Закон поза законом: чому в Україні «не трапився» ринок землі
І як земельна реформа стала сакральною жертвою на вівтарі великої політики

У п'ятницю, 6 листопада, з імовірністю 99% Конституційний Суд визнає неконституційним прийнятий 30 березня 2020 року закон №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель». Проєкт відповідного рішення було опубліковано кількома днями раніше: згідно з ним, закон визнається таким, що суперечить Конституції в частині положень першого речення ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 14 Конституції України, а питання зняття мораторію на продаж сільгоспземель має бути вирішено виключно на всеукраїнському референдумі.
Зазначимо, що «злив» проєкту є кричущим порушенням законодавства, адже судові рішення такого рівня повинні прийматися в захищеній від витоків консультаційній кімнаті, що є в будівлі КС. До цього протокольного недогляду апелює влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським та його профільним уповноваженим по землі, головою Держгеокадастру Романом Лещенком. Однак для суддів, перед якими стоїть вибір «відставка, кримінальна справа» або «боротьба», цей юридично небездоганний крок є закономірним: він дозволяє «промацати» громадську думку з питання ринку землі та заробити на ній політичні бали.
З чого все починалося?
4 травня до Конституційного Суду надійшло подання від 48 народних депутатів про визнання неконституційним закону про обіг земель сільгосппризначення. Найбільш активно й послідовно відстоювали неконституційність голосування депутати «Батьківщини», «За майбутнє» та ОПЗЖ.
Суд роздумував до осені, а засідання 29 вересня було відкладено. Формально – через хворобу одного із суддів, але справжньою причиною називали настійливе прохання Офісу Президента не завалювати й без того не захмарні рейтинги «Слуги народу» напередодні місцевих виборів.
Неформально учасники процесу говорять, що жодна зі сторін не має нічого проти земельної реформи як такої. Тим більше, що, прийнята в урізаному вигляді, вона навряд чи була здатна спровокувати тектонічні зміни на аграрному ринку. Але в суспільстві сприйняття ринку землі залишається негативним – у першу чергу через провалену інформаційну кампанію, за яку відповідав заступник міністра економіки Тарас Висоцький і його команда – Зоряна Гошовська і Вікторія Онікієнко.
Тому зараз судді розуміють, що підіграти суспільству в настільки чутливому питанні – означає отримати додаткові політичні дивіденди. І команда Володимира Зеленського надала їм таку можливість – просто через некомпетентність піврічної давнини.
Як розвивалося?
В обґрунтуванні Конституційного Суду йдеться про особливу охорону землі та визначається, що вона є об'єктом прав власності українського народу. А отже, власником землі може бути лише громадянин України, оскільки громадянство – це особливий правовий зв'язок між фізичною особою та державою.
Противники рішення КС заявляють, що у такий спосіб мимоволі вводяться обмеження на всі придбані раніше іноземними інвесторами землі. «Українські компанії з іноземними інвестиціями на кшталт «МакДональдс», «Метро», «Ашан», «Тойота» повинні йти на вихід, тому що їм забороняється володіти землею», – написав екснардеп і двоюрідний брат нинішнього бенефіціара холдингу «Кернел» Андрій Мушак. Однак тут він не врахував, що закон зворотної сили не має – і всі угоди, укладені до «дня Х», залишаються недоторканними.
Теорії змови про те, що КС йде на поводу в мінливої політичної кон'юнктури, у якій президент максимально слабкий, лише частково слушні.
По-перше, об'єктивно закон прийнятий із порушеннями як у формальній, так і в контентній частині. І КС має підстави його скасувати – було б бажання. А воно є.
По-друге, лазівка референдуму, яку залишає рішення КС – ювелірний хід, який дозволить задовольнити всіх. Окрім, хіба що, бенефіціарів процесу в Офісі Президента.
По-третє, ніхто в країні не сумнівається, що Роман Лещенко як голова Держгеокадастру не здатен підготувати інфраструктуру до запуску ринку землі з 1 липня 2021 року. Він уже двічі провалив інвентаризацію землі в скромному масштабі 200 000 га (при тому, що торік Держгеокадастр інвентаризував 1 млн га) і загалом виглядає як такий, що втратив контроль над ситуацією у відомстві.
Чим може завершитися?
Швидше за все, КСУ визнає закон про ринок землі неконституційним. Юридично – це ідеальне рішення, політично – це катастрофа.
Влада втрачає мінімум 5% рейтингу (а це персональний рейтинг Володимира Зеленського) і основну – якщо не сказати єдину – свою перемогу.
Референдум дискутується, але не може бути реалізованим до прийняття закону про волевиявлення: це відстрочення дозволяє, як і раніше, роздавати обіцянки зовнішнім донорам, але при цьому зберігати статус-кво.
В аграрному ринку оренда залишається домінуючою формою господарських відносин; зростання ставок оренди заморожується або гальмується.
Досить імовірно, що після зміни влади парламент – на контрасті – продовжить мораторій на продаж сільгоспземлі на середньострокову перспективу. Це буде зустрінуте радістю, знову ж таки через провал інформкампанії виконавцями в особі Мінекономіки.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].