«Вибач, я тебе не впізнав». Що змінить скандал з американським необанком Mercury для українського бізнесу
І чому українські гроші для Заходу – досі суцільна «сіра» зона

На початку цього тижня американський необанк Mercury опинився в центрі міжнародного скандалу через блокування трансакцій своїх українських клієнтів. В офіційному поясненні згодом банк включив Україну до списку «тоталітарних країн», серед яких Іран та Північна Корея. Обурення через це висловили не лише клієнти банку з українським громадянством, а й посол України у США Оксана Маркарова, яка особисто підтримала обговорення проблеми та запропонувала свою допомогу у її вирішенні. Чому насправді виникла проблема і чи є вона системною або лише ситуативним непорозумінням – розбирався Mind.
Що сталося?
Минулого понеділка, 22 липня, українські підприємці – клієнти американського банку Mercury, отримали листи, у яких йшлося, що обслуговування їхніх трансакцій припиняється. Про це написав у фейсбуці Ярослав Ажнюк – відомий український бізнесмен, номінант рейтингів Forbes «30 до 30», засновник компанії PetCube (зараз працює у Сан-Франциско).
Mercury написав клієнтам з українськими паспортами: «У зв’язку з нещодавніми змінами ми припиняємо підтримку рахунків компаній, засновники яких мають паспорти цих країн: Belarus, Cuba, Iran, North Korea, Russia, Syria, == Ukraine ==, Venezuela». «Список чудовий. Не знаю, що тут сказати», – зазначив у своєму дописі Ажнюк.
Про аналогічні проблеми з Mercury повідомили й інші українські бізнесмени, які живуть і працюють у Каліфорнії, де функціонує вкрай успішне ком'юніті IT- та венчурних проєктів, створених вихідцями з України.
Що це за банк Mercury та як він пояснює свої дії?
Mercury – це необанк із «пропискою» у США, який спеціалізується на роботі зі стартапами та венчурними фондами. Американське видання Forbes цього року включило його до престижного ренкінгу Banking: Future Fintech 50 2024.
Через кілька годин після повідомлення про блокування рахунків банк розіслав українським клієнтам вибачення з поясненням. Текст згодом був опублікований у коментарях у мережі LinkedIn.
«Ми хочемо уточнити зміну нашої політики щодо України, яка стосується засновників, які проживають в Україні, а не засновників, які проживають у США і мають український паспорт. Інформація в електронному листі була правильною, але ми зробили помилку в нашій статті в центрі допомоги, де неправильно було зазначено, що ми не можемо підтримувати засновників з українським паспортом. Ми завжди дозволяли (і продовжуємо дозволяти) клієнтам з українськими паспортами, які перебувають у Сполучених Штатах, використовувати Mercury – ми просто не можемо наразі підтримувати компанії із засновниками, які перебувають в Україні. Ми просимо вибачення за незручності, викликані цією помилкою», – йдеться у поясненні від Mercury.
Загальний контекст цього рішення у банку обґрунтовують так: «Хоча Україна не підпадає під всеосяжні санкції, декілька регіонів України підпадають під санкції. Раніше ми застосовували регіональну модель, щоб підтримувати якомога більше клієнтів в Україні; однак підтримка цієї політики, з огляду на наші суворі стандарти відповідності, стала дедалі складнішою. Ми продовжимо переглядати цю політику та сподіваємось, що зможемо змінити її в майбутньому».
На практиці це означає потенційне ускладнення для роботи із західними банками для всіх українських бізнесменів, які перебувають на території України. Основна причина, озвучена сьогодні, – те, що через зміну географії фронту банк не може визначити, чи не перебуває клієнт на окупованих російськими військами територіях, які підпадають під американські, британські та європейські обмеження за всіма типами розрахунків. Імовірно, банк Mercury – не останній західний банк, який запроваджує обмеження в роботі з Україною. І точно не перший.
Чому західні банкіри побоюються України?
«Це не перша така ситуація з боку американської фінансової системи. Раніше цього року я не зміг переказати гроші до України зі свого американського рахунку у Chase. А ще перед початком повномасштабної війни, у січні 2021-го, американський фінансовий сервіс Robinhood перестав відкриватися з українських ІР», – визнає Ярослав Ажнюк.
Український бізнес завжди був складним клієнтом для західних та інших міжнародних банків. Серед причин – великі корупційні скандали, такі, як справа експрем'єр-міністра Павла Лазаренка, політичні вбивства, сотні фінансових пірамід і збанкрутілих банків, багаторічні судові розгляди у спробах повернути зниклі банківські депозити.
Читайте також: Клієнтам банків-банкрутів з 2014–2018 років досі не повернули понад 269 млрд грн. Чому так відбувається?
Ще 23 роки тому Україну було внесено до чорного списку FATF разом з іншими неблагополучними юрисдикціями, з якими відмовляється працювати більшість фінансових інституцій країн Першого світу. Україна тоді «завинила» схемами відмивання брудних коштів через страхування. Після зміни регулювання на страховому ринку Україну викреслили з чорного списку.
Ще один раз Україна була під ризиком включення до цього списку у 2009-2010 роках, проте оперативно поліпшила законодавство щодо боротьби з «брудними» грошима.
Нагадаємо, що FATF – це міжнародна організація з боротьби з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, та протидії фінансуванню тероризму.
Посилена увага FATF до України була «дзвіночком» для західних банків, що навіть найбагатші українські клієнти можуть коштувати установі не лише репутації, а й величезних сум, які доведеться сплатити як штрафи за порушення політики прозорості. Цей ризик виникав як через те, що клієнти з України часто не можуть довести джерело походження своїх статків, так і через сумнівні контакти з ворожими для Заходу країнами. Наприклад, з Іраном, якому на початку 2000-х Україна продавала військові станції радіотехнічної розвідки «Кольчуга», або ж КНДР, з якою ще 10 років тому працювали деякі великі українські банки.
Історично перепонами для роботи з Україною були великі корупційні ризики, непрозорість правової системи, а також низький рівень захисту громадянських прав і приватної власності. Західним банкам було легше відмовитися від українських клієнтів, ніж витрачати купу ресурсів на їхню верифікацію.
Читайте також: Середній штраф за порушення по фінмону серед банків становить 10 млн гривень. Чому банкіри нарікають на упередженість НБУ
Щоправда, для найбагатших були свої лазівки. Наприклад, робота через офшорні – британські, кіпрські, східноєвропейські тощо – компанії, з одночасним отриманням відповідного громадянства. Кіпр традиційно був одним із головних інвесторів в українську економіку – це був шлях легалізації грошей, попередньо виведених з України.
Читайте також: Держави проти офшорів: як і чому змінюються бізнес-моделі великого капіталу
З початком війни на Донбасі у 2014 році до «традиційних» українських викликів додалися військові ризики. Велика кількість відомих у світі інвесторів з України зіткнулися з проблемами через це. І нинішня ситуація є радше логічним продовженням попередніх 10-річних пересторог, аніж геть новим трендом.
Commi, go home!
Наразі основні ризики, які вбачають у роботі з Україною західні банки – не лише війна, розв’язана росією, а й можливі внутрішні конфлікти на ґрунті політичних і бізнес-інтересів, а також нестабільність загальної економічної ситуації.
Непрозорість системи державного управління, де частина управлінців досі мають російське громадянство, є для європейських та американських установ «червоним прапорцем». Адже чиновник чи бізнесмен з українським паспортом може опинитися одночасно російським громадянином, тож банку в США легше просто уникати роботи з такими клієнтами, ніж ризикувати.
Наприклад, у 2014 році Сполучені Штати оштрафували один із найбільших банків світу, французький BNP Paribas, за порушення заборон на роботу з Іраном, Суданом і Кубою. Розмір штрафу сягнув понад $8,9 млрд. Вважається, що це найбільший штраф в історії банківської системи.
Дещо раніше, у 2012-му, британський HSBC був оштрафований на $1,9 млрд за порушення санкцій проти Ірану, Куби, Лівії, Судану й Бірми та за сприяння відмиванню коштів.
Найбільший німецький Deutsche Bank у 2015 році оштрафували на $258 млн за обробку трансакцій з Іраном, Лівією та Сирією. Також США штрафували за роботу з кубинськими, суданським та іранськими суб'єктами нідерландський ING Bank та швейцарський Credit Suisse.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.