Захворіло у світі
62,746,222
Померло у світі
1,459,497
Вилікувалось у світі
40,138,626
Захворіло в Україні
732,625
Померло в Україні
12,327
Вилікувалось в Україні
345,149
Закон поза законом: чому в Україні «не трапився» ринок землі

Закон поза законом: чому в Україні «не трапився» ринок землі

І як земельна реформа стала сакральною жертвою на вівтарі великої політики

Цей матеріал також доступний російською
Закон поза законом: чому в Україні «не трапився» ринок землі
Фото: pixabay

У п'ятницю, 6 листопада, з імовірністю 99% Конституційний Суд визнає неконституційним прийнятий 30 березня 2020 року закон №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель». Проєкт відповідного рішення було опубліковано кількома днями раніше: згідно з ним, закон визнається таким, що суперечить Конституції в частині положень першого речення ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 14 Конституції України, а питання зняття мораторію на продаж сільгоспземель має бути вирішено виключно на всеукраїнському референдумі.

Зазначимо, що «злив» проєкту є кричущим порушенням законодавства, адже судові рішення такого рівня повинні прийматися в захищеній від витоків консультаційній кімнаті, що є в будівлі КС. До цього протокольного недогляду апелює влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським та його профільним уповноваженим по землі, головою Держгеокадастру Романом Лещенком. Однак для суддів, перед якими стоїть вибір «відставка, кримінальна справа» або «боротьба», цей юридично небездоганний крок є закономірним: він дозволяє «промацати» громадську думку з питання ринку землі та заробити на ній політичні бали.

З чого все починалося?

4 травня до Конституційного Суду надійшло подання від 48 народних депутатів про визнання неконституційним закону про обіг земель сільгосппризначення. Найбільш активно й послідовно відстоювали неконституційність голосування депутати «Батьківщини», «За майбутнє» та ОПЗЖ.

Суд роздумував до осені, а засідання 29 вересня було відкладено. Формально – через хворобу одного із суддів, але справжньою причиною називали настійливе прохання Офісу Президента не завалювати й без того не захмарні рейтинги «Слуги народу» напередодні місцевих виборів.

Неформально учасники процесу говорять, що жодна зі сторін не має нічого проти земельної реформи як такої. Тим більше, що, прийнята в урізаному вигляді, вона навряд чи була здатна спровокувати тектонічні зміни на аграрному ринку. Але в суспільстві сприйняття ринку землі залишається негативним – у першу чергу через провалену інформаційну кампанію, за яку відповідав заступник міністра економіки Тарас Висоцький і його команда – Зоряна Гошовська і Вікторія Онікієнко.

Тому зараз судді розуміють, що підіграти суспільству в настільки чутливому питанні – означає отримати додаткові політичні дивіденди. І команда Володимира Зеленського надала їм таку можливість – просто через некомпетентність піврічної давнини.

Як розвивалося?

В обґрунтуванні Конституційного Суду йдеться про особливу охорону землі та визначається, що вона є об'єктом прав власності українського народу. А отже, власником землі може бути лише громадянин України, оскільки громадянство – це особливий правовий зв'язок між фізичною особою та державою.

Противники рішення КС заявляють, що у такий спосіб мимоволі вводяться обмеження на всі придбані раніше іноземними інвесторами землі. «Українські компанії з іноземними інвестиціями на кшталт «МакДональдс», «Метро», «Ашан», «Тойота» повинні йти на вихід, тому що їм забороняється володіти землею», – написав екснардеп і двоюрідний брат нинішнього бенефіціара холдингу «Кернел» Андрій Мушак. Однак тут він не врахував, що закон зворотної сили не має – і всі угоди, укладені до «дня Х», залишаються недоторканними.

Теорії змови про те, що КС йде на поводу в мінливої політичної кон'юнктури, у якій президент максимально слабкий, лише частково слушні.

По-перше, об'єктивно закон прийнятий із порушеннями як у формальній, так і в контентній частині. І КС має підстави його скасувати – було б бажання. А воно є.

По-друге, лазівка референдуму, яку залишає рішення КС – ювелірний хід, який дозволить задовольнити всіх. Окрім, хіба що, бенефіціарів процесу в Офісі Президента.

По-третє, ніхто в країні не сумнівається, що Роман Лещенко як голова Держгеокадастру не здатен підготувати інфраструктуру до запуску ринку землі з 1 липня 2021 року. Він уже двічі провалив інвентаризацію землі в скромному масштабі 200 000 га (при тому, що торік Держгеокадастр інвентаризував 1 млн га) і загалом виглядає як такий, що втратив контроль над ситуацією у відомстві.

Чим може завершитися?

Швидше за все, КСУ визнає закон про ринок землі неконституційним. Юридично – це ідеальне рішення, політично – це катастрофа.

Влада втрачає мінімум 5% рейтингу (а це персональний рейтинг Володимира Зеленського) і основну – якщо не сказати єдину – свою перемогу.

Референдум дискутується, але не може бути реалізованим до прийняття закону про волевиявлення: це відстрочення дозволяє, як і раніше, роздавати обіцянки зовнішнім донорам, але при цьому зберігати статус-кво.

В аграрному ринку оренда залишається домінуючою формою господарських відносин; зростання ставок оренди заморожується або гальмується.

Досить імовірно, що після зміни влади парламент – на контрасті – продовжить мораторій на продаж сільгоспземлі на середньострокову перспективу. Це буде зустрінуте радістю, знову ж таки через провал інформкампанії виконавцями в особі Мінекономіки.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті