Кабмін обмежив експорт цукру. У країні дефіциту цього продукту немає. У чому тоді причина заборони на закордонні відправки?
І як сезонне ембарго позначиться на галузі
З наступного понеділка, 5 червня, Україна припиняє експорт цукру. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів, внісши категорію «цукор» до додатка 1 «Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню» постанови №1466 з обсягом квоти 0 тонн та періодом ліцензування з 5 червня до 15 вересня 2023 року. Отже, ембарго діятиме до середини вересня – у цей час цукрові заводи починають приймати на переробку буряки нового врожаю.
Хоча представники Кабміну й не обтяжили себе поясненнями, але вочевидь мається на увазі, що експорт перекритий із метою стримати зростання цін на цукор, адміністративно сконцентрувавши його на внутрішньому ринку.
Примітно, що попри надактивний експорт цукор не є лідером подорожчання серед продовольчих товарів першої необхідності. Ціни на нього зросли за рік із 28 грн/кг до 33 грн/кг, тобто на 17%. Для порівняння: вартість курячих яєць збільшилась на 80%.
Mind розбирався: чому виникла нагальна потреба обмежити зовнішню торгівлю цукром і до яких наслідків для галузі це може призвести.
Для початку – як здійснювався експорт цукру до запровадження обмежень, чи були корективи через воєнний стан? Зовнішня торгівля велася, але була нерегульованою.
На першому етапі повномасштабного вторгнення вивезення цукру, як і інших продовольчих товарів, було припинено. 5 червня 2022 року експорт було відновлено в режимі ліцензування, тобто фактично за заявно-повідомчим принципом. Ліцензії видає Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.
Експорт цукру справді був настільки активним, що викликав занепокоєння? Так – він був активним, і ні – обсягами експорту, що загрожували б внутрішньому балансу, не був.
Але справді треба визнати, що динаміка експорту виглядала вражаюче: за перші сім місяців 2022/2023 маркетингового року, що на ринку цукру починається у вересні попереднього та закінчується в серпні поточного року, Україна експортувала 265 000 тонн цукру. Цей колосальний результат, який майже вп'ятеро перевищує показник експорту за весь минулий 2021/2022 МР. За даними асоціації «Укрцукор», за весь період 2021/2022 МР було експортовано 55 000 тонн цукру.
Однак, незважаючи на рекордну динаміку, обсяги експорту повністю корелювалися з балансом внутрішнього ринку, попит на якому суттєво просів через від’їзд біженців за кордон і руйнування підприємств харчової промисловості. Так, у 2022 році в Україні було вироблено майже стільки ж цукру, як і роком раніше: 1,33 млн тонн проти 1,45 млн тонн. При цьому в поточний сезон країна увійшла зі значними залишками, що переходять із 2021/2022 МР – а саме 491 000 тонн.
Скільки цукру потрібно Україні для внутрішнього ринку? Нині ніхто цього точно не знає. Довоєнні баланси визначали ємність внутрішнього ринку з урахуванням переробки 900 000 тонн.
Новий баланс, скоригований на припинення роботи значної частини харчопрому, а також відплив людей за кордон, публічно не оприлюднено, як, утім, і баланси щодо інших продовольчих товарів. Є підозра, що ці цифри не зведені, тож їх не знають і в уряді. Тобто будь-які обмежувальні рішення ухвалюються фактично наосліп.
Що стимулює експорт українського цукру? Два нерівнозначні чинники.
Перший, більш глобальний, але хоч, як не парадоксально, менш важливий – зростання світових цін цей продукт.
За даними FAO, ціни на цукор перебувають на найвищому майже за 10 років значенні. Травневі ф'ючерси на цукор на лондонській біржі ICE торгувалися за 701,5 $/тонна і мають тенденцію до збільшення. Причини цілком ринкові – скорочення пропозиції на світових ринках через погіршення очікуваної врожайності у країнах-виробниках: Індії, Таїланді та Китаї.
Подорожчання стимулює попит на дешевий український (і взагалі будь-який) цукор.
Другий, важливіший для успіхів української зовнішньої цукрової торгівлі фактор, – минулорічне обнулення Євросоюзом усіх тарифних і кількісних обмежень щодо української аграрної продукції. Саме відсутність адміністративних бар'єрів дозволила українським експортерам легко зайняти свою нішу на європейському ринку.
Примітно, що навесні 2023 року, коли європейські фермери масово протестували проти напливу української агропродукції – зерна, олії, яєць та фруктів, категорія «цукор» не згадувалася жодного разу. У 2022/2023 МР обсяг виробництва цукру в ЄС оцінюється в 13,9 млн тонн, що на 10% менше за попередній сезон.
Внутрішньоукраїнські ціни на цукор ідуть у руслі загальносвітової тенденції? Ні. Україна дедалі більше нагадує економічний безлюдний острів, який мінімально зачіпають загальні шторми. Цю ситуацію найяскравіше видно на ринку зернових, де розрив між світовою ціною та внутрішньою залежно від культури може бути двократним – це рекордний і нездоровий спред.
Цукор же в Україні коштує близько 33–35 грн за кілограм у роздробі, тобто на 5–7 гривень більше, ніж рік тому. Щомісячне подорожчання виражається десятками копійок.
Така сама помірна динаміка і з іншими продовольчими товарами? У тому й річ, що ні.
За даними Держстату, найбільший стрибок цін зафіксовано на курячі яйця – 79,8% р/р на початку ІІ кварталу. Також у лідерах із подорожчання фрукти – на 44,9% та овочі – на 38,3%.
Риба додала 37,2%. М'ясо та м'ясопродукти підскочили в ціні на 20,2%.
Вартість цукру при цьому зросла лише на 15–17%.
За даними Інституту аграрної економіки, лідерами зростання споживчих цін на продукти харчування проти грудня 2022 року у квітні поточного року стали морква (+96,5%), капуста білокачанна (+83,5%) і цибуля ріпчаста (+72%). Крім того, зростання споживчих цін на харчопрод у квітні проти березня 2023 року збереглося за яблуками (+18,6%), морквою (+11%), свининою (+8,5%), капустою білокачанною (+6,9%), пшоном (+3,3%), молочними сумішами для дитячого харчування (+3,1%), яловичиною (+2,2%).
Чому тоді під обмеження потрапив саме цукор? Через невелику кількість гравців цукрова галузь більше піддається контролю і працює «в білу», що робить її видимою для контролюючих органів. Тому уряд пішов шляхом найменшого опору, а не найбільшої економічної доцільності.
З об'єктивних причин вибірковості – не всі товари, що подорожчали, затребувані на зовнішніх ринках і відповідно не мають висхідних показників експорту. Виняток – молочна продукція, яка і дорожчає, і експортується. Однак тут Кабмін має інший «план боротьби з подорожчанням»: зниження ПДВ на операції з постачання молока – ідея, яку навіть мінімально обізнані в галузі експерти вважають утопічною та шкідницькою.
Які прогнози для ринку цукру на майбутній сезон? Почнемо з глобальних очікувань – напруженість збережеться.
У Європі через посуху спостерігається уповільнення сівби цукрових буряків, що може призвести до затримки розвитку посівів і, як наслідок, можливого зменшення обсягів виробництва цукру в новому сезоні 2023/2024 МР.
Відповідно до даних агентства з моніторингу врожаю в Європі MARS, затримка сівби цукрових буряків у державах Бенілюкс цього року збільшилася, внаслідок чого країни регіону закінчили сівбу останніми в Європі.
В Україні ж усе набагато благополучніше. На 25 травня посіяно понад 240 000 га цукрових буряків – це один із найкращих показників за п'ять років. Найбільше буряків посіяли у Вінницькій і Тернопільській областях – по 52 000 га. За ними йдуть Хмельниччина (23 500 га) і Полтавщина (22 500 га).
У 2023 році переробляти цукрові буряки планували понад 30 підприємств. Результат переробки залежатиме від ситуації в енергетиці цієї осені та параметрів сировини, проте базовий прогноз передбачає підвищення виробництва порівняно з минулим роком.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
