Музика vs проза: як Моцарта можна перетворити на звичайну людину

Ви не любите музику? Ви просто не вмієте її подавати. Світ змінився, а отже, суха серйозна мова вже не спрацює. Тому варто говорити про такі речі зрозумілою та простою мовою. Остання – ключ до успіху будь-якого твору.

Бекґраунд. Якщо в родині хтось займається музикою, це ще не вирок, а от коли обидва батьки та ще й дідусь – музиканти, то це на все життя. Саме така творча родина виховала в автора роману «Моцарт 2.0» Доржа Бату (Dorje Batuu) любов до музики. Попри те, що він не наслідував у виборі професії своїх батьків початок його кар’єри теж був творчим і експресивним.

Протягом двадцяти років Андрій Василєв (справжнє ім’я автора) працював журналістом в Україні. Наразі ж український письменник із бурято-монгольським корінням, розраховує траєкторії руху космічних кораблів і супутників у Центрі керування польотами Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору США (NASA).

Проте щоденні точні математичні розрахунки, якими він займається протягом робочого часу, все одно конкурують із бажанням писати.

Як він сам зізнається у передмові до свого першого роману «Франческа – повелителька траєкторій»: «Моя нова робота кардинально відрізняється від того, що я робив цілих двадцять років до того. Однак двадцять років стажу просто так забути не можна, і буквально за два-три місяці я став помічати, що мені гостро не вистачає тексів. І я став писати».

Дилогія про напарницю автора у Центрі керування польотами Nasa сицилійку Франческу одразу набула популярності серед читачів. Тендітна дівчина має особливу вдачу, адже мало не щотижня потрапляє у всілякі халепи. Напарнику ж час від часу доводиться рятувати її з різноманітних ситуацій і разом з тим отримувати цікаві сюжети для власної книжки.

Після закінчення історії про Франческу, Дорж Бату береться до третього роману. «Моцарт 2.0» геть інший і за стилем і за сюжетом. Проте, з огляду на музичну родину, не дивно, що автор присвятив наступний твір саме видатному композитору. «У глибокому дитинстві, я бавився з прикрасами, розібрав якесь намисто й запхнув собі доволі велику кульку до носа. Поки перелякані батьки везли дурну дитину у травмпункт, вона несамовито співала на задньому сидінні автівки – оскільки мої батьки музиканти, то я знав напам’ять ледь чи не всі сольні арії з усіх репертуарних вистав у нашому оперному театрі.

І що ви думаєте? Намистина від вібрації випала! Після цього знервований батько пообіцяв віддати мене на виховання своєму колезі, бурят-монгольському тенорові Болоту Бороєву. На щастя, Болот Дашиєвич тоді був у у від'їзді на гастролях, інакше світ отримав би ще одного посереднього тенора».

Проте, як Дорж Бату каже в передмові до роману, тут знайшлося місце не тільки музиці. «Математика і музика дуже споріднені. І там, і там є схеми, формули й алгоритми. І математика, й музика підкоряються законам та правилам. Я виріс у сім’ї професійних музикантів, і музика була присутня в моєму житті змалечку. З математикою тоді не склалося. З математикою склалося набагато пізніше. І, коли математика поєдналася з музикою, народився цей роман. Це й був мій шлях до Моцарта».

Як наголошує автор, на перший погляд, набір героїв та події в романі – хаотичні. «Та це тільки на перший погляд. Уявіть, що геть усе в романі – складна математична система. А будь-яка математична система, відповідно до теорії хаосу, залежить од початкових умов і є детермінованою, тобто підпорядкованою певному строгому математичному законові».

Дійсно, «Моцарт 2.0» – твір не тільки про музику.

Оригінальна назва: «Моцарт 2.0»

Видавництво: «Старого Лева»

Наклад: 3000 примірників

Сюжет. Фантастична історія про видатного композитора, що з невідомих причин одного вечора опинився в Нью-Йорку наших днів. Через дивакуватий зовнішній вигляд герой потрапляє до поліцейського відділку. Проте самі поліціянти також не в захваті від цього персонажа в стародавньому одязі, адже останній не може пояснити звідки він і де його документи. Від затримання у відділку Моцарта рятує українка, що приїхала в США шукати кращої долі й випадково лишилася там нелегально.

Саме із цього моменту починається нова історія життя видатного композитора, яку вигадав для героя Дорж Бату.

Від самого початку твір поглинає читача – не хочеться, щоб ця ілюзія закінчувалась. Отже, тут про пригоди того самого великого Вольфганга Амадея в місті Великого Яблука. Як би дивно не виглядала вся ідея, але динамічний сюжет, містичні подробиці потрапляння композитора в сучасний світ захоплюють. 

Крім того, автору вдалося познайомити читача й з музичними творами композитора. Так, завдяки QR-кодам, які наведені в книжці, можна одразу, не відриваючись від твору, увімкнути саме ту мелодію, про яку йдеться в сюжеті. Читаєш, слухаєш, уявляєш, а на додачу – ще й маєш прогулянку сучасним Нью Йорком. Усі знакові для героїв роману місця також позначені посиланнями, за якими читач може подивитися, де відбувалася та чи інша подія.

Розповідь про пригоди композитора перемішується з кількома іншими сюжетними лініями. Так, знаходиться місце і для життєвих історій, які траплялись із українською подругою головного героя. Крім того, гостроти роману додає детектив, який розгортається на тлі музичних творів Моцарта. Головні герої потрапляють в історію з розкриттям схеми наркоторгівлі та затриманням злочинців.

Завдяки такому фантастичному сюжету читач має змогу подивитися на сучасний світ з іншого боку, зрозуміти та майже відчути на собі всі зміни, які трапилися за кілька сотень років. Моцарт у творі – звичайна людина зі своїми бажаннями та радощами. Останнім, зокрема, не заважає його дивакуватий вигляд або його стародавнє вбрання – камзол і перука.

Автор не забуває зупинятися на деталях, які додають барв всьому оповіданню. Не тільки музика, а й запахи та смаки, що описані у творі, дозволяють зрозуміти настрій та почуття героїв.

Крім, власне, Моцарта, у романі з’являється один із близьких друзів композитора з часів його Віденської історії. Також у романі несподівано з’являється ще одна історична постать – Коко Шанель, яка теж невідомо звідки з’явилася в сучасному Нью-Йорку.

До того ж не обійшлося й без появи Франчески, колеги автора та героїні двох його попередніх романів, і кількох його американських друзів. Усі ці постаті також увійшли до сюжету й додали затишку.

Окреме місце у творі відведено місту Великого Яблука. Автору вдалося змалювати атмосферу сучасного Нью-Йорка, на тлі якої краще розумієш інопланетність Моцарта і його характеру. Це зовсім не той композитор, якого подають у підручниках з музичної літератури – читач бачить звичайну людину зі своїм характером, бажаннями та прагненнями, а його музика оживає.

Особливого смаку в «дегустації» цього роману додають сучасні малюнки і проста мова.

Вам сподобається якщо: вам цікаво подивитися з іншого боку на композитора та його музику, побачити людину, а не портрет на стіні. Також це роман для тих, хто любить закручений сюжет і напругу, але врешті-решт закінчується добре.

Вам не сподобається, якщо: ви добре розумієтеся на класичній музиці і лайтовий сюжет про серйозне – не ваша історія.

Головна причина прочитати: почути, як можуть звучати відомі класичні твори в сучасному світі, відчути мрії композитора та зовсім по-новому послухати його твори.

У тому ж дусі:

«Сам ты Гендель» Марія Пустовіт

Ще одна легка книжка про класичну музику, а точніше про відомих композиторів – звичайних людей.

Авторка розповідає про цікаві та смішні ситуації, які траплялися з відомими геніальними музикантами.

Завдяки яскраво змальованим образам останніх і простій мові книжка може бути цікавою широкому колу читачів.

Саме з неї можна дізнатися про те, ким насправді були композитори й чим вони жили, коли писали свої твори.

---

«Змій з Ессексу» Сара Перрі

Це третій роман авторки. Остання вдалася до вивчення історії рідного краю. Крім того, вона розповідає історію звичайних людей зі своїми характерами та баченням світу.

Книжка про стосунки, традиції, кохання й не тільки.