Форум Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України: план розвитку бізнес-культури
Учасники Форуму запропонували сформувати спільну позицію бізнесу та держави для відбудови України

Члени 95-ти бізнес-спільнот, активні підприємці та представники влади обговорили й визначили подальші кроки для просування економічних свобод і розвитку бізнес-культури під час Форуму Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України. Чого насправді чекає від держави бізнес, які проблеми існують між цими двома сторонами і як швидко можна разом досягти очікуваної модернізації України?
Mind шукав відповіді на ці питання разом із міжнародною бізнес-спільнотою Board, яка є однією з засновниць Коаліції бізнес-спільнот.
Стратегічна Візія України до 2032
Робоча група Коаліції презентувала принципи й вимоги щодо державних економічних політик та стратегічну Візію України. Вона звучить так: «Україна – безпечна глобальна країна найкращих можливостей». Що це означає?
В першу чергу, що Україна-2032 – це сильна та успішна країна, яку поважають і якою пишається кожен українець всередині та назовні. Країна, де є багато роботи. Де кожен має можливість забезпечити власну родину добробутом, освітою та медичним захистом. І це – результат економічного розвитку. А зручна безпечна держава дбає про тих, хто не може подбати про себе. Це країна найкращих можливостей для розвитку й інновацій, реалізації власних талантів та прагнень.
«Ми не втратили шансу стати країною з сервісною цифровою державою. Першою країною у світі, де віртуальні активи мають такий самий захист і можливості, як і реальні. Ми ще можемо зробити великий прорив у сфері енергетичних технологій. Україна має стати житницею нових сенсів і найпривабливішою країною для бізнесів. Але бізнес чекає від країни безпеки й економічних свобод», – заявив Андрій Длігач, голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України.
В Україні працює 13 млн працездатних людей, які згенерували під час вторгнення за 2021 рік близько 120 млрд доларів доданої вартості. А 4 млн українців, які працюють за кордоном і мають громадянство України, згенерували близько 80 млрд доданої вартості. 7 млн українців, які вже мають в інших країнах громадянство, згенерували 800 млрд доданої вартості. Українці по світу створюють додану вартість майже на 1 трильйон доларів. Як бачимо, продуктивність праці за межами України вище.
Тому тільки створивши найкращі у світі умови для бізнесу, країна зможе зробити стрибок в економіці.
«Щоб залучати людей, інвестиції та іноземні компанії, потрібно відрізнятися своїми перевагами. Оскільки Україна – молода країна, ми можемо робити сміливі рішення щодо зменшення податків і цим залучати інвесторів та конкурувати у світі», – говорить Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації.
У питанні проведення реформ до бізнесу ставляться як до теоретиків. Щоб краще налагодити співпрацю на впровадження державних політик, треба бізнесу продовжувати бути активними та вести діалоги з державою, говорити про проблеми, де вони є, і займати чітку позицію.
Бізнес не може бути поза політикою, він мусить стати замовником державних політик. У цьому переконаний Ігор Ліскі, засновник групи компаній «Ефективні інвестиції», ментор бізнес-спільноти Board: «Є два шляхи: або бізнес йде в політику, або дає шанс політиці й допомагає в досягненні потрібної мети іншими шляхами. До 2014 року у нас була фейкова держава, фейкові інституції. Це все було через те, що ми дали владі це зробити. Ми маємо змінити цю історію. Маємо вимагати нової якості політики».
На тому, що бізнесу сьогодні потрібно бути проактивними, наголосила Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП): «Ми маємо співпрацювати з урядом і нагадувати йому економічну бізнес-адженду. Україна зараз втрачає людей, які покладають життя для того, щоб наша держава була процвітаючою і модернізованою. Тобто ціна занадто висока, щоб ми втратили цей шанс».
Людський капітал – основа економічної стратегії
З точки зору Коаліції, майбутнє України лежить в економічній стратегії, побудованої на людському капіталі, де освіта є фундаментом. Бізнес також може допомагати в освітній реформі та в реформі, пов’язаній з людським капіталом. Як?
- Долучаючись до зростання цифрової та інноваційної економіки. Щоб з’являлися компанії зі значною капіталізацією (понад 1 млрд доларів), які б генерували продаж продуктів на весь світ і не тільки в ІТ.
- Розвиваючи бізнеси, де корінь – технологія. Для появи таких компаній потрібен людський капітал, щоб генерувати ідеї та залучати інвестиції.
- Формуючи разом з державою стандарти освіти. Щоб зробити фундаментальну освіту, де людина буде розвивати необхідні компетенції у майбутньому, бути постійно в контексті інновацій, знати, як реалізувати проєкт, як зібрати команду чи волонтерів.
- Ставати агентами змін. Допомагати просувати революційні ідеї у сфері професійно-технічної освіти.
Як бізнес разом з державою може допомогти Україні?
В Україні є абсолютна можливість, щоб випередити інші країни світу. За словами Бориса Шестопалова, співвласника та генерального директора HD-group, члена Ради директорів СУП і ментора Board, нам необхідно створити нові індустріальні території, але в Україні немає де розгортати нові підприємства. Тому рішенням є «перепакувати» підприємства, створюючи нові індустріальні зони. І в цьому держава може надати потужну інституційну підтримку бізнесу. Ніде у світі не створювалися нові індустріальні зони не лише за підтримки бізнесу, а й за допомогою держави.

Як об’єднати бізнес та громадянське суспільство?
Ключове – це спробувати побудувати місточки спільних інтересів. Після форуму громадянського суспільства в Мистецькому Арсеналі у травні 2023 року багато хто почав відчувати, що Україна – це їх держава. Що завдання політичних класів та чиновників – на їхнє замовлення здійснювати зміни в країні. Як зауважив Руслан Рохов, управляючий партнер PGR Consulting Group, якими будуть ці зміни – гарний інструмент маніпуляції, коли різні середовища мають різне бачення.
Репутація бізнесу сьогодні в очах суспільства поліпшується. Підприємець – це той, хто ризикнув створити робоче місце і дати можливість іншим прогодувати свою сім’ю. Через кооперацію та спільну діяльність різні інтереси можуть балансувати. Бізнес, як замовник і громадянин, має створювати такі умови, при яких політичний клас і чиновники будуть робити те, що потрібно для економічного розвитку і прогресу країни й суспільства.
Треба дослідити інструменти, де громадяни виступають замовниками. Де вони як акціонери можуть фінансувати, але не займатися тим, щоб зранку до вечора будувати країну. Бо у кожного з них своя «держава»: сім’я, діти, робота, реалізація в інших сферах. В Америці є інститут, де мільйони людей інвестують гроші і замовляють в уряду реформи, які вони потребують. Бізнес є невіддільною частиною громадянського суспільства, тому він може впливати на задання вектора розвитку країни. Замовляти реформу яку потребуємо через фінансування цієї реформи.
Як запустити модернізацію вже зараз?
Щоби почалися нормальні політичні процеси для підприємців, потрібно визначитися з групою осіб, яка стане стартером у двигуні – збереться першою і почне організовувати інших.
На думку Сергія Позняка, власника та генерального директора групи компаній FGK Financial, 200 тисяч підприємців повернуться до своїх покинутих справ після фронту. Це ветерани з фізичними та психічними наслідками війни, які повинні будуть конкурувати з молодими й перспективним підприємцями. І вони потребують підтримки уряду та громадян. Перше, що потрібно зробити вже зараз для модернізації, – це сформувати загальну стратегію розвитку ветеранських спільнот.
Крім того, варто розуміти, що наразі Україна – це сировинна країна, в тому числі й в ІТ-секторі. ІТ – це галузь молодих підприємців, експортний потенціал, стійкий і консолідований.
Як продовжувати зростати галузі на рівні 2022 року, розповіла Ольга Шаповал, виконавчий директор Kharkiv IT Cluster:
- Мати офіційний дозвіл для відвідування наших клієнтів і проєктів за кордоном. Через війну це неможливо.
- Зберігати таланти і людський капітал. Через бронювання працівників для мобілізації контракти не продовжуються.
- Розв’язувати питання «завтрашнього дня» і освіти, щоб було кого наймати.
- Будувати потужні регіони по всій країні, а не тільки біля кордонів з Європою.
Ми маємо вчитись тому, що бізнес є основним рушієм і лобістом для вступу України в Євросоюз. У цьому переконана Ольга Трофімцева, пані Посол з особливих доручень МЗС України, ментор бізнес-спільноти Board: «Вступ до ЄС не має бути самоціллю, як в принципі й будь-яка інша реформа. Це частина процесу. Це частина великої картинки й бачення майбутнього. Два або три сценарії інтеграції з розрахунками – це просто must have. Варіанти дій на той чи інший хід подій.
ЄС – це не про цінник. Це про цінності, свободи, принципи, повагу до інтелектуальної власності й багато інших речей, яких прагне наш бізнес.
ЄС це про конкуренцію. Іноді досить жорстку. І саме тому важливо, щоб бізнес бачив і позиціював себе як головного лобіста і рушія національних інтересів при вступі до ЄС.
Як не втратити інтерес до нас? Тільки з якісним і унікальним продуктом, який європейський чи американський споживач буде хотіти й шукати».
Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, наголосив, що Україна стане драйвером економічного розвитку континенту, якщо акцент дискусій зміститься з «відновлення» довоєнного стану на формування нової економічної реальності у резонансі з євроінтеграційним процесом.
Попереду – найгарячіші дні роботи із затвердження спільного документу за результатами дискусій на Форумі, погодження позицій з урядом і складна розмова у Лондоні та Женеві.