Дайджест kmbs alumni: про сучасний стан вищої освіти в Україні, класичну музику, книги та лідерство

Дайджест kmbs alumni: про сучасний стан вищої освіти в Україні, класичну музику, книги та лідерство

Найцікавіше на платформі в жовтні

Дайджест kmbs alumni: про сучасний стан вищої освіти в Україні, класичну музику, книги та лідерство
Фото: depositphotos.com

У рамках співпраці з Києво-Могилянською бізнес-школою та, зокрема, спільнотою її випускників Mind пропонує своїм читачам ознайомитися з найцікавішими матеріалами, що публікувалися на платформі kmbs аlumni протягом жовтня.

kmbs news

Протягом двох тижнів в Україні тривав фестиваль «Австрійська осінь 2021». Концерти  відбулися в трьох містах: Києві, Дніпрі та Харкові. Над музичною програмою фестивалю працювала заслужена діячка мистецтв України, диригентка Національної Філармонії України Наталія Пономарчук та австрійський віолончеліст Флоріан Еггнер, який виступає в складі всесвітньо відомого Eggner Trio.

У рамках фестивалю в Україні вперше виступив скрипаль світової величини Беньямін Шмід. «Привернути таку зірку, яка працює в неймовірно інтенсивному світовому графіку – подарунок долі», – розповідають організатори. Струнний ансамбль Auner Quartet на фестивалі «Австрійська осінь» зіграв із віолончелістом Флоріаном Еггнером. «Музиканти квінтету грають у так званій віденській традиції салонних концертів – емоційно і разом із тим душевно, камерно, затишно. Auner Quartet – символ людської взаємодії. Різні особистості, різні інструменти працюють разом для досягнення вищої мети», – йдеться в дописі.


На першому kmbs Alumni Talks за темою «Advisory Board як драйвер розвитку компанії» учасники разом з Лілею Матвєєвою обговорили, як працює Advisory Board у бізнесі. «У межах відведеної години часу нам вдалося стисло та змістовно донести основні питання теми. Було багато прикладів із реальних кейсів та активне обговорення додаткових питань», – йдеться в повідомленні.


Експерти Advisory Board kmbs Alumni за запитом власників ІТ-компанії S-Pro обговорили як молодій та успішній компанії проводити аналіз країн для виходу на нові ринки та сегменти, а також як заручитися підтримкою вже наявних клієнтів, знайти нових. Порушувалося питання щодо побудови ефективної стратегії для виходу на нові ринки.


Експертна рада випускників Києво-Могилянської бізнес-школи привітала «Могилянку» з Днем академії. «Цей рік особливий ще й тим, що Києво-Могилянська академія відзначає 30-річчя свого відродження. Тож бажаємо нашій Alma mater розвитку, процвітання та успішного примноження інтелектуальної еліти країни», – зазначили випускники.


Проєкт «Прокачай школу» обрав навчальні заклади для технологізації – Марганецьку гімназію №5 та школу в селищі Велика Лепетиха. Навчальні заклади отримали нові смартдошки. «Серпневу та вересневу школи ми вирішили відвідати особисто, адже вони знаходяться недалеко одна від одної: кілометрів 300 всього. Київ – Марганець (Дніпропетровська область) – Велика Лепетиха (Херсонська область) – Київ. 2000 км загалом цього разу», – розповіли учасники проєкту. 


Сергій Войцеховський розповів, що люди часто піддаються ефекту володіння – надають більшої цінності речам лише тому, що володіють ними. Згідно зі статистикою компаній, що надають послуги з оренди автомобілів, практично жодна людина ніколи не мила орендовану машину. 

kmbs openmind

Декан Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Саврук розповів про сучасний стан вищої освіти в Україні та її екосистему, нерозуміння університетами своїх клієнтів, а також про те, чому українські університети – це закриті системи та досі не мають реальної автономії.

Ефективний заклад навчання – це університет, який забезпечує якісне навчання, спроможний до збалансованого розвитку людського, інфраструктурного, професійного капіталів у суспільстві. Це під силу тим закладам, які можуть самоорганізовуватися. І якщо в університеті ця спроможність є, то він не потребує штучної підтримки й буде завжди достатньо ефективним.

Сьогодні, очевидно, немає тієї динаміки, якої від вищої освіти очікує наше суспільство. Одна з причин цього гальмування полягає і в нинішніх особливостях управління, і в самій моделі освітньої галузі. А саме: досі є багато практик, гальмівних для розвитку гнучкості – необхідної умови, щоб бути актуальними, встигати за змінами в середовищі. Це стосується як гуманітарної, технічної, так і бізнес-освіти. Є відчуття перманентної кризи, що зводиться до тез «ми не встигаємо» і «система не дозволяє швидко перелаштовуватись». Але це не означає, що зміни не відбуваються там, де є увага до цієї теми, до лідерства та спроможності до вольового акту.


Керівник програми Presidents’ MBA kmbs Едуард Мальцев вважає, що  поняття «лідер» та «лідерство» неодноразово трансформувалися упродовж людської історії залежно від соціального та економічного контексту. Колись найбільш потрібними були керівники, які надають вказівки й жорстко контролюють, згодом – лідери, які вміють «надихати», а останнім часом ми дедалі частіше чуємо про лідерство служіння, за якого управлінці фокусуються на потребах своїх людей.

Найчастіше лідером називають того, хто має послідовників. Отже, наша свідомість автоматично робить наступний крок: лідер – це той, хто веде послідовників за собою. З такого погляду лідером є, скажімо, вождь племені: за ним йдуть люди. Одним із найважливіших аспектів лідерства вважають владу. На думку Мальцева, лідерство – це не стільки про владу, скільки про відповідальність. В ідеалі сама влада мала б бути пов’язана з відповідальністю, але в житті це не завжди так.


Керівник програми MBAF kmbs Євген Пенцак розповів про зв’язок між економікою та щастям людини, а також про умови, які потрібно забезпечити в країні, аби вона отримала потужний поштовх до розвитку. 

Усі люди прагнуть щастя, але достеменно не знають, з чого воно складається. Є гіпотеза, що гроші відіграють у цьому певну роль – і економіка має інструменти, що дозволяють вимірювати рівень задоволення, пояснювати й передбачати поведінку людей. Економісти розглядають так звану функцію задоволення (корисності), яка складається з великої кількості чинників. І прагнуть дізнатися, з якою силою кожен із них впливає на щастя людини. Звичайно, усі люди різні, тому й функція задоволення в них варіюватиметься.

Властивості цієї функції досліджували економісти Деніел Канеман та Амос Тверські. Вони дійшли цікавих висновків, зокрема, що люди несиметрично ставляться до позитивних та негативних подій. Негативні впливають на нас набагато сильніше, а позитивні ми зазвичай сприймаємо як належне. Навіть під час ухвалення важливих рішень люди часто покладаються не на логіку, а на емоції. Ба більше, нерідко нами рухають неусвідомлені мотиви.


Власник креативного простору «Артинов» та приватної гімназії «Дельфін», випускник Presidents’ MBA kmbs Андрій Піжевський розповів, що йому допомогло вибудувати бізнес. Простір «Артинов» був першим подібним у Вінниці й одним з найбільших креативних просторів в Україні. Він швидко став популярним. Там проводили багато різноманітних активностей: дискусійні клуби, бізнес-курси, ігротеки, ночі кіно. Поступово стала очевидною потреба в інших напрямах. Часто сам клієнт приходив із запитом або навіть готовою пропозицією.

Так, наприклад, з’явилася мовна школа. Потім виникла потреба в IT-школі, далі – у музичній. Піжевський дійшов висновку, що створювати новий бренд буде занадто довго, дорого й складно, і вирішив знайти вже наявний та модернізувати його. У Вінниці упродовж 25 років існувала приватна гімназія «Дельфін». Виявилося, що власниця не проти продажу, і він придбав школу.


Фахівці Trendwatching.com вважають, що зміни клімату вже не обмежуються окремими місцями на планеті (скажімо, полярними льодовиками чи тропічними лісами Амазонки). Катастрофа може зачепити будь-яку країну, і прикладів більшає щодня. Повені в метро Нью-Йорка, торнадо в Лондоні, удари блискавки в Індії – лише деякі з них.

За останні 50 років кількість катастроф, пов’язаних із погодою, у всьому світі зросла вп’ятеро. Зміни в способі життя, можливо, і не здатні обернути цей тренд, але вони спроможні принаймні призупинити його поширення, доки людство придумає радикальніші методи боротьби з глобальним потеплінням.

Зміна клімату стала таким собі слоном у кімнаті, який до того ж поводиться агресивно. І ані споживачі, ані компанії більше не можуть його ігнорувати. За даними The Lancet, 45% молодих людей у 10 країнах стверджують, що тривога, пов’язана з кліматом, впливає на їхнє повсякденне життя. 57% людей із країн Азійсько-Тихоокеанського регіону кажуть, що припинять купувати у бренду, якщо виявлять, що він має слабкі показники організаційної стійкості.

Отже, компанії змушені прискорювати своє «озеленення» і пропонувати споживачам товари та послуги, які дозволяють жити «на повну». Також чимало брендів сьогодні запускають корисні ініціативи, спрямовані на забезпечення кращого майбутнього для людства загалом і власного бізнесу.


Засновник Docens Сергій Войцеховський поділився своїми враженнями про книжку «Місяць на межі», де розповідається про підприємця Джессі Іцлера, який вирішив круто змінити своє життя і запросив на 30 днів пожити й потренуватися до себе в Нью-Йорк справжнього спецпризначенця, «морського котика». Він привніс яскраве розмаїття в життя сім'ї Іцлер, істотно змінив звички не тільки щодо спорту, а й в побуті успішної американської сім'ї. Історія написана з гумором і детально розповідає про кожен з 30 днів нового спортивного життя Джессі. 

Войцеховський також розповівпро книжку «Самурай без меча», де йдеться про Тойотомі Хідейосі, військового й політичного діяча XVI століття. Він об'єднав Японію, що потопала в міжусобних війнах. Запам'ятався повною забороною християнства, а також декількома військовими кампаніями в Китаї й Кореї. Примітним фактом є те, що Хідейосі з простої селянської родини, повною відсутністю навичок володіння зброєю, що абсолютно суперечило духу самурая того часу. Він зміг стати верховним правителем і зробити досить багато для розвитку Японії. «Самурай без меча» розкриває філософію лідерства Хідейосі та є автобіографічним твором. Багато що з уроків японського лідера дуже перегукується з сучасними підходами й дає можливість подивитися на давно зрозумілі постулати під іншим кутом.

Сергій Войцеховський також розповів про враження від книжки «Есенціалізм. Шлях до простоти». Есенціалізм – можливість розумно інвестувати свій час та енергію у вирішальні справи для досягнення максимальної ефективності. Здається, нічого складного не буває, а ось питання, як цього досягти. У книжціі багато досліджень і життєвих прикладів, модель добре структурована, чого тільки вартий парадокс успіху. Саме прагнення до успіху може викликати невдачі, оскільки успіхи відволікають вашу увагу від важливіших речей.

Ми уявляємо собі офіси в «доісторичні» часи: люди записують повідомлення на папірцях, розносять документи вручну, відповідають на нескінченні телефонні дзвінки тощо – і радіємо, що тепер можемо діяти швидше й ефективніше. А ще віримо в те, що, коли нині ми почуваємося перевантаженими електронними листами та миттєвими повідомленнями, причина в нас і нашому невмінні правильно користуватися цими інструментами. Кел Ньюпорт у своїй книжці «Світ без електронної пошти» запитує: а що, як насправді електронна пошта не врятувала інтелектуальну роботу, а спричинила уповільнення економічного зростання упродовж останніх десятиліть? Автор наводить три основні аргументи проти електронної пошти: зниження продуктивності, негативні переживання та власний «розум» електронної пошти. Причин зниження продуктивності через отримання й надсилання повідомлень чимало: асинхронність подібного спілкування, велика кількість нерелевантної інформації, а також багатозадачність.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло