«Удар по путіну»: Фінляндія стає 31-м членом НАТО
Сьогодні, 4 квітня, кордон між рф та НАТО подовжується на 1340 км, реалізуючи кошмар російського президента

У вівторок, 4 квітня, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі буде піднято фінський прапор на честь вступу країни до військового блоку. Це завдасть стратегічного й політичного удару по російському президенту владіміру путіну, який довго виступав проти розширення НАТО до кордонів рф.
За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, путін увірвався до України, щоб відсунути західний альянс від російських кордонів, але отримав протилежний результат – кордон НАТО з рф подвоюється до 2600 км. Столтенберг оголосив, що вступ Фінляндії до НАТО зробить північну країну безпечнішою, а колективний альянс – сильнішим.
«Це історичний тиждень. У вівторок ми вітатимемо Фінляндію як 31-го члена НАТО – заявив 3 квітня Єнс Столтенберг. – Ми вперше піднімемо фінський прапор у штаб-квартирі НАТО. Це буде гарний день для безпеки Фінляндії, безпеки країн Північної Європи та НАТО загалом».
Як і на будь-якого іншого учасника НАТО, на Фінляндію пошириться дія 5-ї статті про колективну оборону: напад на неї розцінюватиметься як атака на всіх членів альянсу. У свою чергу НАТО від Фінляндії отримає великі території для навчання та розміщення військових баз у безпосередній близькості від Санкт-Петербурга, другого за значимістю російського міста.
Внесок Фінляндії до НАТО
Приєднання Фінляндії допоможе НАТО скласти «географічний пазл», заповнивши велику прогалину в стратегічно важливому північно-європейському регіоні. Балтійське море фактично перетвориться на «внутрішню водойму НАТО», і за потреби альянс зможе замкнути росію у Фінській затоці, відрізавши її від Калінінградського ексклаву.

«Кожного разу, коли російським кораблям доведеться висуватися з баз у російській частині Фінської затоки, потрібно буде запитувати дозволи Гельсінкі, Стокгольма й Таллінна на переміщення в їхніх територіальних водах, і достатньо буде одного клацання натовських пальців для відмови в цьому, після чого варіантів у росії залишатиметься рівно два: або йти напролом, нариваючись на міжнародний інцидент, або мовчки проковтувати образу до кращих часів... НАТО отримає можливість морської блокади Санкт-Петербурга. Затиснутому з усіх боків Балтфлоту і розвернутися ніде буде в таких умовах», – описує проблему «ПолітНавігатор».
Фінляндія додасть понад 257 000 своїх військовослужбовців до об'єднаних сил НАТО. Фінські війська – це найбільший у Західній Європі арсенал із 1500 артилерійських установок, а також добре навчені елітні підрозділи, здатні оперувати в морозних умовах Крайньої Півночі. Гельсінкі також можуть похвалитися великим замовленням на 64 винищувачі п'ятого покоління F-35 американського виробництва.
Прискорене прийняття
Процес вступу Фінляндії Єнс Столтенберг назвав «найшвидшим в історії НАТО». Менше року знадобилося на те, щоб членство цієї країни ратифікували всі 30 учасників альянсу.
Фінляндія зберігала військовий нейтралітет із 1948 року, після підписання із СРСР Договору про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу. Ідея інтеграції в НАТО була непопулярною: у січні 2022 року за вступ до Північноатлантичного альянсу висловлювалися лише 28% фінів. Однак російське вторгнення в Україну стривожило 5,5-мільйонну північну країну, і за лічені тижні до табору охочих набути членство в НАТО увійшло майже 80% населення.
Фінляндія подала заявку на вступ до військового блоку в травні 2022 року разом зі Швецією, яка відмовилася від багатовікової політики неприєднання. Проти прийняття обох держав до альянсу виступав президент Туреччини Реджеп Ердоган, вимагаючи від Гельсінкі та Стокгольма підтримати турків у боротьбі курдськими організаціями. Також приймання в НАТО нових членів гальмувала Угорщина, яка висловлювала стурбованість через ризик прямого збройного конфлікту з рф.
Проте наприкінці березня парламенти Угорщини та Туреччини проголосували за ратифікацію членства Фінляндії в НАТО. Щодо Швеції, то для неї, імовірно, включать «зелене світло» після того, як у Туреччині в середині травня відбудуться вибори. Розташовуючись за Фінляндією, як за щитом, шведи в найближчій перспективі зможуть почуватися в більшій безпеці.
«Приєднання Швеції відбудеться швидко, – цитує Єнса Столтенберга Euractiv. – Ми не маємо створити враження, що Швецію залишено. Союзники готові її захистити. Неможливо уявити, що будь-яка загроза нападу на Швецію залишиться без реакції союзників, а після набуття Фінляндією членства в НАТО й поготів».
Реакція росії
У відповідь на вступ Фінляндії до НАТО кремль пообіцяв нарощувати сили на кордоні з нею. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ рф Александр Грушко.
«Частина заходів уже оголошена. Зміцнюватимемо наш військовий потенціал на західному та північно-західному напрямку. У разі розміщення на території Фінляндії сил і засобів інших членів НАТО вживемо додаткових заходів для надійного гарантування військової безпеки росії», – заявив Александр Грушко.
Про які саме заходи йдеться, дипломат не уточнив. Аналітики Центру нової американської безпеки (CNAS) зазначають, що досі реакція рф на процес вступу Фінляндії та Швеції до НАТО була негативною, але на диво стриманою. Через втягнення в українську війну росія висловлювала невдоволення тільки на словах, не вживаючи будь-яких заходів.
Протягом року представники рф критикували Фінляндію і Швецію за те, що країни стають «маріонетками США» та «мішенями» для російських ударів. Путін підвищував градус своєї ядерної риторики й у жовтні 2022 року перемістив до північного кордону кілька стратегічних бомбардувальників Ту-95 і Ту-160, здатних нести ядерні крилаті ракети.
Експерти CNAS вважають, що через понесені в Україні втрати росія не зможе відповісти на розширення НАТО нарощуванням конвенційних озброєнь на кордоні з Фінляндією. Тому від неї варто очікувати гібридних тактик, як-от кібератаки, глушення GPS і дезінформаційні кампанії з розпалювання внутрішньополітичних заворушень. Також кремль, імовірно, спробує використовувати як зброю мігрантів, як 2021 року робила Білорусь на кордоні з Польщею. Для захисту від такої загрози Фінляндія цими днями почала зводити паркани на найуразливіших ділянках кордону, що прилягають до Санкт-Петербурга.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].