Розплата за популярність: як подорожчання газу пов’язане з політичними апетитами США, ЄС і Росії
І як це позначається на Україні
Природний газ – «найгарячіший» товар цього спекотного літа. Ситуація на ринку провокує небувале зростання цін у США, Європі та Азії. Постачальники вдаються до чергових цінових рекордів, аби максимально заробити на споживачах. Підігрівають ситуацію і напружені політичні дискусії по обидва боки Атлантики, безпосередньо пов'язані з Україною. Як довго триватиме цей тренд і які наслідки він обіцяє українському ринку, розбирався Mind.
Чому газ не дешевшає?
Від початку серпня спекотна погода почала відступати. Але ціни на газ не знижуються – він залишається найбільш популярним паливом на світовому ринку. The Wall Street Journal прогнозує, що виробники газу обмежуватимуть експорт, щоб зберегти високі ціни. Триватиме тиск на ринок із боку кліматичних і сезонних чинників. Попит на блакитне паливо утримуватимуть компанії, які зацікавлені створити достатні запаси для постачань в осінньо-зимовий період.
«Найвищі літні ціни на газ з 2014 року не змусили видобувні компанії запустити в роботу ще більше бурових установок. Великі виробники, які керують ринком США, орієнтуються на стратегію стабільного виробництва, накопичення готівкових коштів і підтримку високих цін на газ для отримання максимального прибутку. Аналітики Волл-стріт не бачать приводу для перегляду прогнозів у бік зниження», – зазначає WSJ.
«На ринку природного газу США склалася незручна ситуація. Все йде до того, що в зимовий сезон відбору газу ринок увійде з найнижчими запасами починаючи з 2018 року», – йдеться в записці аналітиків банку JPMorgan для клієнтів.
На тлі скорочення внутрішнього видобутку в США посилюється зовнішній попит – це провокує зростання цін. Рекорди б'є експорт газу трубопроводами до Мексики, продажі американського СПГ за кордон досягли нового максимуму. В Азії базова ціна із середини квітня зросла більш ніж удвічі. Європейські котирування також на цьому тижні продовжили ескалацію. В обставинах, що склалися, великою є ймовірність «вибухової траєкторії зростання цін на природний газ», – зазначають аналітики JPMorgan.
У Європі ціни на газ вже перевищили $500 за 1000 куб. м – це 13-річний максимум. Запаси в підземних сховищах – мінімальні для цієї пори року. Але «Газпром» як основний постачальник не прагне збільшувати експорт. Ба більше, російська монополія скоротила закачування в найбільші ПСГ на території ЄС. Також компанія відмовляється бронювати додаткові потужності для транзиту через українську газотранспортну систему.
Експерти оцінюють такі дії як шантаж і тиск на Європу, щоб створити умови для завершення будівництва і введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік – 2» в обхід України.
До чого це призведе?
Ринкова ситуація не сприяє тому, щоб США й інші постачальники перенаправляли свій ресурс на європейський ринок з Азії. Тому загальна картина цьогоріч у період підготовки до опалювального сезону напруженіша, ніж зазвичай останніми роками. Попит на газ є, але зберігається також дефіцит пропозиції, який підтримує «Газпром» «максимально доступним способом».
«Цілком імовірно, що в ІІІ кварталі 2021 року і майбутньою зими 2021/22 року обмеження на європейському газовому ринку залишаться, що призведе до тривалого періоду відносно високих цін. На динаміку пропозиції і відповідно на ринкову ситуацію впливатиме запуск «Північного потоку – 2» і нових СПГ-терміналів у Європі, а також температура в зимовий період. М'які погодні умови допоможуть пройти опалювальний сезон без пригод і вибухового попиту на газ», – зазначають автори останнього випуску Quarterly Gas Review, опублікованого напередодні The Oxford Institute for Energy Studies.
Як це відбивається на геополітичних настроях?
Передумови для швидкого завершення будівництва «Північного потоку – 2» з'явилися внаслідок політичної угоди президента США Джо Байдена та канцлера ФРН Ангели Меркель, яку вони уклали минулого місяця. Але реакція на неї виявилася неоднозначною в Україні, а також серед країн ЄС і всередині США. Причина – відсутність чітких гарантій для безпеки України, а також ризики для конкуренції на європейському газовому ринку.
Тому Київ і Варшава об'єднують зусилля для тиску на «Газпром» і його партнерів у ЄС, які лобіюють виняткові правила для експлуатації «Північного потоку – 2». На корпоративному рівні НАК «Нафтогаз України» готовий протистояти загрозам, пов'язаним зі спірним газопроводом.
Не залишилися осторонь також законодавці із США та низки країн ЄС, які виступили проти угоди Байдена й Меркель. У спільній заяві, опублікованій 3 серпня, вони назвали «Північний потік – 2» «Геополітичним проєктом, спрямованим на розширення впливу Росії в Європі за рахунок домінування на енергетичному ринку».
Перспективи українського газового транзиту та проблеми безпеки для України, які виникають у зв'язку із запуском «Північного потоку – 2», постануть у центрі перемовин президента Володимира Зеленського і Джо Байдена, запланованих на 30 серпня у Вашингтоні. Але навряд чи варто очікувати, що нинішній господар Білого дому відмовиться від своєї стратегії щодо напрацювання нових правил у відносинах з Кремлем і відновлення трансатлантичної єдності, у якій Україна посідає аж ніяк не центральне місце.
Напруженість у відносинах з Німеччиною та Росією, в поданні Байдена та його радників, може нашкодити головній зовнішньополітичній меті США – зупинити глобальну експансію Китаю.
Чому «доба Трампа» ще нагадає про себе?
Але не все так однозначно – як і буває в політиці. «Зовнішня політика США повертається до норми як у кращому, так і в гіршому її прояві. Республіканці знову демонструють більшу жорсткість стосовно Росії та Китаю, ніж демократи. Епоха Трампа дійсно скінчилася», – констатує Джон Болтон, радник з національної безпеки Трампа у 2018–2019 роках, який після відходу з посади долучився до табору його опонентів.
У своїй колонці для The Wall Street Journal він пише: «Остаточна капітуляція Байдена означає, що США більше не намагаються зупинити «Північний потік – 2». Але все-таки саме під час президентського терміну Трампа, зауважує Болтон, будівництво спірного газопроводу успішно просувалося та було майже завершено. Це означає, що Трамп насправді не вжив реальних зусиль для того, щоби зупинити проєкт, коли влада була в його руках.
А для України це означає, що перспективи країни на європейському газовому ринку залежатимуть не тільки від подальшого ходу реформ, а й від перемовин на найвищому політичному рівні. Причому перемовин не лише із західними партнерами, а й з Росією, що залишаються на порядку денному, попри політичні проблеми з їх організацією.
Певного спокою на тлі загальної напруженості в політиці та на ринку додають хіба що новини про дострокове виконання «Нафтогазом» плану Кабміну зі створення запасів блакитного палива на майбутню зиму. Разом із газом українського видобутку ресурс із ПСГ має зіграти стабілізаційну роль під час майбутнього опалювального сезону.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
