального майна.

Зараз саме Володимир Коваль, а зовсім не його дочка, є одним з координаторів передвиборчої кампанії «Слуги народу» на Київщині й паралельно лобіює близьких собі людей на мажоритарні округи в області.

Сам Володимир Коваль не чужий аграрному бізнесу. Він очолює «Трейдфілд Україна» (Tradefield Ukraine 9-11, rue du Clos, 1207, Geneva, Switzerland. – Mind), відому Держфіскальній службі не лише за оптовою торгівлею зерном і тютюном, а й у зв’язку з кримінальними справами, пов'язаними з переведенням грошей у готівку. Виборцям України ця компанія відома за адресою штабу «Зе!Команди» в Київській області (Київ, вул. Кудрі, 30. – Mind).

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Іван Юнаков

Посада/статус: архітектор 33BY Architecture, №63 у виборчому списку партії «Слуга народу», один із авторів концепції проекту перебудови «Українського дому» на новий офіс президента.

Як потрапив до списку: ймовірно – через групу архітекторів і забудовників, що входять до списку СН, а також завдяки протекції Андрія Вавриша, СЕО будівельної компанії SAGA Development. Доповнення. Після публікації матеріалу Юнаков дав коментар Mind, у якому заперечив будь-яке сприяння з боку Андрія Вавриша: «Мене запросила безпосередньо команда президента, коли помітила мою роботу під час презентації концепції нового Офісу президента. Подав резюме та пройшов конкурс. Я представляю містобудівну, архітектурну та творчу спільноти».

Бізнес-інтереси: будівельний ринок, містобудування/архітектура та регіональний розвиток (уточнено Іваном Юнаковим. – Mind).

Бізнес-партнери/зв'язки:

  • Сергій Юнаков – батько, відомий київський архітектор;
  • Вадим Струневич (№39), директор ДП «Виробничо-технічна агенція»;
  • батько Вадима Струневича – Олег Струневич, колишній топ-менеджер «Чорноморнафтогазу»;
  • Олександр Горенюк (ВО №136), ФОП (помічник генерального директора SAGA Development);
  • Андрій Стріхарський (ВО №196), директор «Статус Груп»;
  • Дмитро Гурін (ВО №218), ФОП; архітектор;
  • Ганна Бондар (ВО №220), генеральний директор, директорат технічного регулювання в будівництві, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;
  • Дмитро Ісаєнко – кандидат до ВР за списком партії «Опозиційна платформа – За життя», №15 у списку, віце-президент Конфедерації будівельників України, екс-заступник міністра Мінрегіонбуду;
  • Андрій Вавриш, CEO Saga Development (колишня Riverside Development. – Mind), у 2010–2015 роках – заступник директора департаменту містобудування Київської міської держадміністрації – начальник служби містобудівного кадастру; близький друг Андрія Богдана.

Доповнення. Після публікації матеріалу Юнаков дав коментар Mind, у якому також заперечував наявність бізнес-стосунків із Вадимом Струневичем, Андрієм Стріхарським, Ганною Бондар та Андрієм Вавришем. А також заперечив знайомство з Олександром Горенюком та Дмитром Ісаєнком.

Редакція вкотре наголошує, що основна мета матеріалу – це звернути увагу на потенційні ризики для інтересів держави, які виникають на тлі бекґраунду кандидатів у народні депутати. Ми щиро сподіваємося, що жодна з перелічених у матеріалі осіб, а не лише Іван Юнаков, не ставитиме приватні інтереси вище за державні та николи не погодиться на будь-які корупційні пропозиції з боку своїх «знайомих».

Потенційні ризики: перерозподіл сфер впливу на ринку будівництва житла, торгово-розважальних комплексів та бізнес-центрів у Києві.

Штурм парламенту «група архітекторів», яку сформував київський забудовник Андрій Вавриш через свого друга, главу АП Андрія Богдана, – предмет запеклої критики представників будівельного ринку.

Київська організація Національної спілки архітекторів України (КОНСАУ) виступила з публічним закликом не допустити потрапляння до Верховної Ради «групи корупціонерів і системних винищувачів Києва»: Дмитра Ісаєнка, Андрія Вавриша, Анни Бондар і Вадима Струневич – як персонально, так і через підконтрольних їм кандидатів.

Як зазначено у відкритому листі, ці персони «протягом останніх 8–9 років практично знищили здорові містобудівні процеси і створили корупційні схеми продажу всього – від кваліфікаційних сертифікатів архітекторів і надання дозвільних документів на будівництво, від виділення земельних ділянок до прийняття в експлуатацію об'єктів незаконного будівництва».

Зокрема, для посилення тіньової складової на ринку було внесено низку змін до законодавства, у результаті яких з'явилася можливість обходити вимоги Генплану, а негласна вартість надання містобудівних умов і обмежень (МУО) досягла десятків тисяч доларів США. Отримати вихідні дані для проектування об'єктів без сплати «обов'язкових» хабарів стало практично неможливо.

Зокрема, Андрію Вавришу закидають внесення правок до законопроекту «Про регулювання містобудівної діяльності», що дозволяють вільно трактувати кінцевий текст закону (детальні плани території (ДПТ) і надають повноваження змінювати функціональні призначення територій, порушуючи Генплан; налагодження бізнесу з продажу містобудівних умов і обмежень (МУО) забудови окремих земельних ділянок через власні приватні фірми.

Анна Бондар – помічниця Андрія Вавриша, яка змінила його восени 2015 року на посаді заступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА і супроводжувала необхідні йому ініціативи.

Вадима Струневича називають сполучною ланкою між чиновниками і замовниками – представниками будівельного ринку столиці. Також він значився як засновник фірм, що надають посередницькі послуги. 

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Володимир Козак

Посада/статус: колишній топ-менеджер компанії «Буковинський сад», №67 у виборчому списку партії СН.

Як потрапив до списку: імовірно – через посередництво братів Буряків, у банку яких були розміщені рахунки «Кварталу 95».

Бізнес-інтереси: сільське господарство, бізнес з виробництва продуктів здорового харчування.

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Юлія Козак-Привалова – сестра, дружина Данила Привалова – сина Харківського міського голови Геннадія Кернеса;
  • Василь Козак – батько, голова Сокирнянської райради Чернівецької області, кандидат у депутати від Аграрної партії;
  • Олександр і Сергій Буряки – колишні роботодавці, власники «Сварог-Груп», до якої входить ТОВ «Буковинський сад», надавали підтримку Василю Козаку.

Потенційні ризики: посилення російського впливу через спорідненість з Геннадієм Кернесом, вплив на формування архітектури держпідтримки аграрного сектора.

При певному збігу обставин у парламенті IX скликання може виявитися відразу два представники родини Козаків. Крім Владислава Козака, Верховну Раду штурмує його батько, Василь Козак, який багато років займає пост голови Сокирнянської райради і очолює обласну організацію Аграрної партії. У 2014 році, балотуючись на дострокових виборах до парламенту, він програв у  мажоритарному окрузі №204 представнику «Народного фронту» Максиму Бурбаку. У 2019-му він знову змагається з Бурбаком, однак результат може виявитися протилежним, оскільки рейтинг «Народного фронту» коливається в районі одиниці.

Шанси Козака-сина потрапити до парламенту, виходячи з поточного рейтингу партії «Слуга народу», практично стовідсоткові. Він зареєстрований ЦВК як кандидат у депутати, що не має жодного відношення ані до бізнесу – тимчасово не працює, ані до політики – безпартійний. Однак Володимир Козак має відношення до цілої низки підприємств.

Так, він значиться керівником компанії – виробника продуктів для ЗСЖ «Слоу фуд», фермерського господарства «Ксенія-Я». З сільським господарством Володимир Козак познайомився, працюючи в одному з найбільших агрохолдингів країни – «Сварог», що належить братам Олександру і Сергію Бурякам. Впливові бізнесмени, за неофіційними даними, надавали підтримку політичним потугам Василя Козака на виборах 2014 і 2019 років.

Володимир Козак працював директором у компанії «Буковинський сад», що входить до «Сварогу»,  а потім і в материнській компанії холдингу.

Відзначимо, що зв'язок братів Буряків з президентською партією набагато ширший, ніж просто підтримка одного регіонального кандидата.

На момент визнання (у лютому 2014 року) неплатоспроможним заснованого Буряками Брокбізнесбанку, там знаходилися депозитні рахунки Володимира Зеленського та інших учасників шоу «Квартал-95». За різними оцінками, на них було накопичено від $375 000 до $4,9 млн.

Вихід із ситуації було знайдено банальний: шляхом нескладних проводок по рахунках засобами депозитів Зеленського і його колег з «Кварталу» була погашена частина боргів групи компаній «Сварог», а Олена Зеленська стала володаркою квартири в Лівадії та іншої нерухомості.

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Олександр Сова

Посада/статус: засновник і бенефіціар SOVA Jewelry House, власник мережі ювелірних магазинів, виробник ювелірних виробів, №69 у партійному списку «Слуги народу».

Як потрапив до списку: н/д

Бізнес-інтереси: виробництво ювелірних виробів, ювелірний роздріб.

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Дмитро Видолоб№163 у партійному списку «Слуги народу», аспірант, Київський національний університет технологій та дизайну, президент Cпілки ювелірів України;
  • Тарас Тарасенко – засновник юркомпанії «СТС», у 2015-му виступав ліквідатором Київського ювелірного заводу (КЮЗ), коли останній було визнано банкротом, №120 у списку партії «Слуга народу».

Потенційні ризики: перерозподіл сфер впливу на ринку ювелірних виробів, скупки дорогоцінних металів, ломбардів тощо.

Ювеліри Олександр Сова та Дмитро Видолоб жодним чином не причетні до відомої реклами, де Олександр Зеленський і Олена Кравець демонструють вироби заводу «Золоте століття». Зате Сова як бізнесмен і Видолоб як лобіст зацікавлені в успішній діяльності групи «Сова»/SOVA і компаній – членів спілки на ринку ювелірних виробів.

А це неможливо без вибудовування робочих відносин зі співробітниками Держфіскальної служби і чиновниками Державної пробірної палати. У 2013–2014 роках Нацбанк ухвалив низку актів, що обмежують вільну купівлю дорогоцінних металів, що ускладнило умови роботи на ринку. Можливо, саме на їх лібералізацію або корекцію будуть спрямовані зусилля майбутніх парламентаріїв.

Значну частину прибутку ювеліри і роздрібні торговці витягають, по-перше, з різниці цін скупки – у ломбардах – і продажу – в магазинах. І по-друге, у процесі афер з клеймуванням виробів, що раніше проби не мали. Це загальна біда майже всіх учасників ринку, які після зміни влади виявили, що їхні старі зв'язки в середовищі чиновників більше не працюватимуть.

Особливо це стосується якраз SOVA Jewelry House, яка, за версією, викладеною в матеріалах кримінального провадження №42014000000001654, у 2012–2015 роках легалізувала вироби із золота і срібла загальною масою відповідно 330 і 40 кг.

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Олег Тарасов

Посада/статус: директор I&U Group, засновник низки аграрних компаній, №72 у виборчому списку партії СН.

Як потрапив до списку: імовірно – через протекцію представників BRDO

Бізнес-інтереси: сільське господарство, відновлювальна енергетика

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Сергій Тарасов – батько, власник групи «Агроспецсервіс», один з найбільших латифундистів у країні;
  • Олексій Оржель – бізнес-партнер, керівник сектора «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO), №16 у партійному списку «Слуги народу»;
  • Яків Грибов – бізнес-партнер Сергія Тарасова, власник горілчаної компанії Nemiroff, за даними ЗМІ – проживає в Росії.

Потенційні ризики: аграрний лобізм, покривання рейдерства, зловживання з «зеленим тарифом».

Олег Тарасов – куди менш відомий син свого батька, Сергія Тарасова, одного з найбільших землевласників у країні і людини, що має неоднозначну славу на агроринку.

Сергія Тарасова звинувачували в організації рейдерських захоплень, найгучнішим з яких став конфлікт навколо компанії «Росток-Холдинг», де фігурувала компанія Тарасова I&U Group. Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) передало майно «Росток-Холдинг» в управління I&U Group – сталося це, за словами власника «Росток-Холдинг» Віктора Купавцева, у форматі нападу із застосуванням зброї.

При цьому навіть ті, хто критикують Тарасова-старшого, не заперечують, що йому вдалося створити успішний аграрний бізнес. В останні роки I&U Group активно розвиває проекти у сфері «зеленої» енергетики – на один з них, будівництво заводу з виробництва біогазу в Кіровоградській області (с. Капітанівка), було залучено кредит ЄБРР у розмірі 15 млн євро. Цікаво, що в межах цього проекту сім'я Тарасових співпрацювала з ще одним фігурантом списку «Слуги народу» – енергетичним експертом з BRDO Олексієм Оржелєм.

Також Сергія Тарасова пов'язує давнє партнерство, що переходить у дружбу, з бізнесменом Яковом Грибовим, засновником колись найбільшої української горілчаної компанії Nemiroff. Саме його називали одним з бенефіціарів банкрутства «Росток-Холдинг».

Грибов кілька років тому покинув Україну і, за даними російських ЗМІ, проживає в Підмосков'ї та іноді атестується як прихильник одного з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука. Відзначимо, що авторами таких заяв цілком можуть бути бізнесмени, які таким чином хочуть згуртувати громадську думку проти Грибова і Тарасова. Однак відомий і факт, що в 2013 році Яків Грибов був присутній на з'їзді партії Медведчука «Український вибір» і агітував за вступ України до Митного союзу.

Тарасов-молодший значиться засновником десятка аграрних фірм, що входять до холдингу його батька, а також громадських організацій – Фундації розвитку підприємництва та «Життя без корупції».

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу»

Мар'ян Заблоцький

Посада/статус: економіст, голова ГО «Українське суспільство економічних свобод», голова Громадської ради при Комітеті ВР з питань податкової та митної політики (з 2016 року), №79 у списку партії «Слуга народу».

Як потрапив до списку: за даними учасників ринку – заповнив анкету на сайті партії

Бізнес-інтереси: сільське господарство, лобізм

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Андрій Веревський – бенефіціар законодавчих ініціатив, засновник одного з найбільших у країні арохолдингів – «Кернел»;
  • Володимир Пилипенко – екс-роботодавець, народний депутат VII скликання, близький до одіозного юриста Андрія Портнова.

Потенційний ризик: лобізм інтересів великого аграрного бізнесу.

Поява Мар'яна Заблоцького в списку партії «Слуга народу» змусило представників громадських організацій в АПК порушити цехову солідарність. Всеукраїнська аграрна рада – одне з впливових об'єднань аграріїв – звернулася до Володимира Зеленського з відкритим листом, в якому просить виключити Мар'яна Заблоцького з партійного списку «Слуги народу».

«Заблоцький – заступник голови ГО «Українська аграрна асоціація», офіс якої довгий час розміщувався в приміщенні компанії «Кернел» і членами якої є підприємства компанії «Кернел». Також він – помічник народного депутата, члена аграрного комітету ВР Олексія Мушака, який доводиться родичем співвласнику «Кернел», екс-нардепу Андрію Веревському», – йдеться в повідомленні ВАР.

Мар'ян Заблоцький дійсно «відзначився» підтримкою низки законодавчих ініціатив, котрі намагаються відстояти інтереси групи «Кернел». Зокрема, він був одним з лобістів так званих соєвих правок – норми, яка скасувала відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, завдяки чому внутрішні переробники, такі як «Кернел», отримали привілей у ціні на сировину.

Відзначимо, що заклик ВАР не знайшов відгуку у функціонерів партії. А один з керівників ВАР, Михайло Соколов, який також йшов за списком СН, був виключений після скандалу, пов'язаного з його російським громадянством.

Mind X-ray: рентген бізнес-інтересів кандидатів від «Слуги народу». Ч.1

Артем Кунаєв

Посада/статус: заступник керівника управління з маркетингу та продажу вертолітної техніки АТ «Мотор Січ», №96 у виборчому списку партії СН.

Як потрапив до списку: ймовірно – був рекомендований власником «Мотор Січ» В'ячеславом Богуслаєвим Дмитру Разумкову.

Бізнес-інтереси: вертольотобудування, промисловість, ВПК.

Бізнес-партнери/зв’язки:

  • Юрій Кунаєв – батько, співробітник АТ «Мотор Січ», помічник народного депутата В'ячеслава Богуслаєва (на громадських засадах) впродовж 13 років;
  • В'ячеслав Богуслаєв – роботодавець (керівник «Мотор Січ»), народний депутат України («Воля народу», раніше – Партія регіонів):
  • Геннадій Касай – колега по «Мотор Січ» і головний «відповідальний» за всю спортивну інфраструктуру підприємства: директор ПС «Юність», раніше – директор спорткомплексу «Мотор»; кандидат від «Слуги народу» по 74-му мажоритарному округу.

Потенційні ризики: лобізм інтересів «Мотор Січ», розвиток торгівлі з російським ВПК у частині продукції підприємства.

Кандидат Артем Кунаєв – син багаторічного помічника нардепа В'ячеслава Богуслаєва, власника «Мотор Січ», одного з провідних авіабудівних підприємств в Україні. Разом з кількома іншими кандидатами він сформує «групу Богуслаєва» в майбутньому парламенті.

На те, що промисловець зумів знайти підхід до керівництва президентської партії, вказує відразу кілька факторів, крім наявності в списку близьких до нього кандидатів. На початку липня «Мотор Січ» відвідав Дмитро Разумков, лідер партії та перший номер у списку СН. Богуслаєв провів йому детальну екскурсію, докладний звіт про яку було розміщено в місцевих ЗМІ, що повинно було дати сигнал виборцям про підтримку президентської команди.

Ще один фактор – відсутність сильного конкурента від «Слуги народу» на 77-му окрузі, за яким у Раду балотується сам Богуслаєв. Йому протистоїть Сергій Штепа, 1990 р.н., офіційно безробітний, який підробляє весільним і сімейним фотографом. У чому причина – у відсутності резерву гідних кандидатів або свідомому «зливі» округу – достеменно невідомо. Глава Офісу президента Андрій Богдан категорично спростовував останню версію, відзначаючи, що кандидатів рекомендували обласні штаби.

«Мотор Січ» – стратегічно важливе підприємство, зокрема й через роботу на потреби оборони. За даними Mind, «Мотор Січ» продовжує виконувати підряди на поставку вертолітних комплектуючих, серед іншого, і для Збройних сил РФ. На території Росії досі функціонує представництво «Мотор Січ». Обсяг підрядів, отриманих у 2015–2017 роках від російських силовиків на компанію «Борисфен», пов'язану з Богуслаєвим, журналісти оцінили в $3,5 млн.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті