Зупинити схід сонця вручну: чому артисти та спортсмени у владі – закономірне явище
І як цей поколінський перехід може відбитися на зовнішній політиці Європи
Два роки тому, 20 травня, відбулася інавгурація Володимира Зеленського – він офіційно обійняв посаду Президента України. За цей час історією, що інтригувала найбільше, стала спроба імпічменту, який кілька разів намагалися «запустити» опоненти з протилежного табору.
Такий розвиток подій вкотре підтверджує, що в Україні розвивається процес, який демографи та соціологи останніми роками спостерігають у різних країнах. А саме – поколінський перехід, що призвів до трансферу влади, а також спричинив переділ власності й активів. Високі посади в політиці та бізнесі стрімко обіймає нове покоління, яке ігнорувати вже не виходить. Воно витісняє з арени попередників, що старіють, реагуючи на суспільний запит і користуючись електоральною підтримкою.
Теорія
Досить часто ці зміни видаються чимось на кшталт зміни варти: одне покоління – «Пост здав», інше – «Пост прийняв». Але стара гвардія не здається без бою, про що можна судити з численних конфліктів, політичної напруженості та складних інтриг.
Такий стан речей не є чимось унікальним для України, що ослаблена анексією Криму та збройним конфліктом на Донбасі, але продовжує реформувати економіку й адміністративну систему. Все це відбувається попри опір олігархів, які набули основної моці в перші роки після розпаду СРСР.
Британський політолог Марк Галеотті, який із кінця 1980-х років вивчає діяльність російських спецслужб і вважається найобізнанішим західним експертом у цій темі, називає головною справою 2020-х трансфер влади, капіталу й активів у всіх республіках колишнього СРСР.
Відповідно до цього поколінського переходу прив'язані політичні зміни в пострадянських країнах. Галеотті зазначає, що це природний процес розвитку країн і суспільств. Спроби протистояти такій еволюції призводять лише до конфліктів і нестабільності, але приречені на провал – так само, як і спроби зупинити схід сонця вручну.
Практика
В Євросоюзі, де домінують країни з розвиненою демократією та парламентаризмом, поколінський транзит у політиці й бізнесі відбувається без таких жорстких протистоянь, як в Україні, але не без інтриг. У цьому можна переконатися на прикладі Німеччини, де спливає 16-річна ера Ангели Меркель. 26 вересня відбудуться вибори до Бундестагу. Потім на першому засіданні депутати оберуть нового канцлера, і гранд-дама першої європейської економіки залишить своє крісло.
Правлячу консервативну коаліцію на виборах канцлера представлятиме новий лідер Християнсько-демократичного союзу (CDU), прем'єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія 60-річний Армін Лашет. Конкуренцію йому складуть співголова партії «Зелені» – 40-річна Анналєна Байербок і нинішній віцеканцлер, міністр фінансів – 62-річний Олаф Шольц, який представляє Соціал-демократичну партію Німеччини (SPD).
Основна боротьба розгорнеться між Лашетом і Байербок. Шанси фаворитів оцінюються приблизно як рівні. За Лашетом – досвід і адміністративний ресурс. Шанси CDU на черговий успіх знизилися, але не настільки, щоб беззастережно віддавати перемогу «зеленим». За Байербок – молодість (у розумінні політиків). Вона принесла до виборчої кампанії нову енергію. Як у прямому, так і в переносному сенсі цього слова кандидат від «зелених» має досвід здійснення стрибків у невідомість і збереження рівноваги під час приземлення. В юності була непоганою стрибункою на батуті: в її активі – три бронзові медалі чемпіонату ФРН.
Не виключено, що німці довірять Анналєні Байербок право очолити уряд, попри відсутність досвіду роботи на керівних посадах. У такому випадку на зовнішню політику Німеччини чекають радикальні зміни. «Гадаю, що однією з проблем ЄС останніх років була відсутність активної міжнародної політики... багато в чому через її відсутність у Берліна. Йдеться не про те, щоб Німеччина вказувала іншим, що їм робити. Але якщо ми поводимося дуже пасивно, то заважаємо іншим діяти», – сказала вона учасникам Трансатлантичного форуму Атлантичної ради.
Байербок вважає, що нещодавнє загострення ситуації на кордоні між Україною та Росією відбулося якраз через відсутність «активної зовнішньої політики» у Берліна.
Вона не приховує жорсткого ставлення до РФ і газопроводу «Північний потік – 2», а також схвалює припинення політичної підтримки, яку уряд Ангели Меркель надає цьому проєкту. «Північний потік – 2» суперечить нашим санкціям. Отже, його не має бути. Він не повинен працювати. Якщо голос Німеччини не буде почуто, будь то в зв'язку з посиленням напруженості навколо України або посиленням позиції щодо Росії чи «Північний потік – 2», то Європі прийде кінець», – каже Байербок. Як альтернативу вона пропонує реалізувати спільно з Україною водневі проєкти.
Перспективи
У Берліні побоюються спроб Москви не дати Байербок стати канцлером. У соцмережах, за даними The Guardian, кимось уже ведеться кампанія з дискредитації цієї кандидатки. Не виключає агітацію Росії проти «зелених» і колишній голова служби зовнішньої розвідки BND Герд Шиндлер. Але жорстка позиція щодо Росії може зіграти з Байербок і «зеленими» злий жарт – завадить не лише очолити уряд, а й навіть увійти до нього.
Адже навіть після можливої перемоги «зелених» 26 вересня вкрай малоймовірно, що вони наберуть достатньо голосів для створення однопартійного уряду. А можливі союзники по правлячій коаліції – соціал-демократи і представники Лівої партії – дотримуються більш поміркованої позиції щодо Москви.
Сама Байербок на питання про шанси відповідає: «Зараз ми очолюємо опитування, але до виборів ще п'ять місяців. Це означає, що все ще можливо». Але якщо вона зі своєю партією переможе, то українська влада отримає важливого союзника в ЄС, здатного надати підтримку не лише в розв'язанні проблеми з «Північним потоком – 2», а й у врегулюванні відносин з Росією.
А Володимир Зеленський, дипломований юрист і кар'єрний артист, зможе вести перемовини на високому рівні не просто з чемпіонкою в стрибках на батуті, а з магістром міжнародного права.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
