5 пріоритетів Офісу Володимира Зеленського

Этот текст также доступен на русском
,
2
5 пріоритетів Офісу Володимира Зеленського
(Фото: president.gov.ua)
Найважливіші політичні проекти, на здійсненні яких сконцентрував сили президент України

Влітку і восени 2019 року Офіс нового президента здійснював тотальний контроль над кожним важливим рішенням обраного в липні парламенту, уряду і навіть регіональних чиновників – цього в Україні ніколи не траплялося раніше. Володимир Зеленський особисто виносив вердикти по кожному ключовому питанню в країні та персонально відповідав за діяльність всієї влади.

Однак до листопада у президента сформувалося декілька важких політичних завдань, що вимагають занадто багато часу. Володимиру Зеленському, за словами джерел в його оточенні, довелося перекласти контроль над менш пріоритетними питаннями на плечі своїх заступників, щоб зосередитися на п'яти проєктах: укладенні «Великої угоди» з РФ, переговорах із міжнародними союзниками, взаємодії з МВФ, введенні в Україні ринку землі та співпраці з парламентом.

Укладення «Великої угоди» з РФ

Врегулювання відносин із Росією стало абсолютним пріоритетом для Володимира Зеленського. Його здатність безпосередньо домовлятися з Владіміром Путіним була продемонстрована 7 вересня, коли після телефонної розмови між президентами України і РФ країни обмінялися ув'язненими за формулою «35 на 35».

Днями Володимир Зеленський підготував громадськість до майбутніх нових переговорів з Владіміром Путіним і ймовірного укладення з ним нових угод. В опублікованому 3 грудня відеозверненні президент України, стоячи на біговій доріжці, порівняв відсутність діалогу з лідером РФ із ходьбою на місці по такій доріжці.

«Кажуть: який взагалі може бути діалог Зеленського з Путіним?.. Знаєте, без цього діалогу можна обійтися. Але це буде приблизно як бігти по цій доріжці на місці. Тобто ти щось робиш, калорії втрачаєш, але ти на місці. Ми не хочемо залишатися на місці. Ми хочемо, щоб все це закінчилося, і ми знову були великою країною – Україною», – сказав Зеленський.

Зустріч глав держав повинна відбутися в рамках чотиристороннього «нормандського формату» (Росія, Україна, ФРН, Франція) у Парижі 9 грудня. Як очікується, там буде підписаний документ із планом поетапних дій щодо подальшої деескалації конфлікту на Донбасі. За інформацією російської газети «Комерсант», Володимир Зеленський та Владімір Путін «з вірогідністю майже 100%» проведуть зустріч віч-на-віч і розглянуть інші проблеми, найгостріша з яких – питання транзиту газу – вже обговорюється між Києвом і Москвою на президентському рівні.

За даними різних джерел, Офіс Зеленського активно працює над тим, аби підписати з Росією «Велику угоду», яка, крім плану мирного врегулювання на Донбасі, включатиме новий договір щодо транзиту російського газу і його прямого постачання в Україну, договір про гарантії транзитних перевезень, а також скасування частини перешкод для торгівлі та кооперації між російськими й українськими підприємствами. Одним із пунктів «Великої угоди» може стати «велике звільнення» полонених у форматі «всіх на всіх», про прагнення до якого Зеленський повідомив 4 грудня.

Переговори з міжнародними партнерами

Володимир Зеленський активно веде переговори з ключовими союзниками України, намагаючись проводити особисті зустрічі з іноземними політиками, що забирає в нього багато сил і часу.

За останні кілька тижнів він, зокрема, зустрівся з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, прем'єр-міністрами Чехії Андрієм Бабішем, Естонії Юрі Ратасом і Швеції Стефаном Левеном, а також з президентом Литви Гітанасом Науседою.

Водночас з ключовими союзниками України в Америці та Європі виник комунікаційний розлад. З адміністрацією Дональда Трампа відносини виявилися фактично замороженими через «українську драму», що спалахнула у Вашингтоні. Володимиру Зеленському доводиться раз у раз виправдовувати американського президента перед іноземними журналістами, запевняючи їх у тому, що Трамп не вів себе некоректно відносно до України, проте до помітного зміцнення зв'язків із США це поки не призвело. Ще складніше йдуть справи в комунікації з найбільшими європейськими країнами – Францією та Німеччиною, лідери яких прагнуть налагодити відносини з Москвою і тиснуть на Зеленського, щоб він пішов на поступки РФ.

Зеленський кілька разів уже висловлював своє розчарування недостатньою підтримкою Берліна й Парижа, зокрема в телефонній розмові з Трампом, роздруківку якої опублікувала американська сторона. Він відкрито визнав, що Україна не в змозі протидіяти російському проєкту «Північний потік – 2», зазначивши, що «ми не маємо жодного впливу на рішення європейців». За останні місяці Володимир Зеленський провів сім телефонних переговорів із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, і, схоже, головним їх результатом стане продовження санкцій проти РФ. В інтерв'ю західним журналістам український президент наголошує, що отримав від лідерів Європи гарантії збереження антиросійських санкцій доти, поки Україна не поверне втрачені території.

Співпраця з МВФ

Згідно з джерелами в Офісі президента, міністр фінансів Оксана Маркарова зуміла вселити у Володимира Зеленського страх дефолту, на межі якого Україна може опинитися через півроку, якщо зірве співробітництво з Міжнародним валютним фондом. У 2020 році Україна повинна погасити $10,3 млрд основної суми зовнішнього боргу і плюс до цього виплатити $5,1 млрд відсотків по ньому. Без додаткових позик країні не обійтися, і розрив партнерства з МВФ може підірвати довіру до Києва, позбавивши його можливості позичати великі суми.

Президент особисто зайнявся стабілізацією відносин із фондом. Минулого місяця він приймав делегацію МВФ, яка працювала в Києві з 14 по 22 листопада, а також контролював виконання програми й намагався знайти вирішення протиріч.

МВФ виставив Україні перелік конкретних вимог, серед яких продовження реформи енергетики, коректне введення ринку землі та боротьба з корупцією. За інформацією американської газети Wall Street Journal, головним каменем спотикання у відносинах Володимира Зеленського з МВФ стало прагнення фонду послабити вплив на українську владу олігарха Ігоря Коломойського, який перебуває під слідством у США. За даними видання, фонд відтермінував надання грошової допомоги Україні, давши президенту зрозуміти, що йому необхідно агресивно домагатися повернення коштів, виведених олігархом з ПриватБанку. Йдеться про $5,5 млрд, які, за оцінкою агентства Kroll, колишні власники банку вивели через філію на Кіпрі.

У свою чергу Коломойський почав вести гру проти фонду. У скандальному інтерв'ю газеті New York Times олігарх запропонував українському президентові розірвати відносини з МВФ, розвернутися від Заходу в бік Росії та прийняти грошову допомогу від Москви.

Зеленський попри те, що дистанціювався від Коломойського, не поспішає остаточно псувати з ним стосунки та переходити в стадію відкритого конфлікту. Президент намагається, поки є час, знайти компромісне рішення протиріччя з МВФ.

Введення в Україні ринку землі

Запуск вільного обороту сільгоспугідь Володимир Зеленський взяв під свій особистий контроль. У перших числах листопада він доручив міністрам завершити підготовку до запровадження ринку землі з дедлайном до 31 грудня 2019 року. Президент особисто прибув на засідання фракції «Слуга народу» 13 листопада, аби переконати своїх депутатів підтримати в першому читанні законопроєкт про ринок землі. Остаточне ухвалення цього законопроєкту очікується на наступному пленарному тижні, який пройде з 16 по 20 грудня.

Введений 2001 року мораторій на продаж в Україні сільгоспземель Зеленський називав «нафталіновим пострадянським регулюванням», якого необхідно позбутися. А зняття цієї заборони, за словами президента, «економічно звільнить українців» і дозволить кожному громадянину стати власником землі.

Введення в Україні ринку землі – питання досить суперечливе. Опитування соціологів показують, що більшість громадян не підтримують розпродаж сільгоспугідь, побоюючись, що їх за безцінь скуплять олігархи та іноземці. Активність і принциповість Володимира Зеленського в цьому питанні обумовлена ​​бажанням зробити щось епохальне, що можна показати суспільству як результат. Запуск продажів сільгоспземель, за словами президента, був його передвиборною «суперобіцянкою».

Відновлення контролю над парламентом

У липні 2019 року партія Володимира Зеленського «Слуга народу» завела в парламент 254 народних депутати, які сформували у Верховній Раді монокоаліцію, що отримала на 28 мандатів більше, ніж потрібно для прийняття рішень простою більшістю.

Незважаючи на хороший запас голосів фракції «Слуга народу», до листопада їх часто стало не вистачати для ухвалення важливих законопроєктів. В опублікованому 7 листопада відеомонолозі Володимир Зеленський повідомив, що особисто стежить за статистикою голосувань фракції, і пригрозив чистками «слугам народу», що виходять з-під контролю Офісу президента.

«Є деякі депутати, які не хочуть голосувати за той чи інший закон, хоча ми домовлялися... у нас є така домовленість, вона чесна, що якщо 70% фракції «Слуга народу» підтримує той чи інший законопроєкт напередодні голосування, то ми всі голосуємо. Тому я особисто дуже уважно стежу за статистикою... є мінуси щодо статистики голосування того чи іншого депутата, але ми за всім цим стежимо, і серйозні висновки будуть зроблені до кінця цього року», – заявив Зеленський.

У жовтні президент стверджував, що фракція «Слуга народу» монолітна і в ній немає груп впливу. Однак політологи стверджують, що фракція надзвичайно неоднорідна, і від неї все сильніше відокремлюються великі групи депутатів, які відстоюють інтереси Коломойського, Авакова, Пінчука, а також безліч «безідейних» мажоритарників, яких із фракцією не пов'язує нічого, крім лояльності до Зеленському. Ці групи починають свідомо зривати голосування, показуючи, що з їх інтересами варто рахуватися.

Останнього місяця Володимир Зеленський активно розбудовував систему управління «Слуги народу». Був обраний новий глава партії Олександр Корнієнко, який замінив на цій посаді Дмитра Разумкова. Також Офіс президента налагодив регулярні зустрічі з депутатами для розбору їхніх голосувань по конкретних законопроєктах і ознайомлення їх із проєктами, які вони повинні беззаперечно підтримати.

У листопадовому відеомонолозі Зеленський натякнув, що може зробити управління «слугами» більш авторитарним. «І голові фракції Давиду Арахамії, і його заступникам складно. Чому? Тому що такої партії раніше не було – 254 депутати. Люди різні... є економісти, юристи, а є і прості люди – фермери або з підприємств – які, вибачте за такий вислів, «довго в'їжджають». І тому є помилки... Поки що у Верховній Раді в нас демократія. Але поки що», – розповів Зеленський, інтонаційно підкресливши «поки що».

За словами джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський анонсує зміни в управлінні фракцією «Слуга народу» у своєму новорічному зверненні та здійснить їх на початку 2020-го.

Реклама
Реклама